Постанова

від 28.08.2023 по справі 675/1476/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 675/1476/21

Провадження № 22-ц/4820/1503/23

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.

за участю представника ТОВ «Фармгейт Україна» Плакси В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 675/1476/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2023 року (суддя Столковський В.І., повний текст судового рішення складено 05 червня 2023 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостленд», ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди та скасування її державної реєстрації.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із позовом ТОВ «ФармгейтУкраїна» зазначало, що 15.10.2013 між ТОВ «Фармгейт Україна» в особі виконавчого директора Домбровського О.Р. та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі б/н щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822187800:03:017:0343, площею 2,57 га, розташованої на території Топорівської сільської ради Шепетівського району, Хмельницької області строком на 10 років.

Вподальшому, у вересні 2018 року Товариству стало відомо, що зазначений договір припинено з 11.05.2016 на підставі угоди про розірвання договору оренди б/н від 25.04.2016.

Позивач вказує, що 11.05.2016 ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію угоди від 25.04.2016 про розірвання договору від 15.10.2013, що укладена між ОСОБА_4 та ТОВ «Фармагейт Україна» в особі директора Домбровського О.Р. після оформлення ОСОБА_2 24.20.2014 спадкових прав щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822187800:03:017:0343, власником якої до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була ОСОБА_4 .

Також, 26.04.2016 року здійснено державну реєстрацію договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) б/н від 15.04.2016 кадастровий номер 6822187800:03:017:0343, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строком на 99 років до 31.12.2115.

Позивач зазначає, що угода про розірвання договору від 25.04.2016, укладена представником ТОВ «Фармгейт Україна» Домбровським О.Р. у власних інтересах, всупереч інтересам Товариства, у зв`язку із наявністю умислу та зловмисної домовленості.

Зважаючи на викладене, ТОВ «Фармгейт Україна» просило суд визнати недійсною угоду від 25.04.2016 про розірвання договору оренди землі від 15.10.2013, номер запису про інше речове право: 3868106 від 16.12.2013, індексний номер рішення 29574030 від 12.05.2016 та скасувати її державну реєстрацію.

Рішенням Ізяславськогорайонного судуХмельницької областівід 25травня 2023року позовзадоволено частково. Скасовано державну реєстрацію припинення речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822187800:03:017:0343, здійснену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 травня 2016 року державним реєстратором Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, індексний номер рішення: 29574030. У задоволенні решти вимог позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі визначених позивачем підстав позову, посилаючись на те, що зі смертю особи припиняється її цивільна правоздатність та дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_4 не підписувала спірний правочин, не погоджувала його умов то правочин є таким, що не вчиненим, виходячи виключно з дати, яка значиться на спірній угоді про розірвання договору оренди (25.04.2016) співвставивши її з датою смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). При цьому суд не звернув уваги, що позивач при зверненні до суду вказував, що спірна угода була підписана ОСОБА_4 за її життя, однак без проставлення дати.

Апелянт також звертає увагу, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом помилково визначено початком перебігу строку позовної давності жовтень 2019 року, в той час як, в тексті позовної заяви, вказано, що у вересні 2018 року позивачу стало відомо про припинення договору оренди землі на підставі угоди від 25.04.2016 про розірвання договору оренди. У матеріалах справи відсутні відомості, які б підтверджували, коли позивач міг довідатись про реєстрацію спірної угоди.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві ТОВ «Фармгейт Україна» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Товариство звертає увагу, що судом вірно встановлено факт не підписання ОСОБА_4 спірного правочину, не погодження його умов, тому вказаний правочин є таким, що не вчинений. І районним судом прийнято обґрунтоване та правомірне рішення щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності, оскільки про порушене право позивачу стало відомо лише в вересні 2019 року.

В судовому засіданні представник ТОВ «Фармгейт Україна» Плакса В.А проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,57 га кадастровий номер 6822187800:03:017:0343 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Топорівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, що підтверджується державним актом серії P2 № 834789 від 27 листопада 2002 року (т.1 а.с. 87 зворот. - 88).

15 жовтня 2013 року між ТОВ «Фармгейт Україна», в особі директора Домбровського О.Р. та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_4 передала Товариству в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6822187800:03:017:0343 площею 2,57 га строком на 10 років.

Пунктом 37 цього договору передбачено право сторін на дострокове його розірвання за взаємною згодою (т.1 а.с.10-13).

16 грудня 2013 року зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки за ТОВ «Фармгейт Україна» (номер запису про інше речове право - 3868106) (т.1 а.с. 19).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Ліщанської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області 07 березня 2014 року, встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ліщани Ізяславського району Хмельницької області (т.1 а.с. 83 зворот.).

ОСОБА_2 оформив спадщину після смерті ОСОБА_4 на вказану вище земельну ділянку, отримавши 24 жовтня 2014 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєструвавши своє право власності (т. 1 а.с.97 зворот.).

25 квітня 2016 року між ТОВ «Фармгейт Україна» в особі директора Домбровського О.Р. та ОСОБА_4 укладено угоду про розірвання договору оренди, відповідно до п. 1 якої сторони узгодили розірвати договір оренди землі, що зареєстрований у реєстраційній службі Ізяславського районного управління юстиції Хмельницької області 16.12.2013, за яким ОСОБА_4 передала в оренду ТОВ «Фармгейт Україна» земельну ділянку кадастровий номер 6822187800:03:017:0343 (т. 1 а.с. 100).

11 травня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано припинення права оренди ТОВ «Фармгейт Україна» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822187800:03:017:0343 (т.1 а.с. 19).

20 січня 2019 року відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Хостленд», ОСОБА_2 передав у користування третій особі належну йому земельну ділянку кадастровий номер 6822187800:03:017:0343 площею 2,5682 га з метою її використання для сільськогосподарських потреб строком до 01 січня 2067 року. Речове право ТОВ «Хостленд» зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.02.2019 (номер запису про інше речове право - 30400006).

04 листопада 2021 року право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822187800:03:017:0343 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим припинилася її цивільна правоздатність, що свідчить про неможливість останньої бути стороною угоди про розірвання договору оренди землі від 15.10.2013, укладеної між нею та ТОВ «Фармгейт Україна» 25 квітня 2016 року щодо спірної земельної ділянки, а тому наявні підстави для скасування державної реєстрації припинення речового права ТОВ «Фармагейт Україна» на земельну ділянку кадастровий номер 6822187800:03:017:0343 у зв`язку із тим, що спірна угода від 25 квітня 2016 року про розірвання договору оренди землі від 15.10.2013 є неукладеною і яка не могла бути підставою для вчинення оспорюваних реєстраційних дій.

Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи визначається ст. 26 ЦК України, за правилами якої усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Цивільна правоздатність фізичної особи визначається ст. 25 ЦК України, згідно вимог якої здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч 1, 4 ст. 202 ЦК України).

Згідно із ст. 6 та ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним. І правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Статтями 125, 126 ЗК України встановлено, що право користування земельною ділянкою, відповідно і припинення цього права, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до ч. 3 ст.26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції вірно виходив з того, що з моменту смерті фізична особа перестає бути учасником будь-яких правовідносин і у момент смерті її цивільна правоздатність припиняється, а тому ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не могла бути стороною угоди про розірвання договору оренди землі від 15.10.2013. І так як ОСОБА_4 , як сторона спірного правочину, не підписувала його і не узгоджувала його істотні умови то такий правочин є не вчиненим, а правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не може бути визнаний недійсним. Тому наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсної угоди від 25 квітня 2016 року про розірвання договору оренди землі від 15.10.2013, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Фармгейт Україна» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822187800:03:017:0343.

Разом з тим, суд першої інстанції виходив з наявності законних підстав для скасування державної реєстрації припинення речового права ТОВ «Фармгейт Україна» на земельну ділянку кадастровий номер 6822187800:03:017:0343 через те, що спірна угода від 25 квітня 2016 року є неукладеною, а тому вона не могла бути підставою для проведення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій.

Апеляційний суд вважає безпідставними аргументи ОСОБА_1 про вихід суду першої інстанції за межі визначеної позивачем підстави позову в тій частині, що в позовній заяві Товариство вказало, що ОСОБА_4 підписала спірний договір за життя без проставлення його дати і учасниками справи ця обставина не заперечувалася та вказаний факт не піддавався правовому аналізу і обгрунтуванню.

Встановлено, що судом першої інстанції досліджувалася зазначена обставина і суд, оцінивши у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України надані учасниками справи та їх представникам докази, прийшов до вірного висновку про її недоведеність. А посилання апелянта на не заперечення учасниками справи факту підписання ОСОБА_4 спірного договору за життя без проставлення його дати не є ідентичним визнанню сторонами цієї обставини, що в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Оцінюючи доводиапеляційної скаргив тійчастині,що судна власнийрозсуд тавсупереч ізпозицією позивачавизначився ізпочатком перебігустроку позовноїдавності,судова колегіявважає їхбезпідставними,оскільки уодному абзаціпозовної заяви міститьсяпосилання нате,що увересні 2018року Товаристводізналося проприпинення Договорувід 15.10.2013на підставіугоди від25.04.2016про йогорозірвання,а унаступному абзацізазначено,що зінформаційної довідкиз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна від03.10.2019вбачається реєстрація,в томучислі,спірного договорувід 25.04.2016.І судпершої інстанціїв ходірозгляду справи,уточнивши цірозбіжності таоцінивши зазначенийдоказ,прийшов довірного висновку,що про вчиненняспірної реєстраційноїдії Товариствудостеменно сталовідомо в2019році,що впорушення вимогч.1ст.81ЦПК Українине спростованоіншими учасникамисправи.

Зазначені доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта ОСОБА_1 з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається та відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2023 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай