Ухвала

від 27.06.2023 по справі 500/3844/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2023 року

м. Київ

справа № 500/3844/22

адміністративне провадження № К/990/21826/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №500/3844/22 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного суду, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання до вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського міськрайонного суду, Державної судової адміністрації України, у в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 208-К від 25.07.2022 "Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_1 ";

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", починаючи з 19.07.2022;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду відповідно до вимог статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", починаючи з 19.07.2022, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ голови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №208-К від 25.07.2022 "Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_1 ";

- зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області поновити нарахування та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду відповідно до вимог частини другої статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-УІІ1 "Про судоустрій і статус суддів", починаючи з 19.07.2022 із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі №500/3844/22 скасовано та позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 208-К від 25.07.2022 "Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_1 ";

- зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-УІІІ "Про судоустрій і статус суддів", починаючи з 19.07.2022;

- зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду відповідно до вимог статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-УІІ1 "Про судоустрій і статус суддів", починаючи з 19.07.2022, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

19 червня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №500/3844/22.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі заявник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання норми права у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Водночас скаржником у касаційній скарзі не зазначено конкретної норми права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду та, відповідно, не наведено обґрунтування в чому полягає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування такої норми (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо) .

Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до незгоди скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладу фактичних обставин справи з посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, 353 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №500/3844/22 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська