Постанова

від 08.11.2007 по справі 18/347

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20                                       

Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"08" листопада 2007 р.                                        Справа

№ 18/347

За позовом Чернігівської

міжрайонної державної податкової інспекції

14000, м. Чернігів, вул. Воровського,

6

До Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

15552, смт. Михайло -Коцюбинське

Чернігівського району, АДРЕСА_1

про   стягнення 919 грн. 81 коп.

Суддя  А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання

К.В.Гурська

Представники сторін:

Від позивача: Паншина І.В. -нач.

юр. відділу, дов. від 29.01.2007р. № 194/9/10-015

Від відповідача: ОСОБА_1.

-приватний підприємець (особисто)

В судовому засіданні 08.11.2007р.

на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України,

оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Чернігівською міжрайонною державною

податковою інспекцією заявлено 

адміністративний позов до 

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі

-Відповідач) про стягнення 883,90 грн. фінансових санкцій за непроведення

розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових

операцій, незберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку розрахункових

операцій та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення

розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових

операцій, накладених рішеннями позивача про застосування штрафних (фінансових)

санкцій № 0000522343/0 від 29.12.2005р. та № 0000362343/0 від 30.10.2006р., а

також 35,91 грн. пені за прострочення терміну сплати штрафних санкцій.

Відповідач письмових заперечень

проти позову не надав, в судовому засіданні проти адміністративного позову

заперечив, посилаючись на те, що позивачем порушений встановлений ч. 2 ст. 99

Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду з

позовними вимогами щодо стягнення 

штрафних (фінансових) санкцій в сумі 883,00 грн., згідно рішення №

0000522343/0 від 29.12.2005р. Штрафні санкції ж в сумі 340,00 грн., згідно

рішення № 0000362343/0 від 30.10.2006р., були ним сплачені в грудні 2006 року.

Розглянувши подані документи і

матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши

фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована в якості

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи розпорядженням

Чернігівської районної державної адміністрації від 16.03.2000р. за адресою:

смт. Михайло - Коцюбинське Чернігівського району, АДРЕСА_1, про що в журналі

обліку реєстраційних справ зроблений запис за № НОМЕР_1.

17 грудня 2005 року службовими

особами позивача, на підставі посвідчень від 16.12.2005р. № 1299, № 1328 та №

1334, була проведена перевірка кафе, яке розташоване за адресою: смт. Михайло

-Коцюбинське, АДРЕСА_2 та належить СПД ОСОБА_1.

          За результатами перевірки складений

акт № 25220262/2320 від 17.12.2005р.

          Як вбачається з акту перевірки,

перевіряючими встановлено наступні порушення:

„порушення п. 1, 13 ст. 3 Закону

України „Про застосування  реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”

- проводити розрахункові операції

на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку

та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних

розрахункових документів. На момент проведення 

перевірки при здійсненні реалізації горілки „SV на березових бруньках”

0,5 л. -2 пл. та цигарок „Marlboro” -1 пач. барменом не було застосовано РРО на

суму продажу;

- забезпечення відповідності сум

готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в

денному звіті РРО. Перерахунком готівкових коштів, які знаходились на місці

проведення розрахунків, проведеним в ході перевірки, встановлена їх фактична

наявність в сумі 181,00 грн. (сто вісімдесят одна грн. 00 коп.), в денному

звіті РРО зазначено -4,40 грн.”

Як вказано в акті перевірки,

зазначеним порушено вимоги п. п. 1, 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р.

№ 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями)”.

Перевірка була проведена в

присутності бармена ОСОБА_2, 1980 року народження, проживаючого за адресою:

смт. Михайло -Коцюбинське, АДРЕСА_1, який давати будь -які пояснення та підписувати

даний акт відмовився, про що перевіряючими був складений акт відмови від

підписання матеріалів перевірки № 2320/5 від 17.12.2005р.

Барменом ОСОБА_2. було складено

розписку про те, що на момент перевірки кафе, що належить СПД ОСОБА_1., на

місці проведення розрахунків сума готівкових коштів склала всього 181,00 грн.

Розписка складена з покупюрним перерахуванням усіх готівкових коштів.

19 жовтня 2006 року службовими

особами позивача, на підставі посвідчень від 19.10.2006р. № 456 та № 457, була

проведена перевірка кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яке розташоване за адресою: смт. Михайло

-Коцюбинське, АДРЕСА_2та належить СПД ОСОБА_1.

          За результатами перевірки складений

акт № 25220089/2320 від 19.10.2006р.

Як вбачається з акту перевірки,

перевіряючими встановлено наступні порушення:

„не зберігання фіскального звітного

чека в книзі ОРО, а саме на момент перевірки в книзі обліку розрахункових

операцій № 2522000021/5 відсутній фіскальний звітний чек НОМЕР_2, чим порушено

п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95 -ВР „Про застосування РРО у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Як вказано в акті перевірки,

зазначеним порушено вимоги п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №

265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями)”.

Перевірка була проведена в

присутності підприємця ОСОБА_1, 1952 року народження, проживаючої за адресою:

смт. Михайло -Коцюбинське, яка підписала акт перевірки без зауважень та

отримала один примірник акту. В письмових поясненнях ОСОБА_1. підтвердила факт

відсутності фіскального чеку НОМЕР_2 в книзі ОРО.

Згідно пунктів 1, 9, 13 ст. 3

Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР

(надалі - Закон № 265/95-ВР), суб'єкти підприємницької діяльності, які

здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в  безготівковій формі (із застосуванням

платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні

послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на

повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у

встановленому порядку та переведені у 

фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з

роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання

розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із   застосуванням зареєстрованих у встановленому

порядку розрахункових книжок;

забезпечувати зберігання фіскальних

звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій;

забезпечувати відповідність сум

готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в

денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання

розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями,

виданими з початку робочого дня.

Приписом пунктів 1, 4 ст. 17 Закону

№ 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів

підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари

(послуги), за рішенням відповідних 

органів державної податкової служби України застосовуються фінансові

санкції у таких розмірах:

у п'ятикратному розмірі вартості

проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність -у разі

проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів

(наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори

розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового

документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її

без використання розрахункової  книжки;

двадцять неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян -у разі 

невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не

зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Статтею 22 Закону № 265/95-ВР

встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці

проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку

використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими

квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької

діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на

яку виявлено невідповідність.

На підставі акту перевірки №

25220262/2320 від 17.12.2005р., позивачем прийнято рішення про застосування

штрафних (фінансових) санкцій до відповідача № 0000522343/0 від 29.12.2005р. в

сумі 883,00 грн. за непроведення розрахункової операції на повну суму покупки

через реєстратор розрахункових операцій та невідповідність суми готівкових

коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному

звіті реєстратора розрахункових операцій.

Дане рішення отримане відповідачем

12.01.2006р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового

відправлення № 370881.

На підставі акту перевірки №

25220089/2320 від 19.10.2006р., позивачем прийнято рішення про застосування

штрафних (фінансових) санкцій до відповідача № 0000362343/0 від 30.10.2006р. в

сумі 340,00 грн. за незберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку

розрахункових операцій.

Дане рішення отримане відповідачем

03.11.2006р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового

відправлення № 00999743.

Разом з тим, приймаючи постанову,

суд враховує наступні обставини.

Відповідно до ст. 99 Кодексу

адміністративного судочинства України (який набрав чинності з 01.09.2005р.),

адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до

адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для

звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з

дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,

свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до

адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного

позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч. 1 ст. 100 Кодексу

адміністративного судочинства України).

Стаття 25 Закону № 265/95-ВР

передбачає, що  суми фінансових санкцій,

які визначені статтями 17 -24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами

підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з

дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про

застосування таких фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи,

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 883,90 грн. №

0000522343/0 за непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через

реєстратор розрахункових операцій та невідповідність суми готівкових коштів на

місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті

реєстратора розрахункових операцій, прийняте 29.12.2005р., отже, граничний

термін звернення до суду з відповідним позовом -29.12.2006р. Таким чином,

позивачем пропущений встановлений законодавством річний строк для звернення до

адміністративного суду, оскільки іншими законами не встановлений інший строк

для звернення до суду з позовом про стягнення даного виду адміністративно

-господарських санкцій.

Враховуючи наявність заяви

Відповідача про застосування наслідків пропущення строку звернення до

адміністративного суду, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, на

підставі рішення від 29.12.2005р. № 0000522343/0, задоволенню не підлягають.

Факт сплати Відповідачем штрафних

санкцій в сумі 340,00 грн., на підставі рішення від 30.10.2006р. №

0000362343/0, визнається Позивачем, що підтверджується розрахунком ціни позову,

наведеному у позовній заяві та поясненнями його представника.

Позовні вимоги про стягнення з

відповідача 35,91 грн. пені за прострочення терміну сплати штрафних санкцій,

нарахованої на підставі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами»від 21.12.2000р. № 2181 -ІІІ (надалі -Закон № 2181), задоволенню не

підлягають, виходячи з наступного:

Згідно преамбули Закону № 2181, цей

Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок

погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними

цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір

на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове

державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій,

що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за

порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру

оскарження дій органів стягнення.

Згідно ст. 1 Закону № 2181, пеня

-плата у вигляді процентів, нарахованих 

на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з

платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

На підставі ст. 16 цього Закону

пеня нараховується на суму податкового боргу, тобто боргу перед бюджетами та

державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Натомість, фінансові санкції, що

застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби

України до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові

операції у сфері торгівлі, за порушення вимог Закону № 265/95-ВР, за своєю

правовою природою являються адміністративно -господарськими санкціями,

передбаченими ст. 239 Господарського кодексу України.

Відповідні суми не можуть вважатися

податковим боргом у разі несплати їх у встановлені законодавством строки,

неможливе застосування податковим органом заходів з погашення вказаної суми як

податкового боргу та вжиття заходів з продажу активів боржника, застосування

пені та штрафних санкцій, в порядку, встановленому Законом № 2181.

За таких обставин позовні вимоги є

необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 16 Закону

України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами”, ст. ст. 94, 99, 100, 158 -163, 167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Дана постанова може бути оскаржена

до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про

апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів  оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного

суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Дана постанова набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано

заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі

09 листопада 2007 року.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко