Постанова

від 22.06.2023 по справі 910/15733/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р. Справа№ 910/15733/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання: Сивак М.С.

у присутності представника ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" Новака А.І.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року

у справі №910/15733/13 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопорт "Південний

Плюс"

до Державного підприємства Національний спортивний комплекс "Олімпійський"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Державна казначейська служба України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

про стягнення 28 815 880,64 грн.

та за зустрічним позовом Національного спортивного комплексу "Олімпійський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Майстер-Профі Україна"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у справі №910/15733/13 скаргу ТОВ "Завод Майстер-Профі України" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №910/15733/13 задоволено частково; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти постанову про заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна"; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна"; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі №910/15733/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Завод Майстер-Профі України" на бездіяльність Відділу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 року апеляційну скаргу компанії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 24.04.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у справі №910/15733/13, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15733/13 за позовом ТОВ "Автопорт "Південний Плюс" до ДП Національний спортивний комплекс "Олімпійський", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Державна казначейська служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів, про стягнення 28 815 880,64 грн. та за зустрічним позовом Національного спортивного комплексу "Олімпійський" до ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" про зобов`язання вчинити дії.

08.05.2023 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/15733/13/2753/2023 від 05.05.2023 року матеріали справи №910/15733/13 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 для розгляду справи №910/15733/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М.,судді: Сотніков С.В.,Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у справі №910/15733/13 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

19.05.2023, згідно відбитку поштового штемпелю, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали від 15.05.2023 року надано докази сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у справі №910/15733/13, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 15.06.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих через відділ документального забезпечення суду поясненнях на апеляційну скаргу представник ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою суду від 15.06.2023 оголошено перерву у справі до 22.06.2023 на підставі положень ст. 216 ГПК України та зобов`язано ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" надати суду докази на підтвердження звернення до органів ДВС із заявою про заміну стягувача ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" у виконавчому провадженні №51883137.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення по справі.

Представник ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" в судовому засіданні 22.06.2023 року проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представники скаржника та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

22.06.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна", колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність органів ДВС, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2023 року ТОВ "Завод Майстер-Профі України" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, в якій просить суд зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти постанову про заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна"; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України внести до Автоматизованої системи виконавчого провадження відомості про ТОВ "Завод Майстер- Профі Україна" як стягувача у виконавчому провадженні №51883137.

Скарга обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі № 910/15733/13 здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" (надалі також - "Новий стягувач").

З метою здійснення заміни у відповідному виконавчому провадженні Новим кредитором до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Водночас, на переконання скаржника, попри існування обставин, якими зумовлено необхідність заміни стягувана у даному виконавчому провадженні, а саме ухвали Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі №910/15733/13, ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" на момент подання скарги не визначено стягувачем у такому провадженні згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Як наслідок, зважаючи на відмову державного виконавця у здійсненні заміни стягувача у виконавчому провадженні №51883137, майбутнє виконання судового рішення щодо перерахування грошових коштів на користь первісного стягувача буде неправомірним та жодним чином не сприятиме ефективному захисту порушених прав ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна", а навпаки - може стати підґрунтям для виникнення нового спору між попереднім та новим стягувачем.

За результатами розгляду заявлених вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у справі №910/15733/13 скаргу ТОВ "Завод Майстер-Профі України" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ у справі №910/15733/13 задоволено частково; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти постанову про заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна"; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна"; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд при прийнятті даної ухвали, посилаючись на доведеність та обґрунтованість заявлених у скарзі вимог, виходив з того, що відмова у здійсненні заміни стягувача у виконавчому провадженні №51883137 є проявом надмірного формалізму з боку виконавця та порушує ряд основоположних засад господарського судочинства, гарантію права на справедливий суд, що міститься у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Державний виконавець з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі зазначає, що здійснення заміни стягувача у даній ситуації є неможливою, оскільки виконавче провадження є зупиненим на підставі п.9 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з перебуванням виконавчого документа у центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до моменту його повернення до органу ДВС.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів вбачає підстави для її скасування з власних мотивів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, у провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №910/15733/13 за позовом ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" до НСК "Олімпійський" про стягнення з 27 807 938,11 грн. основної заборгованості за договором підряду від 16.10.2009 на виконання робіт по виготовленню та влаштуванню конструкції навісу над трибунами в межах реконструкції НСК "Олімпійський" по вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі м. Києва та 1 007 942,50 грн. 3% річних, а всього 28 815 880,64 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2014 року рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 скасовано, справу №910/15733/13 направлено на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 року замінено позивача за первісним позовом з ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" на ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року провадження у справі №910/15733/13 припинено у зв`язку із затвердженням між сторонами мирової угоди.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 08.08.2016 року за заявою стягувача - ТОВ "Автопорт "Південний-Плюс" відкрито виконавче провадження №51883137 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі №910/15733/13.

13.03.2017 керівником відділу ДВС у порядку, передбаченому ч.3 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", направлено до Державної казначейської служби пакет документів, в тому числі і оригінал ухвали від 20.10.2014 року по справі №910/15733/13, необхідний для перерахування коштів стягувачу, як наслідок 13.03.2017 державним виконавцем прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/15733/13 здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна".

На переконання ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна", попри існування обставин, якими зумовлено необхідність заміни стягувача у даному виконавчому провадженні, а саме ухвали Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі №910/15733/13, ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" протягом тривалого часу не визначено стягувачем у такого провадженні згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, що свідчить про незаконну бездіяльність органів ДВС та стало підставою для звернення до суду з даною скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

Так, предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою скаргу ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" задоволено, тобто предметом розгляду в даному випадку є питання наявності або відсутності бездіяльності органів ДВС у виконавчому провадженні щодо заміни сторони стягувача.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 2 ГПК України однією з основних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин першої та другої ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом ст.512 ЦК України, ст. 334 ГПК України та ст.15 Закону у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, п.п.1 і 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Отже, під час вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні потрібно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків сторони, яка вибула.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або безпосередня вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у цивільних відносинах.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 334 ГПК України саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, який набув від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, зокрема й право бути стороною виконавчого провадження. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 по справі №6-122цс13, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.01.2019 по справі №803/1273/16 та Верховним Судом у постанові від 26.04.2023 року по справі №2-2823/11.

Таким чином, за висновками колегії суддів, враховуючи зміст положень ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження", заміна сторони виконавчого провадження (кредитора, стягувача) належним кредитором проводиться виконавцем саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, який набув від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, зокрема й право бути стороною виконавчого провадження.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/15733/13 здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна".

За твердженням ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна", з метою здійснення заміни у відповідному виконавчому провадженні Новим кредитором до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було подано заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Разом з тим, ані матеріали справи №910/15733/13, ані наявні у справі матеріали виконавчого провадження №51883137, надані виконавцем разом із відзивом на скаргу, не містять доказів на підтвердження звернення ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" до органів ДВС із заявою про заміну стягувача.

Крім того, ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.06.2023 року було зобов`язано ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" надати суду докази на підтвердження такого звернення до органів ДВС.

Однак ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" вимоги ухвали не виконав, витребуваних доказів суду не надав, що спростовує твердження кредитора про подання виконавця заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Пояснення кредитора про відсутність у нього оригіналу (копії) заяви з тих підстав, що така заява перебуває в матеріалах виконавчого провадження, судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки не підтверджується наявними у справі матеріалами відповідного виконавчого провадження №51883137.

Посилання ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" на те, що апелянтом не заперечується факт звернення нового стягувача із відповідною заявою до органів ДВС, також судом не враховуються з огляду на приписи ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Так, згідно цієї норми обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними.

В даному випадку наявність у суду сумнівів щодо звернення нового кредитора до виконавця з відповідною заявою про заміну кредитора, окрім адресованого ДВС адвокатського запиту, свідчить про необхідність доведення цих обставин на загальних підставах.

Твердження ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" про обізнаність державного виконавця про наявність ухвали Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 року у справі №910/15733/13 про заміну стягувача у виконавчому провадженні №51883137 з ТОВ "Автопорт Південний-Плюс" на ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" з посиланням на положення ч. 4 ст. 334 ГПК України, згідно якої ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження надсилається в тому числі і державному виконавцю, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки в матеріалах справи №910/15733/13 відсутні відповідні докази направлення копії такої ухвали на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Більш того, як було зазначено вище, заміна сторони виконавчого провадження належним кредитором проводиться саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, отже звернення до виконавця із відповідною завою є обов`язком нового стягувача.

Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому, в силу ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Статтею 74 наведеного кодексу встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом враховано, що згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Разом з тим, всупереч наведених положень законодавства, маючи відповідний обов`язок довести суду факт звернення до відділу ДВС із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, та, як наслідок обставини порушення його права відмовою виконавця у здійсненні такої заміни, ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" відповідних обставин не доведено та на підтвердження цих тверджень жодних доказів суду не надано, що в свою чергу свідчить про відсутність наразі підстав для задоволення скарги на бездіяльність органів ДВС з огляду на недоведеність заявником порушеного права ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" зі сторони державної виконавчої служби.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, наведених вище фактичних обставин справи, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи, невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового рішення про задоволення скарги ТОВ "Завод Майстер-Профі Україна" не бездіяльність ДВС.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам скаржника та встановлено порушення судом норм матеріального права та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у справі №910/15733/13 з викладених у даній постанові мотивів та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Завод Майстер-Профі України" на бездіяльність органів ДВС.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у справі №910/15733/13 задовольнити частково.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у справі №910/15733/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ТОВ "Завод Майстер-Профі України" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №910/15733/13 відмовити.

4.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

5.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 29.06.2023 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

М.Л. Доманська