Ухвала

від 04.08.2023 по справі 640/20321/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 640/20321/19

адміністративне провадження № К/990/25649/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №640/20321/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання неправомірним та скасування припису в частині, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 6, 21-22, 24, 27, 28, 33, 34, 36, 38, 43, 45, 51 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 402 від 29.05.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задоволено.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання неправомірним та скасування припису в частині відмовлено.

21 липня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Оскаржуючи рішення суду апеляційної інстанції, скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначав, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 липня 2020 року у справі №420/1951/19, відповідно до якого обов`язок забезпечення вимог техногенної та пожежної безпеки покладається на орендаря приміщення, а не на його власника.

Також заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 лютого 2021 року у справі №640/24347/19, відповідно до якого забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено як на власника, так і на користувача об`єкта підвищеної небезпеки.

Разом з цим позивач посилається на пункт 3 частини четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Скаржник зазначає, що наразі відсутній єдиний висновок Верховного Суду щодо необхідних умов для застосування судами положень частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України у випадку перебування об`єкта нерухомого майна (щодо якого проведена перевірка на предмет дотримання правил техногенної та пожежної безпеки) в оренді та наявності в умовах договору оренди положень про покладення на орендаря обов`язку дотримуватися правил техногенної та пожежної безпеки та нести відповідальність за їх недотримання.

Верховний Суд вбачає невизначеність заявника касаційної скарги щодо зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення, оскільки одночасне посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (неврахування висновків Верховного Суду судом апеляційної інстанції) та на пункт 3 частини четвертої цієї статті (відсутність висновку Верховного Суду), з таким обґрунтуванням доводів, суперечать один одному, тобто є взаємовиключним, що зрештою призводить до нерозуміння на підставі чого судом касаційної інстанції має бути відкрито касаційне провадження у цій справі.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження.

Насамкінець, позивач посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України (підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу).

Верховний Суд зазначає, що передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень пов`язана із випадками порушеннями судами попередніх інстанції норм процесуального права, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України. При цьому, у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов`язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним.

Однак, доводи про не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають пункту 1 частині другій статті 353 КАС України як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених пунктом 1 частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним.

Проте перевіркою Верховним Судом змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції, переоцінки встановлених судом обставин та досліджених ним доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції може бути переглянуте судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини другої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі №640/20321/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сковорода Інвест» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про визнання неправомірним та скасування припису в частині - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя Н.А. Данилевич