Ухвала

від 03.07.2023 по справі 355/791/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 355/791/23 Головуючий у суді І інстанції Чальцева Т.В.

Провадження № 22-ц/824/11300/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

03 липня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Корнор Агро» в особі директора Шпака Юрія Борисовича на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деренківець» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Корнор Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 08 червня 2023 року ТОВ «Корнор Агро» в особі директора Шпака Ю.Б. звернулося засобами поштового зв`язку з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.

За частиною третьою статті 356 ЦПК Україниапеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Відповідно до змін унесених до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Аналіз вказаної норми закону дає підстави для висновку, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 49 ЦПК України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Утім, стороною відповідача не було додано до апеляційної скарги будь-яких доказів на підтвердження повноважень особи, яка подала (підписала) апеляційну скаргу, якими у розумінні наведених вище процесуальних норм можуть слугувати положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, наказ про призначення на посаду, статут тощо.

В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 липня 2020 року в справі № 9901/39/20, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 червня 2022 року в справі № 303/4297/20 зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

У зв`язку з наведеним, ТОВ «Корнор Агро» необхідно надіслати на адресу суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника на подання/підписання апеляційної скарги від його імені.

За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Корнор Агро» в особі директора Шпака Юрія Борисовича на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С.А. Голуб