Рішення

від 28.06.2023 по справі 320/3091/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року м. Київ№ 320/3091/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України про припинення права користування надрами, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» до Державної служби геології та надр України, третя особа: Міністерство екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна служба геології та надр України (далі Держгеонадра) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» (далі ТОВ «Трипільська колота цегла») про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6241 від 28.12.2017, наданого ТОВ «Трипільська колота цегла».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство екології та приридних ресурсів України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.12.2017 відповідачеві надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6241 від 28.12.2017 з метою видобування пісків, придатних для виробництва силікатної цегли та, за умови збагачення під час гідро добичі, для виробництва ніздрюватих бетонів. Позивач звертає увагу, особливою умовою даного спеціального дозволу є отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи, а з 18.12.2017 оцінки впливу на довкілля, та надання його до Мінприроди у шестимісячний строк після отримання дозволу на користування надрами. Таким чином, у строк до 29.06.2018 відповідач повинен був виконати умови спецдозволу, натомість останнім не виконано угоду про користування надрами, що є порушенням статті 24 Кодексу України про надра та статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Позивач пояснив, що відповідач повідомляв останнього про існування адміністративної справи № 826/13178/17 та вжиті судом заходи забезпечення у ній ухвалою від 22.08.2018. Поряд з цим, позивач вважає, що вказані обставини не спростовують порушення відповідачем пункту 5 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра, що є підставою для припинення права останнього користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу.

15.07.2019 до Київського окружного адміністративного суду від ТОВ «Трипільська колота цегла» надійшов зустрічний позов до Держгеонадр, у якому відповідач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 31.10.2018 № 405 зі змінами та доповненнями від 05.04.2019 на підставі наказу № 103 Держгеонадр в частині зупинення дії спеціального дозволу від 28.12.2017 № 6241.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «Трипільська колота цегла» зазначило, що у січні 2018 року товариство отримало ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2017 про відкриття провадження у справі № 826/13178/17 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Держгеонадр про, зокрема, скасування наказу від 12.12.2017 № 548 в частині надання спеціального дозволу ТОВ «Трипільська колота цегла». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 826/13178/17, зокрема, було скасовано наказ Держгеонадр від 12.12.2017 № 548 в частині надання спеціального дозволу ТОВ «Трипільська колота цегла». Одночасно з рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва було постановлено ухвалу про забезпечення позову від 22.08.2018 у справі № 826/13178/17, якою до набрання рішення законної сили зупинено дію наказу Держгеонадр від 12.12.2017 № 548. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 закрито провадження у справі № 826/13178/17. Незважаючи на те, що наказ Держгеонадр від 12.12.2017 № 548 оскаржувався у судовому порядку і рішення суду не набрало законної сили, 30.10.2018 Держгеонадра прийняло наказ № 405, яким зупиняє дію дозволу. За вказаних обставин, ТОВ «Трипільська колота цегла» вважає, що наказ від 31.10.2018 № 405 в частині зупинення дії спеціального дозволу є протиправним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 прийнято зустрічний позов ТОВ «Трипільська колота цегла» до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 320/3091/19; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.08.2019.

16.07.2019 до суду від Мінприроди надійшли пояснення щодо позову, у яких останнє просить суд задовольнити позов Держгеонадр. Третя особа зазначила, що станом на 18.09.2018 інформація щодо отримання ТОВ «Трипільська колота цегла» позитивного висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля не надходила, що є порушенням частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Зважаючи на те, що ТОВ «Трипільська колота цегла» не виконано особливих умов спеціального дозволу на користування надрами та враховуючи лист Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області від 17.09.2018 № 51/2/3-50028, Мінприроди внесло подання щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2017 № 6241, наданого ТОВ «Трипільська колота цегла».

13.08.2019 до суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Трипільська колота цегла». Держгеонадра стверджує, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Окремо наголосив на тому, що зупинення наказу на видачу спеціального дозволу не є тотожним зупиненню дії спеціального дозволу, тому ухвала про забезпечення позову в адміністративній справі № 826/13178/17 не мала жодних правових наслідків для ТОВ «Трипільська колота цегла».

13.08.2019 до суду від представника ТОВ «Трипільська колота цегла» надійшло клопотання про залучення Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Держгеонадр.

Зважаючи на неявку учасників справи у підготовче судове засідання 13.08.2019, розгляд справи відкладено на 29.08.2019.

19.08.2019 до суду від представника Держгеонадр надійшла заява про зміну підстав позову. Зазначив, що посадовими особами позивача проведено планову перевірку надрокористувача, під час якої встановлено ряд порушень, які зафіксовані у акті № 06-03/22/2019-36/п (98). На підставі вказаного акта позивачем було складено припис від 06.05.2019 № 837-14/06, яким надано до 07.06.2019 на усунення порушень законодавства у сфері надрокористування. Стверджує, що у встановлений строк відповідач не усунув порушення, що, у свою чергу, стало підставою для внесення позивачем змін до наказу № 405 від 31.10.2018 в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу, про що було повідомлено відповідача.

Ухвалами суду, постановленими без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 29.08.2019:

- прийнято до розгляду заяву Держгеонадр про зміну підстав позову;

- залишено без розгляду клопотання про залучення Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Держгеонадр, у зв`язку з відкликанням вказаного клопотання представником ТОВ «Трипільська колота цегла»;

- відкладено розгляд справи на 15.10.2019.

15.10.2019 до суду від представника ТОВ «Трипільська колота цегла» надійшла заява про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом, у якій останній просить суд прийняти рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ № 405 від 31.10.2018 зі змінами та доповненнями від 05.04.2019 на підставі наказу № 103, зі змінами та доповненнями від 22.07.2019 на підставі наказу № 232 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла». У вказаній заяві позивач за зустрічним позовом стверджує, що останнім повністю усунуто порушення законодавства у сфері надрокористування, проте, відповідачем проігноровано подані позивачем документи.

15.10.2019 відкладено підготовче засідання на 07.11.2019.

07.11.2019 відкладено підготовче засідання на 03.12.2019.

30.12.2019 відкладено підготовче засідання на 10.12.2019.

06.12.2019 до суду від позивача за зустрічним позовом надійшли пояснення, у яких останній просить суд відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

10.12.2019 підготовче засідання у справі № 320/3091/19 не відбулось з підстав, зазначених у акті Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи. Наступне підготовче засідання призначено на 30.01.2020.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому засіданні 30.01.2020, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Зважаючи на подані учасниками справи клопотання, суд на підставі статті 194 КАС України ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані учасниками справи документи, заслухавши пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.12.2017 на підставі наказу від 12.12.2017 № 548 Держгеонадра видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» спеціальний дозвіл на користування надрами № 6241 з метою видобування пісків, придатних для виробництва силікатної цегли та, за умови збагачення під час гідродобичі, для виробництва ніздрюватих бетонів в Стугнівському родовищі, що знаходиться в 4,0 км на північ від м. Обухова, Обухівського району, Київської області.

Пунктом 1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6241 зобов`язано надрокористувача виконати умови Міністерства екології та природних ресурсів України: наказ від 03.11.2016 № 411, протокол № 9 Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди від 21.10.2016 (підпункт 2 пункту 5).

Згідно з пунктом 3.6 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 6241, яка є додатком до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою видобування піску Стугнівського родовища № 6241 від 28.12.2017, особливі умови користування надрами визначаються в дозволі та цією угодою і є обов`язковими до виконання надрокористувачем.

Відповідно до пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 6241 при виконанні робіт відповідно до умов цієї угоди надрокористувач зобов`язаний, зокрема:

- забезпечувати охорону надр та довкілля в межах ділянки надр, наданої в користування, а також забезпечувати приведення порушених земель у стан, придатний для використання, відповідно до програми робіт;

- дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами;

- забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

- дотримуватись вимог, передбачених дозволом та цією угодою.

Як вбачається з протоколу Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди № 9 від 21.10.2016 при вирішенні питання щодо погодження ТОВ «Трипільска колота цегла» на користування надрами з метою видобування піску на Стугнівському родовищі в Обухівському районі Київської області Комісією було прийнято позитивне рішення за дотримання заявником таких умов: дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства, у тому числі щодо режиму охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель, водних об`єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави) і прибережних захисних смуг, а також отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи та надання його до Мінприроди у шестимісячний строк після отримання дозволу на користування надрами.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.11.2016 № 411 «Про погодження надання надр у користування» уведено в дію протокол № 9 Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди від 21.10.2016.

28.09.2018 до Держгеонадр надійшов лист Мінприроди від 26.09.2018 № 5/4-11/10158-18, у якому Мінприроди внесло подання щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2017 № 6241, виданого ТОВ «Трипільска колота цегла» з метою розробки Стугнівського родовища пісків.

Вказане подання мотивовано тим, що станом на 18.09.2018 інформація щодо отримання ТОВ «Трипільска колота цегла» позитивного висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля не надходила, що є порушенням частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Також, Мінприроди при внесенні подання враховано лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 17.09.2018 № 51/2/3-50028.

Зі змісту вказаного листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області вбачається, що на даний час ТОВ «Трипільска колота цегла» здійснюються роботи з видобутку піску в порушення вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який вступив в дію 18.12.2017.

Відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, 31.10.2018 Держгеонадра прийнято наказ № 405, пунктом 2 якого вирішено зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу.

У пункті 45 додатка 2 до наказу Держгеонадр від 31.10.2018 № 405 зазначено, що на підставі підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, зупинено дію дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла» з підстав порушення останнім статей 25, 51 Кодексу України про надра, абзаців 3, 4 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушення.

Листом від 09.11.2018 № 22542/03/14-18 Держгеонадра повідомила ТОВ «Трипільська колота цегла» про те, що наказом від 31.10.2018 № 405 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2017 № 6241, у зв`язку з невиконанням особливих умов спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 15.11.2018 вказаний лист вручено ТОВ «Трипільська колота цегла».

У зв`язку з неусуненням надрокористувачем причин зупинення спеціального дозволу, Держгеонадра звернулось до ТОВ «Трипільська колота цегла» з листом від 19.03.2019 № 5205/3/14-19, у якому просило надати до Держгеонадр у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами № 6241 від 28.12.2017.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист вручено ТОВ «Трипільська колота цегла» 22.03.2019.

У листі від 02.04.2019 № 4 ТОВ «Трипільська колота цегла» не надала згоду на припинення права користування надрами. Відповідач зазначив, що наразі не скасовано заходи забезпечення позову у справі № 826/13178/17 в частині зупинення дії наказу Держгеонадр від 12.12.2017 № 548 та повідомив, що товариством розпочато процедуру отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, про що внесено відповідний запис до реєстру.

У зв`язку з технічною помилкою, 05.04.2019 Держгеонадра прийнято наказ № 103, яким пункт 45 додатка 2 до наказу Держгеонадр від 31.10.2018 № 405 викладено у новій редакції.

Так, згідно з вказаним наказом Держгеонадра викладено у новій редакції:

графу «Порушення вимог законодавства»: статті 24 Кодексу України про надра, частина четверта статті 3 Закону України «Про оцінку впливу довкілля»;

графу «Підстава зупинення згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615»: підпункти 1, 7 пункту 22.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Держгеонадр від 28.11.2018 № 450 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік» ТОВ «Трипільська колота цегла» було включено до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік та визначено дату початку перевірки 22.04.2019.

Наказом Держгеонадр від 21.02.2019 № 53 ТОВ «Трипільська колота цегла» включено до переліку надрокористувачів, щодо яких будуть здійснюватись державний геологічний контроль у квітні 2019 року.

Засобами поштового зв`язку Держгеонадра було скеровано на адресу ТОВ «Трипільська колота цегла» повідомлення про проведення планової перевірки від 26.02.2019 № 3749/03/14-19.

Вказане повідомлення ТОВ «Трипільська колота цегла» отримало 06.03.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

06.05.2019 посадовими особами Держгеонадр проведено планову перевірку ТОВ «Трипільська колота цегла» з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт № 06-03/22/2019-36/п(98).

Вказаним актом зафіксовано, що ТОВ «Трипільська колота цегла»:

- не представлено проекти на розробку і рекультивацію Стугнівського родовища пісків, що є порушенням статті 51 Кодексу України про надра;

- не виконується пункт 2 Програми робіт з видобування піску з Стугнівського родовища, що є додатком № 2 до угоди про умови користування надрами від 28.12.2017 № 6241, в частині «Підготовка матеріалів для отримання акта надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку», термін виконання 1-2 квартали 2018 року, що є порушенням статті 17 Кодексу України про надра, пунктів 21, 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615;

- не виконується пункт 3 Програми робіт з видобування піску з Стугнівського родовища, що є додатком № 2 до угоди про умови користування надрами від 28.12.2017 № 6241, в частині «Підготовка матеріалів на отримання земельної ділянки, для потреб, пов`язаних з користуванням надрами в установленому порядку», термін виконання 2 квартал 2018 року 1 квартал 2019 року, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 18 Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

За результатами планової перевірки 06.05.2019 Держгеонадра видано ТОВ «Трипільська колота цегла» припис № 837-14/06, яким у строк до 07.06.2019 вимагав усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, що підтверджують факт усунення порушень.

Відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, 22.07.2019 Держгеонадра прийнято наказ № 232, пунктом 2 якого вирішено зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу.

У пункті 6 додатка 4 до наказу Держгеонадр від 22.07.2019 № 232 зазначено, що на підставі підпунктів 1, 4, 7 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, внести зміни до пункту 45 додатка 2 до наказу від 31.10.2018 № 405 в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла» з підстав порушення останнім статей 24, 51 Кодексу України про надра, частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; абзацу 3 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» та надати надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушення.

Про прийнятий наказ Держгеонадра повідомило надрокористувача листом від 25.07.2019 № 13551/03/14-19.

ТОВ «Трипільська колота цегла» звернулась до Держгеонадр з листом від 02.08.2019, у якому просила розглянути питання щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6241 від 28.12.2017 та на підтвердження факту усунення порушень повідомила про наступне:

1. Проект на розробку та рекультивацію Стугнівського родовища (титульний аркуш);

2. Матеріали для отримання гірничого відводу направлені до Київської обласної ради (копія додається);

3. Матеріали для отримання земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами направлені до Київської обласної державної адміністрації (копія додається);

4. Розпочато процедуру отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, зареєстроване за № 201811292271/6374 та внесено запис до єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля за № 201811292271 від 30.11.2018.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення Держгеонадра отримано лист ТОВ «Трипільська колота цегла» 06.08.2019, проте доказів реагування позивачем за первісним позовом на вказаний лист матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач стверджує, що подання Мінприроди та виявлені Держгеонадра порушення під час планової перевірки є безумовною підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Натомість, у зустрічному позові ТОВ «Трипільська колота цегла» наполягає на відсутності з його боку будь-яких порушень законодавства у сфері надрокористування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.та раціонального використання надр.

За визначенням пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі Положення № 1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Пунктом 2 Положення № 1174 встановлено, що Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з підпунктами 9-12 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Частинами другою, третьою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Як уже було встановлено судом, на підставі наказу Держгеонадр від 12.12.2017 № 548 Товариству з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» було видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6241 від 28.12.2017.

Пунктом 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 передбачено, що дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;

5) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції;

6) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи;

7) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Так, першочерговою підставою для прийняття наказу Держгеонадр від 31.10.2018 № 405, яким зупинено дію дозволу № 6241 від 28.12.2017, було подання Мінприроди від 26.09.2018 № 5/4-11/10158-18, згідно якого станом на 18.09.2018 не надходила інформація щодо отримання ТОВ «Трипільська колота цегла» позитивного висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про охорону довкілля» передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною 4 вказаної статті Закону України «Про охорону довкілля» встановлено заборону розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Позивач за первісним позовом наполягає на тому, що такий висновок повинен був бути поданий відповідачем у строк до 29.06.2018.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття Держгеонадра наказу від 12.12.2017 № 548 щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» спеціального дозволу на користування надрами існували наступні обставини.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2017 відкрито провадження у справі № 826/13178/17 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Державної служби геології та надр України про:

- визнання протиправним рішення Держгеонадр України щодо повернення листом № 21309/02-17 від 22.09.2017 заяви ПАТ «СК «Укррічфлот» з документами та відмову про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин Стугнівського родовища піску, що знаходиться в Обухівському районі;

- зобов`язання Держгеонадра України повторно розглянути заяву ПАТ «СК «Укррічфлот» з пакетом документів щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування піску Стугнівського родовища, що знаходиться в Обухівському районі Київської області на підставі пп. 3 п. 8 Порядку (№ 15574/02/12-17 від 15.09.2017);

- зобов`язання Держгеонадра України прийняти рішення щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин Стугнівського родовища піску, що знаходиться в Обухівському районі Київської області.

Під час розгляду справи № 826/13178/17 ПАТ «СК «Укррічфлот» було збільшено позовні вимоги та, з урахуванням первісних вимог, останній просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 12.12.2017 № 548 в частині надання ТОВ "Трипільська колота цегла" спеціального дозволу на користування надрами на видобування пісків Стугнівського родовища;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл № 6241 від 28.12.2017.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 826/13178/17 задоволено заяву про вжиття заходів до забезпечення позову: зупинено дію наказу Державної служби геології та надр України №548 від 12.12.2017 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Трипільська колота цегла" спеціального дозволу на користування надрами на видобування пісків Стугнівського родовища до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 826/13178/17 позовні вимоги ПАТ «СК «Укррічфлот» задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби геології та надр України, оформлене листом від 22.09.2017 № 21309/02-17, яким Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами Стугнівського родовища;

- зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" від 15.09.2017 згідно пп. 3 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, з врахуванням висновків суду;

- визнано протиправними та скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 548 від 12.12.2017 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Трипільська колота цегла" спеціального дозволу на користування надрами на видобування пісків Стугнівського родовища, а також спеціальний дозвіл № 6241 від 28.12.2017;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі № 826/13178/17 прийнято відмову ПАТ «СК «Укррічфлот» від позову; визнано нечинним рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018; закрито провадження у справі за адміністративним позовом ПАТ «СК «Укррічфлот» до Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» про визнання протиправним та скасування рішення № 21309/02-17 від 22.09.2017.

Встановлені обставини свідчать про те, що у період з 22.08.2018 по 18.12.2018 дія наказу Держгеонадр № 548 від 12.12.2017 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання ТОВ "Трипільська колота цегла" спеціального дозволу на користування надрами на видобування пісків Стугнівського родовища була зупинена.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача у тій частині, що зупинення дії наказу не є тотожним зупиненню дії спеціального дозволу, позаяк такі доводи суперечать вимогам діючого законодавства, з огляду на наступне.

Пунктом 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За визначенням пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Абзацом сорок першим пункту 8 Порядку № 615 визначено, що надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 і 16-18 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

В контексті викладеного, суд зазначає, що саме наказ Держгеонадр № 548 від 12.12.2017 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання ТОВ "Трипільська колота цегла" спеціального дозволу на користування надрами на видобування пісків Стугнівського родовища є актом індивідуальної дії.

При цьому, вжиття судом заходів забезпечення позову в частині зупинення дії такого індивідуального акта зупиняє право надрокористувача як на видобування корисних копалин, так і на виконання особливих умов спеціального дозволу, визначених таким дозволом та угодою про умови користування надрами, що є додатком до нього.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене у сукупності, та зважаючи на те, що з моменту видачі ТОВ «Трипільська колота цегла» спеціального дозволу між ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» та Державною службою геології та надр України існував спір щодо видачі такого дозволу на видобування корисних копалин Стугнівського родовища піску, а також, враховуючи, що у період з 22.08.2018 по 18.12.2018 дія наказу Держгеонадр № 548 від 12.12.2017 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині надання ТОВ "Трипільська колота цегла" спеціального дозволу на користування надрами на видобування пісків Стугнівського родовища була зупинена, суд дійшов висновку, що наказ Держгеонадра від 31.10.2018 № 405 є передчасним та прийнятий без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування наказу Держгеонадра від 31.10.2018 № 405 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла».

Щодо подальших внесень змін до вказаного наказу, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що положеннями пункту 22 Порядку № 615 передбачено два окремі випадки для зупинення дії дозволу, а саме: безпосередньо при виявленні порушень Держгеонадра та у випадку надходження подання від інших державних органів (Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС).

У пункті 6 додатка 4 до наказу Держгеонадр від 22.07.2019 № 232 зазначено, що на підставі підпунктів 1, 4, 7 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, внесено зміни до пункту 45 додатка 2 до наказу від 31.10.2018 № 405 в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла» з підстав порушення останнім статей 24, 51 Кодексу України про надра, частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; абзацу 3 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушення.

За змістом частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Частиною 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

З аналізу викладених норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку № 615 вбачається, що невиконання надрокористувачем припису з вимогою усунути порушення законодавства, має наслідком прийняття органом державного нагляду (контролю) відповідного окремого рішення.

При цьому, ні Порядком № 615, ні Кодексом України про надра не передбачено право Держгеонадра доповнювати накази про зупинення дії спеціальних дозволів додатковими підставами та вносити зміни до наказів, за якими сплинули строки для усунення порушень надрокористувачем.

Суд акцентує увагу на тому, що головною рисою актів індивідуальної є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуваний наказ Держгеонадр № 405 від 31.10.2018 зі змінами та доповненнями, внесеними наказами від 05.04.2019 № 103 та від 22.07.2019 № 232 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла», не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку надрокористувача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 23 Порядку № 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини сьомої статті 4-1 Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Частиною 1 статті 25 Кодексу України про надра встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Частиною другою вказаної статті Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі порушення надрокористувачем інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

При цьому, стаття 26 Кодексу України про надра спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом обмеження суб`єкта владних повноважень, у визначених законом випадках, приймати рішення про припинення права користування надрами в межах адміністративної процедури. Таким чином, законом встановлюється судовий порядок позбавлення права користування надрами, як додаткова гарантія захисту прав надрокористувачів, яка реалізується під час звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду.

Встановлені у сукупності обставини свідчать про те, що Держгеонадра не було дотримано процедуру зупинення дії спеціального дозволу за наслідками проведеної планової перевірки надрокористувача, а тому правові підстави для анулювання спеціального дозволу відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про скасування наказ Держгеонадр № 405 від 31.10.2018 зі змінами та доповненнями, внесеними наказами від 05.04.2019 № 103 та від 22.07.2019 № 232 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 6241 від 28.12.2017.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, КАС України,

в и р і ш и в:

У задоволенні первісного позову Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України про припинення права користування надрами - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 3, ідентифікаційний код 30150542) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031) № 405 від 31.10.2018 зі змінами та доповненнями, внесеними наказами Державної служби геології та надр України від 05.04.2019 № 103 та від 22.07.2019 № 232 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ідентифікаційний код 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 3, ідентифікаційний код 30150542) 1921,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.