Рішення

від 28.06.2023 по справі 183/6772/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/6772/22

Провадження № 2/183/1217/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28червня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Стратос-Агро" про стягнення заборгованості з орендної плати та пені,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката УховаР.В. звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила. В обґрунтування уточненого позову позивач посилається на те, що вона є власником 1/2частини земельної ділянки площею 2,040 га, кадастровий номер 1223281500:02:044:0763, що розташована на території Вільненської сільської ради, зазначену земельну ділянку вона успадкувала 26 березня 2021 року після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У свою чергу, за життя, а саме 17 вересня 2013 року, між спадкодавцем ОСОБА_2 та приватним підприємством "Стратос-Центр" було укладено договір оренди № 763 вищезазначеної земельної ділянки, на підставі та на умовах якого така земельна ділянка перейшла в користування відповідача.

21 лютого 2017 року між спадкодавцем ОСОБА_2 та приватним підприємством "Стратос-Центр" було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, за умовами якої останній викладено в новій редакції, збільшено розмір орендної плати та передбачено всі істотні умови договору.

Позивач посилається на те, що успадкувавши право власності на частину земельної ділянки вона отримала, в тому числі, й право на орендну плату, яку повинен був виплатити відповідач її спадкодавцеві пропорційно до розміру успадкованої частки такої ділянки, а тому позивач, посилаючись на положення ст.ст. 526, 629, 1216, 1218 ЦК України, просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість з орендної плати за період з 2017 року по 2021 рік в розмірі 16 506,00 грн., а також пеню за період з 2017 року по 2021 рік у розмірі 1813,35 грн. і вирішити питання стосовно судових витрат.

Ухвалою судді від 20 жовтня 2022 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Цією ж ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. (а.с. 37-38). Позивач усунула недоліки позовної заяви, подавши суду докази сплати судового збору, а також надавши позовну заяву в новій редакції (а.с. 45, 46, 47-50, 51-51-52). Ухвалою судді від 17січня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін і відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву (а.с.61). Ухвалою суду від 22березня 2023 року було відмовлено представникові позивача у задоволенні клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 97).

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 02 березня 2023 року відповідач - Приватне підприємство "Стратос-Центр" подало суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останнє просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає про те, що дійсно між ОСОБА_2 та ПП "Стратос-Центр" 17вересня 2013року було укладено договір оренди землі № 763, який 31 березня 2014року зареєстрований реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 5202250), на підставі якого ПП "Стратос-Центр" отримало в строкове, платне користування земельну ділянку площею 2,040га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0763). У подальшому, а саме 21лютого 2017 року до цього договору між сторонами було укладено додаткову угоду, за умовами якої змінено термін дії договору та переглянуто розмір орендної плати. Відповідач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/2частини вищезазначеної земельної ділянки, яка після оформлення своїх спадкових прав звернулась до ПП "Стратос-Центр" із повідомленням про свої права. Так, 04 січня 2022року позивачеві було перераховано орендну плату за 2021 рік в розмірі 5315,00грн. та 06 січня 2023 року було перераховано орендну плату за 2022 рік в розмірі 5315,00 грн., відповідач зазначає, що такі виплати включають орендну плату за користування 1/2частиною іншої земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:02:044:0764, яку ОСОБА_1 також отримала у спадок від ОСОБА_2 . Додатково відповідач посилається на те, що за умовами договору оренди з урахуванням змін, викладених у додатковій угоді, останній, як податковий агент, сплачує за позивача податки і збори, а тому розмір щорічної орендної плати за користування земельною ділянкою становить 2657,50 грн. Додав, що позовні вимоги про стягнення заборгованості із орендної плати за період з 2017 року по 2020 рік є безпідставними, оскільки відсутня відповідна заява про виплату за минулі періоди (а.с.65-67, 68-89).

20 березня 2023 року від представника позивача адвоката Ухова Р. В. на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній просить позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, вважає, що відповідачем не надано жодного доказу, як і не наведено жодного правового обґрунтування своєї позиції (а.с. 90-92).

Дослідивши наявні письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з установлених таких обставин.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 березня 2021 року, виданого державним нотаріусом Новомосковського державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Голубовою О. С., зареєстровано в реєстрі за №2-150, і наданого суду у засвідченій представником позивача копії, позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 2,040 га, кадастровий номер 1223281500:02:044:0763, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 31).

Право власності Позивача на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,040 га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0763) було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 26березня 2021 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Голубовою О. С., згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27318390 від 26 березня 2021 року, номер запису про право власності: 41198155, що підтверджується відповідним Витягом, наданим суду у засвідченій представником позивача копії (а.с. 32).

Зазначену земельну ділянку площею 2,040 га позивач успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 , 1944 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належала йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП №018252, виданого 27 грудня 2001 року Вільненською сільською радою народних депутатів Дніпропетровської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 20188.

Спадкоємцем іншої 1/2 частки вищезазначеної спадкової земельної ділянки за законом є син спадкодавця ОСОБА_3 .

За життя, а саме 17 вересня 2013 року спадкодавець позивача ОСОБА_2 передав приватному підприємству "Стратос-Центр" в строкове, платне користування на правах оренди вищезазначену земельну ділянку площею 2,040га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0763), що було оформлено укладанням відповідного договору оренди земельної ділянки № 763, який 31 березня 2014 року було зареєстровано реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 5202250) (а.с. 12-16, 20).

Відповідно до п. 1, 2, 3 розділу "Предмет договору", п. 1 розділу "Термін дії договору та його продовження", ОСОБА_2 надав Приватному підприємству "Стратос-Центр" в строкове, платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,040 га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0763) терміном на п`ять років з моменту державної реєстрації договору.

За пунктами 4.1, 4.2, 4.4 розділу "Орендна плата" договору оренди землі Приватне підприємство "Стратос-Центр" зобов`язалось сплачувати орендодавцеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі не менше 3 % від вартості земельної ділянки, що становить 1888,00 грн., або сільськогосподарською продукцією за погодженням із орендодавцем. Прибутковий податок з орендної плати сплачується орендодавцем. Додатково орендар зобов`язався надати допомогу на ритуальні послуги у розмірі 800,00грн. Указана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати, або грошової оцінки землі.

Строк видачі орендної плати один раз на рік після збору врожаю: до 31 грудня кожного поточного року (п. 4.3 розділу "Орендна плата" договору оренди землі).

За пунктом п. 8.1 розділу "Відповідальність сторін" договору оренди землі сторони погодили, що у разі невиплати, або неповної виплати орендної плати (за умови, що орендна плата виплачується в грошовому виразі) у строки, орендар несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,01 відсотка від грошової вартості орендної плати за кожний день прострочення.

Пунктом 2 розділу "Предмет договору" договору оренди землі, сторонами було погоджено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на день підписання договору становить 62 930,00 грн.

Судом установлено, що 21 лютого 2017 року між спадкодавцем позивача ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Стратос-Центр" було укладено додаткову угоду без номеру до договору оренди земельної ділянки № 763 від 17 вересня 2013 року, за змістом якої сторонами було вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки в цілому, виклавши останній у новій редакції.

Відповідно до п. 2, 2.1, 2.2, 4 договору, ОСОБА_2 надав Приватному підприємству "Стратос-Центр" в строкове, платне користування належну йому земельну ділянку площею 2,040 га, кадастровий номер 1223281500:02:044:0763, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вільненської сільської ради терміном на десять років.

Відповідно до п. 5 договору Приватне підприємство "Статос-Центр" зобов`язалось нараховувати орендодавцеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі не вище 7% від грошової оцінки землі, що становить 6602,40 грн., а також проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,10 га, а також сплачує із нарахованої орендної плати податок з доходів фізичних осіб у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 договору крім внесення орендної плати орендар зобов`язується надавати орендодавцеві матеріальну допомогу на поховання у сумі 800,00грн.

У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати може бути збільшено на підставі рішення орендаря, прийнятого у формі наказу без укладання додаткової угоди до цього договору (абз. 2 п. 5 договору).

За п. 6 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації.

Строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року (п. 7 Договору).

Пунктом 3 договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка на день підписання договору становила 94 320,00 грн.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 9 договору оренди).

Пунктом 34 договору оренди землі сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання договору останні несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Крім того, судом установлено, що позивачеві ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 жовтня 2020 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та зареєстрованого в реєстрі за № 2-515, на праві власності належить 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 2,090 га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0764), яка розташована на території Вільненської сільської ради (номер запису про право власності 38602762), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 310371898 від 21 вересня 2022 року, наданою суду у засвідченій представником позивача копії (а.с. 33-34). Відповідно до інформації, яка міститься у вищезазначеній довідці, земельна ділянка площею 2,090 га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0764) перебуває в користуванні на правах оренди у приватного підприємства "Стратос-Центр" (номер запису про інше речове право 6201785).

Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Ураховуючи те, що позивач успадкувала 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 2,040 га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0763) та набула прав та обов`язків за договором оренди землі, який за життя був укладений між її батьком (спадкодавцем) ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Стратос-Центр", у тому числі вона набула право отримати орендну плату пропорційно розміру її частки, обумовлену в договорі, за земельну ділянку яка перебуває в оренді.

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 1481 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, позивач ОСОБА_1 , успадкувавши після смерті ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 2,040 га, автоматично набуває прав та обов`язків попереднього власника земельної ділянки, який за життя уклав договір оренди земельної ділянки з Приватним підприємством "Стратос-Центр", тобто стає новим орендодавцем.

Так, відповідно достатті 1 Закону України "Про оренду землі"оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 21, 22 Закону України "Про оренду землі", установлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі"орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Так, договором оренди передбачено, що відповідач зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату, утримувати з орендної плати прибутковий податок та вносити його до бюджету. Нести відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати.

Пункт 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст. 6 ЦК України).

Частина 1 ст. 14 ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено вище, укладений між спадкодавцем позивача ОСОБА_2 та відповідачем Приватним підприємством "Стратос-Центр" договір оренди землі № 763 від 17 вересня 2013 року, з урахуванням змін, викладених у додатковій угоді до нього від 21 лютого 2017 року (п. 5 договору) визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі в розмірі 7 % від грошової оцінки землі, безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,10га. Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на ритуальні послуги.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч. 2ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннямист. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, сторонами договору з урахуванням змін, викладених у додатковій угоді, погоджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,040 га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0763) в розмірі 94320,00грн., доказів зміни такої оцінки матеріали справи не містять, а тому, ураховуючи розмір частки у праві спільної часткової власності позивача, за період з 2017 року по 2021 рік, розмір орендної плати в грошовому виразі, який підлягав сплаті позивачеві повинен був складати 16 506,00 грн., з яких:

-за 2017 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2);

-за 2018 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2);

-за 2019 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2);

-за 2020 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2);

-за 2021 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2).

Судом установлено, що за 2017-2020 роки виплата орендної плати в грошовій формі відповідачем не здійснювалась. Вказана обставина визнана сторонами та відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню. Водночас, відповідачем суду надані докази виплати позивачеві орендної плати за договором оренди за 2021 рік у розмірі 2657,50 грн. (а.с. 76) та за 2022 рік у розмірі 2657,50 грн. (а.с. 77).

Як зазначалося вище, в позовній заяві позивач просила стягнути орендну плату за період 2017 року по 2021 рік в розмірі 16 506,00 грн., з яких:

-за 2017 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2);

-за 2018 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2);

-за 2019 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2);

-за 2020 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2);

-за 2021 рік 3 301,20 грн. (94 320,00 грн. : 100 % х 7 %) : 2).

Проте, суд не може погодитися з даним розрахунком позивача, так як він здійснений без урахування утримання податку та військового збору, що суперечить умовам договору оренди, яким визначено, що орендна плата сплачується після утримання податків.

Приписами п. 170.1 ст. 170 ПК України визначено особливості нарахування (виплати) та оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).

Так, п.п. 170.1.1 п. 170.1 ПК України визначає, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі..

Пункти 170.1.4, 170.1 ст. 170 ПК України вказують, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З 2015 року, відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 % від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, установленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, відповідачем з урахуванням норм ПК України, під час нарахування орендної плати з суми нарахованої орендної плати, як податковим агентом платника податку повинно бути перераховано податок на прибуток фізичних осіб та утримано військовий збір.

Відтак, сума орендної плати за період з 2017 року по 2020 рік, належна до виплати позивачеві, ураховуючи розмір її частки у праві спільної часткової власності, а також наданих відповідачем доказів виплати орендної плати за 2021-2022 роки становить:

?за 2017 рік = 2 657,46 грн. (3 301,20 грн. 594,22 грн. (ПДФО 18 %) 49,52грн. (ВЗ 1,5 %);

?за 2018 рік = 2 657,46 грн. (3 301,20 грн. 594,22 грн. (ПДФО 18 %) 49,52грн. (ВЗ 1,5 %);

?за 2019 рік = 2 657,46 грн. (3 301,20 грн. 594,22 грн. (ПДФО 18 %) 49,52грн. (ВЗ 1,5 %);

?за 2020 рік = 2 657,46 грн. (3 301,20 грн. 594,22 грн. (ПДФО 18 %) 49,52грн. (ВЗ 1,5 %);

За таких обставин, за договором оренди земельної ділянки за період з 2017року по 2020 рік до стягнення підлягає орендна плата в сумі 10 629,84 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як зазначалось вище, умовами договору оренди землі, з урахуванням змін, викладених у додатковій угоді передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 9 договору оренди). Строк виплати орендної плати до 31грудня поточного року (п. 7 договору оренди).

Водночас, відповідно до ч. 1, 2 ст. 1230 ЦУ України до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону. До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

Верховний Суд при вирішені спорів щодо стягнення спадкоємцями неустойки з боржника спадкодавця зазначає про те, що положення ст. 1218 та ст. 1230 ЦК України співвідносяться між собою як загальне та спеціальне положення та оскільки ч.2 ст.1230ЦК України є спеціальною нормою, яка встановлює виникнення права на стягнення неустойки на користь спадкоємця, якщо вона присуджена спадкодавцю за його життя. Таке право у спадкоємця виникає лише у тому випадку, якщо неустойка була присуджена спадкодавцю за життя (постанова від 23 жовтня 2019 року у справі №753/20246/17).

Як зазначалось вище, позивач 26 березня 2021 року успадкувала 1/2 частину земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, після смерті ОСОБА_2 , водночас матеріали справи не містять доказів того, що померлому за життя було присуджено до стягнення сума, у зв`язку з неналежним виконанням Приватним підприємством "Стратос-Центр" умов договору оренди, зокрема в частині своєчасності виплати орендної плати, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасність виплати орендної плати за 2017-2020роки належить відмовити, оскільки такі вимоги не грунтуються на вимогах чинного цивільного законодавства України.

Разом з тим, суду не надано доказів щодо термінів повідомлення позивачем орендаря про набуття права власності на земельну ділянку, обов`язковість якої регламентована ч. 3 ст.1481 ЗК України, що унеможливлює визначення, як події, так і строку, за який належить визначити суму неустойки за несвоєчасність виконання Приватним підприємством "Стратос-Центр" своїх зобов`язань за договором оренди за 2021 рік, а тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Відповідно до приписівст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Стратос-Агро" про стягнення заборгованості з орендної плати та пені задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Стратос-Центр" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,040 га (кадастровий номер 1223281500:02:044:0763), яка виникла за період з 2017року по 2020 рік у загальному розмірі 10 629,84 грн. (десять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 84 копійки).

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Стратос-Центр" на користь ОСОБА_1 відшкодування справленого судового збору у розмірі 992,40грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Приватне підприємство "Стратос-Центр", код ЄДРПОУ 34229760, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Н. Курченко,33А.

Рішення суду складено і підписано 28червня 2023 року.

Суддя Г.Є. Майна