Номер провадження: 11-кп/813/593/23
Справа № 498/583/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
цивільного позивача ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_9 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_8 , на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2022 року в рамках кримінального провадження № 12015160280000446, внесеного до ЄРДР 02.11.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодруби Миколаївського району Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, водія екстреної медичної допомоги КП «Автобаза санітарного транспорту» м. Одеса, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
установив:
Зміст оскарженого судового рішення
Зазначеним вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 3 років без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно статті 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, якщо він протягом вказаного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі п. "ґ" ст. 1, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом основного покарання.
Цивільний позов ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до «СК "Євроінс Україна», КУ "Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медичних катастроф", КП «Автобаза санітарного транспорту» про стягнення страхового відшкодування, матеріального збитку і моральної шкоди залишено без розгляду.
Скасовано арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 02 листопада 2015 року на мотоцикл марки «Soul ZSS 124F», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та автомобіль марки «АС-АС-G 322214 ШМДА-2» з державним номерним знаком НОМЕР_2 .
Речові докази у кримінальному провадженні:
- мотоцикл марки «Soul ZSS 124F» , реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 є ОСОБА_10 повернуто власнику;
- автомобіль АC-G 32214 ШМДА-2, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є КУ «ООЦЕМД і МК», повернуто за належністю власнику.
Стягнуто з ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь держави витрати на залучення експертів та проведення судових експертиз у розмірі 26677 (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 56 копійок.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, 01.11.2015 року, біля 13 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив пункти: 2.3. б) 10.1.; 10.4. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов`язують водія:
2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.10.1«Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»
п.10.4 «Перед поворотом, праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в одному напрямку, крім, випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.»
Так в зазначений день та час водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем швидкої допомоги марки «АС-FC-G 322214ШМАД-2» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , знаходячись на правому узбіччі дороги по вул. Центральній в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області (на відстані біля 20 метрів від магазину «Універсам», який розташований по вул. Центральній 103, смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області) по направленню в сторону с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області,вирішив виконати маневр лівого розвороту, про те заходів, що, виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, не переконався, що виконуючи цей маневр поза перехрестям, не з відповідного крайнього положення на поїзній частині даного напрямку, він не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розрахував на їх відвернення.
У той самий час ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухався на мотоциклі марки «Soul ZSS124F» з державним номерним знаком НОМЕР_5 по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю дороги, по правої смузі проїжджої частини з двохстороннім рухом, по одній смузі руху в протилежних напрямках, що позначені відповідною розміткою по вул. Центральній (стара назва вул. Леніна) смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області в напрямку с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області зі швидкістю біля 37 км/год.
Грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху і свідомо допускаючи факт можливого виникнення і розвитку аварійної ситуації, водій ОСОБА_7 перед початком виконання маневру лівого розвороту, вкрай уважним не був, невірно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, при відсутності будь-яких перешкод технічного характеру не дав дорогу мотоциклу марки «Soul ZSS124F» з державним номерним знаком НОМЕР_5 , який-наближався ззаду, рухаючись у попутному напрямку не утримався від виконання маневру, у безпосередній близькості від зазначеного мотоциклу почав виконувати розворот ліворуч, зміщуючись до середини проїзної частини, не переконавшись в безпечності свого маневру, створив аварійну ситуацію, для водія мотоциклу, що призвело до зіткнення передньою частиною мотоцикла марки «Soul ZSS124F» з державним номерним знаком НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_8 з лівою боковою частиною автомобіля марки «АС-FC-G 322214ШМАД-2» з державним номерним знаком НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_7 . В результаті чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми у формі забиття головного мозку важкого ступеню; перелом кісток основи черепа; множинні переломи кісток лицьового черепа; закритий внутрішньосуглобовий перелом дистального метафаза променевої кістки; синці обличчя. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дорожньо- транспортної пригоди. Згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Вимоги апеляційної скарги
Не оспорюючи вирок районного суду в частині доведеності вини обвинуваченого та кваліфікації його дій, представник потерпілого подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржуваний вирок підлягає зміні у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а саме посилання суду про знаходження потерпілого ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки при госпіталізації останнього в день пригоди аналіз на вміст етилового спирту не проводився.
На підставі вищевикладеного представник потерпілого ОСОБА_9 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_8 , просить оскаржуваний вирок змінити:
- виключити з мотивувальної частини, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння та вказати, що в момент пригоди потерплій знаходився у тверезому станію;
- доповнити резолютивну частину вироку рішенням щодо скасування арешту майна та передання їх власникам.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Позиція учасників судового розгляду в судовому засіданні.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 підтримав апеляційну скаргу частково та просив лише виключити з мотивувальної частини вироку, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння та вказати, що в момент пригоди потерплій знаходився у тверезому стані.
Потерпілий ОСОБА_8 та цивільний позивач ОСОБА_10 підтримали змінену апеляційну скаргу представника потерпілого та просили її задовольнити.
Прокурор та обвинувачений заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирок районного суду в частині доведеності винуватості та правильності юридичної оцінки дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, не оспорюється, а тому апеляційний суд не наводить в ухвалі доводів на підтвердження таких висновків.
Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушенняПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст.286 КК України, тобто знаходилися у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Тільки порушенняПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченогост.286 ККУкраїни. Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто порушення підп. «а» п. 2.9 ПДР не є елементом об`єктивної сторони складу злочину, передбаченогост.286 ККУкраїни, адже саме по собі не призводить до суспільно небезпечних наслідків, передбачених у цій статті.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ККС ВС від 26.05.2020 у справі №523/12810/15-к (провадження №51-266км20), у випадку, коли правила дорожнього руху порушені кількома учасниками ДТП, до кримінальної відповідальності притягається лише та особа, протиправні дії якої перебували у причинному зв`язку з наслідками, що настали. Протиправна поведінка іншого учасника ДТП у цьому випадку є умовою спричинення відповідних наслідків та не впливає на підставу кримінальної відповідальності особи, у діях якої встановлено причинний зв`язок з наслідками, що настали.
На підставі оцінки доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, в ситуації, яка виникла на дорозі за участю автомобіля під керуванням обвинуваченого ОСОБА_7 і мотоцикла під керуванням ОСОБА_8 , суд дійшов обґрунтованого висновку, що порушення вимог пунктів 2.3 (б) 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у виді спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень. Водій автомобіля швидкої допомоги ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти зіткненню з мотоциклом під керуванням ОСОБА_8 , виконуючи вимоги пунктів 2.3 (б) 10.1, 10.4. Правил дорожнього руху України. Недотримання обвинуваченим таких правил безпеки дорожнього руху призвело до зіткнення з мотоциклом під керуванням ОСОБА_8 , що спричинило останньому тяжкі тілесні ушкодження, тобто має місце причинний зв`язок між діями обвинуваченого та наслідками, що настали. При цьому, сам факт перебування потерпілого у стані алкогольного сп`яніння у момент ДТП, не свідчить про наявність причинного зв`язку між його станом та дорожньо-транспортною пригодою.
Доводи апеляційної скарги, що потерпілий ОСОБА_8 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що у останнього після ДТП за результатами медичного дослідження було виявлено 2,9‰ алкоголю у крові (а.с.49 т.4).
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі ККВ ВС) від 09.02.2023 у справі №400/1498/18 (провадження №51-2993км22), відповідно до якої системне тлумачення норм кримінального процесуального закону, а також позиції Об`єднаної Палати Верховного Суду у постанові від 25.11.2019 у справі №420/1667/18 (провадження №51-10433кмо18) в частині вирішення питання обов`язковості проведення експертизи з подальшим складенням відповідного висновку експерта свідчить про те, що суд, обґрунтовуючи свою позицію щодо перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, вправі досліджувати та посилатись не лише на висновок експертизи, а й на інші докази, зокрема, і медичні документи, які підтверджують такий факт (акти судово-медичних досліджень, довідки, видані медичними установами тощо).
Аналогічні висновки з приводу застосування норм закону містяться також в постанові ККС ВС від 10.03.2021 у справі №676/6211/16-к (провадження №51-3919км20), відповідно до якої чинне кримінальне процесуальне законодавство не позбавляє суд права встановити факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння в момент вчинення злочину шляхом дослідження всієї сукупності доказів та не визначає, що такий факт має бути доведеним якимось певним видом доказів. Зазначене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 22.05.2018 (справа №459/3331/16-к), від 16.04.2019 (справа №739/1367/17), від 03.12.2019 (справа №571/1436/15-к), від 10.11.2020 (справа №442/66/16-к).
Посилання представника потерпілого на відповідь КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, є неспроможним, оскільки факт перебування ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння встановлено медичною установою куди був госпіталізований ОСОБА_8 після ДТП, а саме КУ «Великомихайлівська центральна районна лікарня», де лікарем-наркологом було взято біологічне середовище останнього та за результатами медичного дослідження було виявлено 2,9‰ алкоголю у крові. Після чого, о 18 годині 01.11.2015 року ОСОБА_8 санітарним автомобілем у супроводі медичних працівників був направлений в Одеську обласну клінічну лікарню, де дійсно аналіз на вміст етилового спирту у ОСОБА_8 не проводився (а.с.158 т.4).
З огляду на вказане доводи представника потерпілого про те, що потерпілий ОСОБА_8 у момент ДТП не перебувала в стані алкогольного сп`яніння, є неспроможними.
На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.
Керуючись ст.ст. 370, 372, 376, 404,405,407, 419,532 КПК України апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_9 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2022 року в рамках кримінального провадження № 12015160280000446, внесеного до ЄРДР 02.11.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2023 |
Оприлюднено | 04.07.2023 |
Номер документу | 111924340 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Артеменко І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні