Рішення

від 19.06.2023 по справі 465/4103/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4103/21

2/465/316/23

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2023 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря судового засідання Кондрашин В.Р.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ТОВ «БОДМІН-УКРАЇНА» Сухаревського В.М.

представника третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. Огородника О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДМІН-УКРАЇНА», з участю третіх осіб: П`ятої Львівської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та визнання права власності,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДМІН-УКРАЇНА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Комар С.С., в якому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_4 державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Ясинською Н.М. 17 листопада 2010 року за реєстровим № 4170 на частку квартири АДРЕСА_1 . Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. 05 грудня 2016 року за реєстровим № 2226 на 1/ 2 частку квартири АДРЕСА_1 . Визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 14 грудня 2016 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бодмін-Україна», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С., зареєстрований в реєстрі за № 2278. Скасувати державну реєстрацію прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодмін-Україна» (код ЄДРПОУ 32162384) на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1101410146101, а саме: запис про право власності 18034121 від 14.12.2016р. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32927336 від 14.12.2016р., прийняте приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку в квартирі АДРЕСА_1 . Вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування поданого позову, позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла частка в квартирі АДРЕСА_1 . З метою прийняття спадщини після смерті батька, позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, звернулась до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори. За результатами звернення державним нотаріусом Бобеляк Тетяною Володимирівною було заведено спадкову справу. Більш того, сестра позивачки ОСОБА_7 , відмовилась від прийняття спадщини після смерті батька на користь останньої. Однак, звернувшись в 2021 році до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав після смерті батька позивачці стало відомо, що свідоцтво про право на спадщину за законом на все спадкове майно частку в квартирі АДРЕСА_1 , отримала мати покійного батька ОСОБА_4 , а після її смерті частка в квартирі була успадкована ОСОБА_8 , а згодом відчужена ТОВ «БОДМІН-УКРАЇНА. Таким чином, при видачі ОСОБА_4 державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно, не було враховано прав позивачки, як спадкоємця, який фактично прийняв спадщину, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 01.06.2021р. матеріали даного позову залишено без руху.

08.06.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшли заява з додатками на виконання ухвали від 01.06.2021 року.

Ухвалою суду від 18.06.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДМІН-УКРАЇНА» подано відзив на позовну заяву. Відзив мотивує тим, що підписи на заяві про прийняття спадщини позивачки та заяві про відмову від спадщини ОСОБА_9 не засвідчені нотаріально, додані докази є не достовірними. Вказує, що позивачкою обрано невірний спосіб захисту в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, а також у позивачки сплинув строк позовної давності на визнання недійсними правочинів та витребування майна відповідно до вимог статті 388 ЦК України.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. було подано письмові пояснення третьої особи у справі, в яких просить відмовити позивачці у задоволенні позову. Позиція викладена у письмових поясненнях є аналогічна позиції представника відповідача у відзиві на позовну заяву.

Відзив від відповідача ОСОБА_3 та письмові пояснення П`ятої Львівської державної нотаріальної контори не надходили.

19.07.2022р. представником позивачки подано заяву про зміну предмета позову, яка прийнята судом до розгляду.

Ухвалами суду від 20.12.2021 року, 20.12.2021 року, 13.09.2022 року та 28.02.2023 року витребувані по справі докази.

Ухвалою суду від 17.05.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачки підтримала позовну заяву, з врахуванням заяви про зміну предмета позову, надала аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві та заяві про зміну предмета позову. Додатково звернула увагу суду на архівну довідку Львівського державного нотаріального архіву від 29.11.2022р., якою додатково підтверджується заведення 28.01.2005р. П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою спадкової справи за № 91/05 в нотаріуса після смерті ОСОБА_6 , за заявою позивачки, а також на відповідь Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.03.2023р., надану за результатами проведення перевірки законності дій державного нотаріуса Ясинської Н.М. державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори в частині відкриття 15.02.2005р. спадкової справи за № 149/05 в нотаріуса після смерті ОСОБА_6 за заявою його матері ОСОБА_4 та видачі останній свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно. Просила позов задоволити повністю.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДМІН-УКРАЇНА» у судовому засіданні позов заперечив повністю, надав аналогічні пояснення викладеним у відзиві на позовну заяву, заяві про застосування позовної давності у справі та доповненнях до такої. Додатково зазначив, що відповідач є добросовісним набувачем спірної квартири, позивачкою не доведено факту прийняття спадщини після смерті батька та, відповідно, наявності у неї будь-яких прав на квартиру. Просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце слухання справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. у судовому засіданні позов заперечив повністю, надав аналогічні пояснення викладеним у письмових поясненнях третьої особи у справі. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору П`ятої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, однак по справі направив лист від 08.06.2023 року, в якому зазначив про розгляд цивільної справи без їхньої участі.

За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності відповідача ОСОБА_3 та представника третьої особи П`ятої Львівської державної нотаріальної контори на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачаТОВ «БОДМІН-УКРАЇНА» Сухаревського В.М. представника третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. Огородника О.І., свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_6 . Після смерті останнього відкрилась спадщина до складу якої увійшла частина квартири АДРЕСА_1 . Позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, звернулась до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За наслідками такого звернення 28 січня 2005 року державним нотаріусом Бобеляк Тетяною Володимирівною було заведено спадкову справу за № 91/05 у нотаріуса. Вказаній спадковій справі також було присвоєно № 3883762 в Спадковому реєстрі, що підтверджується довідкою про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ виданою 07.02.2005р., яка знаходиться в матеріалах спадкової справи за № 91/05 в нотаріуса, що витребовувалась судом.

Крім цього, рідною сестрою позивачки ОСОБА_9 , було подано нотаріусу заяву про відмову від належної їй частини спадщини після смерті батька на користь позивачки.

З архівної довідки Львівського державного нотаріального архіву вих. № 2286/01-17 від 29.11.2022р. вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою 28.01.2005р. заведена спадкова справа за № 91/2005. Про що є запис на сторінці 23 в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ П`ятою Львівської державної нотаріальної контори: порядковий номер справи 91; порядковий номер заяви 125; дата надходження заяви 28.01.2005р.; прізвище, ім`я, по батькові померлого ОСОБА_6 ; час смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ; прізвище, ім`я, по батькові заявника ОСОБА_2 , заява про прийняття спадщини; службова відмітка про дату видачі свідоцтва про право на спадщину відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, в редакції чинній на момент відкриття спадщини, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ч. 1 ст. 1261 ЦК України, в редакції чинній на момент відкриття спадщини, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.ч. 1 та 2 ст. 1269 ЦК України в редакції чинній на момент відкриття та прийняття спадщини).

Частиною 1 статті 1270 ЦК України, в редакції чинній на момент відкриття та прийняття спадщини, передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України, в редакції чинній на момент відкриття та прийняття спадщини, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Отже, позивачкою, як спадкоємцем першої черги за законом, у строки та спосіб визначені законом, прийнято спадщину після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд не погоджується із позицією представників відповідача ТОВ «БОДМІН-УКРАЇНА» та третьої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. в частині того, що підписи на заяві позивачки про прийняття спадщини та заяві ОСОБА_9 про відмову від спадщини не засвідчені нотаріально, додані докази є не достовірними. Оскільки, відповідно до п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р., в редакції чинній на момент відкриття спадкової справи, письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Тобто, законодавець надавав можливість спадкоємцю особисто подати заяву про прийняття спадщини або направити таку поштою, за умови нотаріального засвідчення на ній справжності підпису.

В даному випадку позивачка та її сестра звернулись до нотаріальної контори особисто, нотаріусом було встановлено їх особу та перевірено справжність підпису, тобто враховано вимоги п. 207 вищенаведеної Інструкції.

Як встановлено судом, 15 лютого 2005 року державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Ясинською Ніною Миколаївною було відкрито спадкову справу за № 149/05 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою його матері ОСОБА_4 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до п. 3.3.1. Положення про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000р. № 51/5, в редакції чинній на момент заведення спадкової справи, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Єдиного реєстру зобов`язаний перевірити наявність заведеної спадкової справи. За даними перевірки нотаріус виготовляє витяг в порядку, установленому пунктом 3.4 цього Положення».

Згідно із п. 231 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5, в редакції чинній на момент заведення спадкової справи, нотаріусом ведеться книга обліку спадкових справ (додаток N 4) та алфавітна книга спадкових справ (додаток N 5). У книзіобліку спадковихсправ реєструються:заяви проприйняття спадщини;заява провідкликання заяви проприйняття спадщини;заява провидачу свідоцтвпро правона спадщину,про відмовувід спадщини;заяви провідкликання заявипро відмовувід спадщини;заява спадкоємцяна одержаннячастини вкладуспадкодавця убанку (фінансовійустанові);претензії кредиторів,а такожзаяви провжиття заходівдо охорониспадкового майна,за якимибули вжиті ці заходи;заяви про відкриття спадщини та укладаннядоговору на управління спадщиною;заява про видачу свідоцтвавиконавцю заповіту;заява виконавця заповіту про відмову від здійсненнясвоїх повноважень;заява відказоодержувачапро відмовувід заповідального відказування тощо.На підставі однієї ізперерахованих заяв,зареєстрованої першою,заводиться спадковасправа наім`япомерлого. Нотаріус за даними Єдиного реєстру заповітів, спадкових договорів та спадкових справ ( z0714-00 ) перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби - вимагає цю справу для подальшого провадження».

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.2.1. Положення про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000р. № 51/5, в редакції чинній на момент заведення спадкової справи, заведені спадкові справи підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі. Реєстрація заведення спадкових справ здійснюється шляхом унесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи за № 149/05 від 15.02.2005р., яка витребовувалась судом, державним нотаріусом Ясинською Н.М. не проводилась перевірка наявності заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , про що свідчить, зокрема, відсутність відповідних витягів у матеріалах спадкової справи, а також спадкова справа не реєструвалась в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ, всупереч вищенаведеним положенням.

Крім цього, в матеріалах спадкової справи за № 149/05 від 15.02.2005р. міститься Витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи) № 24587502 від 28.08.2010р., сформований державним нотаріусом Ясинською Н.М., в якому міститься інформація про те, що 28.01.2005р. П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою вже була заведена спадкова справа за № 91/05 у нотаріуса та за № 3883762 у Спадковому реєстрі (стан чинний). Однак, не зважаючи на з`ясування такої інформації, а саме існування вже заведеної спадкової справи за № 91/05 від 28.01.2005р. у нотаріуса, державним нотаріусом Ясинською Н.М. не було витребувано вказану спадкову справу для подальшого провадження та визначення реального кола спадкоємців, як це було передбачено нормами чинного законодавства.

Не зважаючи на з`ясування вищенаведених обставин, 17.11.2010р. державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Ясинською Н.М. було видано матері покійного батька позивачки ОСОБА_4 , в рамках спадкової справи за № 149/05 від 15.02.2005р., свідоцтво про право на спадщину на все спадкове майно частину квартири АДРЕСА_1 . Тим самим виключивши позивачку із складу спадкоємців та позбавивши її права на спадщину після смерті батька.

Відповідно до п. 206 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004р., в редакції чинній на момент на момент видачі ОСОБА_4 , свідоцтва про право на спадщину за законом, свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщині інших спадкоємців. Якщо спадщину на нерухоме майно прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Якщо свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом не всім спадкоємцям і не на все спадкове майно, у тексті його зазначається, яка частка спадщини залишається відкритою.

Згідно із ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Як вбачається із відповіді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вих. № У-161/10.5-07/801 від 15.03.2023р.: «У відповідь на Ваше звернення від 09.02.2023р. щодо дій державного нотаріуса П`ятої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Ясинської Н.М., яке надійшло до Міністерства юстиції України, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції повідомляє наступне: …15.02.2005р. на підставі заяви ОСОБА_4 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом Ясинською Н.М. заведено спадкову справу № 149/05 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У своїй заяві ОСОБА_4 вказала, що крім неї інших спадкоємців немає. У матеріалах спадкової справи № 149/05 відсутні витяги з Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ за 2005 рік та Довідки про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ. Додатково інформуємо, що за наслідками розгляду звернення з нотаріусом Ясинською Н.М. проведено оперативну нараду, на якій наголошено на необхідності належного ставлення до виконання своїх обов`язків та рекомендовано пройти підвищення кваліфікації».

Згодом, після смерті ОСОБА_4 , вказану частку успадкувала ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2226 від 05.12.2016р., виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. Після чого, 14 грудня 2016 року дана квартира була відчужена ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Товариству з обмеженою відповідальністю «БОДМІН-УКРАЇНА», на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С., за реєстровим № 2278.

У судовому засіданні також допитувалися в якості свідків державні нотаріуси П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Бобеляк Тетяна Володимирівна та ОСОБА_10 .

Так, свідок державний нотаріус Бобеляк Тетяна Володимирівна суду пояснила, що в 2005 році вона заводила спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , який помер в 2004 році за заявою його доньки ОСОБА_2 . Вказала, що рідна сестра позивачки відмовилась на її користь від прийняття спадщини після смерті батька. Заява про прийняття спадщини в них стандартної форми, немає обов`язку ставити на ній печатки нотаріальної контори. Заява про прийняття спадщини подається нотаріусу особою особисто. Якщо особа немає можливості з`явитись до нотаріуса особисто, така заява може бути оформлена в будь-якого нотаріуса на нотаріальному бланку і підпис на такій заяві повинен бути нотаріально засвідчений. Спадковій справі було присвоєно два номери: внутрішній (номер в нотаріуса) та в Спадковому реєстрі, що підтверджується Довідкою про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справи. Про заведення спадкової справи було внесено запис до Книги обліку і реєстрації спадкових справ. Для відкриття спадкової справи достатньо свідоцтва про смерть та паспорта, всі інші документи надаються для отримання свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтва про право на спадщину в рамках даної спадкової справи не видавались. Спадкова справа не була закінчена, а зберігалась в нотаріальній конторі. На спадкоємця покладається обов`язок отримати свідоцтво про право на спадщину, але строки такого отримання нормами чинного законодавства не передбачені.

Допитана як свідок, державний нотаріус Ясинська Ніна Миколаївна, повідомила суду, що вона заводила спадкову справу після смерті ОСОБА_6 за заявою його матері ОСОБА_4 . Перевірки наявності заведених спадкових справ та формування витягів за результатами такої перевірки вона не здійснювала, оскільки за це відповідав реєстратор в нотаріальній конторі. В заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 не вказала про наявність інших спадкоємців. В нотаріальній конторі є зразки заяв про прийняття спадщину, на яких не обов`язково ставити печатку нотаріальної контори. Для відкриття спадкової справи достатньо лише паспорта та свідоцтва про смерть особи. В 2010 році при отриманні витягу зі Спадкового реєстру не зауважила наявність іншої спадкової справи. Якщо б зауважила спадкували усі спадкоємці і вона повинна була б передати справу або приєднати попередню до своєї.

Відтак, позиція позивача підтверджується і допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які не спростовуються іншими матеріалами справи.

Згідно із положень ст. 1296 ЦК України, в редакції чинній на момент відкриття спадкової справи за заявою позивачки, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України, в редакції чинній на момент відкриття спадкової справи за заявою позивачки, спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Правових наслідків невиконання такого обов`язку, зокрема у вигляді втрати права на спадщину, положеннями цивільного законодавства не передбачено. Водночас, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, але не отримав свідоцтва про право на спадщину, не має можливості розпоряджатися таким майном, оскільки у нього немає правовстановлюючого документа на спадкування нерухомого майна.

Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (частина перша статті 1301 ЦК України).

У ЦК України закріплено можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва).

У постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15 (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18) Верховний Суд виклав правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Отже, видачею 17 листопада 2010 року державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Ясинською Н.М. ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на все спадкове майно, без врахування права позивачки, як спадкоємця, який прийняв спадщину (2/3 частки від спадкового майна, що складає 1/6 частку в квартирі) та з допущенням ряду порушень нормативно-правових актів у сфері нотаріату порушено спадкові права позивачки, що є підставою для визнання такого свідоцтва недійсним.

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина другастатті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбаченихстаттею 388 ЦК України, зокремау разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду України від 23 січня 2013 рокуу справі № 6-164цс12, від 06 липня 2016 року у справі № 6-3095цс15).

Відповідно до п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі № 338/180/17, право та інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

Згідно із п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127, для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбаченістаттею 27Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника на таке майно було зареєстроване в Державному реєстрі прав.

Частиною 1 ст. 392 ЦК України передбачено, що: « Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності».

Тобто, для проведення державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду заявником подаються документи, що підтверджують право власності в даному випадку рішення суду про визнання права власності в порядку спадкування.

Крім цього, представником відповідача ТОВ «БОДМІН-УКРАЇНА» зазначалось про пропуск позивачкою строку для звернення до суду із вказаним позовом.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У частині першій статті 261 ЦК України передбачено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

Насамперед для визначення моменту виникнення права на позов важливими є об`єктивні обставини - сам факт порушення права, а із встановленням моменту порушення права позивача підлягають встановленню суб`єктивні обставини - момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року у справі № 285/2226/20, колегія суддів не в повній мірі погодилась із висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди не врахували, що перебіг позовної давності необхідно пов`язувати саме із фактом видачі свідоцтва про право на спадщину другому із спадкоємців, а у разі якщо особа, права та інтереси якої порушені видачею такого свідоцтва, доведе, що про існування такого свідоцтва, яким порушуються його права, йому стало відомо пізніше, то перебіг позовної давності варто пов`язувати саме з таким моментом.

Як встановлено судом, оскаржуване свідоцтво про право на спадщину за законом на частку в спірній квартирі було видано ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Право власності на вказану частку, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 листопада 2010 року, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.11.2016р., тобто після спливу 6 років. До 15.12.2021 року ОСОБА_3 була зареєстрована у квартирі, що безпосередньо підтвердилось нею в судовому засіданні.

Про видачу ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно та, відповідно, порушення свого права на спадщину, позивачка дізналася із відповіді П`ятої Львівської державної нотаріальної контори вих. 805/02-14 від 17.05.2021р.

А тому, суд приходить до переконання, що перебігом позовної давності варто пов`язувати саме момент коли позивачка звернулась до нотаріальної контори з приводи оформлення спадкових прав після смерті батька та їй стало відомо про видачу оскаржуваного свідоцтва іншому спадкоємцю, а саме - 17.05.2021р. Інших доказів на підтвердження того, що позивачці стало відомо раніше про наявність оскаржуваного свідоцтва суду сторонами не було надано.

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи представника відповідача ТОВ «БОДМІН-УКРАЇНА» про пропуск позивачкою строків позовної давності позивача, так як підстави для застосування позовної давності відсутні.

Відповідно до першого речення ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В свою чергу положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 р. передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст.16ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є визнання права, припинення дії, яка порушували право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача було обґрунтовано доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх вимог.

З урахуванням вищевказаного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що з метою захисту порушених майнових прав позивача слід задовольнити позов повністю.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язкуз чим,з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню понесені останню судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом, у сумі по 2 270 гривень з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 80, 81, 89, 223, 259-261, 263-265, 273 ЦПК України -

вирішив:

позов задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_4 державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Ясинською Н.М. 17 листопада 2010 року за реєстровим № 4170 на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Комар С.С. 05 грудня 2016 року за реєстровим № 2226 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку в квартирі АДРЕСА_1 .

Витребувати з чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодмін-Україна» (код ЄДРПОУ 32162384) на користь ОСОБА_2 1/6 частку у квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2270 гривень понесених судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДМІН-УКРАЇНА» на користь ОСОБА_2 2270 гривень понесених судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «БОДМІН-Україна, код ЄДРПОУ: 32162384, місцезнаходження: м. Київ вул. Котарбінського Вільгельма, буд. 17, кв. 73.

Третя особа П`ята Львівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02899447, місцезнаходження: м. Львів вул. Генерала Чупринки, 69.

Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Комар Світлана Степанівна, місце здійснення діяльності: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено - 29.06.2023 року.

Суддя Мартинишин М.О.