Ухвала

від 27.06.2023 по справі 404/4596/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 11-сс/4809/302/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - ст. 309 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2023 року м. Кропивницький

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

при участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваної ОСОБА_9 ,

переглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 червня 2023 року, якою стосовно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Скопін, Скопінський району, Рязанська область, українки, громадянки України, заміжньої, із неповнолітньою дитиною та матір`ю пенсіонеркою на утриманні, обіймає посаду начальника відділу контролю за відшкодування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області, зареєстрованої та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів: з 17 години 42 хвилини 09 червня 2023 року до 17 години 42 хвилини, 08 серпня 2023 року, із визначенням застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 187 880 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставини вчинення кримінального правопорушення як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наступні.

ОСОБА_9 , 09.06.2023, перебуваючи по АДРЕСА_2 , отримала за прийняття та реєстрацію податкових накладних ТОВ «Офіс Плюс 2016» неправомірну вигоду від ОСОБА_10 , у розмірі 50000 гривень.

Ухвалою слідчого судді постановлено задовольнити клопотання слідчого, застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, із визначенням застави.

Своє рішення слідчий суддя районного суду вмотивував наступним.

Слідчим у клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Щодо наявності обґрунтованої підозри надано ряд доказів.

Органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що може перешкодити належному виконанню підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, або може створити загрозу для виконання завдань кримінального судочинства.

Слідчий суддя, врахувавши серед іншого тяжкість інкримінованого правопорушення, прийшов до переконання про можливість підозрюваної ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, враховано слідчим суддею й обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

З урахуванням всіх обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що належна процесуальна поведінка підозрюваної, та забезпечення виконання нею процесуальних обов`язків можливе за умови застосування щодо неї такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Із судовим рішенням слідчого судді не погоджується та оскаржує його в апеляційному порядку прокурор у кримінальному провадженні, який в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 072 800 гривень..

Свої вимоги захист мотивує наступними доводами.

Ухвала слідчого судді постановлена із порушеннями норм процесуального права, є незаконною і необґрунтованою.

ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого корисливого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності з використанням службового становища.

Підозрювана вимагала та отримала протягом двох днів 90000 неправомірної шкоди.

Під час обшуку по місцю проживання підозрюваної виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди, а крім того ще й 914700 гривень, 26460 доларів США, 5970 євро, 46000 російських рублів.

Крім того, встановлено, що у власності ОСОБА_9 перебувають автомобіль і трикімнатної квартири.

Вважає, що слідчим суддею не дотримано вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, і визначений розмір застави занадто малий і не може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, утримувати від намірів та спроб порушити покладені обов`язки.

Такий розмір застави не є достатнім і не відповідає обставинам кримінального правопорушення, майновому стану підозрюваної ОСОБА_9 .

Також зазначає, що в ухвалі слідчого судді розмір застави визначений та вказаний як 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 187 880 гривень, однак, при проголошенні ухвали, слідчим суддею оголошено розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, проголошений розмір застави суперечить визначеному в ухвалі.

На апеляційну скаргу прокурора подано заперечення стороною захисту: адвокатом ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваної ОСОБА_9 .

За змістом заперечення: слідчим суддею визначено заставу у розмірі, передбаченому вимогами ч. 5 ст. 183 КПК України; стороною обвинувачення не надано доказів про не здатність застави у визначеному розмірі забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків; тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не є підставою для збільшення розміру застави; посилання прокурора на спроможність підозрюваної сплатити заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1072800 гривень) не підтверджені фактично; виявлені органом досудового розслідування під час обшуку грошові кошти, належать третім особам (матері підозрюваної ОСОБА_11 - пенсійні виплати за 2,5 роки, безповоротна фінансова допомога від родичів, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ).

Відтак, сторона захисту просить оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 072 800 гривень, думку адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підозрюваної ОСОБА_9 , які заперечили задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Щодо підозри та обраного виду запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 5 п. 1. Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Коженмає правона свободута особистунедоторканність.Нікого неможе бутипозбавлено свободи,крім такихвипадків івідповідно допроцедури,встановленої законом: a)законне ув`язненняособи післязасудження їїкомпетентним судом; b)законний арештабо затриманняособи заневиконання законногоприпису судуабо длязабезпечення виконаннябудь-якогообов`язку,встановленого законом; c)законний арештабо затриманняособи,здійснене зметою допровадженняїї докомпетентного судовогооргану занаявності обґрунтованоїпідозри увчиненні неюправопорушення абоякщо обґрунтовановважається необхіднимзапобігти вчиненнюнею правопорушеннячи їївтечі післяйого вчинення; d)затримання неповнолітньогона підставізаконного рішенняз метоюзастосування наглядовихзаходів виховногохарактеру абозаконне затриманнянеповнолітнього зметою допровадженняйого докомпетентного органу; e)законне затриманняосіб длязапобігання поширеннюінфекційних захворювань,законне затриманняпсихічнохворих,алкоголіків абонаркоманів чибродяг; f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

При цьому, зауважується, що на даній стадії провадження колегія суддів не надає оцінки обставинам справи як їх наразі встановлено досудовим розслідуванням і не піддає аналізу жоден із зібраних доказів та їх сукупності в аспекті наявності вини або її відсутності, кваліфікації дій підозрюваного, їх належності та допустимості, оскільки вказане є прерогативою суду під час судового розгляду справи, наразі оцінено саме існування ряду доказів (фактів, інформація), що свідчать про можливе вчинення та причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Встановлено, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Підозру повідомлено 10.06.2023.

Підозра ОСОБА_9 (факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_9 могла вчинити правопорушення) підтверджується: заявою ОСОБА_10 від 23.05.2023, протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 30.05.2023, 07.06.2023, 09.06.2023, наданими слідству матеріалами третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві з додатками, протоколом освідування затриманої ОСОБА_9 , підозрюваної у вчиненні злочину, від 09.06.2023, протоколом огляду місця події від 09.06.2023.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Зважується на практику Європейського суду, - тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України: вчинення прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди, - відноситься до категорії умисних, тяжких, корисливих, корупційних, санкція його передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховується ряд таких обставин.

Підозрювана ОСОБА_9 має постійне місце проживання та реєстрації, сім`ю, утриманців, місце роботи, тобто засвідчено наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваної ОСОБА_9 , не судимої, без кримінальної історії свого минулого та в цілому задовільно характеризованої.

Однак, разом із тим зважується й на таке: підозрювана ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи міру покарання, що може їй загрожувати у разі визнання винуватою, і яка не передбачає альтернатив, крім відбування покарання в умовах позбавлення волі; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з урахуванням початкової стадії досудового розслідування та займаної посади ОСОБА_9 ,; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини вчинення підготовки до злочину та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні, інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення, не з`являтися за викликом прокурора, слідчого, слідчого судді, суду у провадженні; особисто або через третіх осіб, використовуючи набуті за час перебування на посаді зв`язки, впливати на свідка ОСОБА_10 , інших свідків та учасників кримінального провадження тощо.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.

Щодо визначення застави та її розміру.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Випадки, за яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, визначені ч. 4 ст. 183 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , не належить до такої категорії випадків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: п. 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Як встановлено, слідчим суддею, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 , визначено заставу в межах п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Колегія суддів не погоджується із висновками слідчого судді місцевого суду про розмір застави, визначений у мінімальних межах, передбачених п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України.

У конкретному провадженні, враховуючи наведені вище, встановлені судом апеляційної інстанції обставини у сукупності, виявлені ризики, що аналізовано вище, включаючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_9 , розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_9 , майновий стан підозрюваної з огляду на виявлені обшуком суми грошових коштів у підозрюваної, колегія суддів убачає виключний випадок, коли суд вважає, що застава у межах п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_9 покладених на неї обов`язків.

За цих підстав застава призначається у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ч. 6 ст. 182 КПК України регламентує: з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, - колегією суддів також визначаються обов`язки, що покладаються на підозрювану ОСОБА_9 , пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у разі звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави.

Доводи прокурора про необхідність визначення розміру застави у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1072 800 гривень, то такий розмір застави, враховуючи встановлені обставини, особу підозрюваної. є, по-перше, не обґрунтований, і, по-друге, всупереч положень ч. 4 ст. 182 КПК України, буде вважатись завідомо непомірним для підозрюваної.

Відтак, беручи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про певну слушність доводів апеляційної скарги прокурора, яка підлягає задоволенню частково, а тому, у відповідності до п. 2) ч. 3 ст. 407 КПК України, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, із постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Кіровськогорайонного судум.Кіровограда від 12червня 2023року,якою стосовно підозрюваної ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів: з 17 години 42 хвилини 09 червня 2023 року до 17 години 42 хвилини, 08 серпня 2023 року, із визначенням застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 187 880 гривень, скасувати.

Клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_15 про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 187 880 гривень задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування на строк 60 днів, - до 17 години 42 хвилин 08 серпня 2023 року.

Визначити підозрюваній ОСОБА_9 розмір застави 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.

Реквізити внесення застави:

Отримувач Кропивницький апеляційний суд

Код ЄДРПОУ (код отримувача): 42265404

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA928201720355299001000086310

У разі внесення застави звільнити підозрювану ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з-підварти,покласти напідозрювану обов`язки,передбачені ст.194КПК України:прибувати дослідчого,а такожпрокурора чисуду запершою їхвимогою,не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувона проживає/перебуває/без дозволусуду,повідомляти судпро змінусвого місцяпроживання тароботи,утримуватися відспілкування зіншими учасникамикримінального провадженняпоза процесуальноюнеобхідністю,визначеною слідчим,прокурором,судом,здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну,а такожнадавати можливістьпрацівникам органуНаціональної поліціїбезперешкодно з`являтисяпо місцюпроживання підозрюваногоза адресою: АДРЕСА_1 , з метою контролю за поведінкою підозрюваної.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3