Ухвала

від 27.06.2023 по справі 914/1011/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"27" червня 2023 р. Справа № 914/1011/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , б/н від 19 червня 2023 року

про відвід головуючого судді Марка Р.І.

від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , б/н від 08 лютого 2023 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 12 жовтня 2022 року (підписане 24.10.2022), суддя Король М.Р.

у справі №914/1011/22

за позовом ОСОБА_2

до відповідача Гаражного кооперативу «Білогорський»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом №31/21 від 24 жовтня 2021 року

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Західного апеляційного господарського суду (колегія суддів: Марко Р.І. (головуючий суддя), Матущак О.І., Скрипчук О.С.) знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 12 жовтня 2022 року у справі №914/1011/22.

Ухвалою суду від 05 червня 2023 року розгляд справи призначено на 03 липня 2023 року.

19 червня 2023 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Марка Р.І.

Вказана заява обґрунтована п.п.3,5 ч.1 ст.35 ГПК України та мотивована наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Марка Р.І. Зокрема, заявник посилається на те, що головуючий суддя не розглянув клопотання заявника про витребування Статуту Гаражного кооперативу «Білогорський». Поряд з тим, заявник зазначає, що після оголошеної перерви суддею було здійснено телефонний дзвінок невідомій особі, та повідомлено про відкладення розгляду справи. На думку заявника вказані обставини свідчать про те, що суддя Марко Р.І. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, що є підставою для відводу такого судді.

Ухвалою суду від 26 червня 2023 року у справі №914/1011/22 (колегією суддів у складі: Марко Р.І. (головуючий суддя), Матущак О.І., Скрипчук О.С.) матеріали справи передано для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому ст.32 ГПК України, оскільки колегією суддів визнано необґрунтованим заявлений відвід.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2023 року справу №914/1011/22 для вирішення питання про відвід передано колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), судді: Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Частинами 7, 8 ст.39 ГПК України встановлено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марка Р.І. у справі №914/1011/22, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Колегія суддів зазначає, що наведені заявником обставини (щодо не розгляду клопотання заявника про витребування Статуту) не можуть слугувати підставою для відводу судді від розгляду цієї справи, оскільки свідчать про незгоду учасника справи з процесуальними діями судді.

Щодо посилання заявника на наявність підстав для сумніву в неупередженості та об`єктивності судді Марка Р.І. при розгляді справи №914/1011/22, а також в його заінтересованості у результаті розгляду справи, заявником не подано будь-яких доказів на підтвердження наведеного.

Згідно із частинами першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

ЄСПЛ зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Колегією суддів встановлено, що заявником не наведено відповідних обставин та не подано доказів на підтвердження таких обставин, які б слугували підставою для відводу головуючого судді Марка Р.І. у справі №914/1011/22, при цьому, заявником не доведено наявність сумніву у неупередженості або об`єктивності вказаного судді під час розгляду цієї справи. Наведені заявником обставини, не можуть слугувати підставою для відводу головуючого судді у справі.

З огляду на наведене вище, вказані в заяві обставини для відводу головуючого судді Марка Р.І. у справі №914/1011/22, суд вважає необґрунтованими, а підстави для відводу вказаного судді - відсутні.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Марка Р.І. у справі №914/1011/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.