Рішення

від 03.07.2023 по справі 712/1080/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 712/1080/23

Провадження №2/712/1228/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Руденко А.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Корпорації «Житлобудінвест Ч» про розірвання договору, стягнення збитків, пені та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

1.Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням зміни предмету позову просить: розірвати договір від 27.02.2008 № 65 про дольову участь у будівництві квартири, стягнути з корпорації «Житлобудінвест-Ч» на користь ОСОБА_1 збитки у сумі 379500 грн.; збитки (утрачену вигоду) у сумі 1 179900,00 грн.; пеню у сумі 4155525 грн.; моральну шкоду у сумі 100000 грн.; витрати на правову допомогу.

2.У обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами укладено 27.02.2008 договір № 65 про дольову участь у будівництві квартири у жилому будинку по АДРЕСА_1 .

На виконання умов договору, позивачем внесена оплата у сумі 379 500 грн., тобто замовником, на думку позивача, виконано зобов`язання щодо оплати у повному обсязі.

На дату звернення із позовом зобов`язання відповідача не виконано і права позивача не визнаються відповідачем, оскільки квартира, що є предметом договору, продана третій особі, а будь-які відшкодування на користь позивача відповідачем не здійснено.

3. Відповідач розриває в односторонньому порядку укладений з позивачем договір у зв`язку з невнесенням позивачем оплати по договору. На думку позивача, відповідач не мав права розривати договір в односторонньому порядку, а такий механізм припинення дії договору за наявності факту оплати не передбачений самим договором, а тому договір не припинив дію внаслідок видачі наказу.

17.11.2017 відповідно до сертифікату серії ЧК № 162173200283 корпорацією «Житлобудінвест-Ч» введено в експлуатацію житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість право власності на квартиру номер АДРЕСА_2 зареєстровано за третьою особою на підставі договору про дольову участь у будівництві № 163 від 05.06.2017 та акту приймання-передачі нерухомого майна № 104 від 25.01.2018, про що позивач дізналася під час розгляду справи № 712/6877/21 восени 2021 року, оскільки відповідач ухилявся від надання інформації щодо виконання договору та передачі квартири.

4. Оскільки, на думку позивача, відповідач допустив порушення умов договору, тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», в межах строку позовної давності у сумі 4 155 525 грн.

Ринкова вартість квартири становить 1 559 400 грн., а отже позивач несе збитки у формі упущеної вигоди у сумі 1 179 500 грн.

Також позивачу завдано моральної шкоди за порушення споживчого кредиту на суму 100 000 грн.

Позивач зазначає, що вона не мала можливості подати позовну заяву до відповідача раніше, оскільки не була обізнана із інформацією та здійснювала лікування наслідків перелому кістки, у зв`язку з чим не мала можливості здійснити оплату професійної правничої допомоги щодо складання позову та представництва її інтересів у суді.

Про порушення своїх прав та законних інтересів позивач дізналася лише зі змісту відзиву на позов та додатків до нього восени 2021 року під час розгляду справи № 712/6877/21.

Короткий зміст заперечень відповідача

5. Відповідач вважає позов необґрунтованим, просить у його задоволенні відмовити.

Так, відповідач посилається на те, що твердження позивача про внесення оплати за договором у сумі 379 500 грн. не відповідає дійсності, оскільки оплата нею не вносилась, а квитанція до прибуткового касового ордеру виписана помилково.

Квитанція була без позначки про оплату і без оформлення самого ордеру, квитанцію позивачу виписано за її проханням, щоб забронювати за нею певну квартиру.

У разі б внесення нею коштів, позивачу був би виписаний новий касовий ордер з позначкою про оплату і датою оплати, а також був би укладений новий договір, оскільки за договором від 27.02.2008 № 65 оплата була прострочена (триденний термін) і він вважався розірваним.

Оскільки кошти в подальшому позивачем внесені не були, квитанція до прибуткового касового ордеру серії 02ААА3 № 322108 від 04.03.2008 була анульована як помилково виписана, а договір № 65 від 27.02.2008 - розірвано, про що видано наказ від 25.03.2008 і повідомлено позивача листом від 27.03.2018.

Відповідач зазначає, що на дату 01.03.2008, що обумовлено умовами п.2.2 договору, жодних коштів позивачем не внесено і в силу ч. 3 ст. 651 ЦК України та п. 7.1 договору цей договір станом на 02.03.2008 був автоматично розірваним.

6. Відповідач також просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача.

Відповідь позивача на відзив відповідача

7. Відповідач не надав касових документів, касових книг, які б свідчили про невнесення 04.03.2008 позивачем грошових коштів у сумі 379 500 грн. у касу відповідача.

Положення № 637 не передбачає можливості підприємства самостійно анулювати квитанції до прибуткового касового ордеру, а тому видана відповідачем позивачу квитанція до прибуткового касового ордеру серія 02ААА3 № 322108 від 04.03.2008 є дійсною.

Позивач вважає, що відповідач не мав права розривати договір в односторонньому порядку.

Також, на думку позивача, за захистом порушених прав вона звернулась в межах строку позовної давності, оскільки відповідач 04.03.2021 повідомив позивача про здачу будинку в експлуатацію.

Крім того, позивачем вчинялись активні дії та направлялись запити до ДАБІ в Черкаській області та Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із проханням надати інформацію щодо готовності та здачі об`єкту в експлуатацію, проте такої інформації не було.

Позивач також вважає, що строк виконання зобов`язання по договору не закінчився.

Заяви та клопотання сторін

7. Позивач у судовому засіданні наполягала на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому.

Зазначила, що кошти за договором нею внесені 04.03.2008, іншого договору з відповідачем вона не укладала, слідкувала за будівництвом будинку, бачила, що він збудований. До адвоката за захистом своїх прав звернулась одразу, як побачила, що будинок збудований, це було або у 2016 році, або у 2017 році. Телефонувала до забудовника ще у 2016 році і вважала, що будинок вже збудований саме у 2016 році.

Представник позивача просив позов задовольнити, у судовому засіданні 11.05.2023 зазначив, що оплату за договором слід провести було до 01.03.2018, а у судовому засіданні 22.06.2023 протягом п`яти днів з дня укладення договору сторонами у справі.

8. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві; зазначив, що договір № 65 від 27.02.2008 є неукладеним у зв`язку з простроченням внесення оплати вартості квартири.

Процесуальні дії у справі

9. Ухвалою суду від 27.02.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Судом у судовому засіданні постановлено прийняти заяву позивача про зміну предмета позову, про що постановлено протокольну ухвалу від 26.04.2023.

Ухвалою суду від 26.04.2023 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом

10. Корпорацією «Житлобудінвест-Ч» (Корпорація) та ОСОБА_1 (Пайовик) підписано 27.02.2008 договір № 65 на дольову участь у будівництві квартири у житловому будинку по АДРЕСА_1 (далі за текстом договір № 65 від 27.02.2008).

За умовами цього договору Пайовик замовляє у Корпорації будівництво 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_3 (п.1.1 договору).

Вартість договору та порядок розрахунків сторонами узгоджено у розділі 2 договору.

Так, п. 2.1 договору передбачено, що вартість квартири на дату укладення договору становить 379 500 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору Пайовик проводить фінансування будівництва квартири у повному обсязі згідно п. 2.1 договору або частинами. Оплата вартості квартири проводиться грошовими коштами, згідно умов договору: 1) І - внесок складає 30% суми вартості квартири, згідно п. 2.1. договору та сплачується у триденний строк з дати підписання сторонами договору; 2) залишок вартості квартири у розмірі 70% Пайовик сплачує згідно графіка оплати.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ОСОБА_4 зобов`язаний оплатити вартість квартири згідно з умовами договору та графіка оплати шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок Корпорації грошових коштів у сумі 379 500 грн. або надати Корпорації грошовий чек ощадбанку, або оплатити у касу Корпорації в цей же термін.

Якщо ОСОБА_4 не провів оплату першого внеску у розмірі та строки, встановлені договором, цей договір вважається таким, що не набрав чинності, навіть якщо грошові кошти сплачені за спливом десяти днів після вказаного у договорі строку. У такій ситуації договір підлягає переукладенню на вільну квартиру у цьому будинку, якщо така буде в наявності.

