Постанова

від 13.12.2023 по справі 914/1011/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/1011/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

учасника справи - ОСОБА_1

представників учасників справи:

Гаражного кооперативу "Білогорський" - Маєвська М.В.,

ОСОБА_2 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 (суддя Король М.Р.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 (колегія суддів: Марко Р.І., Матущак О.І., Скрипчук О.С.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Гаражного кооперативу "Білогорський" (далі - ГК "Білогорський", Кооператив)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом №1/21 від 24.10.2021.

СУТЬ СПОРУ

1. У 2021 році відбулися збори Кооперативу, на яких, зокрема, ОСОБА_2 обрали головою правління (головою Кооперативу) строком на 1 (один) рік.

2. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кооперативу про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом, оскільки, на його думку, воно суперечить Закону "Про кооперацію" та статуту, а загальні збори проведені за відсутності кворуму, в порядок денний не було включено питання про обрання голови правління.

3. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

4. ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- які збори були проведені у кооперативі: членів кооперативу чи уповноважених;

- чи був наявний кворум, якщо для участі у зборах зареєструвалися та голосували не лише уповноважені, а і члени кооперативу;

- чи були обґрунтованими підстави відводу судді, який брав участь в ухваленні судового рішення;

- чи підлягає постанова суду апеляційної інстанції скасуванню у випадку неналежного повідомлення скаржника про окреме судове засідання;

- чи може бути скасоване рішення суду першої інстанції, якщо воно ухвалене без залучення до участі у справі особи, на права або обов`язки якої може вплинути таке рішення.

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. ГК "Білогорський" створений в 1968 році.

8. Статут ГК "Білогорський" зареєстрований 08.07.1968 у Виконкомі Залізничної районної ради депутатів трудящих. За умовами Статуту:

- метою діяльності кооперативу є забезпечення членів кооперативу гаражем-стоянкою для автомобілів і мотоциклів шляхом будівництва власного обладнаного гаража-стоянки за власні кошти кооперативу, а також для подальшої експлуатації та управління цим гаражем-стоянкою (п.1);

- органами управління кооперативу є загальні збори його членів і правління кооперативу (п.30);

- загальні збори членів кооперативу є дійсними за участю в них не менше 2/3 загальної кількості членів кооперативу чи їх довірених осіб (п.33).

9. Матеріалами справи підтверджено членство ОСОБА_1 в Кооперативі.

10. 24.10.2021 відбулися загальні збори членів Кооперативу (збори уповноважених) ГК "Білогорський" у м. Львові, в приміщенні Вищого професійного училища №20, розташованого на вул. Широкій, 83.

11. Рішення загальних зборів членів ГК "Білогорський" від 24.10.2021, оформлене протоколом від 24.10.2021 №1/21 (далі - протокол №1/21). До порядку денного включено 8 (вісім) питань:

1. Обрання голови зборів та Секретаря зборів.

2. Доповідь-звіт Голови правління кооперативу.

3. Доповідь Голови Ревізійної комісії.

4. Затвердження Статуту кооперативу у новій редакції.

5. Обрання нового складу Правління та Ревізійної комісії.

6. Про обмеження повноважень Голови правління.

7. Затвердження рішень правління.

8. Різне.

12. В протоколі №1/21 вказано, що у загальних зборах (зборах уповноважених) 24.10.2021 взяло участь 69 членів Кооперативу (всього членів - 623), з яких 27 осіб - уповноважені особи (загальна кількість яких 39), повноваження яких делеговані членами Кооперативу; 42 особи - члени Кооперативу, які делегували повноваження уповноваженим, що є присутніми на зборах.

13. Питанням №5 порядку денного є: обрання нового складу правління та ревізійної комісії; під час розгляду вказаного питання №5 голосували за обрання правління та ревізійної комісії, а також обрання голови правління (Кооперативу).

14. З питань порядку денного №6 та №7 рішення не приймалися.

Короткий зміст позовних вимог

15. 23.05.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кооперативу про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 24.10.2021 №1/21.

16. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення загальних зборів членів Кооперативу суперечить Закону "Про кооперацію" та п.32 Статуту Кооперативу; вказані загальні збори членів Кооперативу проведені за відсутності кворуму; у порядок денний не було включено питання про обрання голови правління (голови кооперативу), однак, з протоколу №1/21 вбачається, що вирішено обрати головою правління (головою кооперативу) ОСОБА_2 строком на 1 (один) рік.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

17. Господарський суд Львівської області рішенням від 12.10.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, позов задовольнив; визнав незаконним та скасував рішення загальних зборів (зборів уповноважених) Кооперативу, оформлені протоколом від 24.10.2021 №1/21.

18. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані, зокрема, таким:

- у загальних зборах Кооперативу, проведених 24.10.2021, брали участь та голосували як члени Кооперативу, так і уповноважені; такі збори не можуть вважатися зборами уповноважених, а є загальними зборами членів Кооперативу;

- на загальних зборах членів Кооперативу були присутні менше 2/3 його членів, а отже загальні збори не були правомочними; у протоколі №1/21 вказано про участь 69 членів Кооперативу; однак, у першому списку присутніх наводиться поіменний перелік лише 53 таких членів, а у другому - 27 членів, що додатково свідчить про суперечливість відомостей, що містяться у протоколі;

- відповідно, на зборах був відсутній кворум, а це означає, що всі рішення, ухвалені на зборах, є нелегітимними.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

19. 09.08.2023 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

20. У касаційній скарзі (нова редакція) скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а також на пункти 2, 5, 8 ч.1 ст.310 ГПК та зазначає:

- кворум уповноважених осіб Кооперативу був наявний, в протоколі зазначалось, що це протокол зборів уповноважених осіб; присутність на зборах, окрім уповноважених осіб, ще й членів Кооперативу та їх голосування не вплинуло на результати голосування уповноважених осіб (посилається на статті 8, 15 Закону "Про кооперацію" та висновки із постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень; для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства);

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; скаржник посилається на ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію" та вказує, що відсутній висновок щодо застосування норми права у випадку, якщо проведено голосування уповноважених членів кооперативу за наявності кворуму, але при цьому в голосуванні брали участь інші члени кооперативу, то чи за таких умов потрібно вважати збори уповноважених членів загальними зборами, і, відповідно, чи відсутність кворуму загальних зборів зумовлює недійсність рішень, прийнятих такими зборами (зборами уповноважених членів);

- підставою для скасування судових рішень є порушення норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів, спотворення назв доказів, що в подальшому призвело до неврахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 12.02.2020 у справі №916/1253/19.

21. Скаржник, зокрема, зазначає:

- Господарський суд Львівської області скасував рішення про обрання ОСОБА_2 головою Кооперативу, не залучивши його до участі у справі, а пізніше не дозволив ознайомитись з матеріалами справи, відмовив у видачі рішення;

- розгляд апеляційної скарги відбувся без повідомлення ОСОБА_2 ; суд апеляційної інстанції не надав можливості ознайомитись з матеріалами справи; ухвала суду про залучення ОСОБА_2 до справи постановлена без виходу до нарадчої кімнати;

- ОСОБА_2 заявив відвід судді Марку Р.І.; після цього, не здійснивши виклику ОСОБА_2 в судове засідання, суд ухвалив постанову про відмову в задоволенні апеляційної скарги;

- протокол має назву "Протокол загальних зборів уповноважених Кооперативу"; в назві відсутні будь-які двозначні трактування;

- предметом позову є визнання недійсними рішення загальних зборів членів Кооперативу, а не уповноважених представників; висновок суду про те, що оскільки проголосували деякі члени, то голосування уповноважених представників відбулось не в статусі уповноважених представників, а в статусі членів, є неправильним;

- Господарський суд Львівської області не дослідив чинну редакцію статуту, порядок прийняття рішень; суд ухвалив рішення ґрунтуючись на сумнівному статуті, викладеному російською мовою; такий статут є неналежним та недопустимим доказом;

- суди дослідили протокол №1/21 недіючої редакції під назвою "Протокол загальних зборів (зборів уповноважених)", який надав суду позивач, ввівши суд в оману; протокол чинної редакції має назву "Протокол загальних зборів уповноважених Кооперативу" і його засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Рудою Л.Я. 05.11.2021 за №1707;

- суди залишили поза увагою, що ОСОБА_3 , не маючи повноважень діяти від імені Кооперативу через припинення трудових відносин, видавав повноваження від імені Кооперативу на представництво інтересів Кооперативу в судових засіданнях.

22. 07.11.2023 надійшли відзиви ОСОБА_1 та Кооперативу, в яких просять залишити її без задоволення, а рішення оскаржувані рішення - без змін та закрити провадження у справі.

23. Доводи відзивів в цілому збігаються, та зводяться до такого:

- в порядок денний не було включено питання щодо обрання нового голови Кооперативу; питання про обрання нового голови Кооперативу не могло розглядатися на вказаних зборах;

- збори уповноважених можуть проводитись у випадку неможливості скликати загальні збори; суд дійшов правильного висновку, що спірні збори потрібно вважати загальними зборами членів кооперативу, а не зборами уповноважених (посилається на висновки, викладені у постановах від 03.03.2020 у справі №922/756/19, від 21.04.2020 у справі №927/411/19, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19);

- суд першої інстанції правильно встановив, що на загальних зборах членів Кооперативу були присутні менше 2/3 його членів, а тому загальні збори були неправомочними;

- Законом "Про кооперацію" не передбачено можливості одночасного голосування членів кооперативу та уповноважених членів кооперативу на одних зборах; процедуру голосування було порушено, оскільки голосували члени Кооперативу та уповноважені;

- в статуті Кооперативу, що діяв на момент проведення зборів, не передбачено скликання зборів уповноважених та не визначено кількість членів Кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, порядок їх делегування;

- скаржник не є членом Кооперативу, а є лише власником гаражного боксу; скаржник не подав заяву на прийняття в члени Кооперативу повторно, оскільки у первинній заяві йому було відмовлено через наявну заборгованість та ненадання правовстановлюючих документів; скаржник не перебуває в господарських відносинах з Кооперативом;

- скаржник не вказує жодної норми матеріального чи процесуального права, яку порушили суди;

- на адресу Кооперативу не надходила заява скаржника про надання засвідченої копії статуту з його перекладом; в матеріалах справи наявна копія статуту з перекладом на українську мову; твердження скаржника про сумнівність цього статуту чи наявність альтернативного не підтверджується жодними доказами; скаржник не подавав до суду заяву про визнання доказів неналежними чи недопустимими;

- оригінал протоколу з оригіналами підписів зберігається в Кооперативі, тому твердження скаржника про недійсність його редакції є необґрунтованими; альтернативний протокол від 24.10.2021, на який посилається скаржник, не був зареєстрований в ЄДР; ця редакція протоколу не була долучена до матеріалів справи, а тому не досліджувалася і не може бути доказом;

- на момент розгляду справи керівником Кооперативу є ОСОБА_3 , тому твердження про те, що діючий голова припинив трудові відносини, є безпідставним.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

24. Верховний Суд ухвалою від 16.10.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , а її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 06.12.2023.

25. Верховний Суд ухвалою від 06.12.2023 оголосив перерву в судовому засіданні до 13.12.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо визначення виду зборів та наявності кворуму

26. Скаржник стверджує, що 24.10.2021 відбулися збори уповноважених осіб Кооперативу, на яких був наявний кворум, про що зазначено в протоколі №1/21; присутність на зборах, окрім уповноважених осіб, ще й членів Кооперативу та їх голосування не вплинуло на результати голосування уповноважених осіб. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, щодо застосування статей 8, 15 Закону "Про кооперацію".

27. Крім того, скаржник з посиланням на ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію" вказує, що відсутній висновок щодо застосування норми права у випадку, якщо проведено голосування уповноважених членів кооперативу за наявності кворуму, але при цьому в голосуванні брали участь інші члени кооперативу, то чи потрібно за таких умов вважати збори уповноважених членів загальними зборами, і, відповідно, чи відсутність кворуму загальних зборів зумовлює недійсність рішень, прийнятих такими зборами (зборами уповноважених членів).

28. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.

29. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу (ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію").

30. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі (частини 9, 10 ст.15 Закону "Про кооперацію").

31. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (ч.11 ст.15 Закону "Про кооперацію").

32. Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20 звернув увагу на відмінність між загальними зборами та зборами уповноважених, зазначивши таке.

"27. Верховний Суд звертає увагу, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в ст.15 Закону "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

28. Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:

(1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;

(2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.

29. Таким чином, для визначення кворуму на зборах, потрібно встановити, які саме збори проводилися в кооперативі - загальні збори членів кооперативу чи збори уповноважених.

32. Оскільки для участі у зборах реєструвалися та на зборах голосували члени кооперативу, а не тільки уповноважені, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що такі збори не можуть вважатися зборами уповноважених, а є загальними зборами членів кооперативу. Відповідно, суди виснували, що на зборах був відсутній кворум, а це означає, що всі рішення, ухвалені на зборах, є нелегітимними, як такі, що ухвалені за відсутності кворуму".

33. Вказане свідчить про наявність висновку щодо застосування норми (ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію") у подібних правовідносинах.

34. До того ж, сам ОСОБА_2 у касаційній скарзі зазначає про вказану позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20, однак помилково вважає, що вона не підлягає застосуванню у цій справі.

35. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, застосувавши ст.15 Закону "Про кооперацію" з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду у справі №910/4201/20, правильно встановив, що для участі у зборах реєструвалися та голосували члени Кооперативу, а не тільки уповноважені, тому такі збори не можуть вважатися зборами уповноважених, а є загальними зборами членів Кооперативу. Відповідно, на зборах був відсутній кворум, а тому всі рішення, ухвалені на зборах, є нелегітимними.

36. Зважаючи на те, що Закон "Про кооперацію" передбачає різні правила визначення кворуму загальних зборів учасників та уповноважених Кооперативу, зміст протоколу №1/21 не дає можливості встановити кількість голосів уповноважених та голосів членів Кооперативу.

37. Оскільки Верховний Суд вже сформував висновок щодо застосування ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію", а оскаржувані рішення ухвалені відповідно до таких правових висновків, то колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

38. Щодо посилань скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, колегія суддів зазначає таке.

39. У постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19 Верховний Суд виснував:

"Суд касаційної інстанції зазначає, що під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову."

40. З вказаних висновків Верховного Суду, зокрема, вбачається, що прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону.

41. Колегія суддів зауважує, що така права позиція є усталеною та послідовною, про що неодноразово зазначалося у низці постанов Верховного Суду при вирішенні подібних спірних правовідносин.

42. Таким чином, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсними рішення загальних зборів членів Кооперативу, оформлені протоколом від 24.10.2021, не лише не суперечать, а й цілком відповідають висновку Верховного Суду, висловленому в постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19.

43. За таких обставин, доводи касаційної скарги, обґрунтовані пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а тому відхиляються.

Щодо процесуальних порушень

(І) Щодо заяви про відвід судді (п.2 ч.1 ст.310 ГПК)

44. 19.06.2023 ОСОБА_2 заявив відвід судді Західного апеляційного господарського суду Марку Р.І. (головуючий суддя) на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК, посилаючись на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, та зазначивши таке:

- під час судового засідання 15.05.2023 суддя Марко Р.І не розглянув клопотання ОСОБА_2 про витребування статуту Кооперативу, дійсного станом на 24.10.2021, для належного дослідження порядку прийняття рішень загальними зборами;

- 15.05.2023, після оголошення перерви у судовому засіданні суддя Марко Р.І. зателефонував особі, якій вказав: "... відклав цю справу, в якій ти мене просила, оскільки цьому передували обставини".

45. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.06.2023 передав справу №914/1011/22 на автоматизований розподіл для визначення складу суду з розгляду заяви ОСОБА_2 від 19.06.2023 про відвід судді Марка Р.І.

46. Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б. ухвалою від 27.06.2023 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Марка Р.І. у справі №914/1011/22, мотивуючи це таким:

- наведені заявником обставини (щодо нерозгляду клопотання про витребування Статуту) не можуть слугувати підставою для відводу судді від розгляду цієї справи, оскільки свідчать про незгоду учасника справи з процесуальними діями судді;

- заявник не надав доказів на підтвердження обставин, які б слугували підставою для відводу головуючого судді Марка Р.І. у справі №914/1011/22; не довів наявність сумніву у неупередженості або об`єктивності вказаного судді під час розгляду цієї справи; наведені заявником обставини не можуть слугувати підставою для відводу головуючого судді у справі.

47. Староста І.С. у касаційній скарзі вказує, що він заявляв відвід судді Західного апеляційного господарського суду Марку Р.І. через те, що суддя доповідав по телефону невідомим особам про хід судової справи; висловлена в письмовій формі недовіра судді Марку Р.І. здійснювалася на підставі особистих переконань та його поведінки у конкретній справі. Скаржник вважає, що суддя Марко Р.І. не міг брати участь у розгляді справи і підлягав відводу, його дії викликали сумнів в об`єктивності й неупередженості.

48. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.

49. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою (п.2 ч.1 ст.310 ГПК).

50. Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

51. Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

52. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК).

53. Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

54. З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2023 ОСОБА_2 звернувся з заявою про відвід судді, в якій посилався на обставини, які мали місце 15.05.2023.

55. Зазначене свідчить про обізнаність ОСОБА_2 щодо таких обставин задовго до заявлення відводу, а отже й про порушення заявником передбачених ч.3 ст.38 ГПК строків.

56. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.118 ГПК).

57. З урахуванням вищенаведеного, заява ОСОБА_2 про відвід судді Західного апеляційного господарського суду Марка Р.І. мала бути залишена без розгляду.

58. Аналогічна правова позиція Верховного Суду щодо необхідності залишення без розгляду заяви про відвід судді у випадку порушення заявником передбачених ч.3 ст.38 ГПК строків викладена у постановах від 01.03.2023 у справі №910/11980/21 та від 29.03.2023 у справі №910/13847/21.

59. У зв`язку із цим Верховний Суд не розглядає доводи ОСОБА_2 , наведені в обґрунтування заяви про відвід судді, а, отже, не визнає підстави заявленого відводу обґрунтованим, що, у свою чергу, виключає можливість скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд на підставі п.2 ч.1 ст.310 ГПК.

(ІІ) Щодо розгляду справи за відсутності учасника справи (п.5 ч.1 ст.310 ГПК)

60. Скаржник зазначив, що судові засідання, в яких він брав участь, відкладалися, а про дату судового засідання, в якому ухвалена оскаржувана постанова, його суд не повідомив. Верховний Суд відхиляє вказані доводи ОСОБА_2 з огляду на таке.

61. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (п.5 ч.1 ст.310 ГПК).

62. Відповідно до частин 2-4 ст.120 ГПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

63. Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства. Подібні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 02.06.2020 у справі №910/17792/17.

64. Верховний Суд враховує, що справа в суді апеляційної інстанції розглядалася у судових засіданнях 03.04.2023, 15.05.2023 та 10.07.2023.

65. У судових засіданнях 03.04.2023 та 15.05.2023 в Західному апеляційному господарському суді Староста І.С. брав участь особисто.

66. У судовому засіданні 15.05.2023 суд апеляційної інстанції відклав розгляд справи на 19.06.2023 та залучив до участі у справі Старосту І.С. У зв`язку із відпусткою головуючого судді Марка Р.І. з 06.06.2023 до 23.06.2023 судове засідання 19.06.2023 не відбулося, ухвалою від 05.06.2023 розгляд справи призначено на 03.07.2023.

67. Однак, судове засідання 03.07.2023 також не відбулося у зв`язку із відпусткою головуючого судді Марка Р.І. з 03.07.20223 до 07.07.2023. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.06.2023 призначив розгляд справи на 10.07.2023.

68. В матеріалах справи (т.2, а.с.20) наявний список розсилки судової кореспонденції, а саме, копії ухвали від 30.06.2023 у справі №914/1011/22, учасникам справи (зокрема, ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1 , вказану ним в апеляційній скарзі), однак відсутні докази вручення скаржникові цієї кореспонденції.

69. Порядок вручення судових рішень встановлений ст.242 ГПК, відповідно до ч.6 якої днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

70. Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

71. Також у касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що 03.07.2023 він зі своїм представником з`явились до суду з наміром взяти участь у судовому засіданні, однак таке засідання не відбулося, а про іншу дату та час повідомлено не було, ухвала суду про призначення розгляду справи на іншу дату не надавалась.

72. Верховний Суд враховує, що з апеляційною скаргою у цій справі звернувся саме ОСОБА_2 , а отже він мав цікавитися станом відомих йому судових проваджень, більш того, якщо провадження у справі відкрито за його скаргою.

73. Дізнавшись про те, що судове засідання, призначене на 03.07.2023, не відбулося, учасник справи мав змогу поцікавитися станом справи та датою наступного судового засідання.

74. Верховний Суд виходить з приписів ч.1 ст.43 ГПК, відповідно до яких учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

75. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішеннях у справі "Осман проти Сполученого королівства" (Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998, заява №23452/94) та у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland від 19.06.2001, заява №28249/95) вказав, що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 11.12.1987, заява №11681/85) ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

76. Стаття 2 Закону "Про доступ до судових рішень" передбачає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

77. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами ст.4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

78. Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2023 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.07.2023.

79. Також Верховний Суд враховує, що у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції не визнавав явку представників учасників справи обов`язковою.

80. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що ч.1 ст.269 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

81. Положення ст.80 та ч.3 ст.269 ГПК передбачають право особи під час апеляційного розгляду справи подавати також докази у справі за виключних обставин.

82. Отже, звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості письмово викласти всі свої доводи щодо незаконності рішення суду першої інстанції та надати докази на підтвердження своєї позиції.

83. Суд апеляційної інстанції може залишити без змін рішення суду першої інстанції, якщо за результатами такого перегляду виявиться, що рішення є правильним по суті, а надані скаржником під час апеляційного перегляду справи доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

84. За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, врахувавши аргументи скаржника, здійснив перевірку законності рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про те, що воно є правильним по суті.

85. При цьому згідно з ч.2 ст.309 ГПК не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

86. З огляду на це Верховний Суд вважає, що відсутність доказів вручення скаржнику поштового відправлення (копії ухвали суду апеляційної інстанції від 30.06.2023), в цілому не впливає на законність оскаржуваної постанови, а тому доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження.

(ІІІ) Щодо прийняття рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п.8 ч.1 ст.310 ГПК)

87. ОСОБА_2 зазначає, що Господарський суд Львівської області скасував рішення про обрання ОСОБА_2 головою Кооперативу, не залучивши його до участі у справі, а пізніше не дозволив йому ознайомитись з матеріалами справи та відмовив у видачі рішення. Посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.8 ч.1 ст.310 ГПК. Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не надав йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

88. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п.8 ч.1 ст.310 ГПК).

89. Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

90. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч.2 ст.50 ГПК).

91. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч.4 ст.50 ГПК).

92. Статтею 51 ГПК передбачено, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

93. Разом з тим, суд першої інстанції не залучив ОСОБА_2 до участі у справі.

94. Згідно з ч.1 ст.254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

95. Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржив це рішення в апеляційному порядку.

96. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

97. Частина 3 ст.254 ГПК передбачає, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

98. Отже, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 останній набув процесуальні права та обов`язки учасника справи в силу положень ч.3 ст.254 ГПК.

99. Також, відповідно до п.1 ч.1 ст.267 ГПК суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

100. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.05.2023 залучив ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

101. За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 та перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування якого відсутні.

102. Частиною 2 ст.277 ГПК передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Подібні положення містяться у ч.2 ст.311 ГПК.

103. Також, п.1 ч.1 ст.42 ГПК встановлює, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

104. З матеріалів справи (т.2, а.с.163) вбачається, що 21.03.2023 ОСОБА_2 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з клопотанням про ознайомлення та зняття копій з матеріалів справи та в цей же день (21.03.2023) реалізував своє право на ознайомлення, про що свідчить його особистий підпис.

105. Таким чином, необґрунтованими є доводи ОСОБА_2 про ненадання йому матеріалів справи для ознайомлення.

106. З огляду на це, посилання скаржника на п.5 ч.1 ст.310 ГПК не знайшли свого підтвердження.

107. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень по суті, то необхідно врахувати положення ч.2 ст.309, ч.2 ст.311 ГПК, відповідно до яких не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, а порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

108. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

109. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

110. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

111. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає та скаржник звільнений від сплати судового збору, його розподіл не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі №914/1011/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець