Постанова

від 27.06.2023 по справі 910/8886/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа№ 910/8886/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 27.06.2023 у справі №910/8886/22 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023, повний текст якого складений 04.05.2023

у справі № 910/8886/22 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вокар-Сервіс»

про стягнення 1 180 750,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» про стягнення збитків в сумі 1 180 750,27 грн. за укладеним між сторонами договором на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом в міжнародному і внутрішньому сполученні №01/27 від 27.01.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі № 910/8886/22 у позові відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2023, повний текст якого складений та підписаний 04.05.2023, у справі № 910/8886/22:

- заяву третьої особи задоволено повністю та присуджено до стягнення з позивача на користь третьої особи витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн.;

- заяву відповідача задоволено частково та присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн., в іншій частині заяви відповідача відмовлено.

Задовольняючи заяву третьої особи, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується понесення третьою особою витрат на правову допомогу адвоката у справі №910/8886/22 на суму 18 000,00 грн..

Частково задовольняючи подану відповідачем заяву, суд першої інстанції:

- зазначив про те, що виконані відповідачем роботи з проведення юридичного аналізу документів, що стосуються правовідносин судового спору, вивчення актуальної судової практики та розробка попередньої правової позиції, а також підготовка проекту відзиву на позов фактично стосуються надання одного виду правової допомоги;

- врахувавши складність даної справи, предмет та підстави позову у даній справі, визнав, що заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на правову допомогу адвоката не є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору, а визначений відповідачем розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені відповідачем витрати на правову допомогу адвоката на позивача.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (надійшла до суду 17.04.2023), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі № 910/8886/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023, справу № 910/8886/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8886/22, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/8886/22.

22.05.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Разом з тим, суддя Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею, з 17.05.2023 по 02.06.2023 перебувала у відрядженні, в зв`язку з чим вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги у визначеному складі суду було неможливо.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1849/23 від 23.05.2023 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 визначений наступний склад колегії суддів: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя, судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Також, 23.05.2023 до суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22, у якій відповідач просить частково скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 у частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн. та змінити резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» про відшкодування судових витрат задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 49 500,00 грн.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на те, що:

- у додатковому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що проведення юридичного аналізу документів, що стосуються правовідносин судового спору, вивчення актуальної судової практики, розробка попередньої правової позиції, фактично дублюють підготовку проекту відзиву на позов, проте слід врахувати що підготовка проекту відзиву на позов, що викладений на десяти аркушах, вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, фактично зайняла значно більше ніж чотири години роботи адвоката, як було зазначено у відповідних розрахунку і рахунку та є самостійним видом правової допомоги;

- адвокатом не тарифікувались, а апелянтом адвокату не сплачувались роботи (послуги), які фактично надавались адвокатом щодо проведеної робочої зустріч з клієнтом з питань поданого позову та надання попереднього висновку щодо судових перспектив справи та виконання судового рішення, формування пакету документів та направлення відзиву на позов, заперечень на відповідь на відзив по справі № 910/8886/22 на адресу позивача засобами поштового зв`язку та подання їх нарочно до Господарського суду міста Києва, тощо, на що адвокат витратив мінімум дві години робочого часу;

- сума витрат на правову допомогу адвоката є обґрунтованою, оскільки відповідачем було надано усі документи, що вимагаються ст. 126 ГПК України (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та (3) докази, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг);

- сума витрат на правову допомогу адвоката, на думку апелянта є пропорційною до предмета спору, оскільки ціна позову становила 1 180 750,25 грн., а судові витрати на професійну правову допомогу адвоката, які відповідач фактично поніс у зв`язку із розглядом справи №910/8886/22 в Господарському суді міста Києва становлять лише 49 500,00 грн.,тобто менше ніж 5% від ціни позову та істотно не перевищують суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат (39 000,00 грн.);

- при цьому перевищення суми витрат на професійну правову допомогу адвоката від заявленої апелянтом в попередньому (орієнтовному) розрахунку в відзиві на позовну заяву відбулося виключно у зв`язку із тим, що по справі №910/8886/22 фактично дев`ять судових засідань за участі представника відповідача-адвоката Мусієнка В.І., при цьому до відшкодування було заявлено за участь адвоката лише у шести судових засіданнях (16.11.2022, 30.11.2022, 14.12.2022, 18.01.2023, 08.02.2023, 08.03.2023), а про відшкодування судових витрат за участь представника відповідача-адвоката Мусієнка В.І., у судових засіданнях по справі 15.03., 12.04.2023 та 26.04.2023 - апелянтом не заявлялось;

- за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката можливо за клопотанням іншої сторони, проте позивач у цій справі жодного разу не заявляв ані усних, ані письмових клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вказане свідчить про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №910/8886/22 у суду першої інстанції були відсутні підстави, передбачені ч. 4, 5 ст. 126, ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню з позивача.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.05.2023, справу № 910/8886/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі № 910/8886/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А. та залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі № 910/8886/22, а також надано апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до суду апеляційної інстанції довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження представника.

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 призначено на 27.06.2023 о 10:15 год.

05.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої, зокрема, додана копія ордеру серії АВ № 1068764 на ім`я адвоката Конюшка Дениса Борисовича, а також довіреність № 01 від 11.11.2022 про надання представницьких повноважень, зокрема, адвокату Конюшку Денису Борисовичу.

Також, 05.06.2023 до суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 у якій позивач просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяв відповідача та третьої особи про стягнення з позивача витрат на правову допомогу адвокати відмовити у повному обсязі.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним та несправедливим, так як надані відповідачем та третьою особою пояснення аналогічні за змістом, участь адвокатів, зокрема представника третьої особи в режимі відео конференції в судовому засіданні, яке тривало не більше 20 хвилин.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.06.2023, справу № 910/8886/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Крім того, 05.06.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення, в якому позивач, з посиланням на доводи, які викладені ним у власній апеляційній скарзі на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22, просить залишити апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення - без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі № 910/8886/22, розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 27.06.2023 на 10:00 год.

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 об`єднані в одне апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 призначено на раніше визначені дату та час - 27.06.2023 на 10:15 год.

21.06.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Вокар-Сервіс» надійшла заява, в якій заявниця просить надати їй можливість приймати участь у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». Вказану заяву задоволено ухвалою від 22.06.2023.

Станом на 27.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представники відповідача та третьої особи апеляційну скаргу відповідача підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити, а також заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача, представник позивача власну апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечив.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Позов заявлено про стягнення з відповідача збитків в сумі 1 180 750,27 грн. за укладеним між сторонами договором на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом в міжнародному і внутрішньому сполученні №01/27 від 27.01.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 у справі № 910/8886/22 у позові відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2023, повний текст якого складений та підписаний 04.05.2023, у справі № 910/8886/22:

- заяву третьої особи задоволено повністю та присуджено до стягнення з позивача на користь третьої особи витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн.;

- заяву відповідача задоволено частково та присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн., в іншій частині заяви відповідача відмовлено.

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи слідує, що:

- у відзиві на позовну заяву, серед іншого, відповідач: навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених відповідачем, зазначивши про те, що він вже поніс витрати на правову допомогу в сумі 19 500,00 грн. (докази на підтвердження понесення таких витрат були додані до відзиву - примітка суду) та додатково очікує понести витрати на правову допомогу в сумі 19 500,00 грн.; заявив про те, що до закінчення судових дебатів відповідачем будуть надані докази додатково понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 19 500,00 грн.;

- третя особа у письмових поясненнях щодо позову, серед іншого, заявила про те, що; нею будуть понесені судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу попередній (орієнтовний) розрахунок яких становить 9 000,00 грн. та додатково за представництво інтересів третьої особи із розрахунку 3 000,00 грн. за участь в одному (кожному) судовому засіданні; - остаточний розмір витрат на правничу допомогу та документи на підтвердження понесення таких витрат будуть подані у ході розгляду справи (із дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України);

- 13.03.2023 до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява про відшкодування судових витрат, в якій відповідач просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу адвоката в сумі 49 500,00 грн. До вказаної заяви відповідачем були додані докази понесення таких витрат;

- 23.03.2023 до суду першої інстанції від третьої особи надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій третя особа просила стягнути з позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн. До вказаної заяви третьою особою були додані докази понесення таких витрат.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання відповідачем та третьою особою як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено наступне.

05.10.2022 відповідач (клієнт) та адвокат Мусієнко В.І. уклали договір про надання професійної правничої допомоги №01/10/2022/ГС, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати професійну правничу допомогу із захисту прав і законних інтересів клієнта, у тому числі, але не виключно, у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді та будь-яких інших судових, державних та правоохоронних органах Державної виконавчої служби у справі за участю клієнта, а саме №910/8886/22.

Відповідно до п. 5 Договору про надання професійної правничої допомоги №01/10/2022/ГС підтвердженням фактичного надання послуг є акт прийому-передачі наданих послуг, до якого додається детальний опис послуг, наданих адвокатом.

05.10.2022 між сторонами укладено Додаток №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №01/10/2022/ГС, де сторони погодили, що розмір винагороди адвоката обчислюється в порядку погодинної оплати та складає 3 000,00 грн. за 1 годину роботи адвоката; винагорода адвоката за участь в одному судовому засіданні складає 3 000,00 грн.

07.10.2022 між сторонами складено акт прийому-передачі наданих послуг на суму 19500,00 грн.

З рахунку №01/10/2022/ГС/01 від 06.10.2022, в якому міститься детальний опис наданих адвокатом послуг, вбачається, що адвокатом за актом від 07.10.2022 були надані наступні послуги:

1) проведення юридичного аналізу документів, що стосуються правовідносин судового спору, вивчення актуальної судової практики та розробка попередньої правової позиції - 2,5 години;

2) підготовка проекту відзиву на позов - 4 години.

Разом - 6,5 годин = 19 500,00 грн.

Платіжним дорученням №2490 від 06.10.2022 відповідач сплатив на користь адвоката гонорар у розмірі 19 500,00 грн.

Крім того, 09.03.2023 сторонами складено акт прийому-передачі наданих послуг на суму 30 000,00 грн.

З рахунку №01/10/2022/ГС/02 від 08.03.2023, в якому міститься детальний опис наданих адвокатом за актом від 09.03.2022 послуг, вбачається, що адвокатом були надані наступні послуги

1) участь в судовому засіданні 12.10.2022 - 1 година;

2) підготовка письмових заперечень на відповідь на відзив - 3 години;

3) участь в судовому засіданні 16.11.2022 - 1 година;

4) участь в судовому засіданні 30.11.2022 - 1 година;

5) участь в судовому засіданні 14.12.2022 - 1 година;

6) участь в судовому засіданні 18.01.2023 - 1 година;

7) участь в судовому засіданні 08.02.2023 - 1 година;

8) участь в судовому засіданні 08.03.2023 - 1 година.

Разом 10 годин = 30 000,00 грн.

Платіжним дорученням №2613 від 09.03.2023 відповідач сплатив на користь адвоката гонорар у розмірі 30 000,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу адвокатом Мусієнко В.І. послуг на заявлену до стягнення суму.

Крім того, 13.12.2022 між Адвокатським бюро «Богдани Чорної» (адвокатське бюро) та третьою особою (клієнт) укладено Договір про надання правничої/правової допомоги №20/2022, відповідно до умов якого адвокатське бюро зобов`язується надати правову/правничу допомогу, представництво та захист інтересів клієнта у справі №910/8886/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр Технополіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» про стягнення 1 180 750,27 грн.

У п. 4.3 договору про надання правничої/правової допомоги №20/2022 сторонами погоджено, що за надання правової допомоги щодо підготовки документів для подання до суду, зокрема, підготовки заяв, клопотань, пояснень, адвокатських запитів, тощо в суді 1 інстанції клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар у розмірі 9 000,00 грн., крім того клієнт оплачує гонорар за представництво його інтересів під час судового розгляду з розрахунку 3 000,00 грн. за участь в одному судовому засіданні.

15.03.2023 сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг, в якому сторонами погоджено, що адвокатське бюро надало наступні послуги:

1) юридичні консультації клієнта з питань фактичних і правових підстав спірних правовідносин, практики застосування відповідного законодавства, можливості та правових наслідків досягнення бажаного для клієнта результату;

2) підготовка, формування та узгодження правової позиції по справі №910/8886/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «Вокар-Сервіс», про стягнення 1 180 750,27 грн., а саме:

- вивчення та аналіз позовної заяви про стягнення збитків за договором перевезення та копій доданих до неї документів;

- вивчення та аналіз відзиву ТОВ «Шерп - Експо» на позовну заяву від 07.10.2022 та копій доданих до нього документів;

- вивчення та аналіз відповіді ТОВ «ІТЦ «Технополіс» на відзив;

- вивчення та аналіз заперечень ТОВ «Шерп-Експо» на відповідь на відзив;

- підготовка, складання та подання до Господарського суду міста Києва пояснень третьої особи щодо позову;

- вивчення та аналіз клопотання ТОВ «ІТЦ «Технополіс» про приєднання доказів до матеріалів справи

Гонорар Адвокатського бюро за вказані послуги становить 9 000,00 грн.

3) представництво інтересів клієнта під час судових засідань 08.02.2023, 08.08.2023, 15.03.2023 з розрахунку 3 000,00 грн. за участь в 1 судовому засіданні.

Гонорар Адвокатського бюро за вказані послуги становить 9 000,00 грн.

Загальна сума гонорару становить 18000,00 грн.

На підставі виставленого адвокатським бюро рахунку-фактури №4 від 15.03.2023 на суму 18 000,00 грн. третьою особою 16.03.2023 сплачено на користь адвокатського бюро гонорар у розмірі 18 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №73.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання третій особі Адвокатським бюро «Богдани Чорної» послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У суді першої інстанції позивачем не було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Водночас, у апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним та несправедливим, так як надані відповідачем та третьою особою пояснення аналогічні за змістом, участь адвокатів, зокрема представника третьої особи в режимі відео конференції в судовому засіданні, яке тривало не більше 20 хвилин.

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що наявність спільної правової позиції відповідача та третьої особи за умови надання вказаним особам правової допомоги різними адвокатами/адвокатськими об`єднаннями не може свідчити про те що розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним та несправедливим.

Окрім наведеного вище, позивачем фактично не вказано, в чому саме полягає не співмірність та несправедливість заявлених до стягнення відповідачем та третьою особою сум витрат на правничу допомогу, так як позивачем не наведено конкретних посилань на розмір відповідних ринкових цін та не мотивовано, в чому саме полягає така не співмірність.

При цьому позивач не був позбавлений навести середній розмір ринкових цін на професійну правничу допомогу виходячи та, виходячи з вказаного, доводити неспівмірність заявлених відповідачем та третьою особою до стягнення суми, проте вказаного позивачем зроблено не було.

Водночас керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, суд першої інстанції цілком вірно, встановивши що виконані відповідачем роботи з проведення юридичного аналізу документів, що стосуються правовідносин судового спору, вивчення актуальної судової практики та розробка попередньої правової позиції, а також підготовка проекту відзиву на позов фактично стосуються надання одного виду правової допомоги та врахувавши складність даної справи, предмет та підстави позову у даній справі, визнав, що заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на правову допомогу адвоката не є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору, а визначений відповідачем розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені відповідачем витрати на правову допомогу адвоката на позивача.

При цьому колегія суддів зауважує відповідачу на тому що:

- право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу встановлено вищенаведеними положеннями ГПК України;

- надання адвокатом відповідачу інших послуг які адвокатом не тарифікувались, а апелянтом адвокату не сплачувались, не може свідчить про те що заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на правову допомогу адвоката є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який:

- заяву третьої особи задовольнив повністю та присудив до стягнення з позивача на користь третьої особи витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн.;

- заяву відповідача задовольнив частково та присудив до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн., в іншій частині заяви відповідача відмовив.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване додаткове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржники не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, докази на підтвердження своїх вимог суду не надали, апеляційний суд погоджується із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційних скарг не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційних скарг, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шерп-Експо» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр «Технополіс» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/8886/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8886/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 27.06.2023.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров