Ухвала

від 28.06.2023 по справі 523/12500/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 523/12500/19

провадження № 61-8939ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «УПСК») про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Завдану шкоду просить стягнути з ПрАТ «УПСК» в розмірі 100 000 грн страхового відшкодування майнової шкоди; з ОСОБА_1 - 119 972,48 грн майнової шкоди, що відповідає різниці між сумою завданої шкоди й розміром ліміту страхового відшкодування та 100 000 грн - моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимогОСОБА_2 зазначила, що вона є власником транспортного засобу - VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску. 01 вересня 2017 року вказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_3 потратив у ДТП, внаслідок якої зазнав технічних ушкоджень. Іншим учасником згаданої пригоди є транспортний засіб Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 .

Шкода, заподіяна життю, здоров`ю та майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована ОСОБА_1 у ПрАТ «УПСК» на підставі полісу від 31 березня 2017 року № АК/2800381 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн, а франшиза - 0 грн.

Приморський районний суд м. Одеси постановою від 12 листопада 2019 року, яку залишив без змін Одеський апеляційний суд постановою від 12 березня 2020 року, встановив в діях водія ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та закрив провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

ПрАТ «УПСК» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування шкоди, відмова мотивована пропуском строку звернення до страхової компанії з вимогою про виплату страхового відшкодування.

Розмір майнової шкоди, завданої КТЗ позивача визначений звітом від 04 жовтня 2017 року № 30915170, складеним суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ХАВК ХОЛДИНГ в особі Крутих Є. О.

11 жовтня 2021 року уповноваженим представником позивача під розпис було отримано висновок експерта від 02 вересня 2021 року № 21-3906, відповідно до висновку ринкова вартість транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF станом на 04 жовтня 2017 року становить 199 662 грн. Документально підтверджена шкода у розмірі 219 972,48 грн, з яких: 204 891,52 грн - майнова шкода з урахуванням позиції позивача про залишення їй авто станом на 04 жовтня 2017 року; 2 152,50 грн - витрати на проведення оцінки шкоди, завданої КТЗ в насідок ДТП від 01 вересня 2017 року; 720 грн - витрати за шестиденне знаходження автомобіля на штраф-майданчику ; 1 500 грн - витрати на евакуацію транспортного засобу; 10 708,46 грн - витрати за проведення судової експертизи по встановленню ринкової вартості КТЗ на 04 жовтня 2017 року.

Суворовський районний суд м. Одеси рішенням від 16 листопада 2022 року, з урахуванням ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2022 року про виправлення описки, яке залишив без змінОдеський апеляційний суд постановою від 08 травня 2023 року, задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_2 . Стягнув з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування майнової шкоди у розмірі 100 000 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 119 972,48 грн, моральну шкоду - 10 000 грн, судові витрати у розмірі 2 179,40 грн, а всього стягнув суму у розмірі 132 151,88 грн.

17 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі незначної складності, тобто рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги провідшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684 грн.

Ціна позову у даній справі становить 319 972,48 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків з цієї категорії спорів, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. CROATIA), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).

Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).

Також ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

За змістом практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі незначної складності, яка визнана судом малозначною, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров