Рішення

від 13.06.2023 по справі 357/8112/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8112/18

Провадження № 8/357/7/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у справі №357/8112/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року ТОВ Агрофірма «Матюші» (далі «Заявник») звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року по справі 357/8112/18 за позовом ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_2 , правноступником якої є ОСОБА_1 (далі «Відповідач 1»), ТДВ «Шамраївський цукровий завод» (далі «Відповідач 2»), Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П., про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права (т.4 а.с. 1-6).

В обґрунтування заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами Заявник зазначає наступне.

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа №357/8112/18 за позовом ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П., про визнання недійсним договору ори землі та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права.

У своїй позовній заяві ТОВ Агрофірма «Матюші» просило:

визнати недійсним Договір оренди землі №б/н від 02.03.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 4,2392 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0033 (далі також «Земельна ділянка»);

скасувати рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права права оренди на земельну ділянку, індексний номер:40138581 від 15.03.2018 року 21:16:24.

Позовні вимоги були мотивовані порушенням прав та інтересів Заявника як єдиного законного орендаря земельної ділянки, яка була передана йому в оренду за договором оренди землі №б/н від 19.06.2014 року, укладеним між ТОВ Агрофірма «Матюші» і ОСОБА_2 (далі «Договір оренди землі»). Порушення полягало в передачі земельної ділянки в оренду ТДВ «Шамраївський цукровий завод» за оспорюваним договором та проведенням державним реєстратором державної реєстрації права оренди на неї за Відповідачем 2.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у справі №357/8112/18 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.10.2020 року, у задоволенні позовних вимог Заявника було відмовлено (далі «Судове рішення»).

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01.10.2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші» до Відповідача 3 змінено, викладено її мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Суд встановив, що 19.06.2014 року ОСОБА_2 , спадкоємицею якої є ОСОБА_1 , уклала з Заявником Договір оренди землі, за яким передала йому в оренду на 10 років земельну ділянку, а 09.02.2015 року на підставі цього договору державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за Заявником, однак вказане рішення було скасовано 15.03.2018 року на підставі наказу Міністерства юстиції України №729/5, прийнятого за колективною скаргою ОСОБА_2 та інших осіб, який на час розгляду цієї справи судом не був скасований.

У зв`язку з існуванням наказу Міністерства №729/5 від 15.03.2018 року суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші», дійшовши до висновку, що Договір оренди землі не набрав чинності, а його сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладанні цього договору, тобто Товариство не набуло прав оренди за цим договором, а тому у Заявника відсутне право оренди земельної ділянкиі, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_2 цієї ділянки в оренду ТДВ «Шамраївський цукровий завод».

Водночас, якби на час ухвалення судового рішення у цій справі цей наказ був визнаний незаконним і скасований у судовому порядку або взагалі не існував, то суд дійшов би до протилежних висновків і задовольнив позовні вимоги ТОВ Агрофірма «Магюші». У такому випадку суд встановив би, що як на момент передачі Земельної ділянки в оренду ТДВ «Шамраївський цукровий завод», так і на момент ухвалення судового рішення, Договір оренди землі та право оренди ТОВ Агрофірми «Матюші», що виникло на підставі цього договору, були дійсними, у зв`язку з чим укладення ОСОБА_2 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» оспорюваного договору та проведення на його підставі державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» порушують право оренди Позивача за Договором оренди землі, що виникло раніше, ніж у ТДВ «Шамраївський цукровий завод», і позовні вимоги ТОВ Агрофірма «Матюші», відповідно, підлягають задоволенню.

На думку Заявника, обставина незаконності і недійсності наказу Міністерства №729/5 від 15.03.2018 року є істотною та має вирішальне значення для цієї справи.

07.12.2021 року, після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням Київський апеляційний суд прийняв постанову у справі №357/6114/20, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2021 року у цій справі та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував повністю наказ Міністерства №729/5 від 15.03.2018 року, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди Позивача на Земельну ділянку.

Отже, наказ на момент ухвалення судового рішення не мав жодних правових наслідків для дійсності Договору оренди землі і права оренди Позивача, що виникло на підставі цього договору, тобто обставина його незаконності і недійсності існувала під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції. При цьому, про її існування ані ТОВ Агрофірма «Матюші», ані іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду справи, адже на цей момент наказ Міністерства №729/5 від 15.03.2018 року ще оскаржувався в судовому порядку: спочатку в порядку адміністративного судочинства, а згодом у зв`язку зі зміною позиції щодо юрисдикції таких спорів - в порядку цивільного судочинства, і ця обставина була виявлена і встановлена Київським апеляційним судом після ухвалення судового рішення у цій справі, 07.12.2021 року під час прийняття постанови у справі №357/6114/20.

Вищевикладене, на думку Заявника, свідчить про те, що недійсність наказу Міністерства №729/5 від 15.03.2018 року у результаті визнання його незаконним і скасування постановою Київського апеляційного суду від 07.12.2021 року у справі №357/6114/20 має усі ознаки нововиявлених обставин, визначені у п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, та є підставою для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у справі №357/8112/18 за нововиявленими обставинами.

За таких обставин заявник звернувся до суду та просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року по справі 357/8112/18; ухвалити нове рішення у справі №357/8112/18, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. у повному обсязі; стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. понесені судові витрати.

14.01.2022 року ухвалою суду заяву ТОВ Агрофірма «Матюші» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (т.4 а.с.44).

19.05.2022 року ухвалою суду у задоволенні заяви ТОВ Агрофірма «Матюші» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року по справі 357/8112/18 було відмовлено (т.4 а.с. 78-84).

02.02.2023 року постановою Київського апеляційного суду ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до тсуду першої інстанції (т.4 а.с. 149-156).

24.03.2023 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку представником Заявника адвокатом Кравець О.І. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (т.4 а.с. 176-178).

20.04.2023 року у судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Кравець О.І. підтримала вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, просила їх задовольнити. Надала пояснення аналогічні за змістом заяви.

20.04.2023 року у судове засідання Відповідач 1 та Відповідач 3 не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (т.4 а.с. 174,175). Причини неявки суду не повідомили. Відзиву, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від них не надходило.

20.04.2023 року у судове засідання представник Відповідача 2 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.4 а.с. 172). 20.04.2023 року до канцелярії суду засобами елктронного зв`язку від Відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т.4 а.с. 189).

10.05.2023 року до канцелярії суду представником Заявника адвокатом Тетерею С.І. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а також детальний опис послуг, наданих Позивачу в процесі надання професійної правничої допомоги (т.4 а.с. 209-210, 211-214).

18.05.2023 року у судовому засіданні представник Завника адвокат Кравець О.І. не заперечувала проти відкладення розгляду справи задля повторного виклику Відповідачів.

18.05.2023 року у судове засідання Відповідачі не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (т.4 а.с. 234,235,236). Причини неявки суду не повідомили. Відзиву, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від них не надходило.

25.05.2023 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від Відповідача 2 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, у якому останній зазначив, що до складових відповідних витрат включено послуги, які не стосуються розгляду саме даної справи, а також заявлені вимоги є неспівмірними зі складністю справи, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг. Просив суттєво зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу (т.4 а.с. 240-244).

13.06.2023 року у судове засідання представник Заявника не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (т.4 а.с. 237). 06.06.2023 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку представником Заявника адвокатом Тетерею С.І. подано клопотання, у якому остання просила здійснювати розгляд даної справи за відсутності представників Заявника (т.4 а.с. 246-247).

13.06.2023 року у судове засідання Відповідачі не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (т.4 а.с. 238, 239). Причини неявки суду не повідомили. Відзиву, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від них не надходило.

Зважаючи на те, що відповідно до ч.1 ст. 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами та, оскільки неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є повними та достатніми для її розгляду, суд вважає за можливе заяву ТОВ Агрофірма «Матюші» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, розглянути за відсутності учасників справи.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно з приписами ст.47 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, матеріали цивільної справи, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 29.10.2019 року у задоволенні позову ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_2 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П., про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно відмовлено (т.2 а.с.133-138).

Постановою Київського апеляційного суду від 01.10.2020 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29.10.2019 року залишено без змін (т.3 а.с. 67-71).

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01.10.2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимого ТОВ Агрофірма «Матюші» до Відповідача 3 змінено, викладено її мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишено без змін (т.3 а.с. 222-232).

Суд встановив, що 19.06.2014 року ОСОБА_2 , спадкоємицею якої є ОСОБА_1 , уклала з Заявником Договір оренди землі, за яким передала йому в оренду на 10 років земельну ділянку, а 09.02.2015 року на підставі цього договору державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за Заявником, однак вказане рішення було скасовано 15.03.2018 року на підставі наказу Міністерства юстиції України №729/5, прийнятого за колективною скаргою ОСОБА_2 та інших осіб, який на час розгляду цієї справи судом не був скасований.

У зв`язку з існуванням наказу Міністерства юстиції України №729/5 від 15.03.2018 року суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші», дійшовши до висновку, що Договір оренди землі не набрав чинності, а його сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладанні цього договору, тобто Товариство не набуло прав оренди за цим договором, а тому у Заявника відсутне право оренди земельної ділянкиі, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_2 цієї ділянки в оренду ТДВ «Шамраївський цукровий завод».

07.12.2021 року, після ухвалення та набрання законної сили судовим рішенням Київський апеляційний суд прийняв постанову у справі №357/6114/20, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.04.2021 року у цій справі та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував повністю наказ Міністерства №729/5 від 15.03.2018 року, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди Позивача на Земельну ділянку (т.4 а.с. 8-15).

Розглядаючи дану справу суд керується наступними нормами права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Згідно з п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, в тому числі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою ст.423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст.423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст.423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст. 424, 426 ЦПК України.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №4 нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст.361 ЦПК України).

Відповідно до практики Верховного Суду, нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року, у справі №752/4995/17).

Як на підставу для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у справі №357/8112/18 за нововиявленими обставинами, Заявник посилається на постанову Київського апеляційного суду від 07.12.2021 року у справі №357/6114/20, якою визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №729/5 від 15.03.2018 року.

Наказ Міністерства юстиції України № 729/5 від 15 березня 2018 року, покладений в основу рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року, є незаконним, як це встановлено постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, протягом усього часу його існування, а ТОВ Агрофірмі «Матюші» не могло бути відомим указаний факт, оскільки він установлений судом, після розгляду справи, тобто 07 грудня 2021 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Отже, за викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Розглядаючи позовні вимоги ТОВ Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , ТДВ «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П., про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки розміром 4,2392 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 3220483500:01:001:0033, розташованої у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (т.1 а.с. 25-27).

19.06.2014 року між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передала, а Агрофірма прийняла у строкове платне користування для сільськогосподарського використання належну ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди укладений строком на 10 років і в установленому законом порядку зареєстрований реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі рішення державного реєстратора від 09 лютого 2015 року за № 19206000. Відповідно до пункту 37 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (т.1 а.с. 9-11).

Наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2018 року № 729/5 задоволена колективна скарга громадян, у тому числі ОСОБА_2 , та серед іншого скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрофірма «Матюші» на належну ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3220483500:01:001:0033, яке було зареєстроване на підставі договору оренди від 19.06.2014 року. Підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ Агрофірма «Матюші» стало звернення власників земельних ділянок до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою, яка обґрунтована тим, що договори оренди із ТОВ Агрофірма «Матюші» були зареєстровані за відсутності необхідних на те документів, зокрема, без підписаних власниками земельних ділянок договорів, заяв на вчинення реєстраційних дій, відповідних проплат за вчинення реєстраційних дій та інше (т.1 а.с. 184).

02.03.2018 року між ОСОБА_2 і ТДВ «Шамраївський цукровий завод» укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передала ТДВ «Шамраївський цукровий завод» у строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2392 га, розташовану у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220483500:01:001:0033. Договір оренди укладений строком на сім років і 15.03.2018 року зареєстрований державним реєстратором (т.1 а.с. 173-174).

Згідно із постановою Київського апеляційного суду від 07.12.2021 року, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 729/5 від 15.03.2018 року (т.4 а.с. 8-15).

Правонаступником ОСОБА_2 в указаних правовідносинах після її смерті стала її донька ОСОБА_1 (т.3 а.с. 17, 18, 19-23, 24).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.09.2020 року ОСОБА_1 залучено до участі у справі (т.3 а.с. 26-27).

У своїй позовній заяві ТОВ Агрофірма «Матюші» просило: визнати недійсним Договір оренди землі №б/н від 02.03.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 4,2392 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0033; скасувати рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права права оренди на земельну ділянку, індексний номер: 40138581 від 15.03.2018 року 21:16:24.

Позовні вимоги мотивовані порушенням прав та інтересів Позивача як єдиного законного орендаря земельної ділянки, яка була передана йому в оренду за договором оренди землі №б/н від 19.06.2014 року, укладеним між ТОВ Агрофірма «Матюші» і ОСОБА_2 . Порушення полягало в передачі земельної ділянки в оренду ТДВ «Шамраївський цукровий завод» за оспорюваним договором та проведенням державним реєстратором державної реєстрації права оренди на неї за Відповідачем 2.

Згідно з ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ч. 2 ст. 631 ЦК України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно з ч. 3 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, підставою для виникнення права оренди землі є відповідний договір.

Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 334 ЦК України визначає момент набуття права власності за договором.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, системний аналіз ст. 125 ЗК України та ч. 4 ст. 334 ЦК України свідчить, що право оренди за договором оренди землі набувається з дня проведення його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08.10.1998 року, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно із ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Судом встановлено, що згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 19.06.2014 року, договір укладено на 10 років (т.1 а.с. 9).

Відповідно до п. 37 Договору оренди землі № б/н від 19.06.2014 року цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (т.1 а.с. 11).

Отже, у Договорі оренди землі № б/н від 19.06.2014 року сторони погодили строк дії, який починає свій перебіг після вчинення двох послідовних дій його підписання та державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, державна реєстрація прав є обов`язковою.

Судом встановлено, що запис про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрофірма «Матюші», яке виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 19.06.2014 року, внесений державним реєстратором Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про державну реєстрацію іншого речового права права оренди: індексний номер: 40138581 від 15.03.2018 року (т.1 а.с. 26).

15.03.2018 року Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України видав наказ № 729/5, яким запис про державну реєстрацію іншого речового права права оренди: індексний номер: 40138581 від 15.03.2018 року скасував. Водночас, судом установлено, що згідно із постановою Київського апеляційного суду від 07.12.2021 року, укзаний наказ визнано незаконним та скасовано.

Згідно із практикою Верховного Суду, зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно права оренди на земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно, втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме скасовується державна реєстрація речового права і особа відповідно до ст. 125 ЗК України, вважається такою, що не набула відповідного речового права (постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 року, справа № 357/8110/18).

Таким чином, суд дійшов висновку, що на час укладення ОСОБА_2 із ТДВ «Шамраївський цукровий завод» Договору оренди землі від 02.03.2018 року, земельна ділянка, яка є його об`єктом, перебувала в оренді за Договором оренди землі № б/н від 19.06.2014 року, який вона уклала із ТОВ Агрофірма «Матюші».

Підписання відповідачем договору оренди та реєстрації права оренди земельної ділянки, в момент, коли був чинний договір оренди цього ж об`єкта, підписаний і зареєстрований за позивачем раніше, свідчить про порушення прав останнього і необхідність їх захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 387/515/18).

За таких обставин, суд вважає, що майнові права ТОВ Агрофірма «Матюші», а саме право оренди на земельну ділянку загальною площею 4,2392 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0033, належну ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , є порушеними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. «в», «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, викладене свідчить, що позовні вимоги ТОВ Агрофірма «Матюші», про визнання недійсним Договору оренди землі №б/н від 02.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 із ТДВ «Шамраївський цукровий завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, оскільки Договір оренди землі №б/н від 02.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 із ТДВ «Шамраївський цукровий завод» визнається недійсним, він не породжує жодних правових наслідків, з моменту його вчинення.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Агрофірма «Матюші» про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про державну реєстрацію іншого речового права права оренди: індексний номер: 40138581 від 15.03.2018 року, підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 2 ст. 5 ЦПК України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Разом з тим, відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа, в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або ос порені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позов обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою, у Державному реєстрі речових права на нерухоме майно є цивільно-правовим. А належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі, а є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до цього відповідача, який є неналежним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц).

Суд зазначає, що зміст і характер відносин, які стали підставою для позову ТОВ Агрофірми «Матюші» свідчить, що спір виник між ним і відповідачами ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , з приводу порушення права оренди ТОВ Агрофірми «Матюші» на земельну ділянку.

Отже, державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. є неналежним відповідачем. За таких обставин, в частині позовних вимог до нього суд відмовляє.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, витрати зі сплати судового збору у розмірі 26427,00 гривень необхідно стягнути у рівних частках з Відповідачів на користь Позивача, тобто по 13213 гривень 50 копійок з кожного Відповідача окрім державного реєстратора (т.1 а.с. 8, 117, т.2 а.с.115, 158, т.3 а.с. 85, т.4 а.с. 7, 110).

За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За результатами розгляду справи відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частино 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Правнича допомога Позивачу надається Адвокатським об`єднанням «ЕВЕРЛІҐАЛ» на підставі Договору про надання правової допомоги № 17/08-03 від 07.08.2017 року (т.1 а.с. 28-32, 33-34).

До вказаного Договору 15.12.2021 року його сторонами укладено було Додаткову угоду №21/12/15-08, якою вони доповнили Договір Додатком № 21/12/15-08. Відповідно до п. 2 Додатку № 21/12/15-08 сторони погодили, що Об`єднання надаватиме Клієнту правову допомогу щодо представництва його інтересів під час перегляду за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у справі № 357/8112/18, розмір винагороди Об`єднання за це становитиме грошову суму в національній валюті України (гривні), еквіваленту 750,00 Євро, крім того ПДВ суму, еквіваленту 150,00 Євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 900,00 Євро. На виконання умов зазначеної угоди АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» було виставлено рахунок № 371 від 23.12.2021 року на оплату послуг на суму 27 727,56 гривень. Засвідчена копія Додаткової угоди № 21/12/15-08, рахунку та платіжного доручення на його оплату містяться у матеріалах справи (т.4 а.с. 35, 36, 37).

02.06.2022 року до вказаного Договору його сторонами було укладено Додаткову угоду №22/06/02, якою вони доповнили Договір Додатком № 22/06/02. Відповідно до п. 2 Додатку №22/06/02 сторони погодили, що Об`єднання надаватиме Клієнту правову допомогу щодо представництва його інтересів під час апеляційного перегляду ухвали Київського апеляційного суду від 19.05.2022 року у справі № 357/8112/18, розмір винагороди Об`єднання за це становитиме грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 500,00 Євро, крім того ПДВ суму, еквіваленту 100,00 Євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 600,00 Євро. На виконання умов зазначеної угоди АО «ЕВЕРЛІҐАЛ» було виставлено рахунок № 94 від 01.08.2022 року на оплату послуг на суму 22401,90 гривень, засвідчені копії Додаткової угоди № 22/06/02, рахунку та платіжного доручення на його оплату містяться у матеріалах справи (т.4 а.с. 177-178, 179, 180).

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції у розмірі 25839,79 гривень у матеріалах справи містяться засвідчені копії наступних документів: Договору № 17/08-03 від 07.08.2017 року; додаткової угоди № 12 від 14.05.2018 року; рахунку на оплату №88 від 12.06.2018 року; засвідчена копія платіжного доручення № 4909 від 19.06.2018 року; акта приймання-передачі наданих послуг/правової допомоги № 12 (т.1 а.с. 28-32, 33-34, 43, 44, т.2 а.с.171).

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу при підготовці та подачі заяви про забезпечення позову у розмірі 7154,27 гривень у матеріалах справи містяться засвідчені копії наступних документів: додаткової угоди № 12/10-20 від 10.12.2018 року; рахунку на оплату № 230 від 25.04.2019 року; платіжного доручення № 528 від 15.05.2019 року; акту № 12/10-20 від 17.05.2019 року (т.2 а.с. 116-117, 118, 119, 120).

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу при підготовці та подачі апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у розмірі 17521,80 гривень у матеріалах справи містяться засвідчені копії наступних документів: додаткової угоди № 04/17-27 від 05.07.2019 року; рахунку на оплату № 364 від 05.07.2019 року; платіжного доручення № 1184 від 09.07.2019 року; акта приймання-передачі наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги №04/17-27 (т.2 а.с. 166-167, 168, 169, т.3 а.с. 89).

Крім того, у матеріалах справи містяться детальні описи робіт (наданих послуг) та здійснених судових витрат в процесі надання правничої допомоги під час розгляду у суді першої інстанції, а також під час розгляду у суді апеляційної інстанції, а також детальні описи робіт (наданих послуг) та здійснених судових витрат у справі загалом (т.2 а.с. 109-114, 189-194, т.4 а.с. 211-214).

Загальний розмір підтверджених витрат на професійну правничу допомогу, які поніс Позивач під час розгляду даної справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції становить 100645,32 гривень.

Суд критично оцінює твердження представника Відповідача 2 про те, що до складових відповідних витрат включено послуги, які не стосуються розгляду саме даної справи, а також щодо неспівмірності заявленої суми витрат із складністю даної справи, з огляду на те, що дані твердження є необгрунтованими та такими, що спростовуються навяними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону №076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Таку правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/12876/19.

Таким чином, ураховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, суд приходить до висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 100645,32 гривень є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом та часом послуг у судах різних інстанцій, відповідають критерію розумності їхнього розміру та справедливості. Суд дійшов висновку про необхідність стягнення у рівних частках з Відповідачів на користь Позивача таких витрат у розмірі 100645,32 гривень, по 50322 гривень 66 копійок з кожного Відповідача, окрім державного реєстратора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 210, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 6, 13 ,17 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 4, 12, 76 82, 141, 223, 258, 259, 264 265, 268, 354, 355, 423-429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ТОВ Агрофірма «Матюші» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у справі №357/8112/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2019 року у справі №357/8112/18 скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі №357/8112/18, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 02.03.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод».

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни про державну реєстрацію іншого речового права права оренди: індексний номер: 40138581 від 15.03.2018 року.

У задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50322 гривень 66 копійок (п`ятдесят тисяч триста двадцять дві гривні 66 копійок).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50322 гривень 66 копійок (п`ятдесят тисяч триста двадцять дві гривні 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» судовий збір у розмірі 13213 гривень 50 копійок (тринадцять тисяч двісті тринадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» судовий збір у розмірі 13213 гривень 50 копійок (тринадцять тисяч двісті тринадцять гривень 00 копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», місцезнаходження: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Олеся Гончара, будинок 1/42, код ЄДРПОУ 03755348.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 13.08.1999 року Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області.

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», місцезнаходження: 09039, Київська область, Сквирський район, село Руда, вулиця Заводська, будинок 27, код ЄДРПОУ 13737989.

Відповідач: Державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксана Петрівна, місцезнаходження: 07442, Київська область, Броварський район, селище міського типу Велика Димерка, вулиця Соборна, будинок 15.

Повне судове рішення складено 23.06.2023 року.

Суддя В. П. Цукуров