Відповідно до п. 3.2 договору Пайовик зобов`язаний проводити оплату вартості квартири у будинку, що будується, в строки та розмірі згідно з умовами договору. Після визначення повної вартості квартири Корпорація пред`являє Пайовику вимоги про повну оплату, яку ОСОБА_4 повинен провести протягом п`яти днів з дати пред`явлення повідомлення про сплату.

Згідно з п. 4.1 договору Корпорація зобов`язана здійснити будівництво квартири у житловому будинку, будівельна адреса якого вказана у п. 1.1, та ввести будинок в експлуатацію у 2009 році при наявності повного та своєчасного фінансування з боку всіх ОСОБА_4 .

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у разі розірвання договору, спричиненого порушенням строків фінансування та розміру внеску з боку Пайовика, отримані грошові кошти підлягають поверненню Пайовику з урахуванням п. 5.6 договору при наявності третьої особи або правонаступника, який укладе новий договір на квартиру ОСОБА_4 , який вибуває, і продовжить її фінансування з попереднім погашенням коштів, витрачених на будівництво квартири на користь колишнього ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 7.1 договору якщо до закінчення строків внесення оплати, обумовлені умовами договору, ОСОБА_4 не внесе платежі у повному обсязі, договір вважається розірваним за його ініціативою, з поверненням сторін за договором у первинний стан з урахуванням п. 5.6 договору. Квартира підлягає перерозподілу.

Згідно з п. 8.1 договору усі зміни та доповнення до Договору здійснюються тільки в письмовій формі, усні домовленості до договору не допускаються. Виправлення до договору не допускаються. Листи Корпорації по оплаті та інші доповнення до договору, що направляються, підлягають виконанню сторонами.

Договір вступає у дію з дати оплати першого внеску вартості квартири і діє до дати виконання умов договору сторонами (п. 8.2 договору).

Сторонами у судовому засіданні підтверджено, що договір ними підписувався, з умовами договору обидві сторони обізнані і ознайомлені.

11. 04 березня 2008 року від позивача ОСОБА_1 . Корпорацією «Житлобудінвест-Ч» прийнято 379 500 грн. згідно договору № 65 від 27.02.2008, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру серії 02АААЗ №322108 від 04.03.2008.

12. Представником позивача до відповідача скеровано адвокатський запит від 23.02.2021, в якому він просив надати інформацію про стан будівництва 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_2 , та виконання відповідачем вимог договору № 65 від 27.02.2008.

Дату надіслання запиту, згідно наданих позивачем документів, встановити неможливо.

15.03.2021 представник позивача скерував на адресу відповідача заяву про передачу квартири замовнику, в якій просив передати ОСОБА_1 2-х кімнатну квартиру, будівельна адреса: АДРЕСА_1 , шляхом підписання акту прийому-передачі та/або підписання інших необхідних документів.

15.03.2021 представником позивача до відповідача скеровано адвокатський запит від 12.03.2021, в якому просив надати інформацію про стан виконання відповідачем вимог договору № 65 від 27.02.2008; про повну адресу та реєстраційний номер нерухомості в Державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_4 ; про можливість передачі ОСОБА_1 2-х кімнатної квартири, будівельний номер АДРЕСА_4 , шляхом підписання акту прийому-передачі та підписання інших необхідних документів.

13. Згідно листа Департаменту архітектури та містобудування від 18.03.2021 інформація щодо присвоєння адреси квартирі

АДРЕСА_5 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 .

15. Згідно довідки КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» № 749 від 22.09.2021 ОСОБА_1 консультована з приводу наслідків перенесеного відкритого перелому.

16. Відповідно до наказу Корпорації «Житлобудінвест-Ч» «Про анулювання квитанцій до ПКО до договору дольової участі № 65 від 27.02.2008» від 25.03.2008 наказано договір дольової участі № 65 від 27.02.2008 розірвати у зв`язку з невнесенням ОСОБА_1 оплати по договору; вищевказана квартира з дати цього наказу є вільною до укладення договору дольової участі з іншою особою (пайовиком); раніше помилково видану ОСОБА_1 квитанцію до ПКО на суму 379500 грн. від 04.03.2008 гр. ОСОБА_1 повернути відмовилась, у зв`язку з чим вважати її недійсною.

17. Згідно з листом відповідача від 27.03.2018 доведено до відома позивача, що у зв`язку з невиконанням нею умов договору № 65 від 27.02.2008, а саме невнесенням коштів, договір № 65 від 27.02.2008 вважається недійсним.

На підтвердження отримання позивачем листа відповідачем надано рекомендоване повідомлення про вручення № 1800196149589.

Листом відповідача від 14.04.2021 повідомлено представника позивача про те, що ОСОБА_1 на виконання умов договору № 65 від 27.02.2008 не вносились кошти, тому договір вважається розірваним по ініціативі пайовика. У зв`язку з чим відсутня можливість передати останній квартиру.

18. Будинок введений в експлуатацію 17.11.2017, що підтверджується сертифікатом серії ЧК № 162173200283 від 17.11.2017, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.

Відповідно до листа відповідача від 01.03.2021 № 43 будівництво будинку по АДРЕСА_1 завершено, об`єкт зданий в експлуатацію.

19. Згідно висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки від 16.01.2023 вартість 2-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_6 становить 1 559 400 грн.

20. Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що на підприємство прийшла позивач та уклала договір на будівництво квартири, квартири швидко розкуповувались, вона попросила виписати квитанцію, щоб знати, що за нею заброньовано квартиру. Що і було зроблено. Після того, як вийшли терміни для оплати, винесли наказ про визнання квитанції та договору недійсним. Коштів від позивача Корпорація не отримувала. Свідок зазначив, що позивач у період часу з 2009 року по 2021 рік не зверталась до Корпорації.

Оцінка аргументів учасників сторін

21. Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

22. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони у судовому засіданні підтвердили, що з умовами договору № 65 від 27.02.2008 обізнані, договір підписаний ними, сторони усвідомлювали умови договору.

23. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

24. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25. Отже, підписуючи договір № 65 від 27.02.2008, сторони договору були вільними в укладенні договору, узгодили умови договору, підписали його, а отже набули обопільні права та обов`язки за вказаним договором.

26. Позивач вважає, що правовідносини сторін виникли внаслідок укладення сторонами у справі договору № 65 від 27.02.2008, натомість відповідач вважає, що договір є неукладеним та на цей час є розірваним.

Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, суд виходить з такого.

Умовами договору передбачені підстави, за яких договір вважається укладеним. Вказана умова залежить від оплати вартості квартири Пайовиком.

Суд вважає, що сторонами договору визначено дві можливості її сплати шляхом повної оплати вартості квартири або шляхом часткової, у цьому випадку встановлюються графік оплати (п.п. 2 п. 2.2 договору).

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що триденний строк для внесення оплати вартості квартири не розповсюджується на позивача, оскільки вона внесла кошти у повному обсязі, як того вимагає п. 3.2 договору, тому на неї розповсюджується п`ятиденний строк внесення оплати вартості квартири.

Пунктом 2.2 договору, як зазначено вище, передбачено, що Пайовик проводить фінансування будівництва квартири у повному обсязі згідно п. 2.1 договору або частинами. Оплата вартості квартири проводиться грошовими коштами, згідно умов договору: 1) І - внесок складає 30% суми вартості квартири, згідно п. 2.1. договору та сплачується у триденний строк з дати підписання сторонами договору; 2) залишок вартості квартири у розмірі 70% Пайовик сплачує згідно графіка оплати. На повну вартість квартири можуть вплинути вартість додаткових проектних рішень або їх зміна або інші фактори, що викликані зміною нормативів, постановами уряду тощо.

Відповідно до п. 3.2 договору Пайовик зобов`язаний проводити оплату вартості квартири у будинку, що будується, в строки та розмірі згідно з умовами договору. Після визначення повної вартості квартири Корпорація пред`являє Пайовику вимоги про повну оплату, які Пайовик повинен провести протягом п`яти днів з дати пред`явлення повідомлення про сплату.

Отже, системний аналіз вказаних умов договору дає підстави дійти висновку про те, що графік оплати і остаточна вартість квартири встановлюються Корпорацією у разі часткової оплати вартості квартири.

У разі повної оплати вартості квартири її вартість становить 379 500 грн., що передбачено у п. 2.1 договору.

Суд зазначає, що зазначений у п.п. 1 п. 2.2. договору строк оплати для першого внеску у розмірі 30% вартості квартири застосовується і для повної її оплати.

Умови договору не містять різних строків внесення оплати чи то повної, чи то частками.

Отже, позивач повинна була внести оплату вартості квартири у триденний строк з дати підписання сторонами договору.

27. Як вбачається з матеріалів справи, договір № 65 підписаний сторонами 27.02.2008.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з календарю на 2008 рік, цей рік є високосним і у лютому 2008 року було 29 днів (взято з відкритих джерел інтернет-ресурсу https://calendar.org.ua/year/kalendar-na-2008-rik).

Отже, за договором № 65 від 27.02.2008 строк внесення або повної оплати, або першого внеску становив до 03 березня 2008 року включно (враховуючи, що 01.03.2008 субота, а матеріали справи не містять відомості щодо графіку роботи відповідача).

Позивач внесла кошти у сумі 379 500 грн. 04 березня 2008 року, про що свідчить квитанція серії 02АААЗ № 322108 від 04.03.2008 і що не заперечувалось позивачем.

Отже, позивачем допущено порушення умов договору № 65 від 27.02.2008 щодо своєчасної оплати вартості квартири.

Суд також зазначає, що згідно доводів представника позивача щодо п`ятиденного строку внесення оплати, то також останнім днем внесення оплати було 03.03.2008.

28. Сторонами у пунктах 3.1 та 8.2 договору визначені наслідки порушення строків сплати вартості квартири Пайовиком.

Так, як зазначено вище, пунктом 3.1 договору передбачено, що якщо ОСОБА_4 не провів оплату першого внеску у розмірі та строки, встановлені договором, цей договір вважається таким, що не набрав чинності, навіть якщо грошові кошти сплачені за спливом десяти днів після вказаного у договорі строку. У такій ситуації договір підлягає переукладенню на вільну квартиру у цьому будинку, якщо така буде в наявності.

Оскільки позивач внесла оплату вартості квартири з порушенням строку, передбаченого п. 2.2 договору, договір № 65 від 27.02.2023 не набрав чинності.

Указаний договір сторонами не переукладався, що визнано сторонами у справі.

Таким чином, між сторонами відсутні договірні відносини.

Отже, у задоволенні позовних вимог позивача про розірвання договору № 65 від 27.02.2008 слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

29. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

30. Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

31. Однією складовою збитків є упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення(Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17).

Інакше кажучи, збитки прямо не пов`язані з умовами договору, а лише є наслідком їх неналежного виконання стороною.

Упущена вигода це втрати очікуваного приросту в майні, на підставі беззастережних доказів реальної можливості їх отримання, у разі недопущення правопорушення.

Враховуючи припис частини 4 статті 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.

Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, якби зобов`язання було виконано боржником у належний спосіб. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання(Постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №908/2261/17).

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Тобтоупущена вигодавідображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

1) протиправної поведінки особи (боржника);

2) збитків, заподіяних такою особою;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

Водночас протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, відповідач не допустив порушення прав позивача, тому своїми діями не завдав збитків позивачу.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди) у сумі 1179900 грн. слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені та моральної шкоди, оскільки вони є похідними вимогами.

32. Щодо вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 379 500 грн., суд зазначає наступне.

04 березня 2008 року від позивача ОСОБА_1 . Корпорацією «Житлобудінвест-Ч» прийнято 379 500 грн. згідно договору № 65 від 27.02.2008, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру серії 02АААЗ №322108 від 04.03.2008.

Підставою внесення коштів є договір № 65 від 27.02.2008.

Відповідно до наказу Корпорації «Житлобудінвест-Ч» «Про анулювання квитанцій до ПКО до договору дольової участі № 65 від 27.02.2008» від 25.03.2008 наказано договір дольової участі № 65 від 27.02.2008 розірвати у зв`язку з невнесенням ОСОБА_1 оплати по договору; вищевказана квартира з дати цього наказу є вільною до укладення договору дольової участі з іншою особою (пайовиком); раніше помилково видану ОСОБА_1 квитанцію до ПКО на суму 379 500 грн. від 04.03.2008 гр. ОСОБА_1 повернути відмовилась, у зв`язку з чим вважати її недійсною.

33. Щодо доводів відповідача про те, що квитанція від 04.03.2008 про внесення коштів ОСОБА_1 анульована Корпорацією і позивач вказані кошти не вносила у касу підприємства, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), каса -приміщення абомісце здійсненняготівкових розрахунків,а також приймання, видачі, зберіганняготівкових коштів,інших цінностей,касових документів; касова книга -документ установленоїформи,що застосовуєтьсядля здійсненняпервинного облікуготівки вкасі.Форму касовоїкниги установлено наказомМіністерства статистики Українивід 15.02.96№ 51"Прозатвердження типовихформ первинногообліку касовихоперацій"; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 № 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій". Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; касові документи -документи (касовіордери таплатіжні чирозрахунково-платіжнівідомості,розрахункові документи,відомості закупівлі сільськогосподарськоїпродукції,інші прибуткові тавидаткові касовідокументи),за допомогоюяких відповіднодо законодавстваУкраїни оформляютьсякасові операції,звіти провикористання коштів,а такожвідповідні журналивстановленої формидля реєстраціїцих документівта книгиобліку; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (далі за текстом Положення).

Згідно з п. 3.1 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 3.3. Положення передбачено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідно доп.3.12.Положення підчас одержаннякасових ордерівабо видатковихвідомостей касирзобов`язанийперевірити: наявністьі справжністьна документахвідповідних підписів,а навидатковій відомості-дозвільного написукерівника підприємстваабо осіб,які нимуповноважені; правильністьоформлення документів,наявність усіхреквізитів; наявність перелічениху документахдодатків. Уразі невиконанняхоча боднієї іззазначених вимогкасир повертаєдокументи длявідповідного оформлення. Касові ордериабо видатковівідомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Наявна в матеріалах справи квитанція містить печатку підприємства, підписи головного бухгалтера та касира.

Дійсно, квитанція не містить напис «Оплачено», однак така вимога передбачена саме до касових ордерів та видаткових відомостей.

Суд зазначає, що недоліки у роботі бухгалтерії підприємства не повинні негативно впливати на права позивача та бути тягарем для позивача.

Суд вважає, що анулювання квитанції наказом підприємства не відповідає вимогам Положення, за таких обставин суд критично оцінює зазначений вище наказ та покази свідка.

34. Згідно із п. 7.1 договору якщо по закінченню строків внесення оплати, що обумовлена умовами договору, Пайовик не внесе платежі у повному обсязі, договір вважається розірваним за його ініціативою, з поверненням сторін за договором у первинне положення з урахуванням п. 5.6 договору. Квартира підлягає перерозподілу.

Відповідно до ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, внесені позивачем кошти у сумі 379 500 грн. підлягають поверненню позивачу.

Новий договір відповідно до п. 3.1 договору сторонами не укладався.

А отже, вимоги позивача про стягнення збитків у сумі 379 500 грн. підлягають задоволенню.

У той же час відповідач просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності.

35. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

36. Наслідки спливу позовної давності передбачені статтею 267 ЦК України.

Так, особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

37. У постанові ВП ВС від 13.02.2019 по справі №826/13768/16(11-609апп18) визначено, щопозовна давністьце законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Такожу постанові ВП ВС від 04.12.2018 по справі №910/18560/16(12-143гс18) сказано, щопозовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: «Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог».

38. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме:

1)забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та

2)запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти росії»).

Високий суд, також вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме:

1)забезпеченню юридичної визначеності та остаточності;

2)захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (п.137 рішення від 09.01.2013 за заявою № 21722/11 у справі «Волков проти України»).

39. Позивач у позові зазначає, що вона не мала можливості подати позовну заяву до відповідача раніше, оскільки не була обізнана із інформацією та здійснювала лікування наслідків відкритого перелому лівої променевої кістки, у зв`язку з чим не мала можливості здійснити оплату професійної правничої допомоги щодо складання позову та представництва її інтересів у суді.

Про порушення своїх прав та законних інтересів позивач дізналася лише зі змісту відзиву на позов та додатків до нього восени 2021 року під час розгляду справи № 712/6877/21. У лютому 2021 року адвокатом позивача направлявся адвокатський запит про стан виконання договору. На вказаний запит було надано неповну відповідь, з якої слідує лише, що будинок зданий в експлуатацію.

У березні 2021 року адвокатом позивача направлявся повторно адвокатський запит та заява про передачу квартири у власність. Проте, позивач та адвокат позивача відповіді не отримали, а ознайомились зі змістом відповіді у ході розгляду справи № 712/6877/21, виявивши нові обставини.

40. Суд критично оцінює вказані посилання позивача.

Як встановлено у судовому засіданні, представник позивача та позивач наполягали на тому, що договір № 65 від 27.02.2008 був укладений сторонами, позивачем виконано усі умови договору, натомість відповідач порушив умови договору.

До обов`язків відповідача за договором № 65 від 27.02.2008 належить, зокрема, обов`язок здійснити будівництво квартири у житловому будинку, будівельна адреса якого вказана у п.п. 1.1 та ввести будинок в експлуатацію у 2009 році, за наявності своєчасного фінансування з боку всіх ОСОБА_4 (п. 4.1); після завершення будівництва «об`єкта» та фінансування у повному обсязі Пайовиком, квартира передається йому по акту прийому-передачі. Оформлення квартири у власність проводиться через нотаріальну контору або по акту прийому-передачі (п. 4.3).

Відповідно до п. 4.5 договору передачу квартири по акту прийому-передачі здійснює Корпорація у місячний строк з дня затвердження акту введення об`єкта в експлуатацію.

Отже, позивач, вважаючи, що між сторонами у справі склалися договірні відносини, повинна була усвідомлювати їх характер та умови цього договору.

Позивач у судовому засіданні зазначила, що вона слідкувала за будівництвом будинку, телефонувала постійно до відповідача щодо строку введення будинку в експлуатацію. Одразу, коли будинок був збудований, уклала договір з адвокатом. Це було або у 2016 році, або у 2017 році.

Отже, вказане спростовує її посилання, зазначені у позові.

Як свідчать матеріали справи, будинок зданий в експлуатацію 17.11.2017, що підтверджується сертифікатом серії ЧК № 162173200283 від 17.11.2017, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради.

Ураховуючи вимоги п. 4.5 договору № 65 від 27.02.2008 Корпорація відповідач повинна була передати квартиру Пайовику позивачу до 17 грудня 2017 року включно.

Таким чином, вважаючи, що між сторонами існують договірні відносини за договором № 65 від 27.02.2008, позивач могла дізнатися про своє порушене право найпізніше з 18.12.2017, оскільки у судовому засіданні позивач зазначила, що вона була обізнана, що будинок збудований ще у 2017 році, і вона постійно цікавилася долею будівництва.

У той же час, суд зазначає, що судом зроблено висновок про те, що договір № 65 від 27.02.2008 між сторонами не набув чинності у зв`язку з несвоєчасним внесенням позивачем оплати вартості квартири.

Позивач у судовому засіданні зазначила, що умови договору вона усвідомлювала, договір підписувала.

Як зазначено вище, пунктом 3.1 договору передбачено, що якщо ОСОБА_4 не провів оплату першого внеску у розмірі та строки, встановлені договором, цей договір вважається таким, що не набрав чинності, навіть якщо грошові кошти сплачені за спливом десяти днів після вказаного у договорі строку. У такій ситуації договір підлягає переукладенню на вільну квартиру у цьому будинку, якщо така буде в наявності.

Оскільки позивач внесла кошти з порушенням вказаного у договорі строку, з нею повинен був укладатися новий договір.

Як зазначено сторонами у судовому засіданні новий договір сторонами не укладено.

Отже, позивач могла дізнатися про своє порушене право ще 05.03.2008, тобто з наступного дня з дня внесення оплати.

З позовом позивач звернулась до суду 30.01.2023 (згідно штемпелю на поштовому конверті), тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у сумі 379 500 грн. слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення

41. Надані сторонами в якості доказів копії документів з іншої цивільної справи, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також зазначає, що наданий відзив у справі № 712/6877/21 не є доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України.

Судові витрати

Оскільки позивачі у справах про захист прав споживачів звільнені від сплати судового збору, судовий збір компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Корпорації «Житлобудінвест Ч» про розірвання договору, стягнення збитків, пені та моральної шкоди відмовити.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 .

Представник позивача адвокат Подплєтьонний С.С.

Відповідач Корпорація «ЖитлобудінвестЧ» (вул.Промислова,1,м.Черкаси), код ЄДРПОУ 35436070.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.07.2023.

Суддя: О.С. Стеценко