Ухвала

від 26.06.2023 по справі 925/473/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 червня 2023 року Справа № 925/473/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Черкаської обласної прокуратури Барбаш О.А. прокурор,

від першого стягувача представник не з`явився,

від другого стягувача представник не з`явився,

від першого боржника представник не з`явився,

від другого боржника представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

про зміну способу виконання судового рішення

у справі

за позовом заступника прокурора Черкаської області, м. Черкаси

в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ;

Міністерства аграрної політики та продовольства України,

м. Київ;

до 1. виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської

області, м. Шпола, Черкаської області;

2. публічного акціонерного товариства Державна продовольчо -

зернова корпорація України, м. Київ

про визнання незаконним та скасування рішення, свідоцтва про

право власності, визнання за державою права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2018 року зі справи №925/473/17 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради №08 від 01 лютого 2012 року Про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13 березня 2012 року №39 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 01 лютого 2012 року №8 Про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво серії САЕ №115500 від 05 квітня 2012 року про право приватної власності на майновий комплекс, розташований по вул. Благовісній (Калініна), 1 в м. Шпола, Черкаської області, видане публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України.

Визнано за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, що розташований за адресою: вул. Благовісна (Калініна), 1, м. Шпола, Черкаської області, що включає будівлі та споруди, а саме: адмінбудинок; прибудови з ганками, А; а; а?, загальна площа 1 060,8 кв.м.; підвал/підА/, п/д, загальна площа 211,9 кв.м.; їдальня з прибудовою, Б; б, загальна площа 424,8 кв.м.; підвал/ під Б/, п/д1, загальна площа 38,9 кв.м.;механізована майстерня-котельня з прибудовою, В; в, загальна площа 780 кв.м.;убиральня, Г, загальна площа 15,6 кв.м.; сарай Д, загальна площа 35 кв.м.; свинарник, Е, загальна площа 125 кв.м.; забійний цех, Ж, загальна площа 17 кв.м.; електроцех з прибудовою; И, и, загальна площа 189,4 кв.м.; молотильно-очисна башта; прибудова з ганком, Й, й, загальна площа 153,9 кв.м.; зерносушарка ДСП-32 з ганком, К, загальна площа 34,4 кв.м.; зерносклад № 7 з прибудовою, Л; л, загальна площа 1 382 кв.м.; зерносклад № 6, Л1, загальна площа 1 454,3 кв.м.; зерносклад №4, Н, загальна площа 1 223,6 кв.м.; КЗС-40, О, загальна площа 39,6 кв.м.; зерносклад №5 з прибудовою, П; п, загальна площа 1 210,9 кв.м.; зарядна станція, Р, загальна площа 11,8 кв.м.; зерносклад №1, С, загальна площа 1 209 кв.м.; тепловозне депо Т, загальна площа 64,7 кв.м.; зерносклад № 2; норійно-очисна башта, У; у, загальна площа 1 786,1 кв.м.; зерносклад №3, Ф, загальна площа 1 224,5 кв.м.; трансформаторна підстанція ТП-227, Х, загальна площа 59,9 кв.м.; авторозвантажувач, Ц, загальна площа 114,6 кв.м.; силосний корпус № 1; силосний корпус № 2; силосний корпус №3; силосний корпус №4; робоча башта № 5; прибудова. Ч?; Ч2; Ч3; Ч4; ч5; ч, загальна площа 10 619,3 кв.м.; зерносклад №8; прибудови, Э; э; э1, загальна площа 1 189,1 кв.м.; зерносушарка ДСП-32 з ганком, Ш, загальна площа 88,2 кв.м.; трансформаторна підстанція ТП-226, Щ, загальна площа 76,4 кв.м.; кукурузно - калібровочний цех, Ю, загальна площа 488,6 кв. м.; зерносклад №9, ю, загальна площа 1 180,4 кв.м.; зерносклад №11, ю?, загальна площа 801,6 кв.м.; зерносклад №10, Я, загальна площа 1 113,1 кв.м.; зерносушарка №1 СКП-6, прибудова; зерносушарка №2 СКП-6, прибудови; зерносушарка №3; зерносушарка № 4 СКП-8, прибудова; автоприйом № 2 , зарядна станція, прибудова, А?, а?; А2, а2, а3; А3; А4, а4; Б1, б1, б2, загальна площа 2 316,5 кв.м.; автоприйом № 1; прибудова, В1; в1, загальна площа 226,7 кв.м.; склад ПММ, Е?, загальна площа 24,4 кв.м.; пождепо, З?, загальна площа 206,9 кв.м.; клуб-склад, прибудова, Ж?, ж??, загальна площа 937,5 кв.м.; авто ваги, навіс, І?, загальна площа 14,4 кв.м.; авто ваги, навіс, Й?, загальна площа 16,6 кв.м.; візировочна лабораторія, К?, загальна площа 58 кв.м.; колодязь, 1; водойма пождепо, 2; ворота 3-7; огорожа, 8; замощення, І; убиральня, З; навіс, М; убиральня, Д1; ваги вагонні, М1, загальна площа 10,2 кв.м.

Стягнуто з виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області на користь прокуратури Черкаської області - 26 440 грн. 86 коп. судового збору.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України на користь прокуратури Черкаської області - 26 440 грн. 86 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2018 року вищевказане рішення залишено без змін.

18 вересня 2018 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2018 року судом видано наказ.

29 травня 2023 року від прокурора надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення.

У своїй заяві стягувач просить суд змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/473/17 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шполянської міської ради судового збору у сумі 26 440 грн. 86 коп. на користь Черкаської обласної прокуратури та зобов`язати виконавчий комітет Шполянської міської ради сплатити судовий збір у сумі 26 440 грн. 86 коп. на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульвар Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в ДКСУ в м. Київ).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 травня 2023 року заяву першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про зміну способу виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 19 червня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 19 червня 2023 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 26 червня 2023 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Від боржників надійшли клопотання про розгляд заяви прокурора за відсутності їх представників.

Прокурор в судовому засіданні заяву про зміну способу виконання судового рішення підтримав та просив суд її задовольнити.

Розглянувши заяву першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про зміну способу виконання судового рішення, матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначав, що Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сиротюком Д.В. 02 травня 2023 року вчетверте винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем 07 березня 2023 року, 09 квітня 2022 року та 06 жовтня 2019 року виносилися постанови про повернення виконавчого документу стягувану у даному виконавчому провадженні.

Заступником Шполянського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради листом від 25 травня 2021 року №01 - 41/2232 повідомлено державного виконавця про те, що виконавчий комітет Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади не є розпорядником коштів та немає відкритих рахунків. Також зазначено, що ч. 2 ст. 6 Законом України Про виконавче провадження визначено, що рішення про стягнення коштів з державного органу виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03 серпня 2011 року №845 визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка.

З вказаних підстав державним виконавцем неодноразово виносилися постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також прокурор вказував, що з моменту набрання рішення суду законної сили боржник (виконавчий комітет Шполянської міської ради) не був позбавлений можливості самостійно та добровільно виконати рішення суду.

У разі відсутності грошових коштів у боржника, або відкритих рахунків в органах казначейства та невиконання рішення суду (не прийняття міської радою відповідного рішення про спрямування коштів місцевого бюджету на виконання судового рішення), стягувач не позбавлений можливості на звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Крім того, Шполянська міська рада та виконавчий комітет Шполянської міської ради є різними, самостійними, діючими юридичними особами, що унеможливлює здійснити заміну сторони виконавчого провадження.

Оскільки неможливо виконати рішення Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2018 року у справі №925/473/17 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шполянської міської ради судового збору на користь Черкаської обласної прокуратури у сумі 26 440 грн. 86 коп., прокурор просить суд змінити спосіб виконання рішення шляхом зобов`язання виконавчого комітету Шполянської міської ради сплатити судовий збір у сумі 26 440 грн. 86 коп.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 27 вересня 2018 року було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18 вересня 2018 року про стягнення з виконавчого комітету Шполянської міської ради на користь прокуратури Черкаської області судового збору у сумі 26 440 грн. 86 коп.

Ухвалою суду від 31 січня 2019 року виправлено допущену в рішенні суду описку, а саме: в пункті 5 резолютивної частини рішення від 15 травня 2018 року зі справи №925/473/17 замість ідентифікаційний код 04061576 читати ідентифікаційний код 38627962.

Виправлено в наказі Господарського суду Черкаської області від 18 вересня 2018 року зі справи №925/473/17 помилку, а саме: замість ідентифікаційний код 04061576 читати ідентифікаційний код 38627962.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 20 лютого 2019 року було прийнято постанову про виправлення помилки у процесуальному документі.

09 квітня 2019 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження.

Листом Управління Державної казначейської служби у Шполянсьткому районі Черкаської області від 26 квітня 2019 року №01.3-10-06/175 було повернуто прокуратурі Черкаської області наказ від 18 вересня 2018 року.

У своєму листі Казначейство зазначило, що наказом Господарського суду Черкаської області від 18 вересня 2018 року зі справи №925/473/17 визначено боржником виконавчий комітет Шполянської міської ради Черкаської області, який не є розпорядником бюджетних коштів та не має відкритих рахунків в органі Казначейства. Крім цього в наказі назва боржника (ідентифікаційний код 38627962) не відповідає назві відображеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а ідентифікаційний код 04061576 присвоєний Шполянській міській раді об`єднаної територіальної громади, яка є розпорядником бюджетних коштів.

В подальшому постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було прийнято постанову від 11 липня 2019 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу про стягнення з виконавчого комітету Шполянської міської ради га користь прокуратури Черкаської області судового збору у сумі 26 440 грн. 86 коп.

06 жовтня 2022 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження.

09 січня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18 вересня 2018 року.

07 березня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

У всіх постановах про повернення виконавчого документу стягувачу було вказано, що виконавчий документ необхідно подати органові Казначейства особою, на користь якої прийнято рішення.

Згідно ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Частиною 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі Порядок №845).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку № 845).

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункт 5 Порядку № 845).

Згідно із пунктом 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що стягувач, всупереч наведеному та в черговий раз, у 2023 році знову звернувся не до Казначейства, а до ДВС із заявою про примусове виконання судового рішення в цій частині.

Так, 02 травня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 18 вересня 2018 року.

На момент розгляду даної заяви в суді, наказ від 18 вересня 2018 року про стягнення з виконавчого комітету Шполянської міської ради на користь прокуратури Черкаської області судового збору у сумі 26 440 грн. 86 коп., перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) і відповідної постанови про його повернення стягувачу чи направлення наказу для його виконання до Казначейства прийнято не було.

З моменту останнього (та єдиного) звернення стягувача до Управління Державної казначейської служби у Шполянському районі Черкаської з приводу стягнення грошових коштів з боржника минуло більше чотирьох років, а тому обставини, що наведені в листі Управління від 26 квітня 2019 року №01.3-10-06/175 на даний час, на думку суду. не є актуальними.

Зокрема, судом було виправлено допущену в рішенні та наказі описку щодо ідентифікаційного коду боржника про яку зазначається в листі Управління під час повернення наказу у 2019 році, тощо.

Доказів того, що станом на 2023 рік боржник - виконавчий комітет Шполянської міської ради Черкаської області не має відкритих рахунків в органі Казначейства матеріали справи не містять.

Крім того, суд вважає, що в даному випадку зміна виконання судового рішення зі стягнення з боржника грошових коштів (судового збору) на зобов`язання останнього вчинити дії не забезпечить його реального виконання та фактично призведе до зміни встановленого процесуальним законом порядку розподілу та стягнення судових витрат, а також встановленого законом порядку стягнення органами Казначейства коштів з місцевих бюджетів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що згідно із пунктом 26 Порядку №845:

- безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках);

- безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку;

- судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів;

- безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку;

- орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Зміна способу виконання рішення не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення від 19.03.1997 зі справи Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20 липня 2004 року зі справи Шмалько проти України).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява №71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст. 6 Конвенції.

Статтею 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в України визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з пп. 27 п. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 64 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

З листа Управління вбачається, що станом на 2019 рік саме Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади була розпорядником бюджетних коштів.

Отже, суд вважає, що з метою захисту прав стягувача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених грошових коштів можливо здійснити з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Шполи (у випадку коли виконавчий орган дійсно не мав та не має на даний час відкритих рахунків в Казначействі).

З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви прокурора щодо зміни способу виконання судового рішення шляхом зобов`язання боржника вчинити дії (сплатити гроші).

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. 234, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про зміну способу виконання судового рішення залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати прокурору та сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович