Ухвала

від 03.07.2023 по справі 128/720/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/720/21

Провадження № 22-ц/801/1491/2023

Категорія: 68

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.

Доповідач:Береговий О. Ю.

УХВАЛА

03 липня 2023 рокуСправа № 128/720/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Берегового О.Ю. (суддя - доповідач),

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

розглянувши ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Якушинецької об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька районна державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25 квітня 2023 року,

встановив:

В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду до Якушинецької об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька районна державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 25 квітня 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі.

03 липня 2023 року до Вінницького апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просила заборонити Вінницькій районній державній нотаріальній конторі вчиняти дії з оформлення спадщини після померлого ОСОБА_4 , а саме видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у спадковій справі № 349/2018 до винесення судом рішення у справі.

Заява мотивована тим, що у позивача є підстави вважати, що зі сторони відповідача та нотаріуса існує загроза видачі свідоцтва про право на спадщину до вирішення спору судом. Вважає, що видача свідоцтва про право на спадщину в подальшому може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову або взагалі унеможливити його виконання.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Якушинецької об`єднаної територіальної громади, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька районна державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Разом з тим, вказана обставина сама по собі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову в спосіб, визначений позивачем.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позовні вимоги за своєю суттю є вимогами немайнового характеру і у разі їх задоволення судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню, тому посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними.

Також з матеріалів справи не вбачається, що відповідач вчиняє будь-які дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду в разі, якщо його буде прийнято на користь позивача. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Крім того, нотаріус це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус є процесуально незалежною особою, яка самостійно приймає рішення, вчиняти нотаріальну дію чи відмовити в її вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону, нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Згідно положень ч. 4 ст. 42 Закону, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Отже, вказаними приписами передбачено позасудовий спосіб недопущення порушення та ефективний захист прав позивачки до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

За таких обставин, нотаріус, у разі надходження такого повідомлення, має своїм обов`язком зупинити вчинення нотаріальної дії.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що вказана обґрунтована письмова заява в порядку ч. 4 ст. 42 Закону була подана ОСОБА_1 .

Відтак, заявником не обґрунтовано належним чином тієї обставини, що вказаний нею захід забезпечення позову спроможний забезпечити ефективне виконання судового рішення в разі задоволення позову, як не обґрунтовано і ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття такого заходу.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 151, 152, 153, 365 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О. Ю. Береговий

Судді О.С. Панасюк

Т.М. Шемета