Постанова

від 09.04.2024 по справі 320/3091/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3091/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Головенко О.Д., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Карпушової О.В., Костюк Л.О.

при секретарі: Литвин С.В.

за участю

представника відповідача: Муравляніка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України про припинення права користування надрами, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» до Державної служби геології та надр України, третя особа: Міністерство екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» (далі - відповідач, ТОВ «Трипільська колота цегла») у якому просила (з урахуванням зміни підстав позову) припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6241 від 28.12.2017 року, наданого ТОВ «Трипільська колота цегла».

15.07.2019 до Київського окружного адміністративного суду від ТОВ «Трипільська колота цегла» надійшов зустрічний позов до Державної служби геології та надр України, у якому відповідач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 31.10.2018 року № 405 зі змінами та доповненнями від 05.04.2019 на підставі наказу № 103 Держгеонадр в частині зупинення дії спеціального дозволу від 28.12.2017 № 6241.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у задоволенні первісного позову Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України про припинення права користування надрами відмовлено.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 405 від 31.10.2018 зі змінами та доповненнями, внесеними наказами Державної служби геології та надр України від 05.04.2019 № 103 та від 22.07.2019 № 232 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (по первісному позову).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який з`явився призначене судове засідання, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2017 року, на підставі наказу від 12.12.2017 № 548, Державною службою геології та надр України видано ТОВ «Трипільська колота цегла» спеціальний дозвіл на користування надрами № 6241, з метою видобування пісків придатних для виробництва силікатної цегли та, за умови збагачення під час гідродобичі, для виробництва ніздрюватих бетонів, в Стугнівському родовищі, що знаходиться в 4,0 км на північ від м. Обухова, Обухівського району, Київської області (а.с.14).

Пунктом 1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6241 зобов`язано надрокористувача виконати умови Міністерства екології та природних ресурсів України: наказ від 03.11.2016 № 411, протокол № 9 Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди від 21.10.2016 (підпункт 2 пункту 5).

Згідно з пунктом 3.6 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 6241, яка є додатком до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою видобування піску Стугнівського родовища № 6241 від 28.12.2017, особливі умови користування надрами визначаються в дозволі та цією угодою і є обов`язковими до виконання надрокористувачем.

Відповідно до пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 6241 при виконанні робіт відповідно до умов цієї угоди надрокористувач зобов`язаний, зокрема:

- забезпечувати охорону надр та довкілля в межах ділянки надр, наданої в користування, а також забезпечувати приведення порушених земель у стан, придатний для використання, відповідно до програми робіт;

- дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами;

- забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

- дотримуватись вимог, передбачених дозволом та цією угодою.

Як вбачається з протоколу Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди № 9 від 21.10.2016 при вирішенні питання щодо погодження ТОВ «Трипільска колота цегла» на користування надрами, з метою видобування піску на Стугнівському родовищі в Обухівському районі Київської області, Комісією було прийнято позитивне рішення за дотримання заявником таких умов:

- дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства, у тому числі щодо режиму охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель, водних об`єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави) і прибережних захисних смуг, а також отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи та надання його до Мінприроди у шестимісячний строк після отримання дозволу на користування надрами.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.11.2016 року № 411 «Про погодження надання надр у користування» уведено в дію протокол № 9 Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди від 21.10.2016 року.

28.09.2018 до Державною службою геології та надр України надійшов лист Мінприроди від 26.09.2018 № 5/4-11/10158-18, у якому Мінприроди внесло подання щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2017 № 6241, виданого ТОВ «Трипільска колота цегла» з метою розробки Стугнівського родовища пісків.

Вказане подання мотивовано тим, що станом на 18.09.2018 інформація щодо отримання ТОВ «Трипільска колота цегла» позитивного висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля не надходила, що є порушенням частини 4 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Також, Мінприроди при внесенні подання враховано лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 17.09.2018 року № 51/2/3-50028.

Зі змісту вказаного листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області вбачається, що на даний час ТОВ «Трипільска колота цегла» здійснюються роботи з видобутку піску, в порушення вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який вступив в дію 18.12.2017.

Відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, 31.10.2018 Держгеонадра прийнято наказ № 405, пунктом 2 якого вирішено зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу.

У пункті 45 додатка 2 до наказу Держгеонадр від 31.10.2018 № 405 зазначено, що на підставі підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, зупинено дію дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла», з підстав порушення останнім статей 25, 51 Кодексу України про надра, абзаців 3, 4 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушення.

Листом від 09.11.2018 року № 22542/03/14-18 Державна служба геології та надр України повідомила ТОВ «Трипільська колота цегла» про те, що наказом від 31.10.2018 № 405 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2017 № 6241, у зв`язку з невиконанням особливих умов спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 15.11.2018 року вказаний лист вручено ТОВ «Трипільська колота цегла» (а.с.25 на звороті).

У зв`язку з неусуненням надрокористувачем причин зупинення спеціального дозволу, Державна служба геології та надр України звернулась до ТОВ «Трипільська колота цегла» з листом від 19.03.2019 № 5205/3/14-19, у якому просило надати до Держгеонадр у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами № 6241 від 28.12.2017.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист вручено ТОВ «Трипільська колота цегла» 22.03.2019.

У листі від 02.04.2019 № 4 ТОВ «Трипільська колота цегла» не надала згоду на припинення права користування надрами, та зазначило, що наразі не скасовано заходи забезпечення позову у справі № 826/13178/17 в частині зупинення дії наказу Держгеонадр від 12.12.2017 № 548. Також, відповідачем повідомлено, що товариством розпочато процедуру отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, про що внесено відповідний запис до реєстру.

У зв`язку з технічною помилкою, 05.04.2019 Державною службою геології та надр України прийнято наказ № 103, яким пункт 45 додатка 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 № 405 викладено у новій редакції.

Так, згідно з вказаним наказом Держгеонадра викладено у новій редакції:

- графу «Порушення вимог законодавства»: статті 24 Кодексу України про надра, частина четверта статті 3 Закону України «Про оцінку впливу довкілля»;

- графу «Підстава зупинення згідно з Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615»: підпункти 1, 7 пункту 22.

На підставі наказу Державної служби геології та надр України від 28.11.2018 № 450 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік» ТОВ «Трипільська колота цегла» було включено до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік та визначено дату початку перевірки 22.04.2019.

Наказом Державної служби геології та надр України від 21.02.2019 № 53 ТОВ «Трипільська колота цегла» включено до переліку надрокористувачів, щодо яких будуть здійснюватися державний геологічний контроль, у квітні 2019 року.

Засобами поштового зв`язку Держгеонадра було скеровано на адресу ТОВ «Трипільська колота цегла» повідомлення про проведення планової перевірки від 26.02.2019 № 3749/03/14-19.

Вказане повідомлення ТОВ «Трипільська колота цегла» отримало 06.03.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

06.05.2019 посадовими особами Держгеонадр проведено планову перевірку ТОВ «Трипільська колота цегла», з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт № 06-03/22/2019-36/п(98).

Вказаним актом зафіксовано, що ТОВ «Трипільська колота цегла»:

- не представлено проекти на розробку і рекультивацію Стугнівського родовища пісків, що є порушенням статті 51 Кодексу України про надра;

- не виконується пункт 2 Програми робіт з видобування піску з Стугнівського родовища, що є додатком № 2 до угоди про умови користування надрами від 28.12.2017 № 6241, в частині «Підготовка матеріалів для отримання акта надання гірничого відводу і отримання його в установленому порядку», термін виконання 1-2 квартали 2018 року, що є порушенням статті 17 Кодексу України про надра, пунктів 21, 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615;

- не виконується пункт 3 Програми робіт з видобування піску з Стугнівського родовища, що є додатком № 2 до угоди про умови користування надрами від 28.12.2017 № 6241, в частині «Підготовка матеріалів на отримання земельної ділянки, для потреб, пов`язаних з користуванням надрами в установленому порядку», термін виконання 2 квартал 2018 року 1 квартал 2019 року, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 18 Кодексу України про надра, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

За результатами планової перевірки 06.05.2019 року, Державною службою геології та надр України видано ТОВ «Трипільська колота цегла» припис № 837-14/06, яким у строк до 07.06.2019 року, вимагалося усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, що підтверджують факт усунення порушень.

Відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, 22.07.2019 Держгеонадра прийнято наказ № 232, пунктом 2 якого вирішено зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу.

У пункті 6 додатка 4 до наказу Держгеонадр від 22.07.2019 № 232 зазначено, що на підставі підпунктів 1, 4, 7 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, внести зміни до пункту 45 додатка 2 до наказу від 31.10.2018 № 405 в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла» з підстав порушення останнім статей 24, 51 Кодексу України про надра, частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; абзацу 3 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» та надати надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушення.

Про прийнятий наказ Держгеонадра повідомило відповідача листом від 25.07.2019 № 13551/03/14-19.

Листом від 02.08.2019 ТОВ «Трипільська колота цегла» звернулось до Державною службою геології та надр України, у якому просило розглянути питання щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами № 6241 від 28.12.2017 та на підтвердження факту усунення порушень повідомила про наступне:

1. Проект на розробку та рекультивацію Стугнівського родовища (титульний аркуш);

2. Матеріали для отримання гірничого відводу направлені до Київської обласної ради (копія додається);

3. Матеріали для отримання земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами направлені до Київської обласної державної адміністрації (копія додається);

4. Розпочато процедуру отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, зареєстроване за № 201811292271/6374 та внесено запис до єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля за № 201811292271 від 30.11.2018.

Звертаючись до суду з первісним позовом, позивач стверджує, що подання Мінприроди та виявлені Державною службою геології та надр України порушення під час планової перевірки є безумовною підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

У зустрічному позові ТОВ «Трипільська колота цегла» наполягало на відсутності з боку товариства будь-яких порушень законодавства у сфері надрокористування.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову дійшов висновку, що з моменту видачі ТОВ «Трипільська колота цегла» спеціального дозволу між ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» та Державною службою геології та надр України існував спір щодо видачі такого дозволу на видобування корисних копалин Стугнівського родовища піску, а також, враховуючи, що у період з 22.08.2018 по 18.12.2018 дія наказу Держгеонадр № 548 від 12.12.2017 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині надання ТОВ «Трипільська колота цегла» спеціального дозволу на користування надрами на видобування пісків Стугнівського родовища була зупинена, наказ Держгеонадра від 31.10.2018 № 405 є передчасним та прийнятий без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуваний наказ Держгеонадр № 405 від 31.10.2018 зі змінами та доповненнями, внесеними наказами від 05.04.2019 № 103 та від 22.07.2019 № 232, в частині зупинення дії спеціального дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла», не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку надрокористувача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі порушення надрокористувачем інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 11 Кодексу України про надра передбачено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, зобов`язані надавати та публікувати інформацію про стан геологічного вивчення, використання і охорони надр в обсязі, необхідному для забезпечення прозорості у видобувних галузях, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об`єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України. Об`єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, може бути користувачем надр відповідно до угоди про розподіл продукції за умови, що учасники такого об`єднання несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими угодою про розподіл продукції (ст. 13 Кодексу України про надра).

Відповідно до частини 1 статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та раціонального використання надр.

За визначенням пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (далі - Положення № 1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Пунктом 2 Положення № 1174 встановлено, що Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з підпунктами 9-12 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань:

- видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Частинами другою, третьою статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою (ч.3 статті 24 Кодексу України про надра).

Як вже вище зазначалося судом, за результатами планової перевірки 06.05.2019 року, Державною службою геології та надр України видано ТОВ «Трипільська колота цегла» припис № 837-14/06, яким у строк до 07.06.2019 року, вимагалося усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, що підтверджують факт усунення порушень.

Відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, 22.07.2019 Держгеонадра прийнято наказ № 232, пунктом 2 якого вирішено зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу.

У пункті 6 додатка 4 до наказу Держгеонадр від 22.07.2019 № 232 зазначено, що на підставі підпунктів 1, 4, 7 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, внести зміни до пункту 45 додатка 2 до наказу від 31.10.2018 № 405 в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу № 6241 від 28.12.2017, виданого ТОВ «Трипільська колота цегла» з підстав порушення останнім статей 24, 51 Кодексу України про надра, частини четвертої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; абзацу 3 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності» та надати надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушення.

Про прийнятий наказ Держгеонадра повідомило відповідача листом від 25.07.2019 № 13551/03/14-19.

Правовими положеннями ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

- одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Пунктом 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, (далі по тексту - Порядок № 615) встановлено, що дія дозволу може бути зупинена Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування;

4) наявності заборгованості з плати за користування надрами;

5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища;

6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом;

7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;

8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування;

9) непереоформлення дозволу у випадках, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється Держгеонадрами після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв`язку із зупиненням дії дозволу.

Відповідно до ст. 26 Кодексу України про надра визначено, що право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що головною із підстав припинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами та невиконання обов`язків, визначених ст. 24 Кодексом України про надра, спеціальним дозволом на користування надрами та Угодою до нього.

Як встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, у даному випадку, ТОВ «Трипільська колота цегла» спеціальний дозвіл № 6241 на користування надрами отримано 28.12.2017 року.

Пунктом 1 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 6241 зобов`язано надрокористувача, тобто ТОВ «Трипільська колота цегла», виконати умови Міністерства екології та природних ресурсів України: наказ від 03.11.2016 № 411, протокол № 9 Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди від 21.10.2016 (підпункт 2 пункту 5).

Так, у протоколі Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди № 9 від 21.10.2016 при вирішенні питання щодо погодження ТОВ «Трипільска колота цегла» на користування надрами, з метою видобування піску на Стугнівському родовищі в Обухівському районі Київської області, Комісією було прийнято позитивне рішення за дотримання заявником таких умов:

- дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства, у тому числі щодо режиму охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель, водних об`єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави) і прибережних захисних смуг, а також отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи та надання його до Мінприроди у шестимісячний строк після отримання дозволу на користування надрами.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ «Трипільська колота цегла» було зобов`язано протягом шести місяців, тобто до 28.06.2018 року, отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи та надати його до Мінприроди. Натомість, відповідачем зазначене не було виконано, відповідно порушено умови, зазначені у протоколі Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди № 9 від 21.10.2016, при вирішенні питання щодо погодження ТОВ «Трипільска колота цегла» на користування надрами.

Не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції посилання ТОВ «Трипільська колота цегла» про наявність судового спору та відкриття 03.11.2017 року Окружного адміністративного суду міста Києва провадження у справі № 826/13178/17 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Державної служби геології та надр України та постановлення Окружним адміністративним судом міста Києва від 22.08.2018 ухвали у цій справі про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України №548 від 12.12.2017 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині надання ТОВ «Трипільська колота цегла» спеціального дозволу на користування надрами на видобування пісків Стугнівського родовища до набрання судовим рішенням у справі законної сили, оскільки вказані правовідносини не можуть бути законною підставою для звільнення ТОВ «Трипільська колота цегла» від обов`язку, протягом шести місяців, тобто до 28.06.2018 року, отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи та надати його до Мінприроди.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що станом на момент прийняття наказу Державною службою геології та надр України від 31.10.2018 року № 405, зі змінами та доповненнями, в частині зупинення дії спеціального дозволу від 28.12.2017 № 6241, ТОВ «Трипільська колота цегла» вже було порушено умови надання спеціального дозволу, зокрема, в частині ненадання, протягом шести місяців, тобто до 28.06.2018 року, позитивного висновку державної екологічної експертизи та подання його до Мінприроди.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що ТОВ «Трипільська колота цегла» допущено триваюче порушення особливих умов надання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки, як зазначено відповідачем, запис до єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля за № 201811292271 внесено 30.11.2018 року, тобто з порушенням шести місяців визначених особливими умовами.

З огляду на зазначені обставини та вищезазначені норми чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги Державної служби геології та надр України про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6241 від 28.12.2017 року, наданого ТОВ «Трипільська колота цегла», є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не виконано у визначений шестимісячний строк (до 28.06.2018 року) особливі умови надання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Щодо зустрічного позову ТОВ «Трипільська колота цегла» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 31.10.2018 року № 405, зі змінами та доповненнями від 05.04.2019, на підставі наказу № 103 Державної служби геології та надр України, в частині зупинення дії спеціального дозволу від 28.12.2017 № 6241, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Правовими положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом зустрічного позову ТОВ «Трипільська колота цегла» стало скасування наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року № 405, зі змінами та доповненнями від 05.04.2019, на підставі наказу № 103 Держгеонадр, в частині зупинення дії спеціального дозволу від 28.12.2017 № 6241.

Копію оскаржуваного наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року № 405 ТОВ «Трипільська колота цегла» отримано 15.11.2018 року, що підтверджується супровідним листом Державної служби геології та надр України №22542/03/14-18 від 09.11.2018 року та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи (Т.1 а.с. 26 та 26 на звороті, відповідно).

Отже, станом на 15.11.2018 року, ТОВ «Трипільська колота цегла» було достеменно відомо про наявність оскаржуваного наказу Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 року № 405, проте із зустрічним позовом товариство звернулося до суду першої інстанції лише - 15.07.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого нормами адміністративного судочинства.

Зазначене не заперечувалося та не спростовано ТОВ «Трипільська колота цегла», ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду в суді апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.002233.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції помилково не надав оцінку даним обставинам, зокрема, пропуску позивачем звернення до суду із зустрічним позовом, адже у даному випадку, наявні правові підстави для залишення зустрічного позову без розгляду.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду зустрічного адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» до Державної служби геології та надр України, третя особа: Міністерство екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу від 31.10.2018 року №405, зі змінами та доповненнями від 05.04.2019, на підставі наказу № 103 Державної служби геології та надр України, в частині зупинення дії спеціального дозволу від 28.12.2017 № 6241.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції помилковими та прийнятими з порушення норм матеріального та процесуального права, відповідно:

- оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню;

- первісний позов Державної служби геології та надр України підлягає задоволенню в повному обсязі;

- зустрічний адміністративний позов ТОВ «Трипільська колота цегла» підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити повністю.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України про припинення права користування надрами задовольнити повністю.

Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6241 від 28.12.2017 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла».

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільська колота цегла» до Державної служби геології та надр України, третя особа: Міністерство екології та природних ресурсів України про визнання в частині протиправним та скасування наказу - залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 16.04.2024 року