Ухвала

від 03.07.2023 по справі 120/8808/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

03 липня 2023 р.Справа № 120/8808/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом підприємства споживчої кооперації "Госпрозрахункове об`єднання ринків м. Вінниці" до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АГРОІНВЕСТ" про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом підприємства споживчої кооперації "Госпрозрахункове об`єднання ринків м.Вінниці" до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АГРОІНВЕСТ" про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Розгляд справи відповідно до ухвали про відкриття провадження здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27.06.2023 на адресу суду від представника Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовується тим, що справа відноситься до категорії справ значної складності, має велике значення для сторін та її учасників та становить значний суспільний інтерес. Відповідач вважає, що розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження порушує встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Відповідач також підкреслює, що віднесення судом даної справи до справ незначної складності позбавить можливості на касаційне оскарження рішення за результатами розгляді цієї справи, що не відповідає рівню суспільного інтересу, з огляду на важливість прийнятого судового рішення у майбутньому.

З урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд вказаного клопотання здійснюється судом в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і відповідно до вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

За змістом вимог ч. 1 ст. 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону дає можливість зробити висновок про те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Як зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 31.10.2022, висновок суду про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні) зроблений, враховуючи те, що справа не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження.

Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В цьому контексті суд враховує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.

Також частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Крім того, суд не може погодитись з доводами сторони відповідача про те, що у випадку розгляду справи в спрощеному провадженні порушується право особи на касаційне оскарження рішення суду.

Так, відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини, зокрема у справах "Levages Prestations Services v. France", рішення від 23.10.1996, та "Brualla Gomez de la Torre v. Spain", рішення від 19.12.1997, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута ("Ашинґдейн проти Сполученого Королівства", від 28.05.1985, п. 57; "Меньшакова проти України", № 377/02, від 08.04.2010, п. 53, та інші).

Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.

Водночас суд зауважує, що згідно з абзацом 2 частини 5 статті 329 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, встановлена чинним процесуальним законом заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що додатково спростовує доводи сторони відповідача у частині можливого порушення його права на перегляд судового рішення, у разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи, та відповідно відмову у задоволенні поданого клопотання.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47, 166, 248, 256, 260, 262, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович