Ухвала

від 28.06.2023 по справі 279/1062/21

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/1062/21

Провадження № 1-кс/279/866/23 У Х В А Л А

іменем України

28 червня 2023 року

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростені клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12015060200000233 від 10.12.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Маньківка Маньківського району Черкаської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся з клопотанням в якому зазначив, що у провадженні СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12015060200000233 від 10.12.2015 року заст.191ч.5 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_8 , являючись керівником юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «АПГ Кремнянський крохмальний завод» (код ЄДРПОУ 37799252, юридична адреса Житомирська область Лугинський район с. Кремневул. Центральна, 90) відповідно до протоколу №2 загальних зборів учасників вказаного товариства від 03.02.2014 та наказу №1 від 03.02.2014, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, достовірно знаючи про те, що на рахунках товариства відсутні кошти, під виглядом одержання коштів для проведення посівної компанії 2014 року на території Лугинського району Житомирської області, вирішив заволодіти чужим майном в великих розмірах, а саме: грошовими коштами публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (надалі ПАТ ДПЗКУ).

З цією метою ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном в великих розмірах, у травні 2014 року, перебуваючи в приміщенні ПАТ ДПЗКУ, за адресою: м.Київ вул.Саксаганського, 1, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, не маючи на меті виконувати господарську-правову угоду, уклав із ПАТ ДПЗКУ договір поставки зерна майбутнього врожаю №136-К від 28.05.2014 - зерна кукурудзи 3-го класу в кількості 740 тон, на загальну суму 740 000 грн.

У цей же день, ОСОБА_5 , перебуваючи за вищевказаною адресою, з метою приховання злочинних намірів та реалізації умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном в великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, уклав із ПАТ ДПЗКУ договір застави майбутнього врожаю №457 від 28.05.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , згідно умов якого предметом застави є майбутній урожай зерна кукурудзи 3 класу урожаю 2014 року, вирощений на полях загальною площею 250 га, а саме поле №1 загальною площею 70 га, поле №2 загальною площею 42 га, поле № НОМЕР_1 загальною площею 36 га, поле № НОМЕР_2 загальною площею 67 га, поле № НОМЕР_3 загальною площею 35 га, які знаходяться на території Путиловицької сільської ради Лугинського району Житомирської області.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_5 , створюючи у службових осіб ПАТ "ДПЗКУ уяву про те, що договір поставки зерна майбутнього врожаю №136-К від 28.05.2014 буде виконано належним чином, з метою заволодіння чужим майном в великих розмірах, перебуваючи в приміщенні ПАТ "ДПЗКУ за адресою: м. Київ вул. Саксаганського, 1, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, уклав із Акціонерним Товариством Страхова Компанія «ПЗУ Україна» договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю №220.994020876.0086 від 28.05.2014. Згідно умов вказаного договору страховою компанією застраховано врожай 2014 року ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод», який знаходився під обтяженням ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України.

У подальшому, Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України на виконання умов договору поставки зерна майбутнього врожаю №136-К від 28.05.2014, службовими особами вказаного товариства, які не були обізнані про злочинні наміри останнього, 13.06.2014 платіжним дорученням №176 із розрахункового рахунку № НОМЕР_4 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» № НОМЕР_5 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», грошові кошти на загальну суму 714 078 грн. 12 коп., із вирахуванням страхового платежу в розмірі 25 921 грн. 88 коп., сплаченого на користь ПАТ СК «ПЗУ Україна», якими директор ТОВ «АПГ Кремнянський крохмальний завод» ОСОБА_5 вирішив заволодіти в великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, маючи намір не виконувати умови договору №136-К від 28.05.2014 поставки ПАТ ДПЗКУ зерна кукурудзи 3-го класу майбутнього врожаю в кількості 740 тон на загальну суму 740 000 грн., достовірно знаючи, що у 2014 році кукурудза посіяна на орендованих підприємством землях із порушенням оптимальних строків проведення посівних робіт, посіви знаходяться в незадовільному стані, не вживаючи жодних заходів відповідно до технології вирощування кукурудзи для покращення стану посівів, 16.06.2014 ОСОБА_5 отримав з рахунку очолюваного ним підприємства № НОМЕР_5 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошові кошти, перераховані ПАТ "Державнапродовольчо-зерновакорпорація Українина виконанняумов договорупоставки зернамайбутнього врожаювід 28.05.2014№136-К за чеком ЛЄ1306438 готівкою в сумі 130 тис.грн. та за чеком ЛЄ1306437 готівкою в сумі 20 тис. грн.; 17.06.2014 за чеком ЛЄ1306439 готівкою в сумі 150 тис. грн.; 19.06.2014 за чеком ЛЄ1306440 готівкою в сумі 100 тис. грн.; 24.06.2014 за чеком ЛЄ1306442 готівкою в сумі 50 тис.грн.; 27.06.2014 за чеком ЛЄ1306443 готівкою в сумі 60 тис. грн.; 02.07.2014 за чеком ЛЄ1306444 готівкою в сумі 25 тис. грн.; 08.07.2014 за чеком ЛЄ1306445 готівкою в сумі 15 тис. грн.; 15.07.2014 за чеком ЛЄ1306446 готівкою в сумі 3100 грн., а всього таким способом ОСОБА_5 отримавкоштиПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на загальну суму 553100 грн., які шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив.

Своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

По даному факту 10 грудня 2015 року слідчим відділом Лугинського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, були внесені відомості до ЄРДР за №1201506020000233, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, українця, громадянин України, освіта вища, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий. 27.06.2018 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України, однак останній переховується від органів досудового слідства.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні гр. ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами кримінального провадження №120150602000000233 від 10.12.2018 року.

Таким чином підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме у заволодінні чужого майна вчиненому в особливо великих розмірах, який відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти роківз конфіскацією майна.

При обранні запобіжного заходу необхідно врахувати те, що ОСОБА_5 постійного місця роботи та джерела доходів не має, залишив місце вчинення злочину та на даний час переховується від слідства, на виклики слідчого та за місцем свого проживання не з`являється, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, у зв`язку із чим існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі, він може вчиняти дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а застосуванням більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України гримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід тримання під вартою щодо ОСОБА_5 необхідно застосувати з метою запобігання ризикам, визначеним у ч.1 ст.177 КГІК України, тобто з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Отже,підозрюваний ОСОБА_5 може вчинятиспроби переховуватисявід суду,вчинити іншекримінальне правопорушення,незаконно впливатина потерпілого,свідків уданому кримінальномупровадженні,перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,вчинив тяжкийта особливотяжкий злочини,за якіпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід 7до 10років,а томуне можливодо ньогозастосувати більшм`які запобіжнізаходи,ніж триманняпід вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали і просили задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники ОСОБА_6 вважають клопотання необгрунтованим, оскільки докази на існування зазначених ризиків відсутні. Вислухавши слідчого, позицію підозрюваного та його захисників, думку прокурора та дослідивши матеріали клопотання встановлено, що відомості про вчинення злочину,передбаченого ст.191 ч.5 КК України, внесено до ЄРДР за №12015060200000233 від 10.12.2015 року.

27.06.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ст.191 ч.5 КК України. 29.08.2018 року слідчим винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошено підозрюваного ОСОБА_5 в розшук.

Ухвалою від 07.06.2023 року Коростенського міськрайонного суду Житомирської області винесено ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , яка діє протягом шести місяців, а саме: до 07.12.2023.

Внесене клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України, його копія вручена підозрюваному в передбачені законом строки.

Клопотання мотивовано тим, що відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ст.177 ч.1 п.1,4 КПК України.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії»).

Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення. Аналіз представлених доказів зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 р., у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.). Отже на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, враховує і положення, що передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, між тим ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Водночас, слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, оскільки за рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бойченко проти Молдови» від 11.07.2006 р. тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. У справі «Мамедова проти Росії» ( рішення від 01.06.2006 р.) Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Як слідує із клопотання, сторона обвинувачення просить врахувати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що він може переховування від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, втім відомостей, що підтверджували означене, слідчому судді не надано. Отже клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційним меті, яка ставиться до їх застосування. Долучені до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності це не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Отже слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, не знайшов підстав для задоволення клопотання в цій частині.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 , встановлено, що він раніше не судимий, не працює, пенсіонер, має міцні соціальні зв`язки. Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, доцільним та обґрунтованим є на час досудового провадження, оскільки в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту із покладенням обов`язків, визначених ст.194 КПК України, у зв`язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.176-178,193,194,196,197,202,205,309,395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВКоростенського РУПГУНП вЖитомирській області ОСОБА_7 по кримінальномупровадженню №12015060200000233від 10.12.2015року заознаками злочину,передбаченого ст.191ч.5КК України,про застосуваннязапобіжного заходуу видітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 28.08.2023 року.

Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 23:00 годин до 06:00 годин наступного дня, окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров`ю.

Зобов`язати ОСОБА_5 :

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження на визначений ними час для проведення слідчих дій;

- не відлучатисьз місцяпроживання без дозволуслідчого, прокурора чи суд - повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати Солом`янське управління поліції ГУНП у м.Києві негайно поставити на облік ОСОБА_5 , про що повідомити орган досудового розслідування.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 28.08.2023 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, слідчому, направити для виконання до Солом`янського управління поліції ГУНП у м.Києві.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з дня отримання копії ухвали, що не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Копія згідно з оригіналом