Постанова

від 21.06.2023 по справі 120/7551/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7551/22

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух Віталій Михайлович

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

21 червня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

за участю: секретаря судового засідання: Литвина Д.С.

представника позивача: Рябоконя Р.П.

представника відповідача: Дмитрук Ю.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №684 від 26.07.2022 в частині застосування до слідчого слідчого відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 о/с від 31.08.2022 року в частині звільнення слідчого слідчого відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції через реалізацію дисциплінарного стягнення у відповідності до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";

-поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;

-стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.07.2022 керівництвом відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції виявлено, що слідчий слідчого відділення старший лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив грубий дисциплінарний проступок, який виразився у перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння.

З метою проведення службового розслідування за указаним фактом, керуючись вимогами статей 14 та 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області прийнято наказ №885 від 20.07.2022 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії".

Згідно висновку службового розслідування щодо порушення службової дисципліни, допущеного слідчим слідчого відділення відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Пшеничнюком О.В., затвердженого 26.07.2022 начальником ГУ НП у Вінницькій області І.Іщенко, 19.07.2022 до керівництва ГУ НП у Вінницькій області звернувся начальник відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції І.Сандул про те, що під час проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю ним було виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває на службі з ознаками алкогольного сп`яніння. Надалі, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що останній погодився. Огляд на стан сп`яніння проводився в Комунальному некомерційному підприємстві "Центр терапії залежностей "Соціотерапія" Вінницької обласної ради" за допомогою приладу "Алкотест 6820". За результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння легкого ступеню (огляд проведено 19.07.2022 року о 09:15 год). За результатами тесту вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 1,30‰, результат повторного тесту - 1,37‰. В подальшому, посадовими особами відповідача складено акт про перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння, з яким останній ознайомився.

26.07.2022 ГГУ НП у Вінницькій області прийнято наказ №684 від , яким застосовано до слідчого слідчого відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області №146 о/с від 31 серпня 2022 року слідчого слідчого відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції.

Не погоджуючись з даними наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон №580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

У п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII закріплено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018р. №2337-VII (далі Дисциплінарний статут).

За визначенням, наведеним у ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна-дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Ст. 11 Дисциплінарного статуту врегульовано, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893).

Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

За приписами пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд у своїй практиці (постанові від 02.12.2020 у справі № 420/5368/18, від 30.07.2020 у справі № 802/1767/17-а та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19) у справах щодо притягнення працівників органів поліції до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення неодноразово зазначав, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20 зазначив, що суди надаючи правову оцінку правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Отже, в аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.

Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та від 21.07.2022 у справі № 160/11795/20.

Визначаючись щодо правильності та обґрунтованості оскаржуваних наказів, колегія суддів виходить із наступного.

Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

У свою чергу, суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями й документами.

З матеріалів справи, а саме-з наказу начальника ГУ НП у Вінницькій області І.Іщенка "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" від 20.07.2022 №885 з`ясовано, що підставою проведення службового розслідування слугувало виявлення керівництвом відділення поліції №1 Вінницького РУП, що слідчий О.Пшеничнюк перебував на службі в стані алкогольного сп`яніння.

Із дослідженого колегією суддів висновку службового розслідування щодо порушення службової дисципліни, допущеного слідчим слідчого відділення відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Пшеничнюком О.В., затвердженого начальникомГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 26.07.2022 року зокрема вбачається, що 19.07.2022, що під час проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває на службі з ознаками алкогольного сп`яніння.

Надалі, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що останній погодився.

Огляд на стан сп`яніння проводився в КНП "Центр терапії залежностей "Соціотерапія" Вінницької обласної ради" за допомогою приладу "Алкотест 6820". За результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння легкого ступеню (огляд проведено 19.07.2022 року о 09:15 год). За результатами тесту вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 1,30‰, результат повторного тесту - 1,37 ‰.

В подальшому, посадовими особами відповідача складено акт про перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння, з яким останній ознайомився.

Підполковником поліції Ігорем Сандулом, відповідно до частини 4 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків до кінця дня, його вогнепальну зброю здано до кімнати зберігання зброї.

З приводу допущеного порушення службової дисципліни старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 18.07.2022 року після робочого дня він зустрівся із своїми знайомими, з якими вживав алкогольні напої до 23:00 год. після чого повернувся додому та ліг спати. Наступного дня, 19.07.2022 року о 07:50 год. позивач прибув до відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області. Під час проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю начальник відділення поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. У своєму поясненні ОСОБА_1 зауважив, що був ознайомлений з вимогами Дисциплінарного статуту Національної поліції, якими заборонено перебувати на службі у стані сп`яніння. Свою вину у скоєному порушенні службової дисципліни визнав повністю.

У висновку службового розслідування зазначено, що порушення службової дисципліни, допущенні старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами службового розслідування, а саме: довідкою Комунального некомерційного підприємства "Центр терапії залежностей "Соціотерапія" Вінницької обласної ради", актом перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, його поясненнями, поясненнями підполковника поліції ОСОБА_4 , капітана поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , лейтенанта поліції Аліни Пішти та відеозаписами з портативного відеореєстратора.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення, дисциплінарна комісія враховувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби та прийшла до висновку, що в діях слідчого слідчого відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявне порушення службової дисципліни.

При цьому, комісія дійшла висновку про необхідність застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.

З такими висновкам погодився і суд першої інстанції під час розгляду даної справи.

Так, приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив зокрема із того, що ОСОБА_1 прибувши 19.07.2022 о 07:50 до актового залу відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області у форменому одязі, з вогнепальною зброєю для проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю та несення служби по охороні адміністративної будівлі відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції, не здійснив жодних дій щодо повідомлення безпосередньому керівнику, а знаходився у актовому залі відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області та очікував проведення інструктажу із заходів безпеки поводження зі зброєю. Позивач, у судовому засіданні, не зміг пояснити суду доцільність прибуття у форменому одязі зі зброєю до відділення поліції під час встановлення на один день непрацездатності.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що первинне звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою відбулося 18.07.2022 о 15:00, а внесення даних до електронного реєстру осіб, які звернулись за медичною допомогою здійснено 19.07.2022 та сформовано медичний висновок про тимчасову непрацездатність з 08:00 по 23:59. Одночасно, КНП "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради не вказано про встановлення ОСОБА_1 непрацездатності чи неможливість її встановлення, саме з 18.07.2022 року при первинному зверненні за медичною допомогою. Отже, медичний висновок про тимчасову непрацездатність сформований 19.07.2022 року, після подій, за яких було установлено прибуття ОСОБА_1 для несення служби в стані алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, в обгрунтуванні апеляційної скарги позивач зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну та введенням на території держави, за вказівкою начальника ГУ НП у Вінницькій області та нижчестоящого керівництва, увесь особовий склад поліції області щоденно перебував саме у форменому одязі, а та обставина, що останній прибув зі зброєю є нічим іншим як припущенням суду.

Поряд з цим, на переконання апелянта, є необгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що докази втрати ним працездатності були створені та здобуті після встановлення факту прибуття на службу з ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки згідно пояснень лікаря ОСОБА_7 та лікарняного листа, втрата працездатності ОСОБА_1 відбулася 18.07.2022. І як пояснив ОСОБА_7 неможливість відкрити лікарняний лист 18.07.2022 була зумовлена технічними причинами (не працював Електричний медичний реєстр), однак згідно чинного законодавства, лікар має право внести відомості про хворобу пацієнта протягом п`яти днів з моменту звернення.

Надаючи правову оцінку доводам позивача в цій частині, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до п. 7 Розділу IV Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженому Наказом МОЗ України № 1066 від 01.06.2021 року, дозволяється формування лікуючим лікарем медичних висновків в Реєстрі не пізніше п`яти днів з дати встановлення лікуючим лікарем факту тимчасової непрацездатності особи, у разі недоступності електронної медичної інформаційної системи або неможливості обміну даними між електронною медичною інформаційною системою та центральною базою даних електронної системи охорони здоров`я через їхню технічну несправність, або у разі відсутності відповідної технічної можливості в електронній системі охорони здоров`я. У таких випадках період тимчасової непрацездатності особи, що міститься в медичному висновку, що внесений до Реєстру після усунення технічних несправностей, має відповідати періоду, який був визначений лікарем під час встановлення факту тимчасової непрацездатності особи.

Таким чином, внесення лікарем ОСОБА_7 відомості про хворобу ОСОБА_1 19.07.2022, не спростовує факту звернення останнього до медичного закладу 18.07.2022, оскільки як підставно зауважено позивачем, ні відповідачем, ні судом першої інстанції, не вжито жодних заходів, спрямованих на отримання від держателя медичного Реєстру відомостей про технічні несправності у роботі системи, а відтак показання лікаря ОСОБА_7 не можна розцінювати як неправдиві, а складені ним документи як сфальсифіковані.

Відносно констатування судом першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач дійсно повідомив начальника (І.Сандула) про втрату працездатності вранці 19.07.2022 року, ОСОБА_1 просив звернути увагу, що 09.02.2023, з метою уточнення даної обставини судом першої інстанції, викликався для допиту в якості свідок ОСОБА_8 , однак після першої неявки свідка у судове засідання (за відсутності підтвердження про отримання повістки останнім), суд відмовив у здійсненні подальших викликів ОСОБА_9 , як свідка.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вжито заходів щодо отримання доказів на підтвердження чи спростування тверджень позивача про повідомлення останнім безпосереднього керівника про втрату працездатності. Не надано таких і представником відповідача під час апеляційного розгляду справи.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься належний та достатній, ніким не поставлений під сумнів доказ-медичний висновок про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 19.07.2022.

Окрім іншого, колегія суддів звертає увагу, що за змістом частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 3 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Таким чином, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

При цьому колегія суддів зауважує, що звільнення з органів Національної поліції як вид стягнення є крайнім та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу і повинно застосовуватись у виняткових випадках та за вчинення особливих дисциплінарних проступків.

Натомість, у взаємозв`язку з вищенаведеними нормами та обставинами справи, у тому числі зважаючи на різноманітність видів дисциплінарного стягнення, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач належним чином не встановив, чи дійсно позивачем порушено службову дисципліну, а також не врахував: ступінь його тяжкості; наявність/відсутність шкоди; обставини, за яких сталася подія; обставини, які пом`якшують відповідальність; при цьому застосувавши до позивача крайню міру дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, що за переконанням колегії судів є необґрунтованим та непропорційним.

Крім того, колегія суддів враховує положення статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, якою встановлено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, зокрема, відповідно до частини другої зазначеної статті Статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Відтак враховуючи що на момент проведення службового розслідування у позивача не було діючих дисциплінарних стягнень, обраний вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення є незаконним, непропорційним, необґрунтованим, та таким, що обраний з порушенням положень статті 29 Статуту.

Такий правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 17.04.2023 у справі № 560/8721/22.

Зважаючи на те, що відповідачем під службового розслідування та розгляду справи у судовому порядку не доведено, що позивачем порушено службову дисципліну, що виразилось у перебуванні на службі у стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних наказів відповідача та поновлення ОСОБА_1 на посаді.

За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постановах від 28.02.2018 у справі № 817/280/16, від 28.02.2019 у справі № 817/860/16 та від 03.10.2019 у справі № 826/10460/16, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено або на рівнозначній посаді.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки за наслідками судового розгляду судом прийнято рішення про поновлення позивача на посаді, також на користь позивача підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

За змістм Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.

Враховуючи дату звільнення позивача зі служби та прийняття судом рішення про поновлення на посаді, кількість днів вимушеного прогулу складає 293 дні.

Розмір грошового забезпечення за червень-липень 2022 року склав 26650,06 грн. таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 436,89грн., з розрахунку 61 календарний день.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача складає 128008,77 грн (293 дні х 436,89грн.).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №684 від 26.07.2022 в частині застосування до слідчого слідчого відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 о/с від 31.08.2022 року в частині звільнення слідчого слідчого відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції через реалізацію дисциплінарного стягнення у відповідності до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію".

Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 02.09.2022.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 02.09.2022 по 21.06.2023 в розмірі 128008 грн. 77 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 червня 2023 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.