Рішення

від 05.06.2023 по справі 910/13883/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2023Справа № 910/13883/22За позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та поновлення на роботі

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Колесникова М.В., Таранкова О.О.;

від відповідача - Матвієнко Г.О., Зарницька Н.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду подано вищевказаний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина" (далі - відповідач, ЖБК) у якому позивач просить суд:

- визнати недійсними рішення Загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина", що відбулися 19.04.2022, оформленого протоколом №1 від 12.05.2022 та рішення зборів Правління Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина", що відбулися 28.04.2022, оформленого протоколом №2 від 12.05.2022, на підставі чого було здійснено реєстраційну дію - запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 17.05.2022, № 1000661070012002456.

- поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Правління Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2023 було відкрито провадження у справі №910/13883/22 за вказаними позовними вимогами, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вимоги позову позивачка мотивує наступним:

- позивачку, як співвласницю багатоквартирного будинку, члена ЖБК «Троєщина» та на той момент, діючу Голову Правління цього ЖБК не було належним чином повідомлено про проведення 19.04.2022 загальних зборів ЖБК та про їх порядок денний;

- у голосуванні приймали участь деякі особи, які не є членами ЖБК та особи, які мають заборгованість по квартплаті перед ЖБК, що виключає їх можливість обиратися на посаду голови правління;

- на загальних зборах ЖБК не було дотримано вимог щодо необхідної кількості членів ЖБК для голосування (відсутній кворум).

Відповідач проти вимог позову заперечує у повному обсязі, зазначає, що:

- строк повноважень ОСОБА_1 як Голови правління ЖБК закінчився 05.04.2022, оскільки процедура обрання на цю посаду, відповідно до положень Статуту ЖБК, не передбачає автоматичного продовження повноважень, а тому підстави для поновлення її на цій посаді відсутні;

- повідомлення про скликання загальних зборів ЖБК було розміщено в загальнодоступному місці будинку АДРЕСА_1 з яким мали можливість ознайомитися усі мешканці цього будинку, що відповідає вимогам п. 9.6 Статуту ЖБК, оскільки сама позивачка покинула своє місце проживання і як Голова правління не повідомила ЖБК про місце її перебування, а тому можливості повідомити її шляхом надіслання письмового повідомлення у відповідача не було;

- на дату проведення голосування та обрання Голови правління ЖБК власникам квартир не було відомо про наявність у них заборгованості перед ЖБК, а тому члени правління обиралися з дотриманням вимог та положень Статуту ЖБК;

- кворум по загальним зборам відбувся, відповідачем надано список членів ЖБК на основі якого рахувалась кількість осіб, які приймали участь у голосуванні.

Ухвалою суду від 29.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті позивачка та її представниця підтримали вимоги позову у повному обсязі, представниками відповідача надано заперечення проти позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є власницею квартири №2 , в якій зареєстрована, що підтверджується відповідною відміткою в паспорті та свідоцтвом про право власності, договором купівлі-продажу від 18.12.2009 на квартиру АДРЕСА_3 .

15.03.1991 було проведено державну реєстрацію Житлово-будівельного кооперативу «Троєщина», запис про реєстрацію №10661200000002456.

Рішенням Загальних зборів членів ЖБК «Троєщина» протоколом №1 від 05.11.2016 року було затверджено положення Статуту ЖБК «Троєщина» (далі - Статут).

Згідно з протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Троєщина» від 05.04.2017 та протоколом №2 зборів членів правління ЖБК «Троєщина» від 07.04.2017 Головою Правління ЖБК було обрано ОСОБА_1

19.04.2022 відбулися загальні збори ЖБК «Троєщина», які були оформлені протоколом №1 від 12.05.2022. Порядком денним цих зборів було наступне:

- організаційні питання щодо проведення зборів;

- обрання лічильної комісії;

- звіт правління ЖБК про роботу за період з 2017-2022 роки;

- обрання правління ЖБК «Троєщина» у зв`язку із закінченням терміну повноважень згідно ст. 9.11.1 Статуту ЖБК «Троєщина»;

- прийом в члени ЖБК «Троєщина».

28.04.2022 відбулися збори правління ЖБК «Троєщина» оформлені протоколом №2 від 12.05.2022, порядком денним яких було:

- організаційні питання щодо проведення зборів;

- обговорення підсумків голосування по виборах членів правління ЖБК «Троєщина»;

- вибори голови правління ЖБК «Троєщина»;

- вибори заступника голови правління ЖБК «Троєщина»;

- вибори секретаря правління ЖБК «Троєщина».

На зборах правління ЖБК «Троєщина» 28.04.2022 було обрано головою правління - ОСОБА_2 .

Наказом №18/05-22 від 17.05.2022 було звільнено ОСОБА_1 з займаної посади голови правління ЖБК «Троєщина» за угодою сторін згідно п. 15 ст. 9 Статуту ЖБК «Троєщина» та п. 5 ст. 41 КЗПП України.

Як зазначає позивачка, вона не була повідомлена жодним чином про скликання та проведення загальних зборів членів ЖБК від 19.04.2022, заяви про звільнення вона не подавала, разом з тим, каже, що у зв`язку із воєнним станом в Україні вона вимушена була виїхати з м. Києва разом зі своїми неповнолітніми дітьми до Полтавської області. Про те, що її звільнено з посади голови правління ЖБК вона дізналася 23.05.2023 перевіряючи свою електронну пошту.

Позивачка у своєму позові каже, що 17.06.2022 вона отримала Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осі фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і з цього моменту дізналась про те що 17.05.2022 відбулася зміна керівника відповідача та Головою правління вже є ОСОБА_2 , яка 21.07.2022 на вимогу позивачки надала спірні протоколи зборів на підтвердження зміни керівника та обрання нового голови правління ЖБК.

ОСОБА_1 оскаржуючи спірні рішення зборів ЖБК, як на підставу визнання їх недійсними наводить наступні аргументи:

- позивачку, ОСОБА_1 , як співвласницю багатоквартирного будинку, члена ЖБК «Троєщина» та на той момент діючу Голову правління ЖБК «Троєщина», не було належним чином повідомлено про проведення 19.04.2022 Загальних зборів членів ЖБК «Троєщина» та про їх порядок денний. Всупереч встановленій законом процедурі та вимогам Статуту ЖБК, позивачка жодних повідомлень не отримувала, не була повідомлена завчасно про проведення загальних зборів та була позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією, що стосується управління будинком. Недотримання відповідачем встановленого законом порядку повідомлення позивачки про скликання зборів порушує права останньої на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу управління кооперативом та самим будинком, які є суттєвими та могли потенційно вплинути на результати голосування;

- спірні збори були проведені з порушенням вимог положень Статуту ЖБК щодо необхідної кількості членів ЖБК (більше їх половини) для прийняття рішень, крім того, у листках письмового опитування кількість голосуючих по кожному кандидату у члени правління ЖБК відрізняються: на одних 53, на інших 59 осіб, деякі особи голосували двічі ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 );

- з голосуючих осіб, які приймали участь у голосуванні 18 з них не є членами ЖБК, перелік яких наведено у позові ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 );

- відповідно діючим спискам членів ЖБК на Загальних зборах повинно бути присутніми не менше 44 членів кооперативу, але цього дотримано не було, а отже спірні збори не були правомочними, а прийняті рішення на цих зборах не є чинними;

- в члени правління ЖБК було обрано осіб, які мають заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги перед кооперативом, що не відповідає вимогам Статуту ЖБК на підтвердження чого надано відповідні списки.

Позивачка зазначає, що відповідно до наданого нею списку членів ЖБК «Троєщина» станом на 25.05.2021, 85 осіб, власників квартир у будинку АДРЕСА_1 є членами ЖБК та відповідно від цієї кількості слід рахувати кворум загальних зборів.

Крім того, позивачка заявляє похідну вимогу у якій просить суд поновити її на посаді Голови правління ЖБК.

Відповідач заперечуючи проти тверджень позивачки зазначає про наступне:

- повноваження ОСОБА_1 як голови правління ЖБК «Троєщина» закінчилися 05.04.2022, оскільки згідно з положеннями Статуту ЖБК ця посада є строковою та не передбачає автоматичної пролонгації, а позивачка мала самостійно видати наказ про припинення своїх повноважень;

- з початком військової агресії Російської Федерації проти України ОСОБА_1 ,як голова правління ЖБК без попередження членів правління 27.02.2022 самовільно залишила займану посаду та виїхала з Києва, одночасно з виїздом позивачка привласнила усі статутні документи Кооперативу, ноутбук Кооперативу з конфіденційною, фінансовою інформацією та персональними даними, трудові книжки працівників Кооперативу, печатку, ключі від технічних приміщень будинку, підвалу-бомбосховища, де могли б переховуватись від обстрілів мешканці будинку, відключила ліфти в будинку, чим поставила в загрозливу і небезпечну ситуацію керівні органи Кооперативу і усіх власників і мешканців будинку в умовах воєнного стану, загрози ракетного обстрілу та іншою небезпекою. Оскільки місцезнаходження позивачки не було відоме членам Правління Кооперативу, власники створили домовий комітет і самостійно вирішували побутові проблеми будинку в умовах режиму воєнного стану;

- повідомлення про скликання та проведення спірних загальних зборів було розміщено в загальнодоступному місці будинку з яким всі мешканці будинку, які там проживають були ознайомлені, що підтверджується значною явкою на загальні збори ЖБК;

- повідомити позивачку про скликання спірних загальних зборів шляхом направлення їй поштою відповідного повідомлення не було можливим, оскільки остання не повідомила про місце свого перебування членів правління ЖБК;

- всі документи, які стосуються Кооперативу знаходилися у позивачки, під час підрахунку голосів та кворуму на спірних загальних зборах відповідачем брався до уваги список членів ЖБК від 05.04.2017, оскільки інших офіційних документів, які б підтверджували чисельність членів ЖБК немає;

- твердження позивачки стосовно наявності боргу у осіб, які обиралися в члени правління ЖБК не підтверджуються жодними достовірними доказами.

Відповідачем також були долучені відповідні докази, які стосуються зміни прізвища деяких членів ЖБК, відчуження майна, смерті та інших обставин, які могли зумовити автоматичне виключення зі списку членів ЖБК.

Під час розрахунку кількості голосів членів ЖБК та кворуму на спірних загальних зборах, суд враховував усі надані докази, як позивачки та і відповідача, а також озвучував у судовому засідання уточнюючі питання представникам обох сторін, які підтверджували або спростовували ті чи інші обставини.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

У ст. 1 Закону України «Про кооператив» (далі - Закон) зазначено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Зі змісту ст. 6 цього Закону кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

У статті 7 Закону викладено порядок створення кооперативу:

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах: для фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює); для юридичної особи - прізвище, ім`я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника.

Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність, про що вказано у ст. 8 Закону.

Згідно зі ст. 11 Закону вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Однією із підстав, на яку посилається позивачка, для визнання спірних зборів недійсними це неналежне повідомлення її про дату та час спірних загальних зборів.

Як вбачається із пояснень відповідача, останнім, з метою повідомлення членів ЖБК про час та місце скликання Загальних зборів на 19.04.2022 в порядку вимог п. 9.6 Статуту були розміщені відповідні оголошення у місцях загального доступу будинку, на дверях та на дошці оголошень, які постійно там висіли. Відповідач зауважує, що у нього не лишилося примірника такого повідомлення, проте, присутність великої кількості членів ЖБК, в умовах воєнного стану, на загальних зборах виключає той факт, що такого повідомлення не було.

Судом також прийнято до уваги, що позивачка після введення в Україні воєнного стану виїхала з міста Києва, про що сама вказала у позовній заяві та надала докази на підтвердження внутрішньо переміщених осіб її особисто та її дітей, а також копію договору про оренду житла у Полтавській області.

Як стверджує відповідач, ОСОБА_1 , як головою правління не було повідомлено членів правління ЖБК про нове місце проживання позивачки, а також не було назначено відповідальної особи, яка б на час відсутності голови правління виконувала її обов`язки.

Адвокатом Колесникової М.В. було долучено до справи копію наказу №1к від 04.03.2022 про надання відпустки ОСОБА_24 , з якого вбачається, що позивачка, як голова правління ЖБК надала собі щорічну відпустку з 07.03.2022 року по 31.03.2022 на підставі заяви від 04.03.2022 та на час основної щорічної відпустки тимчасово, без права підпису, призначила за сумісництвом головою правління ЖБК «Троєщина» - ОСОБА_25 на підставі заяви останньої від 04.03.2022.

Однак, ані заяви самої позивачки про її відпустку, ані заяви ОСОБА_25 на підставі якої було видано цей наказ матеріали справи не містять.

Крім того, відповідний наказ №1к від 04.03.2022 не містить підпису ОСОБА_25 на підтвердження того, що остання ознайомлена із таким наказом.

Відповідно до п. 9.6 Статуту ЖБК загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу скликаються правлінням за необхідністю, але не менше ніж один раз на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення шляхом розміщення оголошень у відведених для цього місцях будинку кооперативу, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на адресу члена (уповноваженого члена) кооперативу повідомлення про збори.

З наведеного пункту Статуту ЖБК вбачається, що член ЖБК може бути повідомленим про проведення загальних зборів не лише шляхом направлення на його адресу поштового повідомлення, а і шляхом ознайомлення з відповідним повідомленням у загальнодоступному місці будинку.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріали справи не місять доказів які б підтверджували, що ОСОБА_1 , як голова правління ЖБК повідомила будь-кого із членів правління чи інших повноважних осіб щодо свого нового місця проживання, враховуючи, зокрема, що вона на момент виїзду очолювала ЖБК.

Суд приймає до уваги той факт, що на спірних зборах були присутні члени ЖБК, які були обізнані про час та місце їх проведення, що виключає можливість стверджувати, що відповідачем не було розміщено відповідного оголошення у будинку в загальнодоступному місці.

Враховуючи наведене вище, суд відхиляє твердження позивачки стосовно того, що відповідачем не було належним чином її повідомлено про час та місце проведення спірних загальних зборів.

Стосовно кількості членів ЖБК на спірних зборах та кворуму.

Як вбачається з Протоколу №1 Загальних зборів членів ЖБК «Троєщина» яким було оформлено Загальні збори членів ЖБК «Троєщина», які відбулися 19.04.2022, загальна чисельність членів ЖБК - 85 осіб; присутніх на зборах - 62 особи, з них членів кооперативу - 53 особи. У позовній заяві позивачка підтверджує, що зазначена кількість членів ЖБК відповідає дійсності та надає сформований нею список членів ЖБК «Троєщина» станом на 25.05.2021.

За твердженнями позивачки 18 осіб, які вказані у протоколі №1 від 12.05.2022 загальних зборів від 19.04.2022 не є членами ЖБК, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 .

Також, позивачкою було зауважено, що відповідач не врахував в якості членів ЖБК на момент проведення спірних зборів: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 на підтвердження чого долучила протокол Загальних зборів №3 від 24.05.2021 про прийняття в члени ЖБК цих осіб.

Відповідач зазначив, що оскільки усі документи знаходилися у позивачки, в тому числі і списки членів ЖБК, доступу до яких правління ЖБК не мало, при підрахунку голосів на спірних загальних зборах, ним використовувались дані із копії протоколу №1 від 05.04.2017, де і був написаний реєстр учасників загальних зборів членів ЖБК.

З наданого відповідачем копії протоколу №1 від 05.04.2017 вбачається, що кількість членів ЖБК «Троєщина» складала 111 осіб серед яких: ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 (змінила прізвище на ОСОБА_31 ), ОСОБА_32 , ОСОБА_13 , ОСОБА_33 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 є членами ЖБК згідно протоколу №1 від 05.04.2017. Доказів того, що ці особи були виключені чи втратили членство у ЖБК з 05.04.2017 по 19.04.2022 матеріали справи не містять.

Крім того, судом встановлено, що 16 власників квартир у будинку не є членами ЖБК ( ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , відповідно до наведеного відповідачем переліку у додаткових поясненнях долучених з клопотанням від 19.05.2023.

У статті 13 Закону наведено перелік підстав через які членство в кооперативі припиняється, а саме, у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

За умовами пункту 5.7 Статуту членство у кооперативі припиняється:

- з часу втрати членом кооперативу права власності на квартиру та/або нежитлове приміщення або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України;

- з підстав передбачених пунктом 5.5 даного Статуту;

- відповідно до поданої заяви;

- за рішенням загальних зборів членів кооперативу;

- у разі смерті фізичної особи - члена кооперативу;

- у разі реорганізації або ліквідації кооперативу.

У пункті 5.5 Статуту передбачено, що у випадку, коли за судовим рішенням право власності на квартиру або нежитлове приміщення в будинку кооперативу зазнало змін з будь-яких підстав передбачених законодавством (розділення між подружжям, виділ часток, інше), членство у кооперативі повинно бути підтверджено заявою про вступ до кооперативу. Така заява повинна подаватися до правління кооперативу разом із копією нового правовстановлюючого документа протягом місяця з дня настання відповідних змін. В разі порушення цього пункту Статуту, власник квартири та/або нежилого приміщення в будинку кооперативу втрачає членство у кооперативі через місяць після набрання законної сили рішенням суду на підставі якого право власності на квартиру та/або нежитлове приміщення в будинку кооперативу підлягає зміні.

Судом встановлено, що члени ЖБК, по яким надані докази відчуження ними майна у будинку АДРЕСА_1 або смерті осіб, відповідно до п. 5.7 Статуту автоматично припинили своє членство у ЖБК.

Порівнявши обидва списки, які надані позивачкою та відповідачем вбачається, що 74 особи співпадають щодо їх членства у ЖБК, що також визнається обома сторонами та спору щодо цієї кількості членів ЖБК у сторін не виникає, відповідний список надано відповідачем у таблиці №1 разом з поясненнями від 19.05.2023.

Також, обома сторонами визнається факт того, що ОСОБА_1 є членом ЖБК, а отже її також слід враховувати у підрахунку кількості.

Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_50 (квартира НОМЕР_1 ) не є членом ЖБК, проте, дана особа була включена у список членів ЖБК у протоколі №1 від 05.04.2017 та доказів того, що його було виключено або вчинено інші дії, які б призвели до автоматичного виключення цієї особи зі списку членів ЖБК матеріали справи не містять.

Також суд враховує зазначених позивачем трьох членів ЖБК ( ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ) яких було прийнято, що підтверджується протоколом Загальних зборів №3 від 24.05.2021.

Підсумовуючи наведене вище, судом встановлено, що кількістю членів ЖБК «Троєщина» станом на 19.04.2022 складало - 88 осіб.

Відповідно до пункту 9.8 Статуту загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявністю не менше двох третин уповноважених.

Приймаючи до уваги наведене, для прийняття рішень на загальних зборах для кворуму мають бути присутніми не менше 45 осіб.

У пункті 9.9 Статуту вказано, що замість члена кооперативу на загальних зборах членів кооперативу, може бути присутня уповноважена ним особа. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах членів кооперативу, видана фізичною особою, посвідчується у порядку визначеному законодавством. Уповноважена особа може представляти інтереси одного члена кооперативу.

Зі спірного протоколу №1 від 12.05.2022 вбачається, що на загальних зборах 19.04.2022 приймали участь 53 члени кооперативу.

У поясненнях від 19.05.2023 відповідачем надано уточнення у таблиці №6, відповідно до яких, на зборах були присутні 48 осіб, які брали участь у голосуванні та 3 особи, які не голосували.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що троє членів ЖБК були присутніми на зборах, але не голосували, оскільки такі особи мали б тим чи іншим шляхом прийняти участь у голосуванні, а тому суд не враховує цих осіб до загальної кількості членів ЖБК, які приймали участь на спірних загальних зборах.

Враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги вимоги п. 9.8 Статуту, судом встановлено, що на загальних зборах ЖБК «Троєщина» була присутня більша половина членів ЖБК, а тому кворум відбувся.

Що ж стосується тверджень позивачки стосовно того, що в члени правління ЖБК було обрано осіб, які мають заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг перед кооперативом, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9.11.1 Статуту членами правління можуть бути виключно члени кооперативу, що не мають заборгованості по здійсненню цільових внесків та/або оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги перед кооперативом, які обираються загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу у кількості не менше 3 (трьох) осіб. Члени правління обираються строком на 5 (п`ять) років.

На загальних зборах 19.04.2022 було обрано членами правління ЖБК: ОСОБА_2 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , судом встановлено, що всі ці особи є членами кооперативу.

Відповідач заперечуючи проти таких тверджень позивачки зазначає, що жодних повідомлень, рахунків на оплату обрані члени правління не отримували, доказів заборгованості у цих осіб перед кооперативом матеріали справи не містять.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Як доказ на підтвердження того, що всі особи, яких на спірних зборах було обрано членами правління ЖБК є боржниками з оплати житлово-комунальних послуг перед кооперативом, позивачкою надано відомість нарахувань станом на 30 квітня 2022 року, яка підписана нею особисто.

Суд критично оцінює надану відомість, оскільки наведені дані щодо боргу по цим особам, викладені у довільному порядку та за одноособовим підписом ОСОБА_1 , без жодних підтверджуючих доказів щодо факту надання таких послуг цим особам на визначені суми.

У зв`язку із чим, суд не приймає цю відомість як належний доказ того, що у членів ЖБК: ОСОБА_2 , ОСОБА_51 , ОСОБА_54 , ОСОБА_53 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 станом на день спірних зборів була наявна заборгованість перед кооперативом за житлово-комунальні послуги.

Підсумовуючи вищенаведене, підстави за якими позивачка просить суд визнати недійсними рішення Загальних зборів членів ЖБК "Троєщина", що відбулися 19.04.2022, оформленого протоколом №1 від 12.05.2022 та рішення зборів Правління ЖБК "Троєщина", що відбулися 28.04.2022, оформленого протоколом №2 від 12.05.2022 відсутні, а тому вимоги позову у цій частині суд відхиляє повністю.

Стосовно вимоги позивачки поновити її на посаді Голови Правління Житлово-будівельного кооперативу "Троєщина", то суд зазначає, що підстав для поновлення її на цій посаді немає, навіть у тому випадку якби підлягали скасуванню спірні збори ЖБК, з огляду на наступне.

Як зазначено у ст. 16 Закону виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.

Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років.

Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до пункту 9.15 Статуту голова Правління обирається зі складу членів правління на засіданні правління Кооперативу простою більшістю голосів строком на 5 років та здійснює повсякденне керівництво діяльністю Кооперативу, забезпечує виконання рішень Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів Кооперативу та Правління Кооперативу, діє без довіреності від імені Кооперативу, укладає в межах своєї компетенції правочини, розпоряджається коштами Кооперативу відповідно до укладених договорів. Правління кооперативу зі свого складу обирає секретаря правління.

Згідно з протоколом №1 від 05.04.2017 загальних зборів членів ЖБК «Троєщина» ОСОБА_1 було обрано Головою Правління ЖБК «Троєщина» з терміном повноважень на 5 років згідно з положеннями Статуту.

З наведеного вбачається, що повноваження ОСОБА_1 , як Голови Правління ЖБК «Троєщина» припинили свою дію 05.04.2022 у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну на який її було обрано. Підстав для автоматичного продовження (пролонгації) щодо займаної нею посади умовами Статуту не передбачено.

Таким чином, рішення щодо обрання нового Голови Правління ЖБК «Троєщина» на зборах Правління ЖБК, що відбулися 28.04.2022 були правомірними та відповідно до положень Статуту.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судові витрати, які понесені позивачем, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивачку у зв`язку із відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 27.06.2023.

Суддя Р.Б. Сташків