Ухвала

від 21.06.2023 по справі 179/2095/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 179/2095/21

провадження № 61-6734св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Колективне підприємство «Магдалинівський маслозавод»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Забродін Сергій Іванович, на додаткове рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року у складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У грудні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Колективного підприємства «Магдалинівський маслозавод» (далі - КП «Магдалинівський маслозавод») про розірвання договору оренди земельної ділянки.

21 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до КП «Магдалинівський маслозавод» про розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України залишено без розгляду.

Вказана ухвала суду набрала законної сили та є чинною.

30 листопада 2022 року на адресу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від представника КП «Магдалинівський маслозавод» - адвоката Салтисюка Ю. В. надійшла заява про стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогув розмірі 8 000,00 грн.

Заява мотивована тим, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачами були допущені необгрунтовані дії, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року клопотання представника КП «Магдалинівський маслозавод» - адвоката Салтисюка Ю. В. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Магдалинівський маслозавод» 5 000,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В іншій частині клопотання відмовлено.

Частково задовольняючи клопотання, суд першої інстанції вважав необхідним стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, що відповідатиме розумності та справедливості.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Забродіна С. І. оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Забродін С. І., залишено без задоволення, додаткове рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

25 квітня 2023 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Забродіна С. І. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні клопотання КП «Магдалинівський маслозавод» про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

23 травня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2023 року справу призначено до судового засідання.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження підлягає закриттю.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції від 23 жовтня 1996 року та Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії від 19 грудня 1997 року).

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п`ята статті 142 ЦПК України).

Отже, ухвала суду першої інстанції стосовно компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), внаслідок необґрунтованих дій позивача є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 18 ухвали від 28 вересня 2022 року у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21).

В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частина третя статті 257 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього кодексу.

Таким чином, питання про розподіл між сторонами судових витрат суд може вирішити як в ухвалі про залишення позову без розгляду, так і в ухвалі окремо з питання про такий розподіл, зокрема про компенсацію здійснених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Із матеріалів справи вбачається, що додатковим рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, клопотання представника КП «Магдалинівський маслозавод» - адвоката Салтисюка Ю. В. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Магдалинівський маслозавод» 5 000,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині клопотання відмовлено.

На думку колегії суддів Верховного Суду додаткове рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року за своїм змістом є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат, при цьому слід приймати до уваги положення частини третьої статті 257 ЦПК України, частини шостої статті 142 ЦПК України, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 18 ухвали від 28 вересня 2022 року у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21), а така назва вказаного судового рішення зазначена судом першої інстанції помилково.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 389 цього кодексу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали(частина перша статті 389 ЦПК України).

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду, ухвалену за результатами перегляду такої ухвали.

Близького за змістом правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 25 ухвали від 28 вересня 2022 року у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформульовано правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, тому у зв`язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити.

Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, тому касаційне провадження у справі необхідно закрити.

Керуючись статтями 260, 389, 394, частиною другою статті 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Забродін Сергій Іванович, на додаткове рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Колективного підприємства «Магдалинівський маслозавод» про розірвання договору оренди земельної ділянкив частині вирішення заяви представника Колективного підприємства «Магдалинівський маслозавод» - адвоката Салтисюка Юрія Валерійовича про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов