Ухвала

від 29.06.2023 по справі 910/3317/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3317/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Вронської Г. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Бойко Р.В.

від 08.10.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тищенко А.І., Чорногуз М.Г., Шаптала Є.Ю.

від 13.04.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентінвест 3000"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестпроперті"

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентпроперті"

про стягнення шкоди у розмірі 6 773 554 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті" про стягнення шкоди у розмірі 6 773 554 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-" вказує, що ним на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані" договору оренди майнового комплексу від 11.06.2020 №ІП-28 було набуто в орендне користування майновий комплекс загальною площею 28 223,1 кв.м., розташований в м. Києві по вул. Будіндустрії, 6, частини якого в подальшому позивачем були передані в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "Рентпроперті", Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестпроперті" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренпроперті 3000". За твердженнями Позивача, внаслідок передання частин майнового комплексу у суборенду він очікував одержувати щомісячний дохід у розмірі 2 257 848,00 грн.

Однак, у зв`язку з неправомірними діями Відповідачів, які полягають в незаконній реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за собою права власності на спірний майновий комплекс, самовільним захопленням Відповідачем-1 спірного майна та переданням останнім такого комплексу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті", Позивач був позбавлений можливості отримати у період з 11.11.2020 по 11.02.2021 дохід в загальному розмірі 6 773 554,00 грн, який просить суд за поданим позовом солідарно стягнути з відповідачів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2021 у справі № 910/3317/21, залишеним без змін постаново Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-" майнову шкоду у розмірі 6773554 грн та судовий збір у розмірі 101603,31 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується наявність всіх складових цивільного правопорушення в діях Відповідача-1, що свідчить про правомірність заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "-Сервіс Тех-" до стягнення збитків у визначеній ним сумі до товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста".

Відносно ж заявленої Позивачем вимоги про стягнення завданих збитків солідарно також з товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті", суди відзначили, що передумовою виникнення спірних правовідносин та безпосереднім чинником завданих збитків були протиправні дії саме Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста", які перебували поза контролем Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті", а тому правові підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді стягнення спірних збитків відсутні в силу відсутності у поведінці такої особи повного складу цивільного правопорушення.

09 червня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 у справі №910/3317/21.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати: норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (подібні висновки містяться у пунктах 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/7511/20, від 04.07.2011 у справі №3-64гс11, від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14, від 30.09.2021 у справі №922/3928/20, від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц, від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 08.06.2021 у справі №346/1305/19, від 14.06.2017 у справі №923/2075/15, від 09.12.2014 у справі №5023/4983/12, від 03.08.2018 у справі №923/700/17.

При цьому Скаржник, посилаючись на дану норму процесуального права як на підставу для відкриття касаційного провадження, чітко не наводить яку норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо) застосували суди попередніх інстанції без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також не наводить обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати пояснення з приводу підстав касаційного оскарження.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, із наданням останньому строку для усунення недоліків, необхідно:

чітко вказати які конкретно норми права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо) порушені попередніми судовими інстанціями; та необхідно вказати, який саме висновок міститься у постановах Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, навести обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в якій Верховний Суд виклав свій висновок, а суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування цього висновку Верховного Суду.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання щодо поновлення строку для подання касаційної скарги у цій справі та зупинення дії (виконання) оскаржуваних судових рішень розглядатиметься після усунення недоліку касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у справі № 910/3317/21 залишити без руху.

2. Надати Скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Г. Вронська