Ухвала

від 03.07.2023 по справі 2-325/11

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-325/11

6/579/16/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі судді Моргуна О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сергієнко Ж.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, мотивуючи його тим, що згідно судової справи № 2-235/11 (ВП№30731549) у нього відсутня заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» .

Заявник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї документи, вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Згідно рішення Кролевецького районного суду від 3 жовтня 2011 року, справа № 2-325/11, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму кредитної заборгованості в розмірі 17986 грн. 51 коп. та судовий збір. (а.с.2)

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 станом на 2 червня 2023 року заборгованості не має (а.с.5).

Згідно рішення від 5 квітня 2023 року уповноваженої посадової особи підрозділу охорони Держаного кордону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у перетинанні Державного кордону на виїзд з України у зв`язку з наявністю в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей щодо ухвали Кролевецького районного суду Сумської області від 1 вересня 2011 року за ц.с. 20325-11 тимчасово обмежено у праві виїзду з України відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України (а.с.10).

Статею 149 ЦПК України визначено підстави забезпечення позову , статтею 150 ЦПК України передбачено види забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За змістом зазначеної норми закону клопотання учасника справи про скасування заходу про забезпечення позову повинно бути вмотивованим.

Заява ОСОБА_1 подана до суду взагалі не обґрунтована та не вмотивована.

Відповідно до п. 5 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, серед іншого, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно до ч. 1, 3 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

За змістом поданої та уточненої заяв (а. с. 1 , 12) заявник просить суд скасувати тимчасове обмеження виїзду за кордон.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Заявнику надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані йому законом, в тому числі надати докази.

На заявника покладений обов`язок довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог. Тобто, відповідно до вимогст.12, 13 ЦПК України заявник повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, зазначені ним обставини.

Заявником не надано доказів того, у зв`язку з чим до нього застосоване тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як захід забезпечення позову і який саме чи як захід забезпечення виконання судового рішення та не надано ухвали Кролевецького районного суду Сумської області від 1 вересня 2011 року за ц.с. 20325-11, якою за змістом рішення від 5 квітня 2023 року уповноваженої посадової особи підрозділу охорони Держаного кордону йому тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Така інформація відсутня і в Кролевецькому районному суді Сумської області.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Суд не вправі самостійно відшукувати докази, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції сторони, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.12, 13,78, 80, 81, 259, 260 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СуддяО. В. Моргун