Рішення

від 31.05.2023 по справі 607/18384/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2023 Справа №607/18384/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Онищук М.Б., представника ДП - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів - адвоката Снітинського Б.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів з участю третьої особи Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок затоплення,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори № 13, Житлово-будівельних кооперативів про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 , яка належить позивачу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, вказує, що 09 листопада 2020 року було виявлено факт затоплення квартири. Протікання відбулось з технічного поверху після включення центрального опалення і причиною цьому є несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо ремонту даху та водопровідних труб, його бездіяльність, оскільки Дочірнє підприємство-2 Житлово-експлуатаційної контори № 13 Житлово-будівельних кооперативів не вживало необхідних заходів для усунення протікання даху, перевірки стану придатності готовності будинку до осінньо-зимового періоду та при включенні теплопостачання і тому належну ОСОБА_1 квартиру було затоплено. Внаслідок цього було пошкоджено електропроводку, стелі, стіни та підлогу, меблі та речі особистого вжитку, квартира не придатна для проживання, перебуває в аварійному стані.

Позивач вказала, що 01.12.2020 було отримано складений відповідачем акт обстеження квартири АДРЕСА_1 . Вищевказаний акт обстеження складався у відсутності власників квартири, а в присутності працівниці відповідача, яка жодного разу не була в квартирі АДРЕСА_1 , чим порушено вимоги Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 №12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» та «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76. 02.12.2021 ОСОБА_2 звернувся повторно з письмовою заявою до ДП-2 ЖЕК №13 ЖБК про обстеження квартири АДРЕСА_2 щодо затоплення та складення відповідного акту. 08.04.2021 із супровідним листом за вихідним номером № 12 було отримано акт від 15.12.2020 про наслідки затоплення квартири АДРЕСА_1 . Також, вказує, що повністю пошкоджено шафу купе, вартість якої складає 36 925 грн.

Позивач вказала, що у вищевказаній квартирі на даний час неможливо проживати, оскільки у місцях затоплення поверхні покриваються небезпечним грибком, спорами грибка, які знаходяться в повітрі негативно можуть відображатися на здоров`ї. Меблі в квартирі пошкоджені. ОСОБА_1 разом із своєю сім`єю змушені докладати зусиль для нормалізації свого життя та побуту, оплачуючи неналежні та неякісні послуги відповідача. Ураховуючи наведене, оскільки шкоду заподіяно саме з вини Дочірнього підприємства-2 Житлово-Експлуатаційної контори №13 ЖБК, тому є підстави для стягнення з нього 33 570 грн вартості ремонтно-будівельних робіт, а також 36 925 грн вартості шафи купе, а тому з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути 70 495 грн (33 570 грн + 36 925 грн) майнової шкоди внаслідок залиття квартири.

Крім цього, в результаті завданої відповідачем матеріальної шкоди шляхом затоплення квартири позивачу завдано моральну шкоду, яка виразилась в тому, що змінився спосіб життя в гіршу сторону, вони не могли довгий час користуватися квартирою, в ній відпочивати, проводити свій відпочинок та час дозвілля, приймати гостей, родичів, внуків, знайомих, так як стіни та стеля в квартирі пошкоджені водними потоками, паркет відслоївся від бетонної основи стяжки, в квартирі відсувався запах цвілого та не свіжого повітря. Всі різдвяні та інші свята позивач разом із членами своєї сім`ї проводили не в своїй квартирі, були позбавлені можливості реалізувати свої права на встановлення новорічної ялинки, відчуття різдвяних свят, знаходилися в різних людей та їхніх помешкання, що приводило до дискомфорту, пригнічення та образи. Виходячи із наведеного позивач просить стягнути із відповідача у її користь 20000 гривень грошового відшкодування завданої моральної шкоди.

З огляду на викладене, просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача разом 90 495 грн матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок затоплення квартири.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.10.2021 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів надійшов до суду відзив на позов, відповідно до якого відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставним, а доводи викладені у позові надуманими з огляду на наступне. Як вбачається із акту обстеження квартири від 15.12.2020 за участі начальника ДП-2ЖЕК 13 ЖБК Савули Р.С., заступника начальника управління житлово-комунального господарства благоустрою та екології Мокляка В.І., під час обстеження аварійності мереж не встановлено, та не виявлено пошкодження покрівлі, що могло стати причиною затоплення. Зі слів ОСОБА_2 (сина позивачки), затоплення відбулось внаслідок витоку гарячої води з розповітрювачів центрального опалення, які розташовані на горищі даного будинку. Однак, на думку представника відповідача, дана інформація спростовується тим, що там вмонтовані автоматичні розповітрювачі. Окрім того, стверджує, що під час запуску системи опалення запірна арматура в будинку була справна, викликів на аварійні ситуації не зафіксовано. Вказує, що актом від 17.11.2020, час та причини залиття квартири не встановлені, оскільки власники не проживають тривалий час.

Щодо стягнення моральної шкоди, представник відповідача вказує, що позивачем не доведено завдання шкоди, а тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди. Також, пояснює, що в період затоплення квартири система опалення в будинку була готова до опалювального сезону, тому припускають, що можливо мав факт самовільного втручання в систему теплопостачання до 16.10.2020 (дата включання системи теплопостачання). Враховуючи наведене, вважає, що відсутня вина відповідача у заподіянні шкоди ОСОБА_1 .

Окрім цього, вказує, що відповідно до фотофіксації оголошення розміщеного у будинку АДРЕСА_3 , ключі від горища технічного поверху у вказаному будинку знаходять у квартирах АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_5 . Тому, можна прийти до переконання, що ключі від входу до технічного приміщення знаходять не лише ДП-2ЖЕК13ЖК, але й у мешканців, які є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Таким чином, представник відповідача пояснює, що навіть припустивши, що витік гарячої води міг мати місце, поза будь-яким сумнівом неможливо встановити, що відкривання крану сталось саме з вини відповідача, адже доступ до технічного приміщення, де розміщено труби мережі теплопостачання є у інших співвласників будинку у яких є ключі до технічного поверху.

Враховуючи вище вказане, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника третьої особи Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» надійшли до суду письмові пояснення, відповідно до яких КП «ТМТКЕ» вказує, що не несе відповідальності за справний стан внутрішньо будинкових теплових мереж. У 2020 році опалювальний період розпочався 16 жовтня 2020 року відповідно до розпорядження міського голови № 229 від 15.10.2020 "Про початок опалювального сезону". Постачання теплоносія в будинок АДРЕСА_6 здійснюється від котельні, яка розташована на АДРЕСА_7 . В період з 16 жовтня по 10 листопада 2020 року та гідроударів на тепловій мережі від котельні на АДРЕСА_7 до будинку АДРЕСА_6 не було. В період з 16 жовтня по 10 листопада 2020 року від мешканців квартири АДРЕСА_1 до КП "ТМТКЕ" звернення щодо затоплення квартири не поступало. Також не було таких звернень і від інших мешканців цього будинку. В будинку АДРЕСА_6 індивідуальний тепловий пункт (ІТП) на момент затоплення (жовтень-листопад 2020 року) встановлений не був. Підготовчі роботи щодо встановлення ІТП у зазначеному будинку розпочались в жовтні 2022 року. Враховуючи викладене, представник третьої особи вважає, що вини КП "МТКЕ" у заподіянні шкоди позивачці внаслідок затоплення квартири немає.

Представник позивача - адвокат Онищук М. Б. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - адвокат Снітинський Б. Є. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позов є необґрунтованим та безпідставним з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні вказала, що вона є сусідкою позивачки та проживає за адресою АДРЕСА_8 . Пояснила, що в середині жовтня 2020 року працівники ЖЕКу на технічному поверсі (10-11 поверсі) розвоздушували опалювальну систему, після чого сином позивачки ОСОБА_4 було виявлено затоплення квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_5 10.11.2020 свідок ОСОБА_3 та ОСОБА_6 пішли на технічний поверх будинку та побачили, що у місці де розміщений кран для спуску повітря, було відро з водою, а також було видно потьоки на підлозі. Стверджує, що вона часто бувала у квартирі позивачки, останньою декілька років перед затопленням було зроблено ремонт. Зазначила, що ДП-2ЖЕК13ЖК недбало ставиться до своїх обов`язків, 9 поверх будинку постійно затоплює. Пояснила, що ключі від технічного поверху будинку знаходяться також у неї.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що у листопаді 2020 року коли вона прийшла у квартиру ОСОБА_1 , побачила на стелі у кімнатах сліди від затоплення, у квартирі була мокра підлога, здутий паркет, мокрі речі та шафа купе. Вказала, що до затоплення бувала у гостях у даній квартирі, ремонт був у належному стані. Через вказане, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були змушені переїхати на іншу квартиру, оскільки жити у затопленій квартирі неможливо. Також, зазначила, що була присутньою у квартирі коли приходили працівники ЖЕКу, однак вони тільки усе сфотографували і не склали відповідних актів на місці, акт склали пізніше без присутності позивачки чи її сина.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначив, що живе у квартирі АДРЕСА_9 та є сусідом позивачки. ЖЕК ставиться до своїх обов`язків недбало, внаслідок чого відбулося затоплення квартири ОСОБА_1 , а саме у квартирі був здутий паркет, на стінах у кімнатах були сліди від потьоків, у двох кімнатах квартири дуже добре було видно сліди від затоплення. Пояснив, що він разом із ОСОБА_4 виходив на технічний поверх будинку, де було видно, що вода текла з даху або труб.

Судовий експерт Бутакова М. А. у судовому засіданні підтримала викладені у Висновку експерта № 15 обставини та висновки.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 статті 386 Цивільного кодексу України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 80,5 кв. м., житловою - 50,4 кв. м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.11.2007.

ОСОБА_3 та ОСОБА_7 10.11.2020 засвідчили факт затоплення квартири АДРЕСА_10 з технічного поверху будинку, а саме, що в одній з кімнат, які були затоплені мокрий та здутий паркет, мокрі та пошкоджені особисті речі, мокрі сліди жовтого кольору на шпалерах, які знаходять на стелі, мокрі та пошкоджені шпалери на стінах. Також, на шафі купе, яка знаходиться в кімнаті видимі сліди затоплення та здуття шафи. В сусідній кімнаті мокрі та пошкоджені шпалери та частково здутий паркет і плінтус з видимими слідами води.

17.11.2020 комісією в складі головного інженера ЖЕКу Гніздюх Б. Т., майстрів дільниці Заяць П. Д. , Глухої О. Я. склали акт про те, що ними було обстежено кв. АДРЕСА_1 на предмет затоплення квартири, та встановлено, що у квартирі є плями жовтого кольору на стелі та стінах в кімнатах, а також здута паркетна підлога в одній кімнат (приблизно 10 кв. м.). Причиною походження цих недоліків є невідомою, так як власник квартири тривалий час не проживав за даною адресою. З його слів, затоплення помешкання відбулося внаслідок витоку гарячої води центрального опалення, яке розташоване на горищі будинку. Проте, на час перевірки 17.11.2020 комісією не встановлено жодних пошкоджень та витоків води.

Згідно з листом № 87 від 09.12.2020 ДП-2 Житлово-експлуатаційна контора № 13 житлово-будівельних кооперативів, адресованого ОСОБА_2 , запуск системи опалення у м. Тернополі проводився 16-18 жовтня поточного року, заяв від мешканців будинку з приводу затоплень квартир під час проведення вищевказаних робіт не надходило, малоймовірною є причина затоплення запуск системи опалення.

Відповідно до акту про наслідки затоплення квартири АДРЕСА_1 від 15.12.2020, комісією в складі начальника житлово-експлуатаційної контори №13 ЖБК Савури Р. С., заступника начальника відділу управління житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради Мокляк Я. І. та мешканця квартири АДРЕСА_1 на предмет її затоплення; при обстеженні квартири АДРЕСА_1 комісією встановлено, що внаслідок попадання води з горища будинку в квартиру, яка знаходилася на 9 поверсі, було затоплено одну з кімнат вказаної квартири, загальною площею 11,6 кв. м., одночасно при обстеженні мереж аварійності не встановлено і не виявлено пошкодження покрівлі, що могло стати причиною затоплення. Під час обстеження встановлено, що в процесі затоплення квартири водою було пошкоджено стелю, стіни та паркетну підлогу кімнати, загальною площею 11,6 кв. м.

02.09.2021 ОСОБА_2 звернувся із до начальника ДП - «2» житлово-експлуатаційної контори №13 ЖБК із вимогою про усунення відшкодування збитків, у якій просив виконати взяті на себе зобов`язання за договором та провести відновлюваний ремонт або виділити кошти для проведення ремонту.

Як вбачається з висновку експерта № 15 Бутакової М. А. ТОВ «Судово-експертне бюро України» від 03.08.2022, мав місце факт затоплення квартири АДРЕСА_1 , ознаки пошкоджень квартири встановлені в результаті проведеного візуального обстеження, характерні для дії води та спричинені внаслідок затоплення; вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, що утворились внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 , становить 33 570 грн, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок затоплення вищевказаної квартири становить 33 570 грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в повному обсязі. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Відповідно до п.4,6 ч.2 ст.8 Закону «Про житлово-комунальні послуги», Виконавець комунальної послуги зобов`язаний: своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Пунктом 2.8.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 встановлено, що під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються, зокрема, такі роботи: приведення в технічно справний стан прибудинкової території із забезпеченням безперешкодного відведення атмосферних і талих вод від відмостки, спусків (входів) у підвал і їх віконних приямків; забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

У деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на позивача. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до п. 5.2.7. «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 року (надалі - Правила), особи, відповідальні за загальний стан теплового господарства та технічний стан і безпечну експлуатацію теплових установок і мереж, повинні забезпечити, зокрема:

- технічно справний стан теплових установок і мереж, іншого устаткування, яке належить до теплового господарства суб`єкта господарювання;

- експлуатацію та обслуговування теплових установок і мереж відповідно до вимог цих Правил, вимог нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки, користування тепловою енергією та пожежної та техногенної безпеки, інших нормативних документів.

Таким чином, саме на виконавця - суб`єкта господарювання (в даному випадку ДП - «2» Житлово-експлуатаційної контори - 13 Житлово-будівельних кооперативів), предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг щодо теплових установок та мереж, покладається обов`язок утримувати їх в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт.

При цьому, аналізуючи матеріали справи можна дійти висновку, що підтверджено дослідженими у судовому засіданні доказами той факт, що залиття житлового приміщення позивача мало місце в результаті пошкодження труби на ділянці теплової мережі, яка знаходиться на балансі Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори - 13 Житлово-будівельних кооперативів.

У судовому засіданні представником відповідача дані обставини жодними належними та допустимими доказами не спростовано.

Доводи представника відповідача про те, що під час запуску системи опалення запірна арматура в будинку була справна, викликів на аварійні ситуації не зафіксовано, а тому відсутні підстави вважати, що вказане могли б спричинити залиття приміщення позивача, суд не приймає до уваги, а також неспроможними є доводи представника відповідача про недоведеність вини відповідача у заподіянні ОСОБА_1 шкоди внаслідок залиття квартири, оскільки у деліктних зобов`язаннях діє презумпція вини, при цьому відповідач не довів свою невинуватість. Окрім цього, у судовому засіданні встановлено, що саме з вини відповідача та через неналежне виконання ним обов`язків, здійснення обслуговування даної тепломережі за адресою АДРЕСА_6 відбулось затоплення квартири позивачки.

Разом з тим, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язків щодо утримання в належному технічному стані теплових установок та мереж у житловому будинку по АДРЕСА_6 , які перебувають на його балансі та утриманні, було пошкоджено належне позивачу ОСОБА_1 майно, а саме - квартиру АДРЕСА_2 . Також, на думку суду, позивачем у позовній заяві вірно визначено винного суб`єкта (заподіювача шкоди), наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього.

Щодо позовної вимоги про стягнення повної вартості за пошкодження шафи купе у розмірі 36 925 грн, суд приходить до переконання про відсутність визначених законом підстав для задоволення такої позовної вимоги, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт заподіяння йому відповідачем майнової шкоди, внаслідок затоплення шафи, зокрема пошкодження її у повній мірі та необхідність відшкодування коштів у вказаній сумі,а також те, що вона стала непридатною для використання, а тому у задоволенні позовних вимог у частині стягнення майнової шкоди за пошкодження шафи купе у розмірі 36 925 грн слід відмовити за недоведеністю.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, у відповідності до розрахунку вартості ремонтно-будівельних робіт згідно висновку експерта №15 від 03.08.2022, підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 33 570 грн, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 .

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з таких встановлених в судовому засіданні обставин, відповідних ним доказів та норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз`яснень, викладеними у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зокрема, дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Крім того, що стосується її розміру, то відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У даному конкретному випадку суд вважає, що позивачкою доведено, що пережиті нею негативні емоції досягли певного рівня «страждань».

Суд вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачці моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належної позивачці квартири, що є наслідком її залиття. Так, позивачка тривалий час була позбавлена можливості вести звичайний спосіб життя, ОСОБА_1 довелось прикласти додаткових зусиль, чим викликані зміни в її повсякденному житті, а також ураховуючи стрес, викликаний залиттям квартири, а також з огляду на безвідповідальне ставлення відповідача до свого обов`язку відшкодувати шкоду, у зв`язку з чим позивачці довелось звернутися до суду і витратити час на захист своїх прав.

Суд вважає, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачкою до відшкодування у 20 000 грн, є необґрунтовано завищеним, а тому з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.

Частиною 6 статті 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з меморіального ордеру №@2PL793093 від 28.06.2022, позивачем ОСОБА_1 сплачено 15 101,60 грн за проведення судової будівельно-технічної експертизи для визначення розміру шкоди, витрати за проведення якої слід стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 465/3424/10-ц (провадження № 61-3038св21).

Встановлено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Онищук М. Б. подала клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги надано:

- договір про надання правничої допомоги від 02.09.2021, який укладено між адвокатом Мовчан А. О. та ОСОБА_2., який діє в інтересах ОСОБА_1 ;

- акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.05.2023 до договору про надання правничої допомоги від 02.09.2021, відповідно до якого сума вартості наданих адвокатом послуг за цим актом становить 15 000 грн є фіксованою та включає оцінку та правовий аналіз ситуації, консультування клієнта, збір та формування необхідних документів, написання, оформлення та подання позовної заяви у справі № 607/18384/21, участь у судових засіданнях у вказаній справі з урахуванням часу, який адвокат витрачав на дорогу для участі у судовому засіданні, підготовку інших процесуальних документів по справі № 607/18384/21;

- договір про надання правничої допомоги від 03 жовтня 2022 року, який укладено між адвокатським об`єднанням «Лексгард». та ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ;

- акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.05.2023 до договору про надання правничої допомоги від 03.10.2022, відповідно до якого сума вартості наданих адвокатом послуг за цим актом становить 10 000 грн є фіксованою та включає оцінку та правовий аналіз ситуації, участь у судових засіданнях у вказаній справі з урахуванням часу, який адвокат витрачав на дорогу для участі у судовому засіданні, підготовку процесуальних документів по справі № 607/18384/21.

Таким чином, загальна вартість понесених позивачкою витрат на оплату професійної правничої допомоги становить 25 000 грн.

Заяву про зменшення цих витрат відповідачем не подано, хоча згідно із наявною у матеріалах справи довідкою вказане клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу було надіслано відповідачу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позовні вимоги задоволено частково, а саме на 43 570 грн із 90 495 грн заявлених позивачем, що становить 48,15 % (розрахунок: 43 570 ? 100% / 90 495), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 48,15 % із заявлених 25 000 грн витрат на правову допомогу, що становить 12 037,50 грн (розрахунок: 25 000 ? 48,15% / 100%).

Крім того, з відповідача Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори - 13 Житлово-будівельних кооперативів на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути мінімальний розмір судового збору станом на день подання позовної заяви у сумі 908 грн.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 16, 23, ч. 2 ст. 382, 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів в користь ОСОБА_1 33570 (Тридцять три тисячі п`ятсот сімдесят) гривень грошового відшкодування завданої в результаті затоплення матеріальної шкоди.

Стягнути із Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів в користь ОСОБА_1 10000 (Десять тисяч) гривень грошового відшкодування завданої в результаті затоплення моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів в користь ОСОБА_1 15101,60 гривень сплачених позивачем за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Стягнути із Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів в користь ОСОБА_1 908 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути із Дочірнього підприємства - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів в користь ОСОБА_1 12037,50 гривень понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_11 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .

Відповідач: Дочірнє підприємство - «2» Житлово-експлуатаційної контори-13 Житлово-будівельних кооперативів, адреса: вул. Довженка, 17, м. Тернопіль, 46022, код ЄДРПОУ 36509117.

Третя особа: Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго», адреса: вул. Івана Франка, 16, м. Тернопіль, 46001.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич