Постанова

від 08.06.2023 по справі 910/2197/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. Справа№ 910/2197/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Годієнко О.О. (в залі суду);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київметробуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022, повний текст рішення складено 19.12.2022

у справі № 910/2197/22 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Будівельних Матеріалів"

до Акціонерного товариства "Київметробуд"

про стягнення 1 026 794,35 грн,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2197/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дім Будівельних Матеріалів (далі також - позивач) до Акціонерного товариства Київметробуд (далі також - відповідач) про 776 718,47 грн інфляційних втрат, 250 075,88 грн 3% річних за прострочення виконання зобов`язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Київметробуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Будівельних Матеріалів" інфляційні втрати в розмірі 776 718,47 грн, 3% річних в розмірі 208 363,68 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 14 776,22 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22, Акціонерне товариство "Київметробуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити відповідачу строк на апеляційне скарження рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/2197/22 від 08.12.2022 та відкрити апеляційне провадження; визнати даний випадок винятковим, прийняти до уваги та приєднати до матеріалів справи № 910/2197/22 наступні докази, які відповідач не мав можливості подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього:

- Копію Положення про Тунельний загін № 4 Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" протоколом " 2 від 15.07.2010, погодженого генеральним директором ПАТ "Київметробуд" Петренко В.І. 15.07.2010;

- Копії претензії ТОВ "Дім Будівельних Матеріалів" від 10.04.2020, від доказів її відправки (поштових накладних та описів вкладень у відправлення) та рекомендованого повідомлення про вручення від 14.04.2022;

апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 - задовольнити в повному обсязі; рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 скасувати в повному рішенні обсязі та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача про стягнення 1 026 794,35 грн відмовити в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що до матеріалів даної справи позивач долучив копії не всіх матеріалів виконавчого провадження № 67382473 від 03.11.2021 та судової справи № 911/2772/20, що позбавили суд першої інстанції з повною достовірністю та достатністю встановити, яка саме сума боргу відповідача перед позивачем була наявна і протягом всього зазначеного позивачем періоду, і станом на дату подання позовної заяви, натомість відсутність такого боргу або його інший розмір могло бути підставою або для закриття провадження у даній справі (через відсутність предмета спору), або принаймні, для відмови у задоволенні позовних вимог у більшій частині, ніж це було здійснено судом в оскаржуваному рішенні.

На думку скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано і безпідставно залишив подане відповідачем клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів і додаткових пояснень та відкладення розгляду справи, без задоволення, при цьому самостійно не витребувавши ні матеріали виконавчого провадження, ні матеріалів судової справи № 911/2772/20, що фактично є не з`ясуванням судом всіх обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вказує на те, що на видаткових накладних, за несплату за якими позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційного збільшення боргу та 3% річних, у графі "отримав (ла)" наявний лише чийсь підпис і печатка структурного підрозділу відповідача - Тунельного загону № 4, і при цьому відсутні такі реквізити, як ПІБ і посада особи, яка підписала такі видаткові накладні, що є істотним недоліком первинних документів.

Скаржник наголошує на тому, що у начальника та інших працівників Тунельного загону № 4 відсутні повноваження на укладення договорів поставки.

Скаржник зазначає про те, що як вбачається із позовної заяви, позивач почав нараховувати інфляційні втрати починаючи вже з 14.08.2019 - наступного календарного дня з дати підписання видаткової накладної № 529 від 13.08.2019, однак, сторонами у видаткових накладних не узгоджено і не прописано конкретних строків для оплати поставленого товару, а окремого договору поставки, як такого, сторони також не укладали, тобто, керуючись ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач якщо і мав обов`язок здійснити оплату поставлених позивачем товарів (що заперечується відповідачем в цілому), то такий обов`язок повинен був виконаний не раніше, як протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання відповідачем претензії позивача від 10.04.2020, а саме - у період з 14.04.2020 до 21.04.2020, включно, а тому прострочення і мало місце, то виключно з 22.04.2020. Крім того, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції повністю погодився з розрахунком інфляційних втрат, зробленим позивачем, який у свою чергу робив такий розрахунок з урахуванням того, що 09.12.2021 було погашено борг у розмірі 34 916,74 грн, разом із тим, як вбачається із платіжного доручення № 2337 від 09.12.2021, приватним виконавцем було стягнуто з відповідача на користь позивача 342 916,74 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень у справі

Позивачем не надав відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/2197/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Пашкіна С.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 до надходження матеріалів справи; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2197/22.

08.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2197/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 23 102, 88 грн.;

03.03.2023 скаржником подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано відповідні докази, а саме:

- квитанція про сплату судового збору у розмірі 23 102,88 грн від 27.02.2023 № 32528798800006397973;

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2023 зв`язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2023 суддю Північного апеляційного господарського суду Пашкіну С.А. звільнено у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2023, для розгляду справи № 910/2197/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 поновлено Акціонерного товариства "Київметробуд" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22. Призначено справу № 910/2197/22 до розгляду у судовому засіданні 12.04.2023.

На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкладено розгляд справи № 910/2197/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 на 10.05.2023, а у судовому засіданні 10.05.2023 оголошено перерву до 08.06.2023.

Так, відповідач у апеляційній скарзі просить приєднати до матеріал справи письмові документи (докази), а саме: копію Положення про Тунельний загін № 4 ПАТ "Київметробуд" та копію претензії ТОВ "Дім Будівельних Матеріалів" від 10.04.2020, дози її відправки та рекомендованого повідомлення про вручення від 14.04.2020.

Також просить визнати даний випадок винятковим, оскільки відповідач не мав можливості подати їх до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, оскільки адвокат Хомич О.О., як новий представник відповідача, тільки вступив до участі у даній справі, і одразу подав до суду першої інстанції клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів і додаткових пояснень та відкладення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду у судовому засіданні 10.05.2023 розглянувши клопотання про долучення доказів, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/2197/22 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 08.06.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 08.06.2023 не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з доводів позивача, викладених у позовній заяві, у 2019 році позивач неодноразово здійснював поставку товарів та надавало послуги Публічному акціонерному товариству "Київметробуд" (станом на час розгляду справи Акціонерне товариство "Київметробуд", відповідач).

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення грошових коштів. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2021 у справі № 911/2772/20 стягнуто з АТ "Київметробуд" на користь ТОВ "Дім Будівельних Матеріалів" 5 038 367,55 грн основного боргу, 133 612,27 грн 3% річних.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, рішення суду у справі № 911/2772/20 досі не виконано в повному обсязі.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на таке:

- договорів на поставку труб і балок визначених у позові Товариство із позивачем не укладало, поставки такого товару не здійснювалися, а видаткові накладні уповноважені особи АТ "Київметробуд" не підписували;

- позивачем надано невірний розрахунок 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як зазначено у ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Приймаючи до уваги ч. 4 ст. 75 ГПК України вирішуючи спір у даній справі, суд виходить із фактів встановлених у рішенні Господарського суду Київської області у справі № 911/2772/20, яке набрало законної сили і є чинним.

Як вбачається із рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2772/20, ним визнано наявність заборгованості АТ "Київметробуд" перед ТОВ "Дім Будівельних Матеріалів", за видатковими накладними зазначеними в позові, на загальну суму 5 038 367,55 грн, та стягнуто 3% річних в розмірі 133 612,27 грн за період з 14.08.2019 по 22.09.2020.

Порушення грошового зобов`язання відповідачем щодо оплати отриманого товару у розмірі 5 038 367,55 грн підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2021 у справі № 911/2772/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приймаючи до уваги наведене, відповідач у будь-якому разі зобов`язаний був здійснити оплату отриманого ним товару від позивача після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Оскільки факт отримання товару на суму 5 038 367,55 грн встановлено у рішенні суду № 911/2772/20, як і дату початку перебігу строку з якого почалося прострочення оплати товару, суд вважає обґрунтованим твердження позивача, що прострочка платежу почалася з 14.08.2019.

Також слід зазначити, що рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2021 стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 133 612,27 грн за період з 14.08.2019 по 22.09.2020.

Доказів виконання рішення суду у справі № 911/2772/20 відповідачем не надано та доводів позивача не спростовано.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №910/5587/19.

Отже чинне законодавство не пов`язує наявність судових рішень про стягнення заборгованості з припиненням грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням часткових сплат, враховуючи відсутність можливості виходу за межі позовних вимог, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що суми інфляційних втрат (за період з 14.08.2019 по 08.02.2022) та 3% річних (за період з 23.09.2020 по 08.02.2022), у розмірах 776 718,47 грн та 208 363,68 грн, відповідно, є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що скаржником невірно виконано розрахунок інфляційних втрат, оскільки скаржник безпідставно нараховує інфляційні втрати за період з 22.04.2020 по 08.02.2022, та безпідставно не нараховуються інфляційні втрати з 08.12.2021 (5 032 823,19 грн) по 08.02.2022 (4 680 766,65 грн).

Скаржник безпідставно посилається на те, що з урахуванням часткових сплат, періоди нарахування інфляційних втрат становили менше 15 днів прострочення, враховуючи те, що заборгованість у розмірі 4 680 766,65 грн існувала як станом на 08.02.2022, так і на 08.12.2021.

Посилання скаржника на платіжне доручення № 2337 від 09.12.2021, яке свідчить про сплату заборгованості у розмірі 342 916,74 грн, а не 32 916,74 грн, як зазначено у позовній заяві, не спростовує правильність розрахунку інфляційних втрат.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі 776 718,47 грн та 3% річних у розмірі 208 363,68 грн, які є обґрунтованими, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22, відсутні.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/2197/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/2197/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 28.06.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко