Ухвала

від 06.11.2023 по справі 925/473/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 листопада 2023 року Справа № 925/473/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Черкаської обласної прокуратури Барбаш О.А. прокурор,

від першого стягувача - представник не з`явився,

від другого стягувача - представник не з`явився,

від першого боржника представник не з`явився,

від другого боржника представник не з`явився,

від Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

про зміну порядку і способу виконання судового рішення

у справі

за позовом заступника прокурора Черкаської області, м. Черкаси

в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ;

Міністерства аграрної політики та продовольства України,

м. Київ;

до 1. виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської

області, м. Шпола, Черкаської області;

2. публічного акціонерного товариства Державна продовольчо -

зернова корпорація України, м. Київ

про визнання незаконним та скасування рішення, свідоцтва про

право власності, визнання за державою права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2018 року позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради №08 від 01 лютого 2012 року Про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1 (з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Шполянської міської ради від 13 березня 2012 року №39 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради від 01 лютого 2012 року №8 Про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Калініна, 1).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво серії САЕ №115500 від 05 квітня 2012 року про право приватної власності на майновий комплекс, розташований по вул. Благовісній (Калініна), 1 в м. Шпола, Черкаської області, видане публічному акціонерному товариству Державна продовольчо-зернова корпорація України.

Визнано за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, що розташований за адресою: вул. Благовісна (Калініна), 1, м. Шпола, Черкаської області, що включає будівлі та споруди.

Стягнуто з виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області на користь прокуратури Черкаської області - 26 440 грн. 86 коп. судового збору.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України на користь прокуратури Черкаської області - 26 440 грн. 86 коп. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2018 року вищевказане рішення залишено без змін.

На виконання вищевказаного судового рішення Господарським судом Черкаської області 18 вересня 2018 року було видано відповідні накази.

26 жовтня 2023 року від заступника керівника Черкаської обласної прокуратури надійшла заява про зміну порядку і способу виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2018 року у справі №925/473/17 в частині розподілу судових витрат шляхом стягнення з Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади на користь Черкаської обласної прокуратури - 26 440 грн. 86 коп. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 жовтня 2023 року розгляд заяви заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про зміну порядку і способу виконання судового рішення призначено в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 06 листопада 2023 року.

Прокурор в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав та просив суд її задовольнити.

Сторони та Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про зміну порядку і способу виконання судового рішення та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного:

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначав, що у виконавчого комітету Шполянської міської ради Черкаської області відсутні відкриті в органах казначейства рахунки, а тому ця обставина унеможливлює виконання судового рішення Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2018 року у справі № 925/473/17 у встановлені ним порядок і спосіб.

За змістом статті 331 ГПК України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Положенням ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Частиною 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 1 п. 9 БК України, рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі Порядок №845).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку № 845).

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункт 5 Порядку № 845).

Згідно із пунктом 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 06 жовтня 2019 року, 09 квітня 2022 року, 07 березня 2023 року та 08 серпня 2023 року, було прийнято постанови про повернення виконавчого документу стягувану.

Заступником Шполянського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради листом від 25 травня 2021 року №01 - 41/2232 повідомлено державного виконавця про те, що виконавчий комітет Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади не є розпорядником коштів та немає відкритих рахунків.

Матеріалами справи підтверджується, що наказ зі справи про стягнення судового збору обласною прокуратурою було пред`явлено до виконання 24 серпня 2023 року до управління Державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області.

Листом від 18 вересня 2023 року Державна казначейська служба України у Шполянському районі Черкаської області повернула обласній прокуратурі судовий наказ без виконання, у зв`язку з тим, що виконавчий комітет Шполянської міської ради не має та не мав відкритих рахунків в органах Казначейства.

При цьому Державна казначейська служба України у Шполянському районі Черкаської області звернулась до Шполянської міської ради, як головного розпорядника бюджетних коштів об`єднаної територіальної громади з пропозицією щодо безспірного списання коштів за рахунок бюджетних асигнувань Шполянської міської ради, проте отримала відмову.

Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади листами від 21 вересня 2023 року №01-31/2035 та від 15 вересня 2023 року №01-18/4759, які є ідентичними за змістом, повідомила Черкаську обласну прокуратуру та Державну казначейську службу України у Шполянському районі Черкаської області про те, що виконавчий комітет Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади не має та ніколи не мав власного бюджету та відкритих рахунків.

Разом з тим, вказала, що рішенням Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 26 грудня 2022 року № 33-1/IX Про бюджет Шполянської міської територіальної громади на 2023 рік (2350900000) було затверджено бюджет Шполянської міської територіальної громади на 2023 рік. Вказаним рішенням визначено, що головним розпорядником коштів місцевого бюджету є Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади. Даним бюджетом не передбачено фінансування юридичної особи виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ - 38627962).

Виконавчий комітет Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ - 38627962) є окремою юридичною особою, яка не має і ніколи не мала (включаючи і 2018 рік) власного бюджету, відповідно не може бути платником судового збору по даному наказу.

Шполянська міська рада об`єднаної територіальної громади також вказала, що якщо у наказі Господарського суду Черкаської області у справі №925/473/17 буде замінено формулювання про стягнення з Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, то остання, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету матиме можливість сплати судовий збір у вказаній справі та не заперечує проти цього.

Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку (пункт 24 Порядку № 845).

Згідно із пунктом 26 Порядку №845:

- безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках);

- безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку;

- судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів;

- безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку;

- орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18 - рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 -рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч. І ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.1997 зі справи Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи Шмалько проти України).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07 червня 2005 року у справі Фуклев проти України).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно з пп. 27 п. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Частинами 1, 6 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власним повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету Україні - бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 2 БК України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно з ст. 22 БК України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: І) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні держава фінансово забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади у повному обсязі за рахунок закріплення за відповідними місцевими бюджетами джерела доходів бюджету, надання трансфертів з державного бюджету, а також передання органам місцевого самоврядування відповідних об`єктів державної власності.

Судом враховано, що з моменту набрання рішенням суду законної сили минуло більше п`яти років, проте рішення суду в частині стягнення судового збору не виконано.

Отже, у разі відсутності грошових коштів у боржника, або відкритих рахунків в органах казначейства та не виконання рішення суду, стягувач не позбавлений можливості на звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Зміна способу виконання рішення не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Слід також зазначити, що згідно наказу Офісу Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року №410 Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур перейменовано без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема прокуратуру Черкаської області перейменовано у Черкаську обласну прокуратуру.

Саме лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

В зв`язку з чим підстав для ухвалення судом рішення в порядку ст. 334 ГПК України про заміну учасника справи не вбачається.

Отже, з урахуванням того, що виконавчий комітет Шполянської міської ради Черкаської області не має рахунків в органах державного казначейства, суд вважає, що з метою захисту прав стягувача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених грошових коштів слід здійснювати за рахунок бюджетних асигнувань Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету.

За таких обставин, заява заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про зміну порядку і способу виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. 234, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про зміну порядку і способу виконання судового рішення задовольнити.

2.Змінити порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2018 року у справі №925/473/17 в частині розподілу судових витрат шляхом стягнення з Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, вул. Лозуватська, 59, м. Шпола, Черкаська область, 20603, код ЄДРПОУ - 04061576 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, код ЄДР1ІОУ 02911119 - 26 440 грн. 86 коп. судового збору.

3.Копію ухвали надіслати прокурору, сторонам та Шполянській міській раді об`єднаної територіальної громади.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович