Ухвала

від 27.06.2023 по справі 127/1407/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/1407/23

Провадження № 2/127/136/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

27 червня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши клопотання представника ліквідатора Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» ОСОБА_1 адвоката Бездітної Тетяни Вячеславівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа, розгляд якої, відповідно до ухвали суду від 02 лютого 2023 року, здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника ліквідатора Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» (далі ГО «ВООТСОУ») ОСОБА_1 адвоката Бездітної Тетяни Вячеславівни надійшли наступні клопотання:

-Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у спрощеному позовному провадженні за участі (викликом) сторін:

-Клопотання про залучення голови ліквідаційної комісії Гончаренко І.В. у якості третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору;

-Клопотання про залучення Громадської організації «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» (далі - ГО «ТСО УКРАЇНИ») у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки відповідно до статуту ГО «ВООТСОУ», остання є відокремленим підрозділом ГО «ТСО УКРАЇНИ»;

Суд, дослідивши матеріали справи, заявлені клопотання представника ліквідатора ГО «ВООТСОУ», дійшов до наступного висновку.

Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження або у спрощеному позовному провадженні за участі (викликом) сторін, суд зазначає наступне.

Частиною ч. 4 та 5 ст. 277 ЦПК України передбачено, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Частиною 2 та 4 статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку 1) наказного; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Частиною 7 ст. 277 ЦПК України визначено, що частини друга - шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

На підставі викладеного, суд встановив, що предмет даної справи є спір, що виник з трудових відносин, тому дана справа підлягає розгляду лише в порядку спрощеного провадження.

Щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зазначені представником ліквідатора ГО «ВООТСОУ» доводи щодо необхідності розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін є необґрунтованими, а носять лише формальний характер, та такими, що не встановлюють такої необхідності.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданий не в кожному випадку. Так, коли вирішенню підлягає виключно питання права, то розгляд справи на підставі письмових доказів є більш доречним, ніж усні слухання. В тому числі, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не представляють особливої складності, то розгляд справи в порядку спрощеного провадження не є порушенням норм п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про залишення клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін без задоволення.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Суд також роз`яснюю, що відповідно до ст. 178 ЦПК України відповідач має право подати суду відзив у якому викласти свої заперечення проти позову, зазначивши у ньому, зокрема, обставини, які визнаються та заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Щодо залучення ліквідатора ГО «ВООТСОУ» у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, суд зазначає наступне.

Із отриманих судом відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ГО «ВООТСОУ» перебуває в стані припинення (21 вересня 2021 рік, 1001741100014002968, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

У вказаному Реєстрі містяться також відомості про комісію з припинення: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ліквідатор. Члени ліквідаційної комісії: Конончук Олександр Володимирович, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Вказане також підтверджується із копії протоколу № 8 від 09 вересня 2021 року правління громадської організації «Товариство сприяння обороні України», отриманого судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначено рішення про припинення ВООТСОУ шляхом ліквідації (саморозпуск) та призначення ліквідаційної комісії.

З вказаного протоколу вбачається, що голова комісії представляє ВООТСОУ у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

За наведеного, суд не вбачає підстав залучати ліквідатора ГО «ВООТСОУ» Гончаренко І.В. у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, адже останній, в силу Закону, наділений повноваженнями, в тому числі, виступати у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Щодо залучення ГО «ТСО УКРАЇНИ» у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, суд зазначає наступне.

Як вбачається із Статуту ГО «ВООТСОУ», наданого представником ліквідатора, що ГО «ВООТСОУ» є відокремленим підрозділом ГО «ТСО УКРАЇНИ».

Окрім того, як встановлено судом, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що засновниками ГО «ВООТСОУ» являються ГО «ТСО УКРАЇНИ».

З урахуванням наведеного, з метою об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі ГО «ТСО УКРАЇНИ» у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Суд вживає за необхідне також роз`яснити ліквідатору ГО «ВООТСОУ» щодо обов`язку виконання ухвали суду від 08 травня 2023 року, якою у нього витребовувались докази по даній справі, яка була отримання його представником.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 53, 274-279, 260 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання представника ліквідатора ГО «ВООТСОУ» ОСОБА_1 адвоката Бездітної Т.В. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у спрощеному позовному провадженні за участі (викликом) сторін, відмовити.

В задоволенні клопотання представник ліквідатора ГО «ВООТСОУ» ОСОБА_1 адвоката Бездітної Т.В. про залучення голови ліквідаційної комісії Гончаренко І.В. у якості третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмета спору, відмовити.

Клопотання представник ліквідатора ГО «ВООТСОУ» ОСОБА_1 адвоката Бездітної Т.В. про залучення Громадської організації «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, задовільнити.

Залучити до участі в справі Громадську організацію «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» (Україна, 03057, м. Київ. Проспект Перемоги, будинок 52/2).

Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору строк 3 дні з дня отримання позовної заяви, протягом якого вона має право подати суду пояснення щодо позову або відзиву.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК