Ухвала

від 22.12.2023 по справі 355/791/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 355/791/23

провадження № 61-17150ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» - адвоката Бардаченка Олександра Володимировича, на постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнор Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» (далі - СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ», товариство) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнор Агро» (далі - ТОВ «Корнор Агро») про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання договору оренди землі недійсним.

Одночасно позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити ТОВ «Корнор Агро» вчиняти будь-які дії із використання (у тому числі оброблення) земельної ділянки кадастровий номер 3220286400:18:001:0029, а також заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись вказаною земельною ділянкою.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що орендована позивачем спірна земельна ділянка знаходиться у єдиному масиві земель у районі с. Поділля Броварського району, які орендує позивач за місцем знаходження його філії «Поділля» СТОВ «Деренківець». На день подання цього позову позивач вже засіяв зазначену земельну ділянку. Проте, 15 травня 2023 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване право оренди ТОВ «Корнор Агро» на спірну земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 12 травня 2023 року, який позивач просить визнати недійсним. На переконання позивача реєстрація права оренди ТОВ «Корнор Агро» на спірне майно створює ризики використання цієї земельної ділянки відповідачем вже зараз, незважаючи на те, що там знаходяться посіви позивача і його право оренди на ділянку поновлене на 10 років.

Також позивач отримав повідомлення ТОВ «Корнор Агро» від 19 травня 2023 року про те, що воно буде негайно обробляти спірну земельну ділянку, що свідчить про те, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову зараз, ефективний захист та поновлення порушених прав і законних інтересів позивача, як орендаря, не відбудеться, навіть після ухвалення можливого рішення на користь позивача. Адже, відповідач знищить майбутній урожай позивача не лише на спірній ділянці, але й на шляху до такого невиділеного у натурі поля, буде використовувати земельну ділянку, користуватись якою має право позивач.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено.

До набрання законної сили рішенням суду у даній справі, заборонено ТОВ «Корнор Агро» вчиняти будь-які дії із використання (у тому числі оброблення) земельної ділянки, кадастровий номер 3220286400:18:001:0029, а також заборонено ОСОБА_1 розпоряджатись спірною земельною ділянкою.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Корнор Агро» задоволено.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року про забезпечення позову скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» про забезпечення позову у справі відмовлено.

Залишаючи ухвалу місцевого суду про забезпечення позову без змін та відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд апеляційної інстанції врахував, що предметом спору у справі є визнання договору оренди спірної земельної ділянки недійсним та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі із попереднім орендарем - СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ». Тобто, метою вказаного позову є захист прав товариства на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, а не захист його прав щодо недопущення збитків, пов`язаних з урожаєм на спірній земельній ділянці чи на суміжних земельних ділянках внаслідок проїзду сільськогосподарської техніки ТОВ «Корнор Агро».

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що незабезпечення позову шляхом заборони обробляти спірну земельну ділянку та розпоряджатись нею її власником ніяким чином не призведе до утруднення виконання судового рішення у разі задоволення даного позову.

У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» - адвоката Бардаченка О. В., на постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року.

У касаційній скарзі СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанцій, а ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у забезпеченні позову, оскільки спірна земельна ділянка не виділена в натурі та знаходиться у єдиному масиві земель, а тому її використання ТОВ «Корнор Агро» створює реальну загрозу знищення посівів позивача, тому не вжиття заходів забезпечення позову та заборони вказаному відповідачу користуватися (обробляти) спірну земельну ділянку, ефективний захист прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не відбудеться, навіть якщо суд задовольнить позов.

Також, заявник вважає підставною вимогою забезпечення позову заборону відповідачці ОСОБА_1 розпоряджатися спірною земельною ділянкою, яка у період з 2021 року до 2023 року тричі передала спірну земельну ділянку іншим юридичних особам.

На переконання заявника, запропоновані ним заходи забезпечення позову є співмірними із ризиками, які позивач обґрунтовано навів та підтвердив доказами.

Також заявник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на постанову Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 709/853/20, оскільки обставини справи істотно відрізняються від обставин у справі № 355/791/23, водночас апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 14 квітня 2022 року у справі № 604/530/21.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, з доводами якої погодився суд першої інстанції, позивач вказав, що забезпечення позову обраним ним способом направлено на недопущення настання матеріальної шкоди СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ», яка полягатиме у позбавленні можливості зібрати засіяний та оброблений ним урожай на спірній земельній ділянці, яка була предметом договору оренди.

Проте, суд апеляційної інстанції з такими мотивами не погодився, оскільки предметом спору даної цивільної справи № 355/791/23 є визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 18 жовтня 2022 року № 282, укладеного з ОСОБА_1 та визнання недійсним договору оренди землі від 12 травня 2023 року № 96/23, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Конкор Агро».

Тобто, метою вказаного позову є захист прав СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, а не захист його прав щодо недопущення збитків, пов`язаних з урожаєм на спірній земельній ділянці.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 709/853/20 (постанова від 10 лютого 2021 року), що спростовує довід заявника, що суд апеляційної інстанції безпідставно врахував наведений висновок суду апеляційної інстанції.

У наведеній справі (№ 709/853/20) суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи заяву про забезпечення позову (про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі із попереднім орендарем та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі із попереднім орендарем), врахували доводи позивача саме щодо ймовірності завдання збитків, пов`язаних з урожаєм на спірній земельній ділянці. Тобто обставини та мотиви забезпечення позову у справі № 355/791/23 та справі № 709/853/20 є подібними, відповідно, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував наведений висновок суду касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2023 року та відмовляючи у задоволенні заяви СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» про забезпечення позову.

Отже, врахувавши, що заявником не було вказано обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення в частині поновлення договору оренди спірної земельної ділянки у разі його задоволення, Київський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали місцевого суду та відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову .

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судом, зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга представника СТОВ «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» - адвоката Бардаченка О. В., на постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 рокує необґрунтованою.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» - адвоката Бардаченка Олександра Володимировича, на постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнор Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання договору оренди землі недійсним.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян