Ухвала

від 08.06.2023 по справі 366/2502/17

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2502/17

Провадження № 2/366/19/23

У Х В А Л А

Іменем України

8червня 2023року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого-судді Гончарука О.П., при секретаріІванової Л.В., за участю прокурора Довбиша С.М., розглянувши у судовому засіданні, в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Броварської місцевої прокуратури, звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.08.2017, головуючим по даній справі призначено суддю Тетервак Н. А. .

Ухвалою суду від 29.08.2017р. відкрито провадження у справі та справу призначено до попереднього розгляду.

Ухвалою суду від 19.09.2017р. підготовчі дії закінчені, справу призначено до розгляду.

Розпорядженням № 70 від 21.09.2020 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, згідно рішення Вищої ради правосуддя № 2641/0/15-20 від 17.09.2020 року «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Іванківського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку» та наказу голови суду № 2-к від 18.09.2020 року «Про відрахування від штату судді ОСОБА_4 » відраховано суддю зі штату Іванківського районного суду Київської області.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 року, головуючим по даній справі призначено суддю Гончарука О.П.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 08.10.2020 року справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 03.12.2020 року позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.02.2021 року ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 03 грудня 2020 року - скасувано і справу передати для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постановою Верховного суду від 11 серпня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року залишено без змін.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 22.02.2022 року залучено до участі у справі Вишгородську окружну прокуратуру.

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України, рішенням зборів суддів Іванківського районного суду Київської області № 3 було тимчасово зупинено здійснення судочинства.

06.03.2022 року розпорядженням Голови Верховного суду України № 1/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Іванківського районного суду до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.

22.04.2022 року підсудність судових справ Іванківського районного суду було відновлено на підставі розпорядження Голови Верховного суду України № 18/0/9-22 від 21.04.2022 року /а.с. 193/.

Ухвалою від 04.05.2023 року залучено до участі у цивільній справі за позовом Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України « в особі філії «Іванківське лісове господарство» ДП «Ліси України» (07201, Київська область, Вишгородський район, смт.Іванків, вул.. Поліська, буд. 22, код ЄДРПОУ 45101556.

В судовому засіданні на обговорення постановлено питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з позицією Верховного Суду України щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного підприємства «Іванківське лісове господарство».

Прокурор заперечував проти залишення позову без розгляду та зазначив, що вказане питання вже вирішувалось.

Інші сторони у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заяв та клопотань до суду не надіслали.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що керівник Броварської місцевої прокуратури, звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

В своїх позовних вимогах позивач просить:визнати недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації Київської області № 1392 від 30.06.2010 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність» в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів за рахунок земель запасу Страхоліської сільської ради та передачі у власність для ведення особистого селянського господарства земельної діляноки, площею 1,9999 га громадянці ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 2.0000 га громадянину ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 1,9999 га громадянину ОСОБА_1 .

2. Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серія ЯК №210317. виданий 05.08.2011 на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322200001001342 від 05.08.2010; серія ЯК №210318, виданий 05.08.2011 на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322200001001343 від 05.08.2010; серія ЯК №210325, виданий 05.08.2011 на ОСОБА_1 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322200001001379 вin 05.08.2010.

3. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП «Іванківське лісове господарство» земельні ділянки загальною площею 5,9998 та 3 кадастровими номерами 3222081400:01:006:0036, 3222081400:01:006:0043. 3222081400:01:006:0035.

4. Стягнути з відповідачів фактично понесені судові витрати на користь прокуратури Київської області за наступними реквізитами: р/р: 35216008015641, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), код ЄДРПОУ: 2909996; Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області.

Як убачається з матеріалів справи, розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації № 396 від 28.01.2010 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за межами населеного пункту за рахунок земель запасу Страхоліської сільської ради громадянці ОСОБА_2 .

Крім того, Іванківської районної державної адміністрації № 360 від 28.01.2010 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за межами населеного пункту за рахунок земель запасу Страхоліської сільської ради громадянину ОСОБА_3 .

Також, розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації № 363 від 28.01.2010 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за межами населеного пункту за рахунок земель запасу Страхоліської сільської ради громадянину ОСОБА_1 .

Розпорядженням Іванківської районної державної адміністрації № 1392 від 30.06.2010 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу земельних ділянок у власність», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведения особистого селянського господарства за межами населених пунктів за рахунок земель запасу Страхоліської сільської ради та передано у власність для ведения особистого селянського господарства вказані земельні ділянки громадянам, серед яких ОСОБА_2 , земельна ділянка площею 1,0000 га, ОСОБА_3 , земельна ділянка площею 2,0 га, ОСОБА_1 , земельна ділянка площею 2,0 га

На підставі вказаного розпорядження Іванківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯК № 210317 на право власності на земельну ділянку площею 1,9999 га, з кадастровим номером 3222081400:02:006:0035; ОСОБА_3 отримав державний акт серії як № 210318 на право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, з кадастровим номером 3222081400:02:006:0036; ОСОБА_1 отримав державний акт серії ЯК № 210325 на право власності на земельну ділянку площею 1,9999 га, з кадастровим номером 3222081400:02:006:0043.

Вказані земельні ділянки вибули з державної власності всупереч встановленого законом порядку, у зв`язку з чим розпорядження Іванківської районної державної адміністрації № 1392 від 30.06.2010 незаконним та підлягає скасуванню, а видані на його підставі державні акти серії ЯК № 210317 на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_5 , НОМЕР_1 виданий на ім`я ОСОБА_3 , НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_1 .

Прокурор не погодився із зазначеними розпорядженням, стверджуючи, що земельні ділянки, які були передані у власність відповідачам, накладаються на землі лісогосподарського призначення, які в силу положень ст.ст.19,57,84 Земельного кодексуУкраїнитаст. 5 Лісового кодексу України, відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, використовується для ведення лісового господарства в порядку визначеному лісовим кодексом України.

Частинами 1, 3, 4 статті 56 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23ЗаконуУкраїни від14.10.2014«Про прокуратуру» (далі - Закон), який набрав чинності 15.07.2015. Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Положенням частини 2 статті 19КонституціїУкраїни визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини 3 статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 провадження 12-20гс21).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 23.11.2021 №359/3373/16-ц (14-2цс21) зазначила, що позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Київського обласного та м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації принципів регулювання земельних та природоохоронних відносин.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного підприємства «Іванківське лісове господарство», тому позовні вимоги в цій частині слід залишити без розгляду.

Щодо правових підстав для представництва прокурора інтересів держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, слід зазначити наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у частинах 1, 3, 4, 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи, оскільки таке питання буде вирішуватись за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Отже, ч. 4 ст.23Закону України«Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва, тому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ЦПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Аналогічні висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження 12-194гс19).

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою пред`являється позов в інтересах Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» (замінено на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України « в особі філії «Іванківське лісове господарство» ДП «Ліси України») та державного органу управління підприємства Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (зазначений орган державної влади є органом управління вказаного державного підприємства, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 20.03.2019).

В даному випадку прокуратура вважає, що саме прокурор повинен здійснювати представництво в суді законних інтересів держави через порушення інтересів держави, що виражається в порушенні норм законодавства (діючого на час виникнення спірних правовідносин) під час відведення земель лісогосподарського призначення, а також через нездійснення повноважень контролю з боку постійного користувача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України « в особі філії «Іванківське лісове господарство» ДП «Ліси України», а також контролю з боку Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, яка виражається в бездіяльності останніх, що стало підставою для звернення до суду.

Однак, прокурором в обґрунтування власної процесуальної правомірності звернутись до суду в інтересах держави в особі відповідних органів, докази попереднього повідомлення даних органів про необхідність звернутись до суду за захистом інтересів держави, суду не представлені та матеріали даної судової справи даних доказів не містять, при цьому в інтересах Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України«в особіфілії «Іванківськелісове господарство»ДП «ЛісиУкраїни» прокурор представником у справі виступати не має повноважень.

Разом з тим, матеріали справи не містять також доказів звернення Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства до суду з позовами для відновленого порушеного права держави в особі суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, прокурором не виконано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,і не надано компетентному органу протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави, в свою чергу прокурор самостійно повідомив суб`єкта владних повноважень про подачу до суду даного позову, не надаючи йому можливості вирішити питання в порядку передбаченому нормами діючого законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року визначено, що якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

Судом достовірно встановлено, що прокурором не доведено підстав для представництва суб`єкта владних повноважень в суді, на підставі підпункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.257,258-261ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» до Іванківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження Іванківської районної державної адміністрації, визнання недійними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: О.П. Гончарук