Рішення

від 15.06.2023 по справі 363/2109/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.06.2023 Справа № 363/2109/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Тищенко К.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Водотовки Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Літвінов Олексій Віталійович до Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, Вишгородської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро» про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Літвінов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, Вишгородської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро» про визнання протиправними та скасування рішення. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 21 вересня 2004 року № 502 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода будинку АДРЕСА_2 », було прийнято безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгород житловий будинок в цілому по АДРЕСА_2 . Рішенням Виконавчогокомітету Вишгородськоїміської радивід 21 вересня 2004 року № 504 «Про прийняття у комунальну власність незавершеного будівництва біля будинку по АДРЕСА_2 », було прийнято безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода незавершене будівництво біля будинку по АДРЕСА_2 в цілому разом із зовнішніми мережами по АДРЕСА_2 . Рішенням Виконавчогокомітету Вишгородськоїміської радивід07липня 2005року №265«Про прийняттяу комунальнувласність територіальноїгромади м.Вишгород об`єктіввід ВАТ«ГЕМ» булоприйнято безоплатноу комунальнувласність територіальноїгромади м.Вишгород житловийбудинок вцілому іззовнішніми мережамипо АДРЕСА_2 табуло прийнятобезоплатно укомунальну власністьтериторіальної громадим.Вишгород незавершенубудівництвом критуавтостоянку по АДРЕСА_2 (білябудинку по АДРЕСА_2 ). РішеннямВиконавчого комітетуВишгородської міськоїрадивід 23 жовтня 2008 року № 278 «Про оформлення права власності на споруди та присвоєння поштової адреси нежитловому приміщенню», було встановлено наступне: «Виділити нежитлове приміщення загальною площею 564,1 кв.м., позначеного в акті введення в експлуатацію, літерою «Б», що знаходиться по АДРЕСА_2 в окремий об`єкт. Присвоїти зазначеному об`єкту поштову адресу: АДРЕСА_2 ». Оформити право комунальної власності за територіальною громадою міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради на гараж, загальною площею 564,1 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 . Внести зміни до рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 504 від 21.09.2004 року «Про прийняття у комунальну власність незавершеного будівництва біля будинку по АДРЕСА_2 , а саме: замінити у назві і тексті рішення слова «незавершене будівництво по АДРЕСА_2 » на «об`єкт завершеного будівництва - нежитлове приміщення біля будинку по АДРЕСА_2 ». Вишгородському бюро технічної інвентаризації оформити та видати свідоцтво про право власності.

Представник позивача зазначив, що для експлуатації житлового будинку 08.05.1997 року було створено ОВЖБ «ДНІПРО». У березні 2021 року позивач звернувся до ОВЖБ «ДНІПРО» за інформацією про стан передачі на баланс ОВЖБ «ДНІПРО» будинку та критої автостоянки за адресою: АДРЕСА_2 . З матеріалів, які надані ОВЖБ «ДНІПРО» дізнався, що згідно листа від 02.08.2019 року міського голови м. Вишгород Момота О. депутату Вишгородської міської ради Круковцю В.В., приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (гараж) знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Вишгород, тобто на баланс ОВЖБ «ДНІПРО» передано не було. Позивач вважає, що рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23 жовтня 2008 року № 278 «Про оформлення права власності на споруди та присвоєння поштової адреси нежитловому приміщенню» прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та порушує його право спільної сумісної власності на будинок в цілому, допоміжні приміщення - незавершену будівництвом криту автостоянку, як допоміжного приміщення в складі цілісного майнового комплексу. За замовленням ОВЖБ «ДНІПРО» було проведено будівельно-технічну експертизу та згідно висновку за результатами її проведення встановлено, що приміщення критої автостоянки (будівля гаражу (літ. «Б»), що знаходиться по АДРЕСА_4 відносяться до допоміжних приміщень будинку, оскільки дані приміщення необхідні для доступу та можливості технічного обслуговування системи теплопостачання і водопостачання будинку, а також призначені для побутового обслуговування мешканців багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 ; є неподільною частиною житлового комплексу, оскільки є частиною допоміжних приміщень для розміщення технічного обладнання будинку, яке забезпечує належне функціонування інженерних систем даного жилого будинку. Відтак, крита автостоянка біля будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 564,1 кв: м. знаходиться в складі цілісного майнового комплексу будинку та є допоміжним приміщенням у складі будинку АДРЕСА_2 та призначена для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та побутового обслуговування його мешканців, а тому вона не може бути виділена в окреме нежитлове приміщення та передана до комунальної власності територіальної громади міста Вишгород. Оскільки позивач та співвласники вказаного житлового будинку є також співвласниками допоміжних приміщень цього будинку, а виділяючи криту автостоянку біля будинку АДРЕСА_2 в окремий об`єкт, присвоюючи їй окрему поштову адресу та передаючи до об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Вишгород, відповідач порушив право позивача та співвласників житлового будинку користуватися та розпоряджатися допоміжними приміщеннями будинку. З метою захисту порушених прав позивач звернувся до суду та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23 жовтня 2008 року № 278 «Про оформлення права власності на споруди та присвоєння поштової адреси нежитловому приміщенню»; визнати, що приміщення критої стоянки (будівля гаражу літера Б), що знаходиться по АДРЕСА_4 відноситься до допоміжних приміщень будинку і належить ОСОБА_3 направі спільноїсумісної власностіз іншимиспіввласниками,оскільки даніприміщення необхіднідля доступута можливостітехнічного обслуговуваннясистеми теплопостачанняі водопостачаннябудинку,а такожпризначені дляпобутового обслуговуваннямешканців багатоквартирногожитлового будинку АДРЕСА_2 та єнеподільною частиноюжитлового комплексу,оскільки єчастиною допоміжнихприміщень длярозміщення технічногообладнання будинку,яке забезпечуєналежне функціонуванняінженерних системжитлового будинку АДРЕСА_2 ;стягнути зВиконавчого комітетуВишгородської міськоїради найого користьсудовий збіру розмірі1816(однутисячу вісімсотшістнадцять)гривень 00копійок тавитрати напрофесійну правничудопомогу врозмірі50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні. Крім того, подав до суду відзив, в якому зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення були наступні документи: рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 502 від 21.09.2004 року про прийняття від ВАТ «ГЕМ» у комунальну власність житлового будинку по АДРЕСА_2 ; рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 504 від 21.09.2004 року про прийняття від ВАТ «ГЕМ» у комунальну власність незавершеного будівництва біля будинку по АДРЕСА_2 ; рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 265 від 07.07.2005 року про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Вишгород об`єктів від ВАТ «ГЕМ», відповідно до якого прийнято безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгород незавершену будівництвом криту автостоянку по АДРЕСА_2 ) та доручено ВАТ «ГЕМ» передати на баланс відповідну автостоянку виконавчому комітету Вишгородської міської ради. На виконання рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 278 від 23.10.2008 Вишгородською міською радою оформлено право комунальної власності територіальної громади міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради на гараж (будівля гаражу (літ. «А») загальною площею 564,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності територіальної громади міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради на гараж зареєстровано 24.02.2009. Зазначила, що норма закону, якою позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а саме: частина 2 статті 369 ЦК України: «Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом» набула чинності в 2015 році і під час прийняття рішень щодо прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Вишгород від ВАТ «ГЕМ» об`єкт незавершеного будівництва та оформлення права власності на гараж відповідна норма не існувала. Під час прийняття спірного рішення виконавчим комітетом Вишгородської міської ради було дотримано всі норми законодавства, які були чинні на дату прийняття рішення № 278, окрім того рішення прийнято в порядку, передбаченому законом, а тому вважати спірне рішення протиправним та таким, що підлягаю скасуванню, законних підстав немає. Окрім того, заявив про застосування строків позовної давності, зазначивши, що оскаржуване рішення, яке прийнято у 2008 році, було належним чином опубліковано, є публічною інформацією і у позивача була можливість звернутися за захистом своїх прав в межах строку позовної давності. На підставі викладеного, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, у задоволені позову просив відмовити повністю.

В свою чергу представником позивача до суду було подано відповідь на відзив, в якому вказав, щодо доводів представника відповідача про відсутності у законодавстві, на час прийняття рішення щодо оформлення права власності на гараж, норми ч. 2 ст. 369 ЦК України у редакції: «Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом». На час прийняття рішення Виконавчим комітетом Вишгородської міської ради від 23 жовтня 2008 року № 278 «Про оформлення права власності на споруди та присвоєння поштової адреси нежитловому приміщенню» діяла норма ч. 2 ст. 369 ЦК України у редакції: «Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників», тобто її було доповнено виключно словами «якщо інше не встановлено законом». Таким чином, час прийняття оспорюваного рішення діяла норма ч. 2 ст. 369 ЦК України, яка забороняла розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності без згоди всіх співвласників. Щодо застосування строків позовної давності, зазначив, що позивач довідався про порушене право 26 квітня 2021 року коли отримав копію рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23 жовтня 2008 року № 278, а тому перебіг строку позовної давності розпочався саме з 26 квітня 2021 року. Відтак, вважає доводи відповідача щодо пропуску строків позовної давності є безпідставними. В той же час, оскільки відповідач заявляє про застосування строків позовної давності, просить суд їх поновити.

Представник третьої особи у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити. Окрім того, подав до суду письмові пояснення, в яких надав аналогічні пояснення викладеним у позовній заяві.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до акту від 30.12.1996 Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, 1 черга 124-квартирного житлового будинку готова для введення в експлуатацію. Об`єкт має такі показники: 14 поверховий житловий будинок на 68 квартир загальною площею 4 837,4 кв.м, з якої житлова 2 753,9 кв.м.

Рішенням від 21.09.2004 року № 502 виконавчого комітету Вишгородської міської ради, враховуючи розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації від 31.12.1996 року № 42/46, вирішено прийняти безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода житловий будинок в цілому по АДРЕСА_2 ; доручити Вишгородському бюро технічної інвентаризації виготовити свідоцтво про право власності територіальної громади м. Вишгорода на будинок АДРЕСА_2 в цілому.

Рішенням Виконавчогокомітету Вишгородськоїміської радивід 21 вересня 2004 року № 504 «Про прийняття у комунальну власність незавершеного будівництва біля будинку по АДРЕСА_2 », було прийнято безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода незавершене будівництво біля будинку по АДРЕСА_2 в цілому разом із зовнішніми мережами по АДРЕСА_2 . Передати безоплатно на баланс комунальному підприємству житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради незавершене будівництво біля будинку по АДРЕСА_2 .

Згідно рішення від 07.07.2005 № 265 виконавчого комітету Вишгородської міської ради, «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода об`єктів від ВАТ «ГЕМ» вирішено: затвердити проекти договорів «про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода незавершеного будівництва по АДРЕСА_2 )» та «про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода будинку АДРЕСА_2 » та доручити т.в.о. Вишгородського міського голови Шаль О.Д. здійснити їх підписання. Прийняти безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода житловий будинок АДРЕСА_2 . Доручити Відкритому акціонерному товариству «ГЕМ» за участю представників зацікавлених організацій та виконавчого комітету Вишгородської міської ряди передати на баланс виконавчому комітету Вишгородської міської ради для подальшої передачі експлуатуючим організаціям на баланс та в експлуатацію:

а) зовнішні електричні мережі житлового будинку АДРЕСА_2 (безоплатно);

б) зовнішні мережі холодного водопостачання та водовідведення житлового будинку АДРЕСА_2 (безоплатно);

в) зовнішні мережі телефонного та радіозв`язку житлового будинку АДРЕСА_2 (безоплатно);

г) зовнішні мережі теплопостачання та гарячого водопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 (безоплатно);

Зобов`язати ВАТ «ГЕМ» передати у розпорядження Вишгородського КПЖ і КГ 400 м.кв. рубіпласту для проведення ремонту покриття даху будинку АДРЕСА_2 . Доручити ВАТ «ГЕМ» за участю представників виконавчого комітету Вишгородської міської ради та Вишгородського КПЖ і КГ передати на баланс виконавчому комітету Вишгородської міської ради для подальшої передачі на баланс та в експлуатацію Вишгородському КПЖ і КГ житловий будинок АДРЕСА_2 . Прийняти безоплатно у комунальну власність територіальної громади м. Вишгород незавершену будівництвом криту автостоянку по АДРЕСА_2 ). Доручити Відкритому акціонерному товариству «ГЕМ» за участю представників виконавчого комітету Вишгородської міської ради передати на баланс виконавчому комітету Вишгородської міської ради незавершену будівництвом криту автостоянку по вул. Набережній у м. Вишгороді.

Згідно договору від 13.07.2005 «про передачу у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода будинку АДРЕСА_2 », ВАТ «ГЕМ» передає, а виконавчий комітет Вишгородської міської ради приймає у комунальну власність територіальної громади м. Вишгорода в цілому, будинок АДРЕСА_2 та комплекс прилеглих інженерних мереж, в т. ч.:

а) зовнішні електричні мережі житлового будинку АДРЕСА_2 (безоплатно);

б) зовнішні мережі холодного водопостачання та водовідведення житлового будинку АДРЕСА_2 (безоплатно);

в) зовнішні мережі телефонного - та радіозв`язку житлового будинку АДРЕСА_2 (безоплатно);

г) зовнішні мережі теплопостачання та гарячого водопостачання житлового будинку АДРЕСА_2 (безоплатно);

д) ТП-877 з кабельною лінією (безоплатно) (все майно далі за текстом - Об`єкт).

Об`єкт передається як цілісний інженерний об`єкт, при цьому права власності, набуті на окремі квартири фізичними та юридичними особами до набуття чинності цим договором зберігаються у повному обсязі. Всі права та обов`язки щодо поточних та капітальних ремонтів, експлуатації, добудови, реконструкції і усунення недоробок переходять до нового власника з моменту підписання договору.

Рішенням виконавчогокомітету Вишгородськоїміської радивід 23 жовтня 2008 року № 278 «Про оформлення права власності на споруди та присвоєння поштової адреси нежитловому приміщенню», враховуючи рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 504 від 21.09.2004 року вирішено: виділити нежитлове приміщення загальною площею 564,1 кв.м., позначеного в акті введення в експлуатацію, літерою «Б», що знаходиться по АДРЕСА_2 в окремий об`єкт. Присвоїти зазначеному об`єкту поштову адресу: АДРЕСА_2 ». Оформити право комунальної власності за територіальною громадою міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради на гараж, загальною площею 564,1 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 . Внести зміни до рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 504 від 21.09.2004 року «Про прийняття у комунальну власність незавершеного будівництва біля будинку по АДРЕСА_2 , а саме: замінити у назві і тексті рішення слова «незавершене будівництво біля будинку по АДРЕСА_2 » на «об`єкт завершеного будівництва - нежитлове приміщення біля будинку по АДРЕСА_2 ». Вишгородському бюро технічної інвентаризації оформити та видати свідоцтво про право власності.

На підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 278 від 23.10.2008 року Вишгородською міською радою оформлено право комунальної власності територіальної громади міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради на гараж (будівля гаражу (літ. «А») загальною площею 564,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом на нерухоме майно від 10.11.2008 року серії НОМЕР_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності територіальної громади міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради на гараж загальною площею 564,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва на нерухоме майно від 10.11.2008 року серії НОМЕР_1 зареєстровано 24.02.2009 року.

Згідно технічного паспорту, виготовленого 04.09.2019 року, експлікації та плану гаражу, за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться гараж, загальною площею 558,4кв.м.,основною 386,0кв.м.,допоміжною площею172,4кв.м. Призначення приміщень: коридор, бойлерна, гараж, кабінет, коридор, кабінет, кладова, кладова, коридор. Замовником технічної інвентаризації є Вишгородська міська рада.

Відповідно до довідки № 1044 від 08.10.2019 року виданої КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» Вишгородській міській раді, площа гаража, який знаходить за адресою: АДРЕСА_3 становить: загальна - 558, 4 кв.м., основна 386,0 кв.м. Загальна площа вказаного гаража зменшена на 5.7 кв.м., внаслідок уточнення технічної інвентаризації, що не є самочинним будівництвом.

Для експлуатації житлового будинку 08.05.1997 року було створено ОВЖБ «ДНІПРО».

З долучених позивачем до матеріалів справи листів ОВЖБ «ДНІПРО» вбачається, що ОВЖБ «ДНІПРО» листом від 16 червня 2017 року № 39 повідомило Вишгородську міську раду про те, що ОВЖБ «ДНІПРО» прийняло рішення про прийняття на баланс житлового будинку і незавершеної будівництвом критої автостоянки по АДРЕСА_2 відповідно до проектного рішення під забудову та рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 07 липня 2005 року № 265, а також з вимогою привести опалення будинку у відповідність з технічною документацією, проектними рішеннями і технічним завданням.

В Листі ОВЖБ «ДНІПРО» від 09 листопада 2017 року № 55 до Вишгородської міської ради було повідомлено про прохання передати на баланс ОСББ «ДНІПРО» житлового будинку по АДРЕСА_2 та незавершеної будівництвом критої автостоянки по АДРЕСА_2 та серед іншого повідомлено, що «на загальних зборах створена ініціативна група для вирішення питання з прийому передачі багатоквартирного житлового будинку на баланс ОСББ «ДНІПРО», та передачі незавершеної будівництвом критої автостоянки по АДРЕСА_2 ».

Листом від 23 липня 2019 року № 23-07/2019 ОВЖБ «ДНІПРО» повідомило Вишгородську міську раду про те, що Протоколом установчих зборів співвласники будинку закріпили своє право на незавершену будівництвом криту автостоянку та житловий будинок та висловили прохання передати на баланс житлового будинку по АДРЕСА_2 та незавершеної будівництвом критої автостоянки по АДРЕСА_2 », як цілісний майновий комплекс.

Згідно листа від 02.08.2019 року міського голови м. Вишгорода Момота О. депутату Вишгородської міської ради Круковцю В.В., приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (гараж) знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Вишгород (свідоцтво про право власності /САВ/799420/ видане 10.11.2008 року на підставі рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 278 від 23.10.2008 року.)

ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.1999 року є власником квартири АДРЕСА_1 .

Згідно висновку № 1141/05-2021 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи за замовленням ОВЖБ «ДНІПРО», в особі голови правління ОСОБА_4 : приміщення критої автостоянки (будівля гаражу (літ. «Б»), що знаходиться по АДРЕСА_4 відносяться до допоміжних приміщень будинку, оскільки дані приміщення необхідні для доступу та можливості технічного обслуговування системи теплопостачання і водопостачання будинку, а також призначені для побутового обслуговування мешканців багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 ; є неподільною частиною житлового комплексу, оскільки є частиною допоміжних приміщень для розміщення технічного обладнання будинку, яке забезпечує належне функціонування інженерних систем жилого будинку АДРЕСА_2 .

При зверненні до суду позивач вказував, що рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 23 жовтня 2008 року № 278 «Про оформлення права власності на споруди та присвоєння поштової адреси нежитловому приміщенню» прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та порушує його право спільної сумісної власності на будинок в цілому, допоміжні приміщення - незавершену будівництвом криту автостоянку, як допоміжного приміщення в складі цілісного майнового комплексу.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України»).

Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За умовами ч. 1 ст. 59 вказаного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.22 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

За умовами ч.ч.1-3 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Згідноч. 1, ч. 2 ст.4Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

У рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 вказано, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) (пункт 2 частини першоїстатті 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна (пункт 3 частини першоїстатті 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19) вказано, що: «законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об`єкта нерухомості. Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. Суди не встановили, чи є спірне приміщення нежитловим, бо зі стадії проектування житлового будинку призначалося для торговельних потреб непромислового характеру, чи використовувалося воно як самостійний об`єкт нерухомості, а відтак чи є допоміжним».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року в справі № 760/34774/19 (провадження № 61-16370св20) зазначено, що: «суди не з`ясували належним чином чи є спірне приміщення за своїми технічними та юридичними характеристиками допоміжним, та що у ньому знаходитися технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою, чи використовувалось воно для обслуговування будинку; чи навпаки є нежитловим».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року в справі № 922/1406/21 зазначено, що: «Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2018 у справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 у справі № 904/1040/18, від 15 травня 2019 у справі № 906/1169/17).

Отже, законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку правового режиму допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

У справі, що розглядається, фактично спір стосується конкретного приміщення, яке зареєстровано як гараж (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 564,1 кв.м., який, як стверджує позивач є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку та належить йому на праві спільної сумісної власності з іншими співвласниками.

У той же час, у матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалося приналежність спірного приміщення до допоміжного. Даних обставин і не встановлено з досліджених судом документів проектування житлового будинку, а саме копії Акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта експлуатації (будинку АДРЕСА_2 ) в 1996 році у першу чергу 124 квартирного житлового будинку та копії техніко економічного рішення (проектного рішення під забудову).

З копії техніко економічного рішення (проектного рішення під забудову), вбачається про будівництво 12-14-ти поверхового 2-х корпусного 130 квартирного житлового будинку з вбудованим спортивно-оздоровчим клубом та прибудованой автостоянкой та не містить будь-яких даних, що дані приміщення є допоміжними, а також призначені для доступу та можливості технічного обслуговування системи теплопостачання і водопостачання будинку чи побутового обслуговування мешканців багатоквартирного житлового будинку.

Так, на підтвердження того, що спірне приміщення являється допоміжним, позивачем не надано первинних документів, таких як технічний паспорт будинку АДРЕСА_2 , як не доведено, що в спірному приміщенні наявне обладнання, без доступу до яких експлуатація житлового будинку не є можливою.

Крім того, з пояснень представника третьої особи наданих у судовому засіданні встановлено, що у ОВЖБ «ДНІПРО» наявні ключі від спірного приміщення та останні безперешкодно ним користуються.

Позивачем не надані докази того, що спірне приміщення будувалося як допоміжне приміщення, а не як інше приміщення в багатоквартирному будинку, що належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншими призначеннями, ніж допоміжні приміщення.

З норм законодавства та судової практики вбачається, що головним критерієм на основі якого конкретне приміщення відноситься до допоміжного приміщення чи нежитлового, є його цільове призначення і фактичне використання.

З наданих суду документів, беззаперечно встановлено цільове призначення при будівництві спірного приміщення автостоянка, проте не встановлено, що у ній розміщене технічне обладнання будинку, яке забезпечує належне функціонування інженерних систем самого будинку.

Визначаючи спірне приміщення, як допоміжне, позивач також посилався на висновок експерта, згідно якого приміщення критої автостоянки (будівля гаражу (літ. «Б»), що знаходиться по АДРЕСА_4 відносяться до допоміжних приміщень будинку, оскільки дані приміщення необхідні для доступу та можливості технічного обслуговування системи теплопостачання і водопостачання будинку, а також призначені для побутового обслуговування мешканців багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 ; є неподільною частиною житлового комплексу, оскільки є частиною допоміжних приміщень для розміщення технічного обладнання будинку, яке забезпечує належне функціонування інженерних систем жилого будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 110 ЦПК Українивисновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно з ст. 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не бере до уваги вказаний висновок експерта, оскільки такий проведено виключно за матеріалами, які також були надані суду та з яких, як було встановлено судом, не вбачається про належність спірного приміщення, як до допоміжного приміщення будинку. Інші документи, у тому числі, технічний паспорт на житловий будинок, експертом не досліджувався. Крім того, висновок не містить інформації саме про функціональне призначення спірного приміщення (яке було досліджено експертом) відповідно до проектної документації на будинок та яке як встановлено судом, при проектуванні та будівництві визначалось, як прибудована автостоянка без зазначення про розміщення у ній технічного обладнання, тобто зміни її цільового призначення. у тому числі, як зазначив, експерт для технічного обслуговування системи теплопостачання і водопостачання будинку. Експерт зробив висновок виключно про актуальний стан приміщень без врахування їх первісного призначення відповідно до проектної документації на будинок.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Враховуючи наведене, оспорюваним рішення не порушуються будь-які права позивачка, як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки спірне приміщення не є допоміжним приміщенням цього будинку, право користування яким, чи право на приватизацію частки якого міг би мати позивач.

Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 13.05.1980 року в справі «Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05. 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свободпризначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

За вказаних обставин, суду не надано доказів того, що права позивача у даному випадку з боку відповідачів чи інших осіб порушені, враховуючи відсутність доказів, що органом місцевого самоврядування було порушено вимоги закону, а тому, права позивача не підлягають захисту у відповідності до способів, визначених ст. 16 ЦК України.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Щодо заяви представника відповідача Вишгородської міської ради про застосування строків позовної давності до вимог про визнання протиправним та скасування рішення, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності, оскільки судом відмолено у задоволенні позову по суті.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача судового збору та витрат на правову допомогу відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76-83, 88, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Літвінов Олексій Віталійович до Виконавчого комітету Вишгородської міської ради, Вишгородської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро» про визнання протиправними та скасування рішення відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлений 28 червня 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області, 27.11.1997 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ).

Відповідачі: Виконавчий комітет Вишгородської міської ради (код ЄДРПОУ 04054866, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1), Вишгородська міська рада (код ЄДРПОУ 04054866, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1).

Третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпро» (код ЄДРПОУ 24888591, адреса: 07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 22).

Суддя І.Ю. Котлярова