Постанова

від 22.06.2023 по справі 169/564/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 169/564/23 Головуючий у 1 інстанції: Тітівалов Р. К. Провадження № 22-ц/802/658/23 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Осіпука В. В.,

секретар судового засідання Трикош Н. І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 , підписаною представником ОСОБА_2 , на ухвалу Турійського районного суду Волинської області від 09 травня 2023 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, яку мотивував тим, що за предметом позову є стягнення боргу за договором позики у розмірі 15900 євро, трьох процентів річних 550,18 євро, штрафу 3180 євро, що за курсом НБУ становить 789704,49 грн. За відповідачем, як за власником, зареєстрований автомобіль марки «Volkswagen Passat». Відповідач є кінцевим бенефіціарним власником та учасником у розмірі 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІКО ГРУП» (далі ТОВ «АГРІКО ГРУП»), розмір частки засновника 1000 грн, що відповідає 100 відсоткам статутного капіталу. Відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку щодо повернення суми позики, між ними існує спір, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову. Просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4 - автомобіль марки Volkswagen Passat, 2007 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ; частку у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі ТОВ «АГРІКО ГРУП».

Ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 09 травня 2023 року заяву задоволено, накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen Passat, 2007 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_4 та на частку ОСОБА_4 у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі ТОВ «АГРІКО ГРУП», розмір якого становить 1000 грн.

Відповідач ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою. Вказує, що до позовної заяви та заяви про забезпечення позову позивач додав лише копію розписки, а не оригінал, що не може вважатися допустимим доказом передачі коштів. Заперечує факт отримання від позивача коштів у якості грошової позики, яку мав повернути до 28 лютого 2022 року. Кошти отримані для передачі в якості оплати за трактор.

Між ними існували ділові відносини щодо поставки трактора, однак вони не перебували у дружніх стосунках, що виключає будь-які передумови для надання позики у 15 900 євро безвідсотково. У заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач не надає доказів звернення до нього з вимогами повернути позику і докази того, що він уникає повернення коштів. Позивачем не доведено того факту, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. У зв`язку із тим, що позовні вимоги не підтверджуються належними доказами, то заходи забезпечення позову є неспіврозмірними із позовними вимогами, порівняння лише ціни позову та вартості майна, на яке накладено арешт є неправильним. Суд не оцінив, що із врахуванням показників пасивів та активів товариства, частка у статутному капіталі наразі становить не 1000 грн, а 5 000 000 грн, тому висновки у цій частині передчасні. Просить ухвалу скасувати,

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зауважив, що всупереч вимогам ч. 5 ст. 356 ЦПК України, відповідач дублює зміст свого відзиву на позовну заяву та додає усі додатки до відзиву на позов. Позивач фактично ставить на розгляд та дослідження апеляційного суду обставини із приводу виконання/невиконання боргових зобов`язань відповідача за договором позики, підстави їх виникнення та їх недійсність, наявність у позивача оригіналу розписки тощо, що є підставою позовних вимог та заперечень на позов і повинно бути предметом розгляду справи по суті у Турійському районному суді. Клопотання про зустрічне забезпечення до суду відповідач не подавав. Апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та безпідставною, оскільки не доводить незаконність і (або) необґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а увалу суду без змін.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції врахував, що між сторонами у цій справі виник спір, предмет й ціну позову, наявність обґрунтованої необхідності забезпечення такого позову шляхом накладення арешту на вказане у заяві майно відповідача, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову. Наслідком накладення арешту на частку відповідача у статутному капіталі ТОВ «АГРІКО ГРУП» є обмеження лише в праві власника на розпорядження цією часткою, яке діє до вирішення спору по суті, не перешкоджає вказаному товариству здійснювати господарську діяльність та виконувати свої зобов`язання з іншими особами чи контрагентами.

Такі висновки відповідають нормам процесуального права.

Судом встановлено, що ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 04 травня 2023 року відкрито провадження у цій справі. Предметом позову ОСОБА_5 є стягнення з відповідача ОСОБА_4 боргу за позикою у розмірі 15 900 євро, трьох процентів річних 550,18 євро, штрафу 3180 євро. Ціна позову становить 789 704,49 гривень.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів за відповідачем ОСОБА_4 зареєстрований автомобіль марки Volkswagen Passat, 2007 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Вартість вказаного автомобіля відповідно до відомостей із сайту «AVTORIA» становить близько 7-8 тисяч доларів США.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач є керівником та засновником ТОВ «АГРІКО ГРУП», розмір статутного капіталу товариства становить 1000 гривень, частка відповідача складає 100 відсотків статутного капіталу.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 1 частини першої якої передбачено, що позов може забезпечуватись, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд першої інстанції, зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову. Установлено, що між сторонами дійсно існує спір, оскільки позивач вимагає повернення коштів, отриманих відповідачем від нього, на підтвердження чого надав копію розписки.

Передчасним є твердження відповідача про те, що правовідносин щодо договору позики між сторонами не виникало, через що підстав для вжиття заходів забезпечення позову немає.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості і підставності заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Колегія суддів також не здійснює перегляд справи, тому не робить висновків по суті спору з приводу таких обґрунтувань відповідача і відхиляє їх.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на наявність зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами та враховує, що застосування судом процесуальних засобів має тимчасовий характер та гарантує можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення.

Вимоги позивача мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо повернення коштів. При цьому слід зазначити, що застосований судом захід забезпечення позову не порушує майнові права відповідача як власника, оскільки не обмежує його право на володіння та користування майном та є тимчасовим заходом.

Правильним є застереження суду про те, що накладення арешту на частку відповідача у статутному капіталі товариства не перешкоджає здійсненню господарської діяльності такою юридичною особою. Доказів, що вартість частки позивача в статутному капіталі становить понад 5 000 000 грн суду не надано.

Застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_4 та на частку ОСОБА_4 у розмірі 100 відсотків у статутному капіталі товариства, розмір якого становить 1000 грн, є адекватним, ефективним, співрозмірним способом забезпечення позову про стягнення коштів у сумі 789 704,49 грн.

Крім того, в суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідач тривалий час - з лютого 2022 року, перебуває за межами України, що також може утруднити виконання можливого рішення суду.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції підставно вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Тлумачення статті 154 ЦПК України свідчить, що в ній розмежовано випадки за яких застосування зустрічного забезпечення є: правом суду (частина перша статті 154 ЦПК України); обов`язком суду (частина третя статті 154 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) вказано, що «доводи про незаконність ухвали, оскільки у заяві про забезпечення позову не зазначені пропозиції із зустрічного забезпечення позову і суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України».

Отже не вирішення питання зустрічного забезпечення не впливає на законність ухвали в цілому

Ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Турійського районного суду Волинської області від 09 травня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя

Судді