Ухвала

від 27.06.2023 по справі 307/627/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/627/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,захисника ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілої ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/129/23 за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижня Апша, Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого,

-обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.190та ч.ч.1,4ст.358ККУкраїни,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2023 року, клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 ,яке підтримавйого захисник ОСОБА_7 задоволено,звільнено ОСОБА_10 від кримінальноївідповідальності завчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.190та ч.ч.1,4ст.358КК Україниу зв`язкуіз закінченнямстроків давності,а провадженняпо справізакрито.

Арешт майна земельної ділянки площею 0,0135 га, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2124455900:02:003:1137, для індивідуального садівництва,якийнакладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області 05 грудня 2019 року скасовано.

Речові докази:реєстраційну справу№ 1725954221244,технічну документаціюіз землеустроющодо встановленнямеж земельноїділянки внатурі ОСОБА_10 для веденняособистого селянськогогосподарства в АДРЕСА_4 ,без номеру,кадастровий номер 2124455900:02:003:1137;витяг зДержавного земельногокадастру тапоземельну книгуна земельнуділянку зномером -2124455900:02:003:1137,які зберігаютьсяпри матеріалахкримінального провадження,-залишено приматеріалах кримінального провадження, а земельну ділянку з кадастровим 2124455900:02:003:1137, що належить ОСОБА_11 , - повернути ОСОБА_11 .

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави 7 941 (сім тисяч дев`ятсот сорок один) гривень 99 копійок судових витрат за проведення експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - залишено без розгляду.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_10 вперше притягується до кримінальної відповідальності, кримінальні правопорушення у вчинені яких він обвинувачується, згідно ст. 12 КК України належать до кримінальних проступків. Тому, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження та звільнив ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 190 та ч.ч. 1, 4 ст.358 КК України, а кримінальне провадження закрив у зв`язку із закінченням строків давності.

В апеляційнійскарзі представникпотерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_10 у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності. Вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КПК України, оскільки задоволення клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КПК України не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, так як визначених вказаною нормою правових підстав для цього не було. На її думку вина ОСОБА_10 доведена у повному обсязі. Обвинувачений закінчив свій злочинний умисел та в результаті вказаних його шахрайських дій, позбавив територіальну громаду селища Солотвина Тячівського району та державу в цілому, права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:003:1137, площею 0,0135 га, ринковою вартістю 35 197,80 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, потерпілу, її захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Нормами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За приписами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Однією з підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності - є закінчення строків давності, визначених ст. 49 КК України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано вищевказані вимоги кримінального процесуального законодавства з огляду на таке:

Із обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_10 інкриміновано кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 та ч.ч.1,4 ст.358 КК України, яке вчинено в період часу з 12 березня 2001 року по 17 грудня 2018 року.

Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, ч. 1 ст. 190 та ч.ч.1,4 ст.358 КК України належать до кримінального проступку.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

З дня вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч.ч.1,4 ст.358 КК України, минуло більш як три роки, у зв`язку з чим обвинуваченим подано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Сторона обвинуваченняне заперечувалапроти звільненняобвинуваченого ОСОБА_10 відкримінальної відповідальностіу зв`язкуіз закінченнямстроків давності та не надано суду доказів того, що обвинувачений вчинив інше кримінальне правопорушення чи ухилявся від досудового розслідування або суду, обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження.

Таким чином враховуючи, щоу даному кримінальному закінчився строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з чим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ОСОБА_10 підлягав звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч.ч.1,4 ст.358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 підлягало закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Апеляційний суд вважає, що на правильність даних висновків не можуть вплинути доводи представника потерпілої про те, що суд першої інстанції при звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності не врахував положень ст.285 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.

Статтею 126 КПК України передбачено, щосуд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Відповідно до Постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.09.2022 за № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі і витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема із залученням експерта стороною захисту.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що експертизи проведенні за ініціативою органу досудового розслідування, а не сторони захисту.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 та ч.ч.1,4 ст.358 КК України на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку з закінченням строків давності, дійшов безпідставного висновку про стягнення з ОСОБА_10 на користь держави процесуальних витрат на проведення експертизи у розмірі 7941,99 грн.

Тому, апеляційний суд вважає за необхідне виключити з резолютивної частини ухвали суду першої інстанції посилання на стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 процесуальних витрат у розмірі 7941,99 грн.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на законність і обґрунтованість ухваленого в кримінальному провадженні судового рішення, та які б могли слугувати безумовною підставою для його скасування з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції до зміни.

Керуючись ст.ст.376,404,405,407,418,419КПК України,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 , задовольнити частково.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2023 року змінити.

Виключити з резолютивної частини посилання на стягнення з ОСОБА_10 на користь держави 7 941 (сім тисяч дев`ятсот сорок один) гривень 99 копійок судових витрат за проведення експертиз.

В решті ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2023 року залишити без змін.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошенняі нанеї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.

Судді