Постанова

від 14.03.2024 по справі 120/7551/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 120/7551/22

адміністративне провадження № К/990/33192/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 (головуючий суддя - Л.С. Граб, судді - Е.С. Смілянець, В.Ю. Сторчак)

у справі № 120/7551/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 684 від 26.07.2022 в частині застосування до слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 146 о/с від 31.08.2022 в частині звільнення слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції через реалізацію дисциплінарного стягнення у відповідності до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.08.2021 по дату винесення судом рішення у справі з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про відсутність у його діях складу будь-якого дисциплінарного проступку, а висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку є упередженими. Також позивач висловлює свою незгоду із застосуванням до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Суд першої інстанцій погодився з висновками відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та виснував про правомірність обрання позивачу саме такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення з поліції.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2023 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 684 від 26.07.2022 в частині застосування до слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 146 о/с від 31.08.2022 в частині звільнення слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції через реалізацію дисциплінарного стягнення у відповідності до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 02.09.2022. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 02.09.2022 по 21.06.2023 в розмірі 128 008 грн 77 коп.

6. При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином не встановлено, чи дійсно позивачем порушено службову дисципліну, а також не враховано ступінь тяжкості дисциплінарного проступку; наявність/відсутність шкоди; обставини, за яких сталася подія; обставини, які пом`якшують відповідальність. Враховуючи положення статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, та відсутність на момент проведення службового розслідування відносно позивача діючих дисциплінарних стягнень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний відповідачем до позивача вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення є непропорційним та необґрунтованим.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить постанову апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Підставою касаційного оскарження судового рішення відповідач вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону, заявник касаційної скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 29 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у подібних правовідносинах.

9. На думку скаржника, неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини другої статті 29 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», призвело до того, що за такого трактування норми до позивача необхідно було застосувати зауваження за вчинення дисциплінарного проступку (перебування на службі у стані алкогольного сп`яніння). Відповідач наголошує про неврахування судом апеляційної інстанції приписів пункту 3 частини другої статті 29 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», відповідно до яких перебування поліцейського на службі у стані алкогольного сп`яніння не може бути віднесено до незначних дисциплінарних проступків.

Позиція інших учасників справи

10. Позивач у відзиві на касаційну скаргу з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційних скарг

11. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

12. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. 19.07.2022 керівництвом відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції виявлено, що слідчий слідчого відділення старший лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив грубий дисциплінарний проступок, який виразився у перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння.

14. З метою проведення службового розслідування за указаним фактом, керуючись вимогами статей 14 та 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області прийнято наказ від 20.07.2022 № 885 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

15. За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування щодо порушення службової дисципліни, допущеного слідчим слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , яким встановлено, що 19.07.2022 до керівництва Головного управління Національної поліції у Вінницькій області звернувся начальник відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковник поліції І. Сандул про те, що під час проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю ним було виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває на службі з ознаками алкогольного сп`яніння.

16. Надалі, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що останній погодився.

17. Огляд на стан сп`яніння проводився в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» за допомогою приладу «Алкотест 6820». За результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння легкого ступеню (огляд проведено 19.07.2022 о 09:15 год). За результатами тесту вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 1,30%, результат повторного тесту - 1,37%.

18. У подальшому, посадовими особами відповідача складено акт про перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння, з яким останній ознайомився.

19. Підполковником поліції І. Сандулом відповідно до частини четвертої статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків до кінця дня, його вогнепальну зброю здано до кімнати зберігання зброї.

20. З приводу допущеного порушення службової дисципліни старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 18.07.2022 після робочого дня він зустрівся із своїми знайомими, з якими вживав алкогольні напої до 23:00 год. після чого повернувся додому та ліг спати. Наступного дня, 19.07.2022 о 07:50 год. позивач прибув до відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Під час проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю начальник відділення поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння.

21. У своєму поясненні ОСОБА_1 зауважив, що він був ознайомлений з вимогами Дисциплінарного статуту Національної поліції, якими заборонено перебувати на службі у стані сп`яніння. Свою вину у скоєному порушенні службової дисципліни визнав повністю.

22. У висновку службового розслідування зазначено, що порушення службової дисципліни, допущенні старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами службового розслідування, а саме: довідкою Комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», актом перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, його поясненнями, поясненнями підполковника поліції І. Сандула, капітана поліції С. Пелиха, капітана поліції В. Танасійчука , лейтенанта поліції А. Пішти та відеозаписами з портативного відеореєстратора.

23. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення, дисциплінарна комісія враховувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби та прийшла до висновку, що в діях слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявне порушення службової дисципліни.

24. Відповідно до статей 11, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області прийнято наказ від 26.07.2022 № 684, яким за скоєння дисциплінарного проступку, поуршення Присяги поліцейського, вимог частини першої, пунктів 1, 14 частини третьої 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та абзаців 1, 2 пункту 1, абзацу 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, застосовано до слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

25. Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 31.08.2022 № 146 о/с слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Релевантні джерела права й акти їх застосування

26. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

28. Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами

29. За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

30. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

31. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

32. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

33. Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

34. Згідно з пунктами 1, 2, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

35. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

36. За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

37. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

38. Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

39. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

40. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (пункт 1 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).

41. Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділі V Дисциплінарного статуту.

42. Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

43. Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

44. Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

45. Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

46. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Оцінка Верховного Суду

47. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

49. Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виявився у порушенні службової дисципліни.

50. При прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції з врахуванням відсутності у позивача діючих дисциплінарних стягнень, виснував про порушення відповідачем положень статті 29 Дисциплінарного статуту при обранні позивачу виду дисциплінарного стягнення.

51. Зі змісту ухвали від 16.11.2023 слідує, що касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту у подібних правовідносинах.

52. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, враховує, що Верховний Суд сформував правові висновки щодо застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)

53. Проаналізувавши зміст статті 29 Дисциплінарного статуту у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 Верховний Суд виснував, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

54. У цій же постанові Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

55. Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 29.02.2024 у справі № 260/5566/22.

56. Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем вимог статті 29 Дисциплінарного статуту щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача є неправильним.

57. Оцінюючи у межах доводів касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність відповідачем порушення позивачем службової дисципліни, Верховний Суд зазначає таке.

58. У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

59. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

60. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

61. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

62. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

63. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

64. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

65. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

66. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

67. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до розстановки нарядів на 19.07.2022 позивач повинен був о 08:00 год. заступити у складі наряду з охорони адміністративної будівлі відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції, про що був належним чином повідомлений. 19.07.2022 о 07:50 год. позивач у форменому одязі, з вогнепальною зброєю прибув до актового залу відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю та несення служби по охороні адміністративної будівлі відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції. Керівництво підрозділу, виявивши у позивача ознаки алкогольного сп`яніння, вжило заходів, спрямованих на припинення порушення службової дисципліни та притягнення порушника до дисциплінарної відповідальності. Позивачу в медичному закладі проведено огляд, за результатами якого зафіксовано перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння.

69. Згідно матеріалів службового розслідування порушення службової дисципліни, допущені ОСОБА_1 , підтверджуються довідкою Комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», актом перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння, поясненнями позивача, поясненнями підполковника поліції І. Сандула, капітана поліції С. Пелиха, капітана поліції В. Танасійчука, лейтенанта поліції А. Пішти, відеозаписами з портативного відеореєстратора.

70. З огляду на це, дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення позивачем службової дисципліни, за порушення якої передбачена дисциплінарна відповідальність. При визначенні виду дисциплінарного стягнення, комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Крім того, комісією враховано положення частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту, за приписами якої перебування поліцейського на службі у стані алкогольного сп`яніння не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

71. Апеляційний суд виснував, що відповідачем не доведено, що позивачем порушено службову дисципліну.

72. На переконання Верховного Суду, такий висновок суду апеляційної інстанції є помилковим, оскільки як правильно встановив суд першої інстанції, матеріалами службового розслідування в повній мірі підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

73. Врахування судом апеляційної інстанції при розгляді справи медичного висновку про тимчасову непрацездатність позивача 19.07.2022 є помилковим, оскільки як слушно зауважив суд першої інстанції, такий було сформовано 19.07.2022 після подій, за яких було установлено прибуття позивача для несення служби в стані алкогольного сп`яніння.

74. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач, прибувши о 07:50 год. 19.07.2022 для несення служби, не здійснив жодних дій щодо повідомлення безпосереднього керівника про хворобу та встановлену непрацездатність, а знаходився у актовому залі відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та очікував проведення інструктажу із заходів безпеки поводження зі зброєю. Під час проведення інструктажу із заходів безпеки поводження зі зброєю, при особистому спілкуванні із безпосереднім керівником та під час виявлення, огляду на стан алкогольного сп`яніння, позивачем не повідомлялось про наявність ознак захворювання та встановлену непрацездатність.

75. З урахування викладеного, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржувані накази відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

77. Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

78. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі № 120/7551/22 скасувати.

3. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі № 120/7551/22 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк