Ухвала від 28.07.2023 по справі 120/7551/22

УХВАЛА

28 липня 2023 року

м. Київ

справа № 120/7551/22

провадження № К/990/25071/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді,

в с т а н о в и в :

12 липня 2023 року (дата, зазначена на поштовому конверті) Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУ НП у Вінницькій області) подало касаційну скаргу на зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить його скасувати і залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Під час постановлення цієї ухвали су керувався таким.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Зважаючи на наведені положення процесуального закону треба зауважити, що касаційний перегляд судових рішень, передбачених частиною першою статті 328 КАС України, має здійснюватися в межах доводів і вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Тому у касаційній скарзі мають бути чітко зазначені підстава (підстави) їх оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України та відповідне обґрунтування цих підстав у контексті адміністративної справи, судові рішення у якій оскаржуються в касаційному порядку.

ГУ НП у Вінницькій області у касаційні скарзі написало про обставини справи, підстави ухвалення спірного рішення щодо позивача, а також мотиви своєї незгоди з оцінкою апеляційного суду цих обставин і висновками цього суду по суті спору.

Щодо підстав касаційного оскарження, то у скарзі зазначено про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови неправильно з`ясував обставини справи, [неправильно] застосував норми матеріального права та не врахував правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 600/1542/22-а, від 7 лютого 2019 року у справі № 804/3328/17, від 15 листопада 2018 року у справі № 820/3383/16. Після того відповідач зацитував у повному обсязі зміст частини четвертої статті 328 КАС України (де зазначені усі чотири підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті) і з покликом на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України додав, що рішення суду касаційної інстанції в цій справі буде мати фундаментальне значення для правильного застосування норм права у майбутньому за подібних правовідносин.

З написаного не зрозуміло, з якої (чи з яких) нормативних підстав, визначених у частині четвертій статті 328 КАС України, скаржник насправді просить переглянути в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного суду, адже наведене ним обґрунтування поєднує щонайменше три підстави касаційного оскарження, які суд касаційної інстанції не може визначати на власний розсуд.

Крім того, скаржник не пояснив яка конкретно норма (чи норми) матеріального права, з його погляду, була застосована неправильно під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції, у чому ця помилка полягає й, відтак, що саме потребує інтерпретації суду касаційної інстанції у вимірі спірних правовідносин для забезпечення однакового застосування норми (чи норм) права. Щодо останнього, то суд звертає увагу на те, що в касаційній скарзі згадані декілька статей Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, зокрема стаття 29, а також деякі положення Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію». Відповіді на питання про неправильне застосування яких саме приписів спричинило помилкове, на думку відповідача, вирішення справи, у касаційній скарзі немає.

Суд звертає також увагу на те, що за частиною другою статті 341 КАС України він не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З уваги на це, доводи відповідача щодо оцінювання судом апеляційної інстанції певних доказів й встановлених на цій підставі обставин справи не можуть слугувати підставою для касаційного оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Позаяк скаржник не зазначив підставу (підстави) оскарження судового рішення в касаційному порядку, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 120/7551/22 повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя М. І. Смокович