ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" травня 2023 р. Справа№ 910/14962/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Репіковій З.А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 16.05.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією "Ост-Вест Експрес" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 (повний текст підписано 12.09.2022)
у справі №910/14962/21 (суддя О.В. Нечай)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імекс"
до Підприємства з іноземною інвестицією "Ост-Вест Експрес" (відповідач-1)
MAC-GmbH (відповідач-2)
про стягнення 18 400,00 євро та зобов`язання вчинити дії
В судовому засіданні 16.05.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у справі № 910/14962/21 позов задоволено частково; вирішено стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією «Ост-Вест Експрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс» 18 400 євро плати за простій, 8 717, 27 грн. судового збору, 143, 50 грн. витрат, пов`язаних із розглядом справи та 14 320 грн. витрат, пов`язаних з перекладом документів; в іншій частині позову відмовлено.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
07.09.2022 у справі прийнято додаткове рішення, яким:
1. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс» про поновлення процесуального строку на подачу заяви про розподіл судових витрат задоволено;
2. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс» про розподіл судових витрат у справі №910/14962/21 задоволено частково;
3. стягнуто з Підприємства з іноземною інвестицією «Ост-Вест Експрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Імекс» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 18 333, 33 грн.
4. в іншій частині заяви відмовлено.
В частині розгляду клопотання про поновлення процесуального строку на подачу заяви про розподіл судових витрат, суд першої інстанції врахував те, що первинно позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат в цій справі 17.08.2022, проте вказану заяву було повернуто без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2022; вдруге позивач звернувся з аналогічною заявою 23.08.2022 разом із клопотанням про поновлення процесуального строку на її подачу; пропуск строку подання доказів понесених судових витрат мав місце з поважних причин; наявними є підстави для поновлення строку на подання доказів в підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи додаткове рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 333,33 грн. - на користь позивача, суд першої інстанції виходив з наступного:
- у поданій до суду позовній заяві, на виконання вимог процесуального закону, позивач зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що він очікує понести, у зв`язку із розглядом справи, витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.;
- надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат є належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу;
- за умовами укладених позивачем угод з Адвокатським об`єднанням «Волько Єресько» та з адвокатом Федьковим О.О., гонорар адвокатів визначався у фіксованому розмірі; встановлення фіксованого розміру гонорару має на меті досягнення кінцевого результату для клієнта, безвідносно до часу, затраченого адвокатом та кількості вчинених ним дій; доводи відповідача-1 щодо завищення вартості окремих послуг, що надавались позивачу адвокатами суд не може визнати обґрунтованими;
- з огляду на заявлену позивачем ціну позову, обсяг та зміст наданих адвокатами послуг, а також те, що позов було задоволено частково, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими є витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 55 000,00 грн.
- оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у цій справі позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
З додатковим рішенням у справі не погодився відповідач-1, подавши апеляційну скаргу з вимогою скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 по справі № 910/14962/21 та ухвалити по справі нове додаткове рішення, яким в задоволенні вимог ТОВ «ВВ Імекс» про розподіл судових витрат відмовити.
Доводи апеляційної скарги ПІІ «Ост-Вест Експрес» зводяться до наступного:
- вартість послуг АБ «Волько Єресько» наданих щодо ПІІ «Ост-Вест-Експрес» в розмірі фактично задоволеному судом - 10 000 грн. (1/3 від заявленої позивачем вартості) неспівмірна вартості фактично наданих послуг, які присуджено судом до стягнення з відповідача-1;
- відшкодування відповідно до додаткового рішення витрат на оплату професійної правничої (правової) допомоги адвокату Федькову О.О. в розмірі 8 333, 33 грн. є неспівмірними ні зі складністю справи щодо позовних вимог до відповідача-1; ні з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ні з обсягом наданих адвокатом послуг;
- Господарським судом міста Києва при розгляді заяви про розподіл судових витрат по справі № 910/14962/21 не було надано належну оцінку обгрунтуванню причин пропуску позивачем строку на подачу даної заяви, що стало наслідком безпідставного задоволення клопотання про поновлення такого строку; залишено поза увагою порушення позивачем ч. 3 ст. 126 ГПК України, а саме відсутність детального опису наданих АБ «Волько Єресько» та адвокатом Федьковим О.О. послуг; не враховано неспівмірність наданих послуг із вартістю послуг, задоволеною судом до стягнення з відповідача-1;
- додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 по справі № 910/14962/21 не є законним та обгрунтованим, так як при його ухваленні судом порушено ч. 3, ч. 4 ст. 126, абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства з іноземною інвестицією «Ост-Вест Експрес» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі №910/14962/21, розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 03.11.2022.
03.11.2022, 24.11.2022, 19.01.2023 судове засідання по розгляду апеляційної скарги не відбулось, розгляд апеляційної скарги призначався на 24.11.2022 ухвалою суду від 04.11.2022, на 19.01.2023 ухвалою від 29.11.2022, на 02.03.2023 ухвалою суду від 24.01.2023.
Розгляд апеляційної скарги у справі відкладено на 23.03.2023 ухвалою від 02.03.2023.
23.03.2023 розгляд справи не здійснювався, судове засідання по розгляду апеляційної скарги у справі призначено на 13.04.2023 ухвалою від 27.03.2023
13.04.2023 розгляд справи відкладено на 11.05.2023; у розгляді скарги оголошувалась перерва до 16.05.2023.
До справи під час апеляційного провадження 24.10.2022 від позивача отримано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/14962/21 без змін, а апеляційну скаргу ПІІ «Ост-Вест Експрес» без задоволення.
Розгляд заяви судом першої інстанції у даній справі
При зверненні до суду, позивачем було заявлено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Первинно позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат в цій справі 17.08.2022, проте вказану заяву було повернуто без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2022. Вдруге позивач звернувся з аналогічною заявою 23.08.2022 разом із клопотанням про поновлення процесуального строку на її подачу.
Повернення заяви про розподіл судових витрат було зумовлено відсутністю доказів направлення копії вказаної заяви з доданими до неї документами відповідачу-2.
У зв`язку з поверненням заяви про розподіл судових витрат, позивач надіслав заяву повторно.
Оцінивши в сукупності поведінку позивача, обставини справи, а також введення на території України воєнного стану, суд першої інстанції дійшов висновку, що пропуск строку подання доказів понесених судових витрат мав місце з поважних причин і наявними є підстави для поновлення строку на подання доказів в підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При прийнятті додаткового рішення, судом першої інстанції зроблено посилання на наступні наявні у справі докази:
- на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано належним чином засвідчені копії Договору про надання правової допомоги № 07-07/2021 від 07.07.2021, укладеного позивачем з Адвокатським об`єднанням «Волько Єресько», Додаткової угоди № 5 до цього Договору та оформлених на виконання цього Договору рахунку № 5 від 06.09.2021 на суму 30 000 грн., банківської виписки про сплату 30 000 грн. та Акту приймання-передачі послуг № 4 від 22.12.2021;
- також надано належним чином засвідчені копії Договору про надання професійної правничої допомоги № 1/10/05 від 10.05.2022, укладеного з адвокатом Федьковим О.О., Додаткової угоди № 5-23/05 до цього Договору та оформлених на його виконання рахунків № А-02 від 01.06.2022 на суму 5 000 грн., № А-01 від 08.08.2022 на суму 20 000 грн., Акту приймання наданих послуг № 1 від 03.08.2022 та платіжних доручень № 127 від 01.06.2022 на суму 5 000 грн., № 146 від 12.08.2022 на суму 20 000 грн.
За висновками суду першої інстанції, з огляду на заявлену позивачем ціну позову, обсяг та зміст наданих адвокатами послуг, а також те, що позов було задоволено частково, обґрунтованими, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими є витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 55 000,00 грн., які підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-1 підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення скасуванню виходячи з наступного.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, справу № 910/14962/21 розглянуто за правилами загального позовного провадження; рішення у справі прийнято 03.08.2022, а докази на підтвердження понесених судових витрат подані до суду позивачем 17.08.2022, що підтверджено реєстраційним №01-20/3887/22 в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду», у зв`язку з чим позивач не дотримався вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки рішення Господарського суду міста Києва винесено 03.08.2022, відповідно до положень ч.8 ст.129 ГПК України докази на підтвердження понесення витрат сторона повинна подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 09.08.2022 включно, а не з моменту виготовлення повного тексту рішення.
Проте, позивач звернувся із заявою про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 55 000 грн.) лише 17.08.2022, тому виходячи з положень ч.8 ст.129 ГПК України заява підлягає залишенню без розгляду.
Посилання у заяві на поважність причин неподання у встановлені строки через введення в країні воєнного стану не є підставою для поновлення процесуального строку з урахуванням наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною першою статті 26 вказаного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами.
Таким чином, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості підготувати заяву та подати до суду докази у встановлені законом строки через запровадження такого, не можна вважати підставою для безумовного поновлення цього строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Вимоги, заявлені в апеляційній скарзі ПІІ «Ост-Вест Експрес» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі №910/14962/21 підлягають задоволенню частково, додаткове рішення у справі - скасуванню із залишенням заяви ТОВ «ВВ Імекс» про розподіл судових витрат без розгляду.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією "Ост-Вест Експрес" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі №910/14962/21 задовольнити частково.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі №910/14962/21 скасувати.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імекс" про розподіл судових витрат у справі №910/14962/21 залишити без розгляду.
4. Матеріали справи №910/14962/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 28.06.2023.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111885346 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні