Ухвала

від 22.06.2023 по справі 761/16640/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/16640/21. Провадження №11-кп/824/3502/2023. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1

Категорія: ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_8 ,

у с т а н о в и л а:

Цією ухвалою у кримінальному провадженні №1202110510000045492, внесеному до ЄРДР 04.02.2021 року, щодо обвинуваченого:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Київ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційного не працевлаштованого, у зареєстрованому шлюбі не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -

у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України та призначено йому покарання,

- за ч. 1 ст. 191 КК України виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обов`язками забезпечення контролю за ввіреними матеріальними цінностями, на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обов`язками забезпечення контролю за матеріальними цінностями, на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Також вирішені питання про долю речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у привласненні чужого майна, яке було йому ввірене та у повторному привласненні чужого майна, яке йому було ввірено.

Як визнав установленим у вироку суд першої інстанції, кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин.

На підставі трудового договору, укладеного між ТОВ «Річ Маркет» та ОСОБА_7 , останнього прийнято на посаду комірника ТОВ «Річ Маркет». Згідно з п. 3.1 вказаного договору на ОСОБА_7 покладений обов`язок з-поміж іншого приймати товарно-матеріальні цінності за якістю та кількістю, розміщати їх на складі, забезпечувати правильне збереження товару і його належний вигляд.

Між ТОВ «Річ Маркет» та ОСОБА_7 укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з п. 1 якого ОСОБА_7 , що займає посаду комірника, виконує роботу, безпосередньо пов`язану із збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням переданих йому матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.

Перебуваючи на робочому місці - у приміщенні складу ТОВ «Річ Маркет», за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, ОСОБА_7 не пізніше 06.08.2019, будучи фактично допущеним до роботи комірника ТОВ «Річ Маркет», розробив злочинний план щодо привласнення ввіреного йому майна з метою подальшого закладання його до ломбардів.

Реалізуючи вказаний злочинний план, обвинувачений 06.08.2019, будучи фактично допущеним до роботи комірника, знаходячись приміщенні у вищезазначеного складу ТОВ «Річ Маркет», умисно взяв ввірену йому електронну бритву марки BRAUN 8359PS series 8, вартістю 5099, 17 грн. (без ПДВ), що належить ТОВ «Річ Маркет», виніс її зі складу та заклав до ломбарду ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД».

Продовжуючи реалізацію вищевказаного злочинного плану, ОСОБА_7 14.09.2019, знаходячись у приміщенні того ж складу ТОВ «Річ Маркет», діючи умисно, повторно взяв ввірену йому електронну бритву марки BRAUN 9325S series 9, вартістю 6232, 50 грн.(без ПДВ), що належить ТОВ «Річ Маркет», виніс її зі складу та заклав до ломбарду ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД».

Крім того, реалізуючи свій злочинний план, 06.12.2020 ОСОБА_7 , працюючи на посаді комірника, знаходячись у приміщенні складу ТОВ «Річ Маркет» за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, умисно, повторно взяв ввірені йому дві електронні бритви марки BRAUN 9242S series 9, вартістю 5332, 50 грн. (без ПДВ) кожна (загальна вартість 10 665 грн.), які належить ТОВ «Річ Маркет», виніс їх зі складу та заклав до ломбарду ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД».

Крім того, реалізуючи свій злочинний план, обвинувачений 17.12.2020, працюючи на посаді комірника, знаходячись у приміщенні вищезазначеного складу, умисно, повторно взяв ввірену йому електронну бритву марки BRAUN MBS9 MaxBraun series 9, вартістю 7515, 83 грн., що належить ТОВ «Річ Маркет», виніс її зі складу та заклав до ломбарду ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД».

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 29.12.2020, працюючи на посаді комірника, знаходячись у приміщенні складу ТОВ «Річ Маркет», умисно, повторно взяв ввірену йому електронну бритву марки BRAUN MBS9 MaxBraun series 9, вартістю 7515, 83 грн. (без ПДВ), що належить ТОВ «Річ Маркет», та виніс її зі складу та заклав до ломбарду ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД».

Крім того, реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_7 13.01.2021, обіймаючи посаду комірника, знаходячись у приміщенні складу ТОВ «Річ Маркет» за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, умисно, повторно взяв ввірену йому електронну бритву марки BRAUN MBS9 Max Braun series 9, вартістю 7515, 83 грн., виніс її зі складу та розпорядився нею на власний розсуд, заклавши її до ломбарду ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД».

Крім того, ОСОБА_7 22.01.2021, працюючи на посаді комірника, знаходячись у приміщенні складу ТОВ «Річ Маркет» за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, умисно, повторно взяв ввірену йому електронну бритву марки BRAUN 9325s series 9, вартістю 6232, 50 грн. (без ПДВ), що належить ТОВ «Річ Маркет», виніс її зі складу та розпорядився нею на власний розсуд, заклавши її до ломбарду ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД».

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із ухваленим місцевим судом вироком, перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить: дослідити матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого; вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2023 стосовно ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність; постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_7 засудженим: за ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаними з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю на строк 2 роки; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаними з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, на строк 2 роки; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладенні на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор вказує на те, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене лише у тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане зі службовим становищем підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю.

Вважає, що призначаючи це покарання, суд має чітко вказати у вироку ті конкретні посади, право обіймати які позбавляється засуджений, або конкретний вид діяльності, права займатися якою він позбавляється.

Крім того, вказує на те, що покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати і такі посади або займатися також діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічним тим, з якими було пов`язане вчинення злочину.

Зазначає, що між ТОВ «Річ Маркет» та ОСОБА_7 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, водночас суд першої інстанції нелогічно заборонив обвинуваченому обіймати посади, пов`язані з обов`язками забезпечення контролю за ввіреними матеріальними цінностями, звузивши перелік обійманнях посад та здійснюваної діяльності, помилково вирвавши з контексту договору одиничний пункт.

Вказує, що обвинувачений має бути позбавлений права обіймати усі посади чи займатися діяльністю, пов`язаними саме з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю.

Позиції учасників судового провадження

В судове засідання апеляційного суду з`явився прокурор, інші учасники кримінального провадження не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали, а тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі останніх, оскільки їх неявка не перешкоджає проведенню розгляду справи.

Як зазначено у п. 66 справи Європейського суду з прав людини "Смірнова проти України" розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору (Frydlender v. France, N 30979/96, параграф 43, ECHR 2000-VII). Крім того, відповідно до п. 69 даної справи обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні органи (Mitchell and Holloway v. the United Kingdom, no. 44808/98, параграф 56, рішення від 17 грудня 2002 року).

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженого вироку, доводів, викладених у апеляційній скарзі прокурора; вислухавши доводи прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу за наведених у ній обставин; провівши судові дебати, вивчивши та перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши й обміркувавши доводи апелянта, - колегія суддів апеляційної інстанції уважає апеляційну скаргу прокурора такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації дій обвинуваченого ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, сторонами у апеляційному порядку не оскаржується та в силу вимог ч. 2 ст. 394 КПК України не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора щодо покращення становища обвинуваченого за оскаржуваним вироком суду, колегія суддів з ними погоджується, з наступних підстав.

"Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину ... покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного"; "правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи" (абзац п`ятий підпункту 4.1 пункту 4, абзац четвертий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004).

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Як вбачається із оскаржуваного вироку, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання врахував: конкретні обставини вчинення злочинів, один з яких віднесений до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який не судимий, є соціально адаптованою особою, наявність обставин, що пом`якшують покарання та суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки винного.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, про можливість призначення ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 191 КК України виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обов`язками забезпечення контролю за ввіреними матеріальними цінностями, на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обов`язками забезпечення контролю за матеріальними цінностями, на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, на час вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 займав посаду комірника ТОВ «Річ маркет» та на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого ОСОБА_7 , виконував роботу, безпосередньо пов`язану із збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням переданих йому матеріальних цінностей, брав на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.

З урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про призначення засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з обов`язками забезпечення контролю за ввіреними матеріальними цінностями, на строк 2 роки, оскільки вчинений ОСОБА_7 злочин безпосередньо пов`язаний із здійснюваною ним діяльністю на момент вчинення злочину, об`єктом якого були товарно-матеріальні цінності.

Так, згідно з Кодексом законів про працю України передбачено декілька видів матеріальної відповідальності, а саме: обмежена, повна, колективна та підвищена.

Проте, судом першої інстанції не конкретизовано вид забороненої діяльності, чим погіршено становище обвинуваченого, а саме позбавлено ОСОБА_7 можливості працювати за наймом, оскільки перебуваючи у трудових відносинах, особа завжди несе той чи інший вид матеріальної відповідальності.

Ураховуючи конкретні обставини цієї справи, обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення до вчиненого, беручи до уваги конкретні обставини вчинення злочинів, один з яких віднесений до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який не судимий, є соціально адаптованою особою, наявність обставин, що пом`якшують покарання та суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки винного, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої злочином шкоди, крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з відсутністю обставин, які обтяжують покарання. Апеляційний суд дійшов висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов`язаним з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю на строк 2 роки.

Апеляційний суд вважає, що в даному конкретному випадку таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципам законності, індивідуалізації та справедливості.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі якщо цим не погіршує становище обвинуваченого.

За таких обставин, цей вирок суду першої інстанції не може залишатися в силі та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 408 - підлягає зміні в частині призначеного покарання, а саме призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов`язаним з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю на строк 2 роки.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2022 року - зміні в частині призначеного покарання.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2023 року,ухвалений щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, в частині призначеного покарання, - змінити.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за:

- за ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов`язаним з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, пов`язаними з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

С У Д Д І:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4