Рішення

від 29.06.2023 по справі 511/762/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/762/23

Номер провадження: 2/511/297/23

29 червня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання- Замковенко О.Б.,

за участю:

представника позивачів - адвоката Заставного Р.А.( дистаційно),

представника відповідача- Засоби О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача.

22.03.2023 року представник позивачів - адвокат Заставний Р.А. звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал», (далі КП «Роздільнянський міський водоканал»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , в якій просив стягнути з відповідача на користь позивачів моральну шкоду завданої смертю фізичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, у розмірі по 150 000грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 06 грудня 2019 року, в м. Роздільна Одеської області ОСОБА_3 , працюючи на посаді тракториста в КП «Роздільнянський міський водоканал», керуючи колісним трактором «Т-40М», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «21ТГС-4», реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснив переїзд правим переднім і правим заднім колесами причепа «2ПТС-4» через голову і тіло ОСОБА_4 , який опинився в лежачому положенні на лінії руху правих коліс причепа. Внаслідок даної ДТП ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. За даним фактом 07.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №12019160000001100 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК за фактом дорожньо-транспортної пригоди. Постановою від 30.04.2020 року старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області підполковником поліції Галицьким С.П., кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000001100 від 07.12.2019 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого, а ОСОБА_2 є донькою померлого. У зв`язку із смертю ОСОБА_4 , його дружині та його дочці спричинена значна та непоправна шкода, яка проявилася у моральній шкоді, вже перенесених ними моральних стражданнях та тих нескінченних стражданнях, що будуть переслідувати їх довготривалий час, перенесених ними моральних переживань, які продовжують тривати по даний час і ніколи не закінчяться та пов`язаних з цим істотними вимушеними змінами у їх життєвих стосунках.В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, дружині та дочці було завдано шкоди, у зв`язку з чим позивачі вимушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з підстав наведених вище.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С.І. від 23 березня 2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. ( а.с.32-33)

04.04.2023 року від представника відповідача - Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал», надійшов відзив на позовну заяву. ( а.с.35-58)

05.04.2023 року від представника відповідача - Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал», надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву ( а.с.59)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.04.2023 року виключено з числа третіх осіб ОСОБА_3 , у зв`язку зі смертю. ( а.с.65)

27.04.2023 року від представника позивача- адвоката Заставного Р.А., надійшла відповідь на відзив ( а.с.69-78)

02.05.2023 року від представника відповідача - Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал», надійшли заперечення по цивільній справі. ( а.с. 80-84)

03.05.2023 року від представника позивача- адвоката Заставного Р.А., надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи ( а.с.86-91)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.05.20233 року закрито підготовче судове засідання та призначено до судового розгляду.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивачів- адвокат Заставний Р.А., який діяв на підставі ордера серії ВС № 1191264 від 06.03.2023 року та серії ВС № 1191265від 06.03.2023 року, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал», Засоба О.І., який діяв на підставі довіреності від 18.05.2023 року, в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та надав пояснення що відповідають змісту викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал» та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Роздільнянськогог управління юстиції Одеської області від 07.11.2007 року , на підставі актового запису №11 ( а.с. 88)

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого райзагс м. Роздільна від 16.02.1989 року, на підставі актового запису №38 та свідоцтвом про шлюб (а.с.88,89).

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.12.2019 року, на підставі актового запису № 741. ( а.с.22)

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що 06 грудня 2019 року, в м. Роздільна Одеської області ОСОБА_3 , працюючи на посаді тракториста в КП «Роздільнянський міський водоканал», керуючи колісним трактором «Т-40М», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «21ТГС-4», реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснив переїзд правим переднім і правим заднім колесами причепа «2ПТС-4» через голову і тіло ОСОБА_4 , який опинився в лежачому положенні на лінії руху правих коліс причепа. Внаслідок даної ДТП ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

За даним фактом 07.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 12019160000001100 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК за фактом дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку проведеної на досудовому слідстві судово-медичної експертизи № 9/143 від 08.01.2020, встановлено, що у ОСОБА_4 виявлені наступні ушкодження: розтрощення голови і тулуба, що поєднує:

-відкритий багато-осколковий перелом кісток основи та склепіння основи черепа, а також кісток обличчя з частковим розтрощенням і видавлюванням головного мозку із порожнини черепа і вираженою деформацією голови, численні поширені садна обличчя, забито-рвані рани/2/ верхньої губи і підборіддя, численні рвані рани у лобно-тім`яній ділянці праворуч і в лівій привушно-жувальній ділянці;

-закрита травма грудної клітки з її деформацією (за типом сплощення переважно її правої половини): численні двосторонні переломи задньої-бічних відділів 1-10 правих і задніх відділів 3-5 лівих робер, ушкодженнями від уламків робер пристінкової плеври і забиттям правої легені; осколковий перелом правої лопатки;

-закритий подвійний перелом хребта у нижньої-шийному відділі(на рівні 5-6 шийних хребців) і в нижньої-грудному відділі(на рівні 8-9 грудних хребців) зі значним розходженням відламків;

-нечисленні глибокі садна у ділянці внутрішньої половини з боку тильної поверхні правої кисті і нижньої половини правого передпліччя; рвана рана на тильній поверхні в нижній половині правого передпліччя; одиничні садна на зовнішній поверхні правого колінного суглоба і на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини правої гомілки; поодинокої синці на спині (більше справа); садна у надлопаткових ділянках /по 1/ і з боку задньої-зовнішньої поверхні лівого плечового суглоба /2/.

Характер і локалізація, поєднаність перелічених ушкоджень, а також відомі обставини події свідчать, що отримані травми спричинені від тупих предметів, якими, зокрема, могли бути зовнішні поверхні автотранспортного засобу пересування і дорожнє полотно.

Наявність ознак розтрощення зі значною деформацією голови і переважно правої половині грудної клітки з осколковим переломом правої лопатки і подвійним переломом хребта, у сукупності вказують на переїзд через вказані ділянки тіла колеса автотранспорту.

Найбільш ймовірно, перекочування колеса мало місце у положенні постраждалого лежачи обличчям донизу у направленні зі спини справа - наліво через верхню половину спини і голову із залученням ділянок нижньої половини правого передпліччя і кисті.

Смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинному зв`язку з отриманими внаслідок ДТП численними несумісними з життям вищевказаними травмами голови і тулуба у вигляді часткового їх розтрощення. Даний висновок відносно причини смерті підтверджується результатами секційного дослідження тіла загиблого.

Отримані загиблим ОСОБА_4 несумісні з життям травми містять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень(відповідно до п.2.1.1., п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.).

При судово-токсикологічному дослідженні в крові ОСОБА_4 виявлено 1,49%. етилового спирту, що за життя безпосередньо перед настанням смерті орієнтовне, могло відповідати легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 204-А від 21.04.2020, встановлено, що У даній дорожній ситуації водій трактора «Т-40М», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «2ПТС-4», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Дослідження та вирішення питання щодо наявності (відсутності) технічної можливості у водія трактора «Т-40М», номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «2ПТС-4», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 уникнути наїзду на пішохода судовим експертом не проводилося з причин, зазначених в дослідницькій частині до цього питання (виходячи з аналізу, обставин та механізму розвитку дорожньо-транспортної ситуації і дій водія трактора «Т-40М» з причепом «2ПТС-4» ОСОБА_3 в цій обстановці, він ( ОСОБА_3 ), керуючи трактором перед початком руху вперед переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто діяв відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України у повному обсязі (після початку руху вперед проїхав приблизно 5,0 м), і в діях водія трактора «Т-40М`з причепом «2ПТС-4» ОСОБА_3 не вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Аналіз обставин та механізму розвитку цієї дорожньо- транспортної ситуації, а також, виходячи з того, що в даній дорожній обстановці наїзд на пішохода стався колесами причепа трактора, дає підстави стверджувати, що розвиток цієї дорожньо-транспортної ситуації не залежав від дій водія трактора «Т-40М» з причепом «2І1ТС-4» ОСОБА_3 , і він ( ОСОБА_3 ) не міг контролювати та прогнозувати розвиток дорожньо-транспортної ситуації і дії пішохода ОСОБА_4 , який побіг за трактором з причепом і на ходу намагався залізти до кузову причепа. Таким чином, проведення дослідження та вирішення питання щодо наявності (відсутності) технічної можливості у водія трактора «Т-40М» з причепом «2ПТС-4» ОСОБА_3 уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 , з технічної точки зору, позбавлена сенсу та судовим експертом не проводилося.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Баліцьким С.П. від 30.04.2020 року кримінальне провадження за №12020160390000493 від 07.12.2019 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України (а.с.10-21).

Відповідно до постанови слідчого СУ ГУНП в Одеській області Баліцького С.П. від 30.04.2020 року кримінальне провадження за №12020160390000493 від 07.12.2019 року, встановлено, що необережні дії ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам п.п. 4.14.а), б), 5.1., 5.2. г), 5.3. г) «Правила дорожнього руху» України, знаходяться в причинному зв`язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної події і настанням суспільно небезпечних наслідків від даної дорожньо-транспортної події.

Відповідно до пунктів4.14. а), б), 5.1., 5.2. г), 5.3. г) «Правила дорожнього руху» України, пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності безпеки для себе та інших учасників руху, а також раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; посадку (висадку) дозволяється здійснювати пасажирам після зупинки транспортного засобу лише з посадкового майданчика, а в разі відсутності такого майданчика з тротуару чи узбіччя, а якщо це неможливо, то з крайньої смуги проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху; що пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні не створювати своїм діями загрози безпеці дорожнього руху; що пасажирам забороняється під час руху стояти в кузові вантажного автомобілі сидіти на бортах або в не обладнаному для сидіння місці.

Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 06.12.2019 року о 14.00год в Комунальному підприємстві «Роздільнянський міський водоканал» Роздільнянської міської ради Одеської області від 24.02.2020 року, комісією, утвореної наказом Головного управління Держпраці в Одеській області від 10.12.2019 року № 23435, проведено спеціальне розслідування нещасного випадку та надано висновок, що основною причиною нещасного випадку є невиконання посадових обов`язків головним інженером КП «Роздільнянський міський водоканал» ОСОБА_6 , що не створив безпечні умови праці на робочому місці, допустив виконання робіт на проїзній частині населеного пункту без наряду- допуску, не забезпечених засобами колективного захисту, перевезення людей в транспортному засобі, для цього не призначеному. ( а.с.73-78)

КП «Роздільнянський міський водоканал» за заявою ОСОБА_2 було виплачено нараховану, але не виплачену заробітну плату ОСОБА_7 , а також компенсацію за невикористану відпустку, що підтверджується Наказом №83-к від 12.12.2019 року.( а.с.44)

Окрім того, з метою організації поховання ОСОБА_7 КП «Роздільнянський міський водоканал» було видано Наказ № 95-П від 09.12.2019 року «Про організацію поховання ОСОБА_7 », відповідно до якого було надано розпорядження про організацію всіх необхідних заходів, щодо поховання тракториста ОСОБА_7 , із залученням коштів підприємства за відповідними статтями витрат. Відповідальною особою визначено ОСОБА_6 , також його зобов`язано скласти та надати звіт з фінансовими документами. ( а.с.45)

09.12.2019 року відповідальною особою відповідно до Наказу № 95-П, було надано Звіт про використання коштів, згідно якого КП «Роздільнянський міський водоканал» було оплачено ритуальні послуги в сумі 9400грн. ФОП ОСОБА_8 . ( а.с.47-48)

10.12.2019 року відповідно до звіту про використання коштів КП «Роздільнянський міський водоканал» було оплачено ритуальні послугу по організації поминального обіду в сумі 10500 гри. ФОП ОСОБА_9 .( а.с.50-52)

Копією видаткової накладної № 46 від 12.12.2019 року ОСОБА_2 було виплачено 5000грн. на поховання батька ОСОБА_7 ( а.с.46)

Окрім того, КП «Роздільнянський міський водоканал» було проведено роботи по копці ями, що підтверджується подорожним листом № 3788. ( а.с.54)

Згідно письмової розписки від 07.12.2019 року дружина померлого ОСОБА_1 та донька - ОСОБА_2 отримали 10 000грн. на поховання та ритуальні послуги від ОСОБА_10 . Зазначили, що матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_10 та підприємства КП «Роздільнянський міський водоканал» не мають.( а.с.56)

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частин першої, другої статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор та ін.).

За частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків.

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу глави 82 ЦК України видно, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Тобто шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки при виконанні особою трудових обов`язків, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо такою особою (працівником).

Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 25 листопада 2020 року у справі № 760/28302/18-ц, від 02 листопада 2020 року у справі № 133/1238/17, від 16 грудня 2020 року в справі № 161/3557/19.

При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України ( 16.01.2003р. №435-ІV), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Згідно частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За пунктом 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно зі статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, давши оцінку наданим доказам по справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_3 працював на посаді тракториста в КП «Роздільнянський міський водоканал», тобто перебував у трудових відносинах з КП «Роздільнянський міський водоканал» та під час виконання трудових обов`язків, здійснив наїзд на ОСОБА_7 , внаслідок чого, останній помер.

Вказані обставини не заперечуються представником відповідача.

Отже, КП «Роздільнянський міський водоканал» має нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Суд зазначає, що надані представником відповідача документи стосуються виключно витрат на поховання та ритуальні послуги, що узгоджується із абзацом першим ч. 1 ст.1201 ЦК України, згідно положень якого особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

В той же час, як абзацом другим ч.1 ст.1201 ЦК України передбачено, що допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Крім того, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України). Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Врахувавши наведені обставини, суд вважає, що відповідач має нести відповідальність за моральну шкоду, завдану такими джерелом, незалежно від наявності його вини.

Разом із цим, відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення його від відповідальності у зв`язку із тим, що завдання шкоди сталося внаслідок обставин непереборної сили або умислу потерпілого.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеною наявність підстав для відшкодування позивачам моральної шкоди, завданої загибеллю їх чоловіка та батька.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує глибину фізичних та душевних страждань позивачів, ураховує що моральна шкода позивачам завдана смертю чоловіка та батька, що спричинило та буде спричиняти протягом усього життя позивачам їх душевні страждання; відновити становище, яке існувало до смерті чоловіка та батька у житті позивачів не можливо, а також враховує що факт смертельного травмування ОСОБА_4 стався внаслідок його грубої необережності, а саме порушення ним пунктів 4.14.а),б), 5.1, 5.2.г), 5.3.г) «Правил дорожнього руху» України, а також виявлення в крові трупа ОСОБА_4 етилового спирту у концентрації 1,49%о,

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивачів щодо стягнення на користь позивачів грошового відшкодування моральної шкоди у зв`язку із загибеллю чоловіка та батька, у розмірі по 50 000рн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а враховуючи, що позивачі при подачі позову були звільнені від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1073грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23,1167-1168,1172,1187,1191,1193 ЦК України, ст. 4,18,19,48,76-81,82,95,141,211,223,258-259,263,265,273,354,355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал» (ЄДРПОУ 37958340, вул. Шевченко,81, м. Роздільна, 676400) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_6 - 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал» (ЄДРПОУ 37958340, вул. Шевченко,81, м. Роздільна, 676400) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_7 - 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства «Роздільнянський міський водоканал» (ЄДРПОУ 37958340, вул. Шевченко,81, м. Роздільна, 676400) в дохід держави судовий збір у розмірі 1073грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлений та підписаний суддею 29 червня 2023 року.

Суддя С. І. Гринчак