Постанова
від 17.05.2023 по справі 298/173/20
ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 298/173/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 травня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КОЖУХ О.А., ФАЗИКОШ Г.В.

за участю секретаря ТЕРПАЙ С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 298/173/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Великоберезнянська районна державна лікарня ветеринарної медицини і Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, про визнання права на приватизацію державного житлового фонду, визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним та визнання недійсним технічного паспорта, за апеляційною скаргою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Великоберезнянського районного суду від 15 червня 2022 року, повний текст якого складено 27 червня 2022 року, головуюча суддя Лютянська М.С., -

встановив:

12.02.2020 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Горват І.І., звернулася до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі Держпродспоживслужба) та Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Великоберезнянська районна державна лікарня ветеринарної медицини, про визнання права на приватизацію державного житлового фонду та визнання рішення незаконним.

Позивачка ОСОБА_1 просила:

визнати за нею право на приватизацію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати незаконним рішення Лютянської сільської ради від 18.12.2019 № 225 про відмову в передачі їй зазначеного будинку в приватну власність шляхом приватизації.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 13.07.2020 залучено Великоберезнянську районну державну лікарню ветеринарної медицини (далі Ветеринарна лікарня) до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

05.08.2020 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Горват І.І., подала до суду заяву про зміну предмета позову та текст зміненої позовної заяви, який містив додаткову вимогу про визнання недійсним технічного паспорта на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виданий КП «ВРБТІ» 29.11.2018 в інвентаризаційній справі № 6230.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 09.10.2020 залучено Головне управлінняДержпродспоживслужби вЗакарпатській області (далі ГУ Держпродспоживслужби) до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Змінений позов мотивувався таким.

19.10.1983 Ветеринарна лікарня поселила ОСОБА_2 із сім`єю до житлового будинку АДРЕСА_1 , що перебував у оперативному управлінні лікарні.

02.01.2001 Ветеринарна лікарня уклала з ОСОБА_2 договір найму житлового приміщення. Сім`я ОСОБА_3 зареєстрована, проживає в будинку та сплачує орендну плату з 1983 року. Факт реєстрації позивачки та її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будинку підтверджується також довідкою Лютянської сільради від 14.02.2020 № 174.

У 2015 році на замовлення позивачки КП «ВРБТІ» виготовило технічний паспорт на вказаний житловий будинок, який складається з трьох житлових кімнат, коридора, кладової, кухні, що згідно з державними будівельними нормами підтверджує належність будинку до житлового.

15.11.2019 Ветеринарна лікарня звернулася до Лютянської сільської ради з метою оформлення права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок, і подала технічний паспорт на будинок, виготовлений КП «ВРБТІ» 29.11.2018, який суперечить попередньому технічному паспорту, позаяк будинок у ньому зазначений як адміністративний.

Тим часом, відповідно до ст. 8 ЖК України переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі не допускається.

Крім того, технічний паспорт на будинок від 29.11.2018 був виданий без проведення обов`язкової технічної інвентаризації будинку.

05.12.2019 позивачка звернулася до Лютянської сільської ради зі скаргою на дії Ветеринарної лікарні та із заявою про надання права на приватизацію житлового будинку АДРЕСА_1 , у чому їй рішенням ради від 18.12.2029 було відмовлено через те, що будинок є нежитловим, адміністративною будівлею, власником якої є Держпродспоживслужба.

Листом від 23.12.2019 Ветеринарна лікарня повідомила позивачку, що будинок є державним нерухомим майном, право власності на яке зареєстроване за Держпродспоживслужбою.

Посилаючись на ці обставини, на норми Конституції України щодо права громадянина на житло, ЖК України щодо статусу житлових і нежитлових приміщень, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» щодо права на приватизацію житла та порядку її проведення, Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна щодо обов`язковості її проведення, виходячи з наявності у неї права на приватизацію житлового будинку, позивачка ОСОБА_1 остаточно просила:

визнати за нею право на приватизацію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати незаконним рішення Лютянської сільської ради від 18.12.2019 № 225 про відмову в передачі їй зазначеного будинку в приватну власність шляхом приватизації;

визнати недійсним технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виданий КП «ВРБТІ» 29.11.2018 в інвентаризаційній справі № 6230.

Рішенням Великоберезнянського районного суду від 15.06.2022 змінений позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію житлового будинку АДРЕСА_1 , в інших вимогах позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що між позивачкою ОСОБА_1 і Ветеринарною лікарнею існують відносини найму жилого приміщення, що його позивачка вправі отримати у власність у порядку приватизації державного житлового фонду, передбачених законом підстав для відмови позивачці в приватизації немає, вона має конституційне право на житло, тому право на приватизацію жилого приміщення підлягає визнанню.

Водночас суд не наділений правом приймати рішення щодо приватизації житла, будинок належить до державної власності, тому підстав для скасування рішення органу місцевого самоврядування про відмову в приватизації жилого будинку немає.

Немає й підстав для визнання недійсним технічного паспорта на будинок, оскільки він належить до технічної документації та не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Відповідач Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оскаржив рішення суду в частині задоволення позову як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляції зводяться до такого.

Будинок АДРЕСА_1 не належав і не належить до державного житлового фонду, а є адміністративною будівлею, право власності на яку встановленим порядком зареєстроване за Держпродспоживслужбою. Будинок перебуває в оперативному управлінні Великоберезнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Крім того, будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2120883200:10:002:0012 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, яка перебуває в постійному користуванні Ветеринарної лікарні.

Тому отримання будинку позивачкою у власність у порядку приватизації державного житлового фонду неможливе через порушення цим вимог закону щодо порядку набуття права власності та незаконне позбавлення цим права власності держави як попереднього власника в особі уповноваженого державного органу.

Відтак будинок АДРЕСА_1 не підлягав приватизації в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», а Держпродспоживслужба не має повноважень надавати житло і проводити таку приватизацію.

ОСОБА_1 вже зверталася до суду з позовом про визнання за нею права власності на вказаний будинок за набувальною давністю (справа № 298/323/16-ц), у якому було відмовлено.

Оскільки позивачка не мала оформлених прав на будинок, вона не мала права замовляти технічну інвентаризацію будинку та виготовлення на нього технічного паспорта. У технічному паспорті на будинок за 2015 рік назва об`єкта «житловий будинок» суперечить закону та дійсним обставинам. Суд першої інстанції безпідставно, всупереч фактичним обставинам і наявним документам кваліфікував указаний будинок як житловий.

Позивачка пред`явила свої вимоги з порушенням норм ЦПК України, змінила позовні вимоги шляхом фактичного їх доповнення. Заявлення в такий спосіб нової вимоги не відповідає правилам ст. 49 ЦПК України, відповідна заява підлягала поверненню позивачці.

Понад те, ОСОБА_1 заявила вимоги, що не конкретизовані стосовно кожного з відповідачів, зокрема, не вказала, які саме вимоги має до Держпродспоживслужби і залишилося незрозумілим, у чому полягає порушення прав позивачки з боку саме цього відповідача.

Держпродспоживслужба просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову та відмовити в позові повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області подала письмове пояснення (відзив) на апеляцію, яким підтримує правову позицію Держпродспоживслужби у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Великоберезнянська районна державна лікарня ветеринарної медицини подала письмове пояснення (відзив) на апеляцію, яким підтримує правову позицію Держпродспоживслужби у справі. Наголошує, зокрема, на тому, що має в постійному користуванні земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок, а також має право оперативного управління вказаним будинком, яке підлягає захисту нарівні з правом власності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: відповідача Держпродспоживслужби ОСОБА_5 , який апеляцію підтримав, третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідачів ГУДержпродспоживслужби Келемен І.І., яка вважає апеляцію Держпродспоживслужби обґрунтованою, позивачки ОСОБА_1 , яка скаргу не визнала, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав (ст. 4 ч. 1, ст. 19 ч. 1 ЦПК України).

Особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України (тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів), ст. 12 ч.ч. 1, 4, ст. 13 ч. 3 ЦПК України); особа зобов`язана належно довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред`явлення вимог (право на позов), так і право на пред`явлення позову до конкретного відповідача та обов`язок такого відповідача відповідати за пред`явленими вимогами; предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч.ч. 2, 3, ст. 13 ч. 1, ст.ст. 76-81 ЦПК України).

Сторонами у справах позовного провадження є позивач особа, яка вважає, що її право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка,виходячи іззаявленої тимправової позиції,порушує (невизнає,оспорює,заперечує)його правота маєвідповідати запозовом (ст. 42 ч. 1, ст.ст. 48, 51 ЦПК України).

Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, який розглядає справу в межах пред`явлених позивачем вимог і з наведених ним підстав, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, під час апеляційного розгляду справи суд не вправі за відсутності для того належних підстав змінювати склад позивачів, відповідачів у справі, зміни у складі учасників процесу допустимі лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках, зокрема, при правонаступництві, якщо таке має місце після ухвалення рішення судом першої інстанції (ст. 23 ч. 1, ст. 24 ч. 1, ст. 55 ч. 1, ст. 56 ч.ч. 2, 3, 6, ст.ст. 351, 352, ст. 365 ч. 1 п. 1, ст. 368 ч. 1 ЦПК України).

Таким чином, по захист своїх порушених прав може до суду звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі належного позивача відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

Про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності пред`явлених до належного відповідача (відповідачів) вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд не дає оцінки судовому рішенню в частині, в якій воно не оскаржується, та бере до уваги пов`язані факти і обставини остільки, оскільки це необхідно для розгляду апеляції, водночас апеляційний суд не зв`язаний доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України).

Ставлячи питання про визнання за нею права на приватизацію належного до державного житлового фонду будинку АДРЕСА_1 , позивачка ОСОБА_1 виходила з того, що як наймач цього житлового будинку має право на його приватизацію в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (Закон № 2482-XII) та іншими нормами законодавства, що не визнається відповідачами.

З матеріалів справи, з урахуванням документів, що надійшли у зв`язку з апеляційним розглядом справи, вбачається таке.

ОСОБА_1 з 24.09.1983 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 і з 19.10.1984 зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 5, 144 т. 1).

За даними будинкової книги, заведеної на вказаний будинок АДРЕСА_1 , його житлова площа становить 42 кв. м, у будинку окрім позивачки ОСОБА_1 , 1963 р.н., були прописані (зареєстровані) в різні періоди часу ОСОБА_2 , 1960 р.н., ОСОБА_6 , 1984 р.н., ОСОБА_7 , 1986 р.н., ОСОБА_8 , 1989 р.н., ОСОБА_9 , 1989 р.н. (а.с. 6-8, 145-150 т. 1).

Згідно з довідкою, виданою Виконкомом Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області від 14.02.2020 за № 174, за адресою: с. Люта, № 982 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і її донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 168 т. 1).

02.01.2001 був укладений договір найму будинку АДРЕСА_1 , який названо «Типовий договір» і який, відповідно до його змісту:

підписано з одного боку головним ветлікарем району ОСОБА_11 , з іншого боку ОСОБА_2 , 1960 р.н., (число утриманців 6) з умовами:

«1. ОСОБА_2 зобов`язується утримувати приміщення наданого йому для тимчасового користування, яке знаходиться в с. Люта 982, в належному стані і як квартиронаймач виплачувати щомісячно квартплату згідно розцінок за кожен квадратний метр жилплощі.

Загальна площа становить 48,5 м кв.

В разі зміни в квартплаті вам буде повідомлено.

Квартплату вносити на рахунок В. Березнянської лікарні державної ветеринарної медицини.

Громадянин ОСОБА_2 зобов`язується виконувати всі вимоги даного договору.

Підписи: гол. ветлікар ОСОБА_11 громадянин ОСОБА_2 » (а.с. 9, 151 т. 1).

З накладної від 06.08.1983, з квитанцій до прибуткових касових ордерів за різні періоди з серпня 1983 року по листопад 2009 року вбачається, що за користування житлом ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вносили Ветеринарній лікарні платежі, що зазначалися як квартплата або як плата за оренду (а.с. 10-14, 152-154, т. 1).

Договір найму будинку від 02.01.2001 є чинним, фактичне володіння чужим майном, оскільки не встановлено та не доведено протилежне, є правомірним (ст.ст. 4, 86, 128, 256 ЦК Української РСР (1963 р.), ст. 48 ч. 5, ст. 49 Закону України «Про власність», ст. 397 ч.ч. 1, 3, ст. 398 ЦК України (2003 р.), інші норми законодавства).

19.10.2015 на замовлення ОСОБА_1 КП «Великоберезнянське районне бюро технічної інвентаризації» виготовило Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , за даними якого склад майна: житловий будинок літ. А, сарай літ Б, туалет літ. В, криниця І, огорожа № 1; будинок має загальну площу 80,8 кв. м, житлову 41,2 кв. м, складається з двох житлових кімнат, прихожої, кладової, коридора та кухні; будинок розташований на земельній ділянці площею 143,3 кв. м (а.с. 15-17 т. 1).

КП «Великоберезнянське районне бюро технічної інвентаризації» на замовлення ОСОБА_1 виготовило 19.10.2015 також інвентаризаційну справу № 5852 на будинок АДРЕСА_1 , в якій міститься вищевказаний технічний паспорт. Цю інвентаризаційну справу надано в електронній формі на стадії апеляційного розгляду справи, роздруковані документи приєднано до справи.

ОСОБА_1 ставила питання про визнання за нею права власності на вказаний житловий будинок за набувальною давністю, однак, рішенням Великоберезнянського районного суду від 07.06.2016 у справі № 298/323/16-ц їй у такому позові до Управління ветеринарної медицини у Великоберезнянському районі було відмовлено (посилання в мережі Internet на https://reyestr.court.gov.ua/Review/58140094). За даними ЄДРСР це рішення суду набрало законної сили 22.06.2016, відомостей про його оскарження в реєстрі немає.

Рішенням суду у справі № 298/323/16-ц встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а спірний будинок у 2006 році був переданий з комунальної власності у державну відповідно до наказу Державного департаменту ветеринарної медицини від 29.05.2006 № 34 на виконання наказу Міністерства аграрної політики України від 16.05.2006 № 242 «Про прийняття у державну власність цілісних майнових комплексів установ ветеринарної медицини».

29.11.2018 на замовлення Великоберезнянської районноїдержавної лікарніветеринарної медицини КП «Великоберезнянське районне бюро технічної інвентаризації» виготовило Технічний паспорт на громадський будинок АДРЕСА_1 , за даними якого склад майна: адміністративний будинок літ. А має загальну площу 80,8 кв. м, складається з двох кімнат, двох кабінетів, складу та коридора; будинок розташований на земельній ділянці без вказівки на її площу, на земельній ділянці відображений лише будинок, будь-які інші будівлі, споруди в технічному паспорті не зафіксовані (а.с. 55-61 т. 1).

КП «Великоберезнянське районне бюро технічної інвентаризації» на замовлення Великоберезнянської районноїдержавної лікарніветеринарної медицини виготовило 29.11.2018 також інвентаризаційну справу № 6230 на будинок АДРЕСА_1 , в якій міститься вищевказаний технічний паспорт, будинкова книга на житловий будинок, інші документи, а також відповідь БТІ представнику ОСОБА_1 адвокату Горвату І.І. від 05.05.2020 № 19 про те, що технічний паспорт, який раніше був виготовлений на замовлення ОСОБА_1 , погашено та виготовлено новий технічний паспорт на громадський будинок. Цю інвентаризаційну справу надано в електронній формі на стадії апеляційного розгляду справи, роздруковані документи приєднано до справи.

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.11.2019 № 1092 закріплено на праві оперативного управління за Великоберезнянською районною державною лікарнею ветеринарної медицини серед інших об`єктів і адміністративний будинок літ. А площею 80,8 кв. м у АДРЕСА_1 (а.с. 62-62 т. 1).

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2019 № 183397783 і від 13.12.2019 № 192870110 підтверджується, що:

30.09.2019 зареєстровано право державної власності на адміністративний будинок літ. А площею 80,8 кв. м у АДРЕСА_1 за Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код ЄДРПОУ 39924774) на підставі:

витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер: 10-15/14051, виданий 05.08.2019, видавник Фонд державного майна України;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48987247 від 03.10.2019, ОСОБА_12 , Великоберезнянська селищна рада Великоберезнянського району Закарпатської області;

запис про право власності: 33506743;

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1928569121208 (а.с. 52, 234 т. 1);

09.12.2019 зареєстровано право оперативного управління адміністративним будинком літ. А площею 80,8 кв. м у АДРЕСА_1 за Великоберезнянською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00698785) на підставі:

наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12.11.2019 № 1092;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50192970 від 13.12.2019, ОСОБА_12 , Великоберезнянська селищна рада Великоберезнянського району Закарпатської області;

запис про інше речове право: 34619704;

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1928569121208 (а.с. 53, 235 т. 1).

Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2020 № 208786966 зафіксовано, що:

06.05.2020 за Великоберезнянською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00698785) зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1 га з кадастровим номером 2120883200:10:002:0012, на якій розташований об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1928569121208, призначеною для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, на підставі:

технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки (для будівництва та обслуговування будівлі Лютянської дільниці ветеринарної медицини), серія та номер: 134, виданий 28.04.2020, видавник Великоберезнянська райдержадміністрація Закарпатської області;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52210386 від 13.05.2020, ОСОБА_12 , Великоберезнянська селищна рада Великоберезнянського району Закарпатської області;

запис про інше речове право: 36472617;

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2079552821208 (а.с. 236 т. 1);

Рішенням 27-ї сесії 7-го скликання Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області від 18.12.2019 № 225 відмовлено ОСОБА_1 , жительці АДРЕСА_1 , у передачі їй житлового будинку в АДРЕСА_1 , а саме, 1/2 частину ОСОБА_1 і 1/2 частину ОСОБА_13 , оскільки будівля за адресою: АДРЕСА_1 є нежитловою, є адмінбудинком, власником якого є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, будівля не перебуває на балансі Лютянської сільської ради (а.с. 21 т. 1).

У справі відсутні будь-які документи, дані до 2015 року (рік виготовлення першого технічного паспорта на будинок) і до 2019 року (рік державної реєстрації права власності на будинок і права оперативного управління ним), які б підтверджували час побудови будинку АДРЕСА_1 , підстави, на яких він перебував у володінні, управлінні Держпродспоживслужби та державних органів і установ, що передували її створенню, статус будинку (адміністративний, житловий, господарська будівля, інший), технічні параметри будинку, характер його використання тощо. Під час апеляційного розгляду справи представники Держпроджспоживслужби та ГУ Держпроджспоживслужби пояснили, що суду надані всі наявні документи щодо будинку і інших у їхньому розпорядженні немає.

За приписами ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11-16, 316-319, 321, 328, 379, 380, Глава 29 ЦК України, право власності на нерухоме майно, в тому числі, на житловий будинок, набувається в порядку, визначеному законом, і лише як таке підлягає захисту, рівно як захисту підлягає лише законний майновий інтерес, зокрема, щодо набуття майна у власність, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Виникнення, перехід і припинення права власності на нерухоме майно (нерухому річ) підлягає державній реєстрації; державна реєстрація прав речових прав є обов`язковою; права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації; об`єктивність, достовірність і повнота відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження гарантуються державою; речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (ст.ст. 177-179, 181, 182 ЦК України, ст.ст. 1-5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності; приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом (ст. 345 ч.ч. 1, 2 ЦК України).

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них; житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст.ст. 379, 380 ЦК України).

Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд; до житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об`єднанням, підприємствам і організаціям; відповідно до законодавства України до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду (ст. 4 ч.ч. 1, 3 ЖК України).

Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд) (ст. 5 ч. 1 ЖК України).

Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду; громадяни мають право на приватизацію будинків державного житлового фонду, які перебувають у власності територіальних громад (ст. 9 ч.ч. 1, 3 ЖК України).

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що:

приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (ст. 1 ч. 1);

до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму (ст. 2 ч. 1);

приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (ст. 8 п. 1);

передача … будинків … здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цьому будинку …, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника будинку … (ст. 8 п. 2);

передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (ст. 8 п. 3);

підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства) (ст. 8 п. 4);

органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку (ст. 8 п. 7);

державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону (ст. 8 п. 9);

органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом (ст. 8 п. 10);

спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом (ст. 8 п. 11).

Аналогічні норми містить і затверджене на виконання вищевказаного Закону наказом Мінжитлокомунгоспу України від 16.12.2009 № 396 (реєстрація в Мін`юсті Україні від 29.01.2010 за № 109/17404) Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.

За наведеними вище правилами приватизації підлягає, зокрема, будинок, що належить до державного житлового фонду, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевими державними адміністраціями, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

На час пред`явлення ОСОБА_1 позову і вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій право державної власності на будинок АДРЕСА_1 було і залишається зареєстрованим за Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, право оперативного управління будинком належить Великоберезнянській районній державній лікарні ветеринарної медицини, будинок має статус адміністративного і не належить до державного житлового фонду та не перебуває у віданні Лютянської (на час розгляду справи Костринської) сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Держпроджспоживслужби та Ветеринарної лікарні як житло.

Позивачка ОСОБА_1 поставила питання про визнання її права на приватизацію будинку як такого, що належить до державної власності, водночас просила визнати незаконною відмову Лютянської сільської ради в цьому праві, тоді як рада не має повноважень щодо цієї державної власності. При цьому, вимоги заявлені: за відсутності зареєстрованого права власності територіальної громади на будинок як на об`єкт державного житлового фонду; щодо будинку, який не перебуває у віданні органу місцевого самоврядування; відповідачем не визначений орган приватизації, уповноважений діяти у таких правовідносинах; право власності на будинок зареєстроване за Держпроджспоживслужбою, а право оперативного управління ним зареєстроване за Ветеринарною лікарнею.

Заявленими вимогами позивачка поставила питання по суті про визнання за нею права, реалізація якого позбавляє Держпроджспоживслужбу права власності на нерухоме майно, а Ветеринарну лікарню права оперативного управління нерухомим майном, що за ними зареєстровані.

Правомірність державної реєстрації речового права презюмується, наявність чинної і як такої обов`язкової для всіх державної реєстрації права власності на адміністративний будинок АДРЕСА_1 і державної реєстрації права оперативного управління будинком як адміністративним, відповідно, за Держпроджспоживслужбою та за Ветеринарною лікарнею на час пред`явлення позову та вирішення його судом підлягала врахуванню як позивачкою при пред`явленні позову, так і судом першої інстанції при вирішенні питання щодо можливості задоволення вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права на приватизацію розташованого за цією адресою будинку як житлового.

Відтак у справі, що розглядається, відповідно до реальних її обставин та пред`явлених вимог має місце спір про право цивільне як між ОСОБА_1 і Костринською сільською радою та уповноваженим у сфері приватизації державного житлового фонду органом місцевого самоврядування безпосереднього щодо приватизації будинку, так і між ОСОБА_1 і Держпроджспоживслужбою та Ветеринарною лікарнею щодо відповідних речових прав на нерухоме майно, результатом вирішення якого в разі задоволення позову є припинення права власності Держпроджспоживслужби на нерухоме майно і припинення права Ветеринарної лікарні на оперативне управління нерухомим майном, що знаходиться на земельній ділянці, право постійного користування якою теж зареєстроване за Ветеринарною лікарнею.

Особа, яка має зареєстроване речове право на нерухоме майно, не може бути позбавлена права і можливості на належній стадії процесу та в належному процесуальному статусі захищати своє право, заперечувати проти задоволення вимог, які впливають на підстави набуття речового права на нерухоме майно, на легітимність і обсяг цього права тощо.

Крім того, саме Ветеринарна лікарня є стороною (наймодавцем) договору найму будинку, укладеного щодо будинку, яким сім`я позивачки користувалася до цього як житловим і продовжує користуватися, лікарня приймала плату за вказаним договором.

Попри такі умови і фактичну наявність спору, в тому числі, з Ветеринарною лікарнею, яка з огляду на підстави, предмет позову та відомі позивачці обставини є одним із належних відповідачів, позивачка на власний розсуд розпорядилася своїми процесуальними правами та пред`явила позов лише до Держпроджспоживслужби та Костринської сільської ради. Ветеринарна лікарня не брала участі в справі в якості відповідача, тоді як спір безпосередньо стосується її цивільних прав і обов`язків, майнових прав та інтересів як юридичної особи, яка передала у житловий найм будинок, за якою зареєстроване речове право щодо нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні, на яке фактично претендує позивачка ОСОБА_1 . Фактичний спір у тому числі й із Ветеринарною лікарнею підтверджується матеріалами справи, змістом аргументації своїх правових позицій учасниками справи тощо.

Не брала участі в справі в будь-якому процесуальному статусі і донька позивачки ОСОБА_14 , цивільних (майнових, житлових) прав і обов`язків якої, з огляду на предмет позову та встановлені під час апеляційного судового розгляду фактичні обставини справи, стосується спір.

Суд першої інстанції маючи у справі відповідні дані суті спірних правовідносин у контексті суб`єктного складу сторін у справі не врахував. Тим часом, саме сторона у справі повинна доводити обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і саме відповідачу належить право визнати позов повністю або частково, укласти мирову угоду, реалізувати за наявності для того підстав інші права, притаманні саме відповідачу (ст. 12 ч. 3, ст.ст. 43, 49, 81, 193, 206, 207 ЦПК України). Оскільки комплекс процесуальних прав і обов`язків сторони в справі та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, різний, участь у справі особи, яка мала бути відповідачем, в якості третьої особи без самостійних вимог участі в якості відповідача не замінює та істотно звужує її процесуальні можливості, а тому порушує право на належний захист від позову.

Тож позов не був пред`явлений, а справу не було вирішено щодо належного відповідача: Великоберезнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини, яка уклала договір найму будинку, приймала за цим договором оплату, на відповідний час мала і має зареєстроване право оперативного управління нерухомим майном будинком АДРЕСА_1 раніше Великоберезнянського, а на даний час Ужгородського району Закарпатської області, розташованим на земельній ділянці, право постійного користування якою теж зареєстроване. Та обставина, що право оперативного управління майном є похідним від права власності не усуває відсутності в справі Ветеринарної лікарні як одного з належних відповідачів, оскільки Ветеринарна лікарня є юридичною особою, яка самостійно діє в цивільних і процесуальних відносинах і речове право якої на чуже майно захищається за тими ж правилами, що і право власності (ст. 396 ЦК України).

Суд не мав процесуальних підстав за відсутності належного відповідача для вирішення спору як щодо його прав, так і щодо прав позивачки та інших відповідачів по суті, що, крім іншого, може тягти наслідки, які випливають із положень ст. 352 ч. 1 ЦПК України. Таке вирішення справи є неправильним у процесуальному розумінні, рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України, вищенаведені обставини виключали можливість реального вирішення спору через відсутність у справі належного відповідача, без якого про законність розв`язання спору щодо права на приватизацію житла не йдеться.

Питання обґрунтованості позову по суті, його доведеності, наявності підстав для визнання та захисту права, на існування якого посилається позивачка, щодо інших обставин вирішуватися наразі не можуть.

За умовами справи на стадії апеляційного провадження викладені обставини не можуть бути змінені, а порушення норм закону не можуть бути усунені чи виправлені. Вирішення справи щодо неналежного відповідача або відсутність у справі на стадії її розгляду судом першої інстанції необхідного для вирішення спору належного відповідача (відповідачів) є за приписами ст. 376 ч. 3 п. 4 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення.

Виходячи з викладеного, з урахуванням положень ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України та на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4, ч. 2, ч. 3 п. 4 цього Кодексу апеляцію з урахуванням саме наведених вище обставин слід задовольнити, ухвалене з порушенням норм процесуального права рішення суду в оскарженій частині скасувати, у задоволенні вимоги позову про визнання права на приватизацію житлового будинку відмовити з процесуальних підстав внаслідок пред`явлення вимоги не до всіх належних відповідачів, через що судом було прийнято рішення про права, свободи, та інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі в передбаченому цивільним процесуальним законом статусі.

Керуючись ст.ст. 367 ч.ч. 1, 4, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст.376ч.1п.4,ч.2,ч.3п.4,ст.382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задовольнити,

рішення Великоберезнянськогорайонного судувід 15червня 2022року вчастині задоволеннявимоги позову ОСОБА_1 доДержавної службиУкраїни зпитань безпечностіхарчових продуктівта захистуспоживачів іКостринської сільськоїради Ужгородськогорайону Закарпатськоїобласті провизнання правана приватизаціюжитлового будинку АДРЕСА_1 скасувати,

у задоволенніцієї вимогипозову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 8 червня 2023 року.

Судді

СудЗакарпатський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення17.05.2023
Оприлюднено05.07.2023
Номер документу111936098
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про державну власність

Судовий реєстр по справі —298/173/20

Окрема ухвала від 17.05.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кондор Р. Ю.

Постанова від 17.05.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кондор Р. Ю.

Ухвала від 15.02.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кондор Р. Ю.

Ухвала від 30.01.2023

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кондор Р. Ю.

Ухвала від 15.09.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кондор Р. Ю.

Ухвала від 21.08.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кондор Р. Ю.

Ухвала від 07.08.2022

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кондор Р. Ю.

Рішення від 14.06.2022

Цивільне

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Лютянська М. С.

Рішення від 14.06.2022

Цивільне

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Лютянська М. С.

Ухвала від 30.07.2021

Цивільне

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Лютянська М. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні