Постанова

від 21.06.2023 по справі 640/20321/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20321/19 Головуючий у 1 інстанції - Келеберда В.І.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання неправомірним та скасування припису в частині, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сковорода Інвест» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 6, 21-22, 24, 27, 28, 33, 34, 36, 38, 43, 45, 51 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 402 від 29.05.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Подільського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві у період з 13.05.2019 по 24.05.2019 проводилися планові заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Сковорода Інвест» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Результати проведеної перевірки відображені в акті, складеному за результатами проведення планової перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 25.05.2019 № 462.

За результатами проведення перевірки та на підставі акту перевірки орган ДСНС видав припис № 405 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 29.05.2019, відповідно до якого вимагається вжити відповідних заходів товариству з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» з метою усунення виявлених під час перевірки та вказаних в акті перевірки порушень законодавства.

Так, приписом № 405, зокрема, вимагалось:

- п. 2, подати декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки господарювання на приміщення передані в оренду;

- п. 6, всі серверні на 5 поверсі (Філіп Моріс) обладнати автоматичною системою пожежогасіння;

- п. 21, у будівлі умовною висотою понад 26,5 м. влаштувати незадимлювані сходові клітки. Порушення п.7.3.19. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги.»;

- п. 22, ліфтові шахти забезпечити підпором повітря під час пожежі. Порушення п.6.33. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

- п. 24, виконати ширину сходових площадок не меншою за ширину маршу сходових кліток;

- п. 27, здійснити перевірку працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопостачання;

- п. 28, встановити вбудовані або навісні шафки пожежних кран-комплектів в нижньому паркінгу, які мають отвори для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- п. 33, зони з кухонним обладнанням (плити, сковороди, печі, фритюрниці, жарові шафи, системи витяжної вентиляції) обладнати модульною системою локального пожежогасіння. Порушення п.8.1.5. ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту»; п.9.14. ДБН В.2.2-25-2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування»;

- п. 34, приміщення закладу громадського харчування (ресторану) забезпечити засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі, під час пожежі для обслуговуючого персоналу;

- п. 36, знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів(дверей) у протипожежних перешкодах складських приміщень 2, 4 пов. блоку 4, 9 пов. блоку 3, та серверних (Філіп Моріс, Амадеус);

- п. 38, приміщення для зберігання автомобілів відокремити глухими протипожежними перегородками 1-го типу під службових, складських приміщень. Порушення: п.6.45. ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»;

- п. 43, в закладі громадського харчування навісити плани евакуації людей на випадок пожежі;

- п. 45, вестибюль (фойє, хол), через який влаштовується вихід назовні зі сходової клітки відокремити від суміжних приміщень(банку) протипожежними перегородками 1-го типу;

- п. 46, демонтувати облицювання стін на шляхах евакуації (5 пов. Філіп Моріс) будівельними матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки, порушення п.7.3.3. ДБН В.1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

- п. 51, провести ідентифікацію об`єкту підвищеної небезпеки.

Позивачем 16.06.2019 надано до органу ДСНС план заходів з усунення зауважень згідно результатів перевірки з відповідними додатками до нього, в якому зазначено, що зауваження органу ДСНС або не стосуються об`єкту перевірки, або вже виконані, або не можуть спричинити виникнення пожежі.

Вважаючи пункти 2, 6, 21-22, 24, 27, 28, 33, 34, 36, 38, 43, 45, 51 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 402 від 29.05.2019 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що виявленні порушення не можуть бути усунені ТОВ «Сковорода Інвест» самостійно з тих причин, що за договорами суборенди відповідальність за дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у цих приміщеннях несуть безпосередньо треті особи, суб`єкти господарювання, які користуються такими приміщеннями.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що Критерії визначення ризиковості суб`єкта застосовуються до об`єктів, що належать відповідному суб`єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, тобто, факт передачі об`єктів в оренду та суборенду не передбачає незастосування відповідних критеріїв оцінки ступеня ризику. Отже, виявленні порушення мають бути усунуті саме ТОВ «Сковорода Інвест».

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 №3, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 3 Положення визначено, що до основних завдань Головного управління на відповідній території належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно зі статтею 1 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 7 Закону № 877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга статті 7 Закону № 877-V).

Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (частина шоста статті 7 Закону №877-V).

Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону № 877-V).

Як встановлено під час розгляду справи, оскаржуваний припис складено відповідачем в межах своїх повноважень та в зв`язку з виявленими під час проведення перевірки ряду порушень пожежної безпеки.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, позивач не заперечував висновки органу державного нагляду (контролю), зроблені під час проведення перевірки щодо наявності порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об`єкті перевірки.

В той же час, позивач зазначав, що він здав належні йому приміщення в суборенду, а отже останні, на виконання умов договорів, несуть всю відповідальність.

Щодо таких доводів позивача колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Порушення, які зафіксовані у акті від 25 травня 2019 року за №462, які стали підставою для винесення оскаржуваного припису №402 від 29 травня 2021 року, безпосередньо відносяться до приміщень, розташованих за адресою м. Київ, вул. Спаська, 30, які дійсно належать на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору суборенди №66607 від 08.12.2014 року з ПАТ «Філіп Морріс Україна» орендар (ТОВ «ЛР ПОДІЛ ПЛАЗА» передав в строкове платне користування частину приміщень, розміщених на 5-му поверсі будівлі із загальною площею 3010,70 м. кв., що складає 2.737 м. кв. площі, що здається в суборенду по вул. Спаська, 30 суборендарю («ПАТ «Філіп Морріс Україна»), а також 19 паркувальних місць, що розміщені у підземній автопарковці будівлі і 8 паркувальних місць, що розташовані на наземній парковці. Строк оренди приміщень за договором суборенди №66607 встановлено до 14 грудня 2020 року включно.

Крім цього, відповідно до договору суборенди №130519-2 від 13 травня 2019 року з ТОВ «ЄВРО СМАК», останньому передано частину приміщень загальною площею 366,00 м. кв., розташованих на 1-му поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 30. Строк суборенди приміщень за договором встановлено до 30 квітня 2022 року.

Також, відповідно до договору суборенди від 28.03.2020 передано суборендарю приміщення, а саме: приміщення 1, поверх 1 - 198,00 кв.м., приміщення 2, поверх 2 - 799, 80кв.м., приміщення 3, поверх 3 - 806,70 кв. м., приміщення, поверх 4 - 1178,00 кв.м., підземні місця для паркування - 21, наземні місця для паркування - 6.

За приписами пункту 6 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Відповідно до п.12.10. договору суборенди № 30/11/18 від 30.11.2018 суборендар несе виключну відповідальність за задоволення вимог, за власний рахунок, всіх місцевих органів влади щодо стану орендованих приміщень впродовж строку суборенди, включаючи вимоги органів пожежної безпеки тощо.

Втім, договірний обов`язок сторін зазначений у договорі суборенди нежитлових приміщень щодо додержання норм пожежної безпеки у орендованих приміщеннях є більш вузьким поняттям та не є тотожним поняттю «забезпечення пожежної безпеки» відповідно до ч. 3 ст. 55 КЦЗ України.

Отже, колегія суддів відхиляє доводи позивача, що саме на суборендаря замість позивача покладається обов`язок нести відповідальність за порушення норм пожежної та техногенної безпеки.

Подібні правові висновки щодо розмежування відповідальності орендаря та власника майна під час здійснення контролюючих заходів викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №804/3214/18, від 25.06.2020 у справі №640/21249/18, 29.11.2021 у справі № 360/4540/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не повною мірою досліджені усі обставини справи, внаслідок чого помилково скасовано пункти 2, 6, 21-22, 24, 27, 28, 33, 34, 36, 38, 43, 45, 51 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 402 від 29.05.2019.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання неправомірним та скасування припису в частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 26.06.2023.