Рішення

від 02.10.2023 по справі 127/1407/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/1407/23

Провадження № 2/127/136/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 жовтня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ», третя особа без самостійних вимог щодо предмете спору Громадська організація «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

вимоги позивача:

1.стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за період з 01 вересня 2021 року по день звільнення 06 жовтня 2021 року в розмірі 14587 грн. 69 коп.;

2.стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 60546 грн. 98 коп.;

3.стягнути з відповідача на користь позивача середньоденну заробітну плату за час затримки в розрахунку за період з 07 жовтня 2021 року по 17 жовтня 2022 року в розмірі 139510 грн. 51 коп.;

в с т а н о в и в:

В січні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» (далі - ГО «ВООТСОУ») про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Вимоги позову мотивовано тим, що з 19 вересня 2012 року позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 27 серпня 2021 року відповідно до заяви позивача було видано наказ та укладено з нею трудовий договір про дистанційну роботу.

21 вересня 2021 року засновником - Громадська організація «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» (далі - ГО «ТСО України») прийнято рішення про ліквідацію ГО «ВООТСОУ», призначено голову ліквідаційної комісії Гончаренко Іллю Валентиновича.

30 вересня 2021 року головою ліквідаційної комісії Гончаренко І.В. видано наказ № 2 відповідно до якого дистанційний режим роботи було скасовано, а робоче місце Позивача визначено за адресою : м. Вінниця, вул. Чехова, 11, каб. 218.

Не маючи можливості продовжувати роботу за новою адресою, 05 жовтня 2021 року позивач подала заяву голові ліквідаційної комісії про звільнення за власним бажанням.

21 жовтня 2021 року головою ліквідаційної комісії видав позивачу трудову книжку т ознайомив з наказом про звільнення № 02-к, відповідно до якого позивача було звільнено 06 жовтня 2021 року. В наказі про звільнення відсутня інформація щодо виплати компенсації за невикористанні календарні дні основної відпустки та додаткової соціальної відпустки одинокій матері. Заробітна плата за відпрацьований час, компенсація за невикористанні календарні дні основної відпустки та додаткової соціальної відпустки одинокій матері виплачені так і не були.

Позивач, вважаючи, що її права було порушено, 22 жовтня 2021 року звернувся зі скаргою на дії відповідача до Управління Держпраці у Вінницькій області, на яку 07 грудня 2021 року отримала відповідь, в якій зазначено, що відповідач створював перешкоди інспектору праці та не надав документи, необхідні для здійснення заходу державного контролю, в зв`язку з чим інспектором праці передані матеріали для вирішення питання щодо застосування фінансової санкції стосовно Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.

В подальшому, з метою захисту своїх порушених прав, представником позивача на адресу відповідача направлено адвокатський запит з метою отримання інформації щодо наявності заборгованості з виплати заробітної плати позивачу, а також заборгованості по виплаті компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки та додаткової соціальної відпустки одинокій матері.

01 серпня 2022 року на адресу члена ліквідаційної комісії Карманнікова М.О. було направлено лист з реквізитами та розрахунками позивача та 02 серпня 2022 року на картковий рахунок позивача надійшли кошти в сумі 9862 грн. 54 коп. з призначенням платежу: розрахування при звільненні.

З метою з`ясування складової виплати, що надійшла позивачу, на електронну адресу представника відповідача було направлено лист від 08 серпня 2022 року, відповідь на який так і не надійшла.

Відповідно до розрахунків, які здійснено представником позивача, борг відповідача перед позивачем становить 204782 грн. 64 коп., з яких: заборгованість по заробітній платі на момент звільнення 14587 грн. 69 коп.; компенсація за невикористану відпустку 60546 грн. 98 коп.; середньоденна заробітна плата за час затримки в розрахунку 139510 грн. 51 коп.

З підстав наведених вище, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 20 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 28 лютого 2023 року, за клопотанням представника позивача, витребувано у відповідача інформацію про розмір заробітної плати позивача та розмір середньоденної заробітної плати; за який період починаючи з 01 липня 2021 року з позивача проведено повний розрахунок по виплаті заробітної плати?; чи виплачено на даний час заробітну плату позивачу за вересень - жовтень 2021 року, як що ні - то з якої підстави?; кількість днів невикористаної основної відпустки та додаткової соціальної відпустки була у позивача на дату її звільнення? чи виплачено позивачу компенсацію за невикористані дні основної відпустки та додаткової соціальної відпустки при звільненні як що ні - то з якої підстави? коли позивача було ознайомлено з наказом про звільнення та вручено трудову книжку?

Крім того, ухвалою суду від 08 травня 2023 року вказану вище інформацію суд витребовував у ліквідатора ГО «ВООТСОУ»

Вказані вище ухвали суду були отримана відповідачем та ліквідатором і станом на день розгляду справи в суді, залишені без виконання.

Ухвалою суду від 27 червня 2023 року до участі в справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору залучено засновника ГО «ВООТСОУ» - ГО «ТСО України» та встановлено строк 3 дні з дня отримання позовної заяви, протягом якого можливо подати суду пояснення щодо позову або відзиву.

Від ліквідатора ГО «ВООТСОУ», а також третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору відзив на позовну заяву та пояснення третьої особи щодо позову, не надходили.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно відомостей трудової книжки позивача ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , з 17 вересня 2012 року остання прийнята на роботу до ГО «ВООТСОУ» (а.с. 5). Наказом № 02-К від 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора з кадрів ГО «ВООТСОУ» з 06 жовтня 2021 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 9). Даним наказом передбачається проведення позивачу всіх необхідні розрахунків згідно чинного законодавства. З даним наказом позивач ознайомлена 21 жовтня 2021 року.

Відповідно до наявної у матеріалах справи відповіді від 06 грудня 2021 року на звернення та скаргу позивача на порушення її прав та законних інтересів відповідачем, Управлінням Держпраці у Вінницькій області зазначено, що відповідач створював перешкоди інспектору праці та не надав документи, необхідні для здійснення заходу державного контролю, в зв`язку з чим інспектором праці передані матеріали для вирішення питання щодо застосування фінансової санкції стосовно ГО «ВООТСОУ». (а.с. 11, 12)

Також судом встановлено, що представником позивача на адресу відповідача направлено адвокатський запит з метою отримання інформації щодо наявності заборгованості з виплати заробітної плати ОСОБА_1 , а також заборгованості по виплаті компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки та додаткової соціальної відпустки (а.с. 13)

01 серпня 2022 року на адресу голови ліквідаційної комісії ГО «ВООТСОУ» було направлено лист з реквізитами та розрахунками позивача та 02 серпня 2022 року на картковий рахунок позивача надійшли кошти від відповідача в сумі 9864 грн. 70 коп. з призначенням платежу: розрахування при звільненні (а.с. 15, 17.)

Відповідно до розрахунків, які здійснено представником позивача, борг відповідача перед позивачем станом на 17 жовтня 2022 року становить 204782 грн. 64 коп., з яких: заборгованість по заробітній платі на момент звільнення 14587 грн. грн.; компенсація за невикористану відпустку 60546 грн. 98 коп.; середньоденна заробітна плата за час затримки в розрахунку 139510 грн. 51 коп. (а.с. 21-23).

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За вимогами статей 115, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах з 17 вересня 2012 року по 06 жовтня 2021 року включно. Всупереч зазначеним вище вимогам Закону ГО «ВООТСОУ» не виплатила ОСОБА_1 у день звільнення заробітну плату, нараховану з вересня 2021 по 06 жовтня 2021 включно та компенсацію за невикористану відпустку. За таких обставин, встановлені порушення прав та інтересів позивача підлягають захисту, шляхом стягнення з ГО «ВООТСОУ» на користь ОСОБА_1 заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з 01 вересня 2021 по 06 жовтня 2021 включно в розмірі 14587 грн. 69 коп. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 60546 грн. 69 коп.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні суд приходить до наступного.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ГО «ВООТСОУ» своєчасно не виконала покладений законом обов`язок, щодо проведення повного розрахунку з працівником у день його звільнення, а відтак в силу вимог закону підлягає застосуванню ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тягар доказування відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема, захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п. 3 Розділу ІІІ Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Таким чином, дослідивши здійсненний представником позивача розрахунок заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 07 жовтня 2021 року по 17 жовтня 2022 року складає 139510 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.(а.с. 23).

Відповідно до встановлених судом обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд враховує, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму невиплаченої заробітної плати при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду. Водночас позивачем обрахована сума з урахуванням утримання ПДФО та військового збору.

Суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано надані позивачем розрахунки та не виконано ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28 лютого 2023 року та від 08 травня 2023 року про витребування доказів.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України судове рішення про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

А тому суд вважає, що рішення суду в частині стягнення із ГО «ВООТСОУ» на користь ОСОБА_1 всієї суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 14587 грн. 69 коп. допустити до негайного виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

У відповідності до квитанції від 27 січня 2023 року за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1396 грн., який, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодуванню судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 49, 81, 82, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні з 01 вересня 2021 року по 06 жовтня 2021 року включно в розмірі 14587 (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 69 коп. та компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 60546 (шістдесят тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 98 коп.

Стягнути з Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 07 жовтня 2021 року по 17 жовтня 2022 року у розмірі 139510 (сто тридцять дев`ять тисяч п`ятсот десять) грн. 11 коп.

Стягнути з Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» на ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору 1396 (одна тисяча триста дев`яносто шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення в частині стягнення з Громадської організації «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 14 587 (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 69 коп., допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Громадська організація «ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ», місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Визволення, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 02725256.

Третя особа без самостійних вимог: Громадська організація «ТОВАРИСТВО СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ», місцезнаходження: Україна, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 52/2, ідентифікаційний код юридичної особи 00014611.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК