Рішення

від 26.06.2023 по справі 753/7862/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1568/23

Справа №753/7862/20

РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2023 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.,

при секретарі Моторенко К.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

представника

третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 , Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який було уточнено під час розгляду справи, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 . Вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , проте у неї відсутній ряд документів, що підтверджують родинні зв`язки. Крім того, нею був пропущений 6-ти місячний строк для прийняття спадщини в зв`язку з хворобами та лікуванням, в тому числі стаціонарним, а також в період з 01.06.2019 року по 31.08.2019 року вона перебувала поза межами м.Києва.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просила встановити факт родинних відносин, а саме що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , а також визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Дарницького районного суду м.Києва від 27.07.2020 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м.Києва від 18.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

06.11.2020 року до суду надійшов відзив представника первісного відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на позовну заяву, в якій він заперечує проти заявлених вимог, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами.

Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 14.04.2021 року дану справу направлено до Деснянського районного суду м.Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 03.06.2021 року прийнято справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.07.2021 року до суду надійшла заява позивача про зміну підстав позову, клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем - Київською міською радою, а також позовна заява в новій редакції, мотивовані тим, що ОСОБА_3 на даний момент в судовому порядку доводить право на спадкування в якості спадкоємиці четвертої черги за законом, а вона (позивач) є спадкоємицею третьої черги (за правом представлення як двоюрідна сестра спадкоємця), а тому рішення суду не вплине на права та обов`язки ОСОБА_3 та у зв`язку із відсутністю інших спадкоємців належним відповідачем є Київська міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади м.Києва. Також, позивач зазначає про пропуск нею строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилаючись на введення її в оману з боку ОСОБА_3 , яка обіцяла одноособово звернутись до нотаріуса та отримати свідоцтво про спадщину, а в подальшому передати право власності на квартиру племінниці спадкодавця за родинною домовленістю, проте в подальшому ОСОБА_3 від цієї домовленості відмовилась. З урахуванням наведеного, позивач просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю в 1 місяць з моменту набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 29.07.2021 року прийнято до розгляду заяву про зміну підстав позову та позовну заяву в новій редакції, а також замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на відповідача Київську міську раду.

09.09.2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача КМР Солдатченко Л.М. на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимогу в повному обсязі, вказуючи на відсутність належних та допустимих доказів, а також просить розглядати справу в її відсутність.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 11.10.2021 року залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

22.11.2021 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи ОСОБА_4 відносно позовних вимог ОСОБА_1 . У даних поясненнях представник третьої особи заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі, які завадили позивачу звернутись із заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з моменту її відкриття; позивачем не надано жодного доказу щодо поганого стану її здоров`я; позивач не заперечувала проти прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_5 , проте в подальшому змінила думку; позивач звернулась до суду з позовом до неналежного відповідача. Посилаючись на викладене, представник третьої особи просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 26.12.2022 року витребувано від КНП «Академія здоров`я людини» інформацію щодо лікування позивача у вказаному медичному закладі.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 06.04.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, у відзиві просить розглядати справу в її відсутність.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явились, надавши листа про розгляд справи в його відсутність.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника третьої особи за наявних у справі матеріалів.

Заслухавши учасників судового розгляду, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, а також встановлено рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 11.08.2022 року у справі № 753/14327/20, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , а також кошти на депозитному рахунку № НОМЕР_1 .

Третя особа ОСОБА_3 05.07.2019 року звернулася до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Листом від 05.07.2019 року № 2219/02-14 ОСОБА_3 повідомили, що для отримання свідоцтва про право на спадщину їй необхідно буде надати рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Крім ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини від 18.02.2020 року звернулася позивач ОСОБА_1 .

Листом державного нотаріуса Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори від 20.02.2020 року № 313/02-14 позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_5 в зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 11.08.2022 року у справі № 753/14327/20, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2023 року встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 у період з 23.02.2012 року по 17.06.2019 року.

Позивач просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, вказуючи на введення її в оману третьою особою ОСОБА_3 , поганий стан здоров`я та проходження лікування. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її двоюрідного брата пропущено з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У ч. 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Статтею 51 цього Кодексу визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та винести рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов`язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд не може вирішувати питання про задоволення позову.

Згідно постанови Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Як вже зазначалось вище, відповідно до постанови Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у правах про спадкування» та п.п. 3, 4 № 4 від 24 червня 1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини чи продовження строку на прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 листопада 2021 року у справі №161/6126/15-ц, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого (інших) спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 22 травня 2020 року по справі №638/17618/17, від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц, від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц, від 30 квітня 2020 року у справі №352/382/18, від 29 квітня 2020 року у справі №641/2646/17, від 15 січня 2020 року №2-112/2008.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).

Позивачем відповідно до заяви про зміну підстав позову та позовної заяви в новій редакції визначено в якості відповідача Київську міську раду із посиланням на те, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 не має.

Суд вважає дані твердження помилковими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

При цьому суд звертає увагу на те, що вказаною нормою не визначено строку, в який спадкоємець, що прийняв спадщину, зобов`язаний звернутись за видачею відповідного свідоцтва, виходячи з положень ч.3 ст.1296 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_5 третьої черги спадкування за правом представлення, яка у передбачений законом строк не реалізувала своє право на прийняття спадщини.

В той же час, рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 11.08.2022 року у справі № 753/14327/20, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2023 року встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_5 у період з 23.02.2012 року по 17.06.2019 року, що надає ОСОБА_3 право на спадкування майна померлого в якості спадкоємиці четвертої черги за законом.

Відтак, після смерті ОСОБА_5 його спадкоємцем за законом четвертої черги є ОСОБА_3 , яка у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і чий процесуальний статус у даній справі визначено в якості третьої особи. Тобто, в даній справі існує спір саме між спадкоємцями різних черг, вирішення якого прямо впливає на їх спадкові права.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що Київська міська рада у даній справі є неналежним відповідачем в зв`язку із наявністю спадкоємця.

Таким чином, виходячи з того, що суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості самостійно визначати суб`єктний склад учасників справи, та встановивши, що у справі не залучено суб`єкта, який має відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідач, суд відмовляє у позові ОСОБА_1 з цих підстав.

Оскільки позов пред`явлено не до тієї особи, яка має за ним відповідати, що є обов`язковою підставою для відмови у його задоволенні, суд не дає оцінку решті доводів позовної заяви, тому що вони можуть бути дослідженні та оцінені лише за умови правильного визначення кола осіб, які беруть участь у справі, їх процесуального статусу, що узгоджується із встановленим статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий суд, яке включає, зокрема право на доступ до суду (щодо прав і обов`язків цивільного характеру) і передбачає надання особі відповідних процесуальних гарантій здійснення її прав у суді першої інстанції (Menshakova v. Ukraine, заява № 377/02 від 8 квітня 2010 року).

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку про відмову в позові з підстави пред`явлення його до неналежного відповідача, що узгоджується з правовим висновком, наведеним Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року (справа № 463/4616/18).

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 , Шістнадцята київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 03 липня 2023 року.

Суддя: