Ухвала

від 27.06.2023 по справі 541/1677/18

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1677/18

Провадження № 6/541/12/2023

У Х В А Л А

27 червня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Городівський О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

представника виконавця адвоката Лейковської А.О.

боржника ОСОБА_1 та її представника адвоката Данильчук С.Г.

представника стягувача адвоката Долженко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимира Леонідовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

05.06.2023р. приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. В обґрунтування подання посилається на те, що в його провадженні перебуває зведене виконавче провадження №67867430, до складу якого входять виконавчі провадження: № 67854070 з примусового виконання виконавчого листа Миргородського міськрайонного суду Полтавської області № 541/1677/18 від 06.12.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 33 211 грн., № 67853818 з примусового виконання виконавчого листа № 541/1677/18 від 06.12.2018р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці у вартості виділеного майна у розмірі 400 388,38 грн., а всього загальна сума з урахуванням суми основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій складає 477758,16 грн.. 13.12.2021р. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №67854070 та № 67853818, які потім були об`єднані у зведене виконавче провадження за номером 67867430. Приватний виконавець вказує, що у боржника вістуні джерела доходів для належного виконання своїх зобов`язань перед стягувачем. Для того щоб здійснити повне погашення заборгованості перед стягувачем шляхом відрахування частини від офіційних доходів знадобиться 49 років. Коштів на банківських рахунках, боржник не має. Боржниця являється власником рухомого майна, втім доступу до приватному виконавцю не надала. Відповідний транспортний засіб оголошено у розшук. На підставі рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.07.2021 року (справа 541/1677/18) ОСОБА_1 є власником ряду об`єктів нерухомого майна, а саме: 17/50 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та 8/25 нежитлового приміщення, також розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які у встановленому законом порядку не зареєстровані. З метою примусового виконання виконавчих листів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області № 541/1677/18 від 06.12.2021 приватний виконавець прохав звернути стягнення на 17/50 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та 8/25 нежитлового приміщення, також розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які у встановленому законом порядку не зареєстровані.

Приватний виконавець Скрипник В.Л. в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Лейковська А.О. вимоги подання підтримала та прохала задовольнити.

Боржниця ОСОБА_1 виявивши наявність даного судового провадження, повідомила суд про своє бажання бути присутньою під час його розгляду. В ході судового засідання ОСОБА_1 та її представник, адвокат Данильчук С.Г. вимоги подання заперечили та прохали в його задоволенні відмовити. Окремо до суду, були поданні письмові заперечення адвоката Данильчука С.Г., в яких він прохав залишити відповідне подання приватного виконавця без розгляду, адже розцінює його як зловживання процесуальним правом, так як приватний виконавець вже ініціював відповідне питання перед судом, але у його задоволенні було відмовлено. Також у письмових запереченнях зауважено на необґрунтованості вимог подання.

Стягувач в судове засідання не з`явився, його представника адвокат Долженко О.М. вимоги подання підтримала та прохала задовольнити.

Заслухавши пояснення представника приватного виконавця, боржниці та її представника, представника стягувачу, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича перебуває зведене виконавче провадження № 67867430, до складу якого входять виконавчі провадження:

№ 67854070 з примусового виконання виконавчого листа Миргородського міськрайонного суду Полтавської області № 541/1677/18 від 06.12.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 33 211 грн.;

№ 67853818 з примусового виконання виконавчого листа Миргородського міськрайонного суду Полтавської області № 541/1677/18 від 06.12.2018 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці у вартості виділеного майна у розмірі 400 388,38 грн., а всього загальна сума з урахуванням суми основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій складає 477758,16 грн.

Також встановлено, що 13.12.2021р. приватним виконавцем Скрипником В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67854070.

13.12.2021р. приватним виконавцем винесено постанови у виконавчому провадженні №67854070 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 3321,10 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що становить 298,84 грн.

Крім того, 13.12.2021р. приватним виконавцем Скрипником В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67853818, а також 13.12.2021р. в даному виконавчому провадженні винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 40038,84 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що становить 298,84 грн.

Постановою приватного виконавця Скрипник В.Л. від 13.12.2021р. об`єднано виконавчі провадження №67853818 та №67854070 у зведене виконавче провадження №67867430.

13.12.2021 р. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням № 67853818 та направлено до підприємства, де працює боржник. Згідно з заявою від 13.05.2022 р. ТОВ«ДЦ Україна» тимчасово припинило стягнення зі заробітної плати боржника на період до припинення або скасування воєнного стану на території України відповідно до Закону України № 2129-ІХ від 15.30.2022 р. «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому, у зв`язку із змінами в законі, приватний виконавець звернувся повторно до ТОВ«ДЦ Україна» з вимогою розпочати стягнення з 06.05.2023 року на підставі постанови приватного виконавця від 13.12.2021 року.

На виконання вказаної постанови роботодавцем боржника проводилися стягнення із заробітної плати в розмірі 20 % відсотків.

В тім, розмір стягнень із заробітної плати не є значним, адже зменшує зобов`язання щорічно лише на 9594,11 грн.

Тобто для виконання зобов`язання у повному обсязі, за рахунок лише даних виплат знадобилося би 49 років.

Також встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.07.2021 р. у справі № 541/1677/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо визнання частки у спільному майні подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на наступне майно: 17/50 частин комплексу нежитлових будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , вартістю 249153 грн.; 8/25 частин комплексу нежитлових будівель, розташованих АДРЕСА_1 , вартістю 234497 грн.; земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 5310900000:50:060:0047, вартістю 332675 грн.; житловий будинок літ А-1 та незавершене будівництво житлового будинку літ. Д-2 та споруди, що розташовані в АДРЕСА_2 , вартістю 4246575 грн.; автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, вартістю 112990 грн. 26 коп.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 21.10.2021р. рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області №541/1677/18 від 05.07.2021р. змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці у вартості виділеного майна у розмірі 400 388,38 грн.

За заявою стягувача від 21.02.2022 року приватним виконавцем було оголошено у розшук майно боржника постановою № 67853818 від 21.02.2022 р., а саме, автомобіль марки RENAULT KANGOO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 ..

Актом приватного виконавця від 20.04.2023 року зафіксовано відмову боржниці надати для огляду та опису транспортний засіб RENAULT KANGOO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить їй.

Нерухоме майно, яке згідно рішення суду було визнано за ОСОБА_1 , останньою у встановленому законом порядку не зареєстроване. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником виділеного майна ОСОБА_1 майна, досі значиться ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений у ст. 48Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Частиною 4ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Так, ч. ч.1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Частиною 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У такому випадку виконавцю потрібно надати докази, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем майна. Такими доказами можуть бути: свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду, рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, а також інші документи, які підтверджують володіння нерухомими майном, а також докази того, що право власності на майно, на яке звертається стягнення, ні за ким не зареєстровано.

Окрім зазначеного вище, виконавцю також обов`язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.

Дане твердження обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, судове рішення є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Судом враховується, що грошова компенсація, стягнення якої наразі здійснюється в межах виконавчого провадження № 67867430, була присудження за наслідками поділу майна подружжя. Тобто стягувач ОСОБА_2 набув право на компенсацію, лише з тих підстав, що ОСОБА_1 за наслідками поділу отримала більшу частку із майна подружжя.

Рішення суду про поділ майна подружжя набрало законної сили 21.10.2021 року, тобто більш ніж півтора роки тому.

Фактично внаслідок поділу було припинено право власності ОСОБА_2 на частину майна, в обмін на грошову компенсацію.

Разом з тим, ОСОБА_1 будучи достеменно обізнаною як про факт отримання при поділі майна подружжя, частки в більшому розмірі, так і про факт необхідності сплати за це ОСОБА_2 грошової компенсації не вжила заходів по виконанню судового рішення.

Задоволення вимог ОСОБА_2 лише за рахунок відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 не відповідає засадам справедливості. Через незначний розмір таких відрахувань, судове рішення потенційно буде виконуватися близько 50 років, що не відповідає поняттю розумності строків виконавчого провадження та є грубим порушення прав ОСОБА_2 на мирне володіння майном, закріпленого Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Наразі, достатніх коштів для виконання рішення суду в повному об`ємі, ОСОБА_1 не має.

Тому висновок приватного виконавця про необхідність задоволення вимог стягувача за рахунок іншого майна боржниці є слушним.

При цьому, судом враховується, що боржниця уникає від виконання рішення суду, приховуючи майно, яке визнано за нею за результатами поділу.

Автомобіль, який перебував у її фактичному користуванні, та на який визнано за нею право власності, ОСОБА_1 не надано на огляд та опис приватному виконавцю. Наразі такий автомобіль перебуває у розшуку.

Тому, суд погоджується, що за вказаних умов, задовольнити вимоги стягувача за рахунок вказаного рухомого майна неможливо.

За відповідних обставин, закон дозволяє задоволення вимог стягувача за рахунок нерухомого майна.

Оскільки при поділі майна подружжя, ОСОБА_1 набула право власності на ряд об`єктів нерухомого майна, тому цілком правомірним є висновок приватного виконавця про необхідність задоволення вимог стягувача за рахунок звернення стягнення на таке майно.

Той факт, що відповідне майно, досі зареєстроване за іншим з подружжя, стягувачем ОСОБА_2 не є перешкодою для звернення стягнення на відповідне майно в рамках даного виконавчого провадження..

Жодних перешкод в боржника для проведенні реєстраційних дій на посвідчення своїх прав щодо нерухомого майна, протягом більш ніж півтора роки, суд не вбачає.

Суд вважає, що недобросовісна поведінка боржника не може заохочуватися довготривалими строками виконавчого провадження, так як це порушує баланс інтересів його учасників.

Не може вважатися добросовісною така поведінка сторони, котра, маючи реальну можливість виконати судове рішення, не вчиняє реальних та достатніх дій для його виконання.

На переконання суду це суперечить принципу обов`язковості виконання судового рішення та принципу правової визначеності, що є складовими принципу верховенства права.

Доводи боржника та його представника вцілому мають формальний характер, і жодним чином не спростовують вимог подання приватного виконавця.

З огляду на це, суд вважає, що вимоги приватного виконавця ґрунтуються на законі, а тому подання підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 257, 440 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимира Леонідовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме :

- 17/50 частини нежитлового приміщення, за адресою : АДРЕСА_1 ;

- 8/25 нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1

з метою примусового виконання виконавчих листів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області № 541/1677/18 від 06.12.2021.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 30 червня 2023 року.

Суддя: О. А. Городівський