Ухвала

від 27.06.2023 по справі 754/8281/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/3878/23

Справа № 754/8281/23

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2023 року Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельний кооператив «Автотранспортник-4», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на кооперативну квартиру,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельний кооператив «Автотранспортник-4», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просять суд:

- визнати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 72,7, житлова площа (кв.м): 42,2, у розмірі 1/2 частки за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 72,7, житлова площа (кв.м): 42,2, у розмірі 1/2 частки за ОСОБА_2 .

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Також відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з приписами пункту 5 частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до пунктів 2, 9 частини першої стаття 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Позивачі в позовній заяві вказують ціну позову 1 100 000,00 грн., однак до позовної заяви не надано жодного доказу на підтвердження дійсної вартості майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Слід зауважити, що Єдина база даних звітів про оцінку (evaluation.spfu.gov.ua) з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичне формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості введена в експлуатацію відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року №1097. Порядок введення Єдиної бази даних звітів про оцінку затверджено Наказом Фонду державного майна України від 17 травня 2018 року №658, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 року за № 677/32129.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в сумі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2020 року у справі № 901/144/20 вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжного доручення лише у зв`язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача, без урахування всього змісту цього документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачами заявлено позовні вимоги майнового характеру, а саме про визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 по частині за кожним з позивачів.

До позовної заяви додано квитанцію про сплату ОСОБА_1 судового збору в розмірі 11000,00 грн. Водночас, матеріали позовної заяви не містять доказів оплати судового збору другим позивачем.

Оскільки позивачами визначено ціну позову в сумі 1 100 000,00 грн., однак доказів на підтвердження саме такої вартості об`єкта нерухомості не надано, тому позивачам необхідно усунути недоліки позову, шляхом визначення ціни позову дійсною вартістю майна та надати докази на підтвердження сплати судового збору за вимоги кожного позивача, виходячи з ціни позову.

Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

До позовної заяви додано три екземпляри позовної заяви з додатками для направлення іншим учасникам справи, водночас позивачами визначено коло учасників справи відповідачем та трьома третіми особами. Таким чином, позивачам необхідно надати ще один екземпляр позовної заяви з додатками.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельний кооператив «Автотранспортник-4», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на кооперативну квартиру - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині визначення розміру судових витрат (судового збору) шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК