Рішення

від 26.06.2023 по справі 675/1476/21

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1476/21

Провадження № 2-др/675/12/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(д о д а т к о в е)

"26" червня 2023 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання Половенко Н. О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ізяслав заяву адвоката Чернова Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостленд», ОСОБА_3 , про визнання недійсною угоди та скасування її державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

25 травня 2023 року ухвалено рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області у даній цивільній справі.

Представником позивача адвокатом Черновим В. В. у строки та порядку, встановлені нормами ЦПК України, подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Так, 02 червня 2023 року до суду надійшла заява адвоката Чернова В. В., у якій останній просить включити до складу судових витрат по даній справі витрати позивача на оплату правової допомоги в розмірі 8200 грн 00 коп.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна», яка подана представником позивача, містить попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, про судові витрати заявлено представником позивача до закінчення судових дебатів (Том 1, а.с. 194).

У судове засідання представник позивача адвокат Чернов В. В. не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення заяви адвоката Чернова В. В. про ухвалення додаткового рішення заперечив, посилаючись на те, що спірну земельну ділянку він відчужив третій особі ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для стягнення із нього витрат на оплату правової допомоги на користь позивача.

Інші учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неприбуття не повідомили, заяв та клопотань не надсилали.

Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи та їх представників, які не прибули до суду.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої особи, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами(ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 552/2145/16-ц).

Так, при ухваленні 25 травня 2023 року рішення Ізяславським районним судом Хмельницької області не вирішено питання про витрати на оплату правової допомоги, які поніс позивач.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» у своєму позові заявлено дві позовних вимоги немайнового характеру.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» задоволено в частині однієї вимоги немайнового характеру до відповідача ОСОБА_1 .

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» задоволено на 50 %.

За матеріалами справи витрати на професійну правничу допомогу позивача підтверджуються: договором про надання правової допомоги № 19/08/21 від 19 серпня 2021 року, у якому є посилання щодо надання послуг представництва у даній справі; рахунком на оплату № 33/21 від 19 серпня 2021 року, згідно з яким загальна вартість наданих адвокатом послуг у даній справі становить 5000 грн за роботу адвоката при підготовці позовної заяви разом із іншими супутніми процесуальними документами до суду, представлення інтересів клієнта під час розгляду даної цивільної справи в суді першої інстанції; платіжним дорученням № 13121 від 25 серпня 2021 року на суму 29 000 грн; платіжним дорученням № 13115 від 08 вересня 2021 року на суму 29 000 грн; детальним описом робіт (наданих послуг) у справі № 675/1476/21 за договором від 19 серпня 2021 року № 19/08/21 станом на 30 травня 2023 року.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) у справі № 675/1476/21 за договором від 19 серпня 2021 року № 19/08/21 станом на 30 травня 2023 року з метою відновлення порушених прав клієнта адвокатом надано наступну правову допомогу: консультація (консультація клієнта, вивчення документів) 2 год., підготовка позовної заяви по справі (підготовка заяв, клопотань по справі) 7 год., правовий супровід клієнта у справі (участь у якості представника позивача в судових засіданнях) 12 вересня 2022 року та 11 жовтня 2022 року.

Крім того, обсяг наданих послуг також підтверджується наявними в матеріалах справи позовною заявою, участю представника в судових засіданнях, що підтверджується у тому числі протоколами судових засідань, звукозаписом судових засідань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу на суму 5000 грн 00 коп є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Разом з тим, із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до розміру позовних вимог, які задоволено, а саме: у сумі 2500 грн 00 коп (5000 ? 2 = 2500).

Водночас умовами наданого позивачем договору про надання правової допомоги № 19/08/21 від 19 серпня 2021 року включено до вартості юридичних послуг у даній справі гонорар успіху в розмірі 3200 грн.

Оцінюючи таку витрату на правову допомогу як «гонорар успіху», суд застосовує до цього поняття правові висновки, наведені у рішеннях ЄСПЛ, постановах Великої Палати Верховного Суду та постановах Верховного Суду.

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що поняття "гонорар успіху" не містить чіткого врегулювання.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої вказаної статті врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомогиє такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatismutandisрішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У цій справі «гонорар успіху» не пов`язується із матеріальною складовою для відповідача, оскільки проти нього висувались вимоги немайнового характеру.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження позивачу з відповідача такої складової правової допомоги як «гонорар успіху» у розмірі 3200 грн. Суд ухвалює таке рішення з огляду на те, що «гонорар успіху» не є окремим видом адвокатської послуги, оскільки є лише результатом інших дій адвоката: консультацій, написання заяв по суті справи, представництва у суді, за які вже виставлено окрему винагороду.

Таким чином, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» має право на стягнення з відповідача ОСОБА_1 2500 грн 00 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Суд також враховує, що відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення розміру судових витрат і не довів їх неспівмірності із обставинами, зазначеними у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Відносно доводів ОСОБА_1 щодо тієї обставини, що спірну земельну ділянку він відчужив третій особі ОСОБА_3 , суд зазначає, що, ухвалюючи рішення у даній справі по суті позовних вимог, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову у відповідній частині саме до відповідача ОСОБА_1 , а тому наявні підстави для стягнення із нього витрат на оплату правової допомоги на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, заява представника позивача адвоката Чернова В. В. підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 133, 137, 141, 246, 263, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача адвоката Чернова Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостленд», ОСОБА_3 , про визнання недійсною угоди та скасування її державної реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна»: адреса місцезнаходження - с. Васьківці, вул. Шевченка, 2 А Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 37138877.

Відповідач 1 ОСОБА_2 : адреса місця проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач 2 ОСОБА_1 : адреса місця проживання АДРЕСА_2 , рнокпп - НОМЕР_2 .

Третя особа 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостленд»: адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 5, код ЄДРПОУ - 42341741.

Третя особа 2 ОСОБА_3 : адреса місця проживання АДРЕСА_3 , рнокпп - НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складений 27 червня 2023 року.

Суддя: В. І. Столковський