Рішення

від 03.07.2023 по справі 280/516/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 липня 2023 року Справа № 280/516/22 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Енергодарського міського голови (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11), Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11) про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Енергодарського міського голови (далі відповідач 1), Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати Розпорядження Енергодарського міського голови №147-р від 23.04.2021 «Про затвердження штатних розписів»;

визнати протиправним та скасувати Розпорядження Енергодарського міського голови №394-ос від 20.12.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

зобов`язати Енергодарського міського голову поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради;

стягнути з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.12.2021 по день винесення рішення у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачами порушено вимоги ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, оскільки не повідомлено про наявність вакантних посад у виконавчому комітеті Енергодарської міської ради, не запропоновано іншу роботу в тій самій установі. Зазначає, що п. 5 рішення Енергодарської міської ради від 09.04.2021 № 63 передбачена реорганізація з 01.07.2021 відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради та сектору реєстрації Енергодарської міської ради шляхом приєднання до відділу надання адміністративних послуг Енергодарської міської ради. Таким чином не передбачалось скорочення чисельності чи штату працівників відділу надання адміністративних послуг.

14.04.2021 Енергодарським міським головою прийнято розпорядження №13, відповідно до якого встановлено загальну чисельність працівників 224,5 штатних одиниць. При цьому у відділі державної реєстрації 4 одиниці, відділі наданні адміністративних послуг 12 одиниць. 23.04.2021 Енергодарським міським головою прийнято нове розпорядження № 147-р, відповідно до якого з 01.07.2021 встановлено штатну чисельність працівників 204,5 штатних одиниць. В структурі виконавчих органів відсутній відділ державної реєстрації. Затверджено штатну чисельність відділу надання адміністративних послуг 16 осіб. Скорочено 1 штатну одиницю начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації, 2 штатні одиниці державного реєстратора відділу державної реєстрації, 1 штатну одиницю головного спеціаліста відділу державної реєстрації. Хоча рішенням від 09.04.2021 №63 не передбачалось скорочення співробітників відділу державної реєстрації.

Крім того, позивачці не було надано попередження про майбутнє звільнення. Вказує на те, що її звільнення не було погоджено з профспілкою та не проведено консультації з профспілками за 3 місяці, що передують звільненню. Зазначає, що посилання на те, що 01.10.2021 позивачу пропонувалась робота не відповідає дійсності, оскільки вона в той час перебувала на лікарняному. Також зазначає, що відповідачами не враховано, що ОСОБА_1 , у зв`язку з тривалим безперервним стажем роботи у виконавчому комітеті ЕМР, має переважне право на залишення на роботі, є одинокою матір`ю, не притягалась до дисциплінарної відповідальності.

Звертає увагу на те, що відповідачем у трудовій книжці зроблено запис про її звільнення у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників, що не відповідає положенням законодавства, оскільки скорочення чисельності та скорочення штату поняття не тотожні. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.01.2022 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.01.2022 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.02.2022.

22.02.2022 представником позивача до суду подано клопотання про долучення доказів та надано пояснення. Зокрема, зазначено, що за період з жовтня по грудень 2021 року було працевлаштовано 5 осіб на вакантні посади, які позивачці не пропонувалися. Окрім того, 11.10.2021 було оголошено конкурс на зайняття посад: заступника начальника управління, начальника відділу адресної допомоги і компенсацій УПСЗН ЕМР, головного спеціаліста УПСЗН ЕМР, провідного спеціаліста сектору комп`ютерного та господарського забезпечення фінансового управління ЕМР, головного спеціаліста відділу комп`ютерного забезпечення. 19.10.2021 оголошено конкурс на зайняття посад завідувача сектору ведення державного реєстру виборців, головного спеціаліста відділу комп`ютерного забезпечення, завідувача сектору фінансового моніторингу відділу стратегічного розвитку управління економіки ЕМР, головного спеціаліста сектору фінансового моніторингу відділу стратегічного розвитку управління економіки ЕМР. Однак зазначає, що жодна з вище перелічених вакансій їй не пропонувалась.

23.02.2022 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 21.03.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської федерації в Україні введений воєнний стан.

Наказами тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22 строк дії наказу від 28.02.2022 №11 про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану продовжений до 06.05.2022 включно. Роботу суду відновлено з 10.05.2022.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 21.03.2022 підготовче засідання не відбулось, та його було відкладено на 15.06.2022.

Ухвалою суду від 15.06.2022 відкладено підготовче засідання на 18.07.2022.

Ухвалою суду від 18.07.2022 відкладено підготовче засідання на 26.09.2022.

Ухвалою суду від 26.09.2022 відкладено підготовче засідання на 31.10.2022.

Ухвалою суду від 30.09.2022 виправлено допущену описку в абзаці другому резолютивної частини ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 про відкладення підготовчого засідання по справі №280/516/22, зазначивши вірно дату наступного підготовчого засідання - 23 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 23.11.2022 відкладено підготовче засідання на 13.02.2023.

Ухвалою суду від 13.02.2023 відкладено підготовче засідання на 03.04.2023.

03.04.2023 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва 12.04.2023.

12.04.2023 представником відповідача 1 до суду подано відзив на позовну заяву, де зазначено, що відповідно до штатного розпису виконавчого комітету Енергодарської міської ради, затвердженого розпорядженням Енергодарського міського голови від 14.04.2021 №136-р, до відділу державної реєстрації входили 4 штатні одиниці, а саме 1 штатна одиниця начальника, державного реєстратора, 2 штатні одиниці державного реєстратора, 1 штатна одиниця головного спеціаліста. До сектору реєстрації входили 4 штатні одиниці, а саме 1 штатна одиниця завідувача сектору, адміністратора, 2 штатні одиниці адміністратора, 1 штатна одиниця головного спеціаліста. До відділу надання адміністративних послуг входили 12 штатних одиниць, а саме 1 штатна одиниця керівника центру, адміністратора, 1 штатна одиниця заступника керівника центру, адміністратора, 10 штатних одиниць адміністратора.

Відповідно до рішення міської ради від 09.04.2021 №63 з 01.07.2021 затверджено нову структуру апарату ради та її виконавчих органів. На підставі пункту 6 розпорядження від 23.04.2021 №147-р зобов`язано провести з 01.07.2021 скорочення чисельності та штату працівників, зміну штатного розпису виконавчих органів міської ради за рахунок ліквідації певних посад та зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами, у зв`язку із чим скоротити посади: заступника начальника відділу надання адміністративних послуг, адміністратора 1 штатну одиницю; начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації 1 штатну одиницю, державного реєстратора відділ державної реєстрації 2 штатні одиниці, головного спеціаліста відділу державної реєстрації 1 штатну одиницю; завідувача сектора реєстрації, адміністратора 1 штатна одиниця, адміністратора сектора реєстрації 2 штатні одиниці, головного спеціаліста сектору реєстрації 1 штатна одиниця.

Відповідно до штатного розпису станом на 01.07.2021, затвердженого розпорядженням міського голови від 23.04.2021 №147-р, до відділу надання адміністративних послуг входило 16 штатних одиниць, а саме: начальник відділу 1 штатна одиниця; адміністратор 10 штатних одиниць; державний реєстратор 2 штатні одиниці; головний спеціаліст 3 штатні одиниці. Таким чином внаслідок реорганізації шляхом приєднання відділу державної реєстрації та сектору реєстрації до відділу надання адміністративних послуг, через скорочення чисельності та штату працівників, було ліквідовано наступні посади: 1 посаду начальника відділу державної реєстрації, 1 посаду завідувача сектору реєстрації, 1 посаду адміністратора сектору реєстрації, 1 посаду заступника начальника відділу надання адміністративних послуг.

Відповідно до розпорядження міського голови від 23.04.2021 №128-ос «Про скорочення чисельності та штату працівників та зміну істотних умов праці» ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з 01.07.2021 з займаної посади у зв`язку із зміною в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників після закінчення двомісячного строку попередження. Згідно з пропозицією від 01.10.2021 позивачці було запропоновано роботу у виконавчому комітеті Енергодарської міської ради на тимчасово вакантній посаді адміністратора відділу надання адміністративних послуг Енергодарської міської ради.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Енергодарської міської ради станом на дату попередження про вивільнення ОСОБА_1 , тобто на 05.07.2021, у виконавчому комітеті Енергодарської міської ради були наявні ряд вакантних посад, однак вони не відповідали професії чи спеціальності позивачки.

Також зазначає, що розпорядженням Енергодарського міського голови від 01.12.2021 № 461-р «Про внесення змін та затвердження штатних розписів» у зв`язку з необхідністю раціоналізації робочих місць, поліпшення роботи деяких підрозділів міської ради та окремих посадових осіб, забезпечення більш ефективної роботи окремих напрямків діяльності виконавчих органів міської ради, зобов`язано з 01.12.2021 в межах затвердженої чисельності 204, 5 штатних одиниць включити з 01.12.2021 до штатного розпису відділу надання адміністративних послуг посаду головного спеціаліста 1 штатну одиницю та встановлено штатну чисельність відділу надання адміністративних послуг 17 штатних одиниць. Однак кваліфікаційні вимоги до даної посади не відповідали професії чи спеціальності ОСОБА_1 . Окрім того, зазначає, що станом на 01.12.2021 позивачка перебувала на лікарняному.

Що стосується посилання позивача на відсутність згоди профспілки на її звільнення, то відповідач вважає, що виконав всі приписи ст. 49-4 КЗпП України та вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки міський голова звертався до профспілкового комітету виконавчого комітету Енергодарської міської ради з проханням надати згоду на вивільнення працівників. Згода на вивільнення позивачки отримана була від профспілкового комітету на засіданні 03.09.2021. Сама ж позивачка на цьому засіданні присутня не була, а тому така згода була надана за її відсутності. Вважає оскаржувані розпорядження правомірними, процедуру звільнення ОСОБА_1 дотриманою. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав. Уповноважений представник участі у розгляді справи не брав, про причини неявки суд не повідомляв.

Протокольною ухвалою суду від 12.04.2023 відкладено підготовче засідання на 04.05.2023.

19.04.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, де зазначено, що не вважає пропозицію тимчасово вакантної посади позивачці належним виконанням вимог КЗпП, оскільки такі посади не вважаються вакантними. Окрім того, вважає безпідставними твердження відповідача 1 щодо невідповідності кваліфікації ОСОБА_1 кваліфікаційним вимогам до посад начальника відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю та головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг, оскільки позивачка в повній мірі відповідає таким критеріям, однак посада головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг їй запропонована взагалі не була. Вказує на те, що роботодавець всупереч вимогам діючого законодавства не здійснив порівняльний аналіз кваліфікації і продуктивності праці працівників та не провів оцінку переважного права для залишення на роботі.

Надані представником відповідача 1 протоколи профспілкового комітету від 02.09.2021 та 03.09.2021 складені за відсутності позивачки, без її повідомлення та без її присутності. Вважає звільнення ОСОБА_1 протиправним та просить позов задовольнити.

28.04.2023 представником відповідача 1 до суду було подано заперечення на відповідь на відзив. Так, зокрема, зазначено, що посада головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг не могла бути запропонована позивачці, оскільки кваліфікаційні вимоги до даної посади не відповідали професії чи спеціальності ОСОБА_1 «Облік і аудит», кваліфікації спеціаліста з обліку і аудиту, «Право», кваліфікації бакалавра права. Окрім того, вимоги до досвіду за відповідним спрямуванням не могли були повязані з роботою з програмним та технічним забезпеченням. Посада начальника відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю також не пропонувалась, оскільки серед кваліфікаційних вимог є наявність профільної вищої освіти не нижче ступеня магістра, спеціаліста.

Звертає увагу на те, що переважне право на залишення на роботі не є тотожним переважному праву на працевлаштування на нову посаду у новостворених підрозділах. В Енергодарській міській раді були відсутні рівнозначні вакантні посади тій, яку обіймала позивачка, проте була наявна вільна посада адміністратора відділу надання адміністративних послуг, яка була запропонована та від якої ОСОБА_1 відмовилась. Інші пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на позову заяву. Просить у задоволенні позову відмовити.

Протокольною ухвалою суду від 04.05.2023 відкладено підготовче засідання на 29.05.2023.

Протокольною ухвалою суду від 29.05.2023 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 03.07.2023.

Представник позивача подав до суду заяву з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження, просить суд позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, просив судове засідання провести за її відсутності.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

З урахуванням зазначених обставин, згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

01.04.2016 ОСОБА_1 призначена в порядку переведення на посаду начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради.

20.12.2021 позивачка розпорядженням міського голови №394-ос звільнена з посади начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників відповідно до п. 1 ч.1 ст.40 КЗпП України на підставі Розпорядження Енергодарського міського голови від 23.04.2021 №147-р та розпорядження від 23.04.2021 №128-ос.

Не погоджуючись із Розпорядження Енергодарського міського голови № 147-р від 23.04.2021 Про затвердження штатних розписів, Розпорядженням Енергодарського міського голови №394-ос від 20.12.2021 та з вимогою поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, позивачка звернулася із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Підстави припинення трудового договору передбачені статтею 36 КЗпП України. Відповідно до частини 4 якої у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другоюстатті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9, зокрема, зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 займала посаду начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради, тобто проходила публічну службу в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до штатного розпису виконавчого комітету Енергодарської міської ради, затвердженого розпорядженням Енергодарського міського голови від 14.04.2021 №136-р, до відділу державної реєстрації входили 4 штатні одиниці: посади начальник відділу, державного реєстратора (1 одиниця), 2 штатні одиниці державного реєстратора, 1 штатна одиниця головного спеціаліста.

Рішенням Енергодарської міської ради від 09.04.2021 №63 «Про структуру чисельності апарату ради та її виконавчих органів» у зв`язку з необхідністю оптимізації організаційної структури, раціоналізації робочих місць, поліпшенням роботи деяких підрозділів міської ради та її окремих посадових осіб, забезпечення більш ефективної роботи окремих напрямків діяльності виконавчих органів місцевої ради затверджено нову структуру апарату ради та її виконавчих органів з 01.07.2021.

Пунктом 5 вказаного рішення Енергодарська міська рада вирішила реорганізувати з 01.07.2021 відділ державної реєстрації Енергодарської міської ради та сектор реєстрації Енергодарської міської ради шляхом приєднання до відділу надання адміністративних послуг Енергодарської міської ради. Права, обов`язки та повноваження відділу державної реєстрації та сектора реєстрації переходять до відділу надання адміністративних послуг Енергодарської міської ради.

Відповідно до пункту 9 зазначеного рішення Енергодарської міської ради у зв`язку з реорганізацією виконавчих органів міської ради вирішено скоротити з 01.07.2021 загальну чисельність апарату ради та її виконавчих органів на 20 штатних одиниць та затвердити її у кількості 204,5 штатних одиниць.

Розпорядженням міського голови від 23.04.2021 №147-р «Про затвердження штатних розписів», на виконання рішення міської ради від 09.04.2021 №63 з 01.07.2021 введено в дію нові штатні розписи апарату Енергодарської міської раді та її виконавчого комітету, зокрема, у відділі надання адміністративних послуг передбачено 16 штатних одиниць.

Пунктом 6 вирішено скоротити, зокрема, начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради 1 штатну одиницю, 2 штатні одиниці державного реєстратора, 1 штатну одиницю головного спеціаліста відділу державної реєстрації.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для виникнення спірних правовідносин стало рішення про реорганізацію відділу державної реєстрації ЕМР та сектору реєстрації ЕМР шляхом їх приєднання до відділу надання адміністративних послуг ЕМР, та відповідно скорочення штатних посад відділів, що увійшли до складу відділу надання адміністративних послуг ЕМР.

В свою чергу позивач, як керівник відділу державної реєстрації ЕМР, була звільнена з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем під час вирішення питання про її звільнення не було дотримано вимог статті 42 КЗпП України, суд зазначає наступне.

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України,а також особам, реабілітованим відповідно доЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Позивач зазначає, що оскільки вона є матір`ю одиначкою та самостійно виховує малолітню дитину, то має переважне право залишення на роботі, в силу положень статті 42 КЗпП України.

Проте, суд вважає такі доводи помилковими з огляду на те, що у статті 42 КЗпП України мова йде про переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників.

Так, наприклад, якби з 10 посад державних реєстраторів було прийнято рішення про скорочення 5-ти відповідних посад, то відповідно роботодавець мав обов`язок застосувати положення статті 42 КЗпП України та вирішити питання того хто з 5-ти працівників має право залишитись на посадах, які залишаться у штаті після реорганізаційних заходів.

В даному випадку було прийнято рішення у цілому ліквідувати відділ державної реєстрації ЕМР, в якому була лише одна посада начальника, та відповідно вона була у повному обсязі скорочена, а тому до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення статті 42 КЗпП України.

Суд зазначає, що у спірному випадку, мало місце вирішення питання про пропозицію позивачу нової посади замість тієї, яку було виведено із штатного розпису, а зазначені питання регулюються іншими нормами права.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем не було у встановленому порядку отримано згоду профспілкового комітету щодо вивільнення позивача з займаної посади, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач двічі не з`явилась на засідання профспілкового комітету 02.09.2021 та 03.09.2021, а тому питання про отримання дозволу профспілкового комітету на її вивільнення розглядалось без її участі.

Також, відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 03.09.2021 №22 була надана згода на вивільнення ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Зазначені обставини свідчать проте, що відповідачем було дотримано вимог статті 43 КЗпП України під час вирішення питання про звільнення позивача на підставі приписів п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Більш того, суд зазначає, що позивачем у даній адміністративній справі не оскаржуються дії та рішення профспілкового комітету щодо надання згоди на її звільнення на підставі приписів п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Стосовно посилань позивача на те, що відповідачем не було належним чином повідомлено її про майбутнє вивільнення, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 23.04.2021 Енергодарським міським головою видано розпорядження №128-ос «Про скорочення чисельності та штату працівників та зміну істотних умов праці», відповідно до пункту 1 якого, вирішено попередити працівників у відповідності з частиною 1 статті 49-2 Кодексів законів про працю України про наступне вивільнення з 01.07.2021 із займаних посад за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників після закінчення двомісячного строку попередження.

Позивач із зазначеним повідомленням ознайомилась та поставила відмітку про незгоду з прийнятим рішення, оскільки вважала, що порушено ст.42 КЗпП України та ст.14 Закону України «Про зайнятість населення».

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивача було належним чином повідомлено про майбутнє вивільнення, незважаючи на те, що позивач з відповідним рішенням не погодилась, а відповідно передбачену процедуру відповідачем дотримано, а вивільнення відбулось після 2-х місяців від дня отримання позивачем відповідного повідомлення.

Щодо надання позивачу пропозиції обійняти іншу посаду, суд зазначає наступне.

Так, дійсно стаття 49-2 КЗпП України покладає на роботодавця обов`язок запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

В свою чергу, відсутність роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також відмова працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації є підставою для звільнення працівника з роботи відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 20.12.2021 позивача ознайомлено з пропозицією роботи, відповідно до якої позивачу запропоновано роботу на тимчасово вакантній посаді адміністратора відділу надання адміністративних послуг Енергодарської міської ради. Також, у пропозиції зазначено, що посада вакантна на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_2 та відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_3 до дня фактичного виходу на роботу однієї з них.

Позивач з запропонованою посадою не погодилася, у зв`язку з чим її було звільнено з роботи, на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Під час розгляду адміністративної справи також встановлено, що інша посада позивачу не пропонувалась, оскільки як вважає відповідач 1, були відсутні інші вакантні посади, які б відповідали професії чи спеціальності ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що відповідно до наведених вище норм права роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 826/19187/16, від 31 березня 2020 року у справі №826/6148/16, від 09 жовтня 2019 року у справі № 821/595/16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (П/9901/310/18).

При цьому, такий обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.

Вказана правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 807/3588/14, від 27 травня 2020 року у справі № 813/1715/16.

Суд зазначає, що 23.04.2021 Енергодарським міським головою видано розпорядження №128-ос «Про скорочення чисельності та штату працівників та зміну істотних умов праці», відповідно до якого працівників попереджено про майбутнє вивільнення з роботи.

А відповідно саме з 23.04.2021 роботодавець мав обов`язок запропонувати робітникам вивільнення яких планувалось з 01.07.2021 іншу роботу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що станом на 23.04.2021 була наявна вакантна посада начальника відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю Енергодарської міської ради, проте така посада позивачу запропонована не була, та з 01.07.2021 на зазначену посаду було оголошено конкурс на її заміщення.

Суд зазначає, що під час заповнення вакантних посад перевага у будь-якому випадку повинна надаватися робітникам підприємства, які перебувають у процесі вивільнення з підприємства у зв`язку із проведеними реорганізаційними заходами.

Посилання представника відповідача про те, що позивач не відповідала вимогам до такої посади, суд вважає помилковими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Так, відповідно до Положення про відділ інформаційної політики та взаємодії з громадськістю ЕМР, затвердженого рішенням ЕМР від 16.07.2021 №2, на посаду начальника відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю можуть бути призначені громадяни України, які вільно володіють державною мовою, знають основні принципи роботи на комп`ютері та відповідні програмні засоби, мають вищу освіту не нижче ступеня магістра, спеціаліста. Стаж роботи на службі в органах місцевого самоврядування, на посадах державної служби або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше 2 років (пункт 3 розділу VI Положення).

Відповідачами жодних доказів на підтвердження того, що позивач не відповідає встановленим вимогам не надано.

В свою чергу, посилання представника відповідача на те, що для зайняття зазначеної посади необхідна вища освіта у галузі журналістики не відповідають обставинам справи, оскільки ані Положення про відділ інформаційної політики та взаємодії з громадськістю ЕМР, ані Посадова інструкція начальника відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю ЕМР, не містять відповідних приписів.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що після проведеної реорганізації функції реєстрації були передані до відділу надання адміністративних послуг, проте позивачу не було запропоновано посаду у відділі надання адміністративних послуг, у т.ч. і посаду державного реєстратора у зазначеному відділі.

Хоча до проведення реорганізації позивач займала посаду начальника відділу реєстрації державного реєстратора, а відповідно мала достатні знання та навички у сфері державної реєстрації, оскільки була призначена керівником зазначеного відділу.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що іншим співробітникам одразу із попередженням про майбутнє вивільнення було запропоновано посади державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг (2 посади), головний спеціаліст відділу надання адміністративних послуг (3-посади).

Жодних обґрунтувань стосовно того чому такі посади не були запропоновані позивачу та/або у чому була перевага працівників яким відповіді посади були запропоновані, відповідачами не надано.

Також, судом встановлено, що з 23.04.2021 відбувалось вирішення питання щодо заміщення таких посад: начальник юридичного управління ЕМР, начальник відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю ЕМР, завідувач сектору ведення Державного реєстру виборців, головного спеціаліста відділу соціального захисту громадян пільгових категорій управління праці та соціального захисту населення ЕМР, головного спеціаліста сектора кошторисно-договірної документації проектно-технічного відділу управління комунальної власності ЕМР; заступника начальника управління, начальника відділу адресної допомоги та компенсацій управління праці та соціального захисту населення ЕМР; головного спеціаліста відділу комп`ютерного забезпечення ЕМР; завідувача сектору фінансового моніторингу відділу стратегічного розвитку управління економіки ЕМР; головного спеціаліста сектору фінансового моніторингу відділу стратегічного розвитку управління економіки ЕМР.

Проте, жодна з зазначених посад позивачу запропонована не була.

В свою чергу, позивач має освіту у галузі «Обліку і аудиту» та у галузі «Права», що мало бути враховано під час прийняття рішення щодо пропозиції іншої вакантної роботи.

Посилання представника відповідача на те, що позивач тривалий час перебувала на лікарняному суд відхиляє, оскільки перебування працівника на лікарняному жодним чином не перешкоджає роботодавцю зробити такому працівнику пропозицію роботи, шляхом направлення відповідного повідомлення засобами поштового/електронного зв`язку.

Стосовно посади головного спеціаліста включеної до штатного розпису відділу надання адміністративних послуг розпорядженням Енергодарського міського голови від 01.12.2021 №461-р «Про внесення змін та затвердження штатних розписів» з 01.12.2021, суд погоджується, що зазначена посада пов`язана із знанням методики баз даних та навичками експлуатації комп`ютерних мереж, а також потребує навичок роботи з програмним та технічним забезпеченням. Доказів, що позивач має відповідну освіту чи навички матеріали адміністративної справи не містять.

З огляду на викладене, ураховуючи, що відповідачами не були запропоновані позивачці всі вакантні посади, які з`явилися у нього з моменту попередження про вивільнення до фактичного звільнення позивача, які вона могла виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду, то відповідачами порушено порядок звільнення позивача, що є підставою для скасування відповідного розпорядження.

Що стосується Розпорядження Енергодарського міського голови №147-р від 23.04.2021 «Про затвердження штатних розписів», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 23.04.2021 на виконання рішення міської ради від 09.04.2021 № 63 «Про структуру та чисельність апарату ради та її виконавчих органів» та у зв`язку з необхідністю оптимізації організаційної структури, раціоналізації робочих місць, поліпшення роботи деяких підрозділів міської ради та окремих посадових осіб, забезпечення більш ефективної роботи окремих напрямків діяльності виконавчих органів міської ради Енергодарським міським головою Дмитром Орловим було прийнято розпорядження №147-р «Про затвердження штатних розписів». У даному документі зазначено про необхідність, в тому числі, провести з 01.07.2021 скорочення чисельності та штату працівників, зміни штатного розпису виконавчих органів міської ради за рахунок ліквідації певних посад та зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Надаючи оцінку правомірностірозпорядженняЕнергодарського міського голови від 23 квітня 2021 року № 147-р «Про затвердження штатних розписів», суд зазначає, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції власника або уповноваженого ним органу та взявши до уваги зазначені вище обставини та факти, не викликає сумніву, що такі повноваження відповідачаяк постановленнявідповіднихрозпорядженьслід кваліфікуватияк дискреційні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування Розпорядження Енергодарського міського голови №147-р від 23.04.2021 «Про затвердження штатних розписів» задоволенню не підлягають.

Відтак, з огляду на протиправність наказу про звільнення, наявні правові підстави для поновлення позивача на роботі.

За таких обставин, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде досягнуто шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради з 21.12.2021.

Також, суд зауважує, що оскільки на момент винесення рішення суду у структурі Енергодарської міської ради відбудуся зміни, то саме на відповідачів покладається обов`язок поновити позивача на посаді, яка є рівнозначною за умовами, функціями та повноваженнями.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи (пункт 32 Пленуму).

Визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі Порядок №100).

Так, згідно з вимогами пункту 2 розділу ІІ Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку №100).

З матеріалів справи встановлено, що останніми повними місяцями, що були відпрацьовані позивачкою є лютий та березень 2021 року, а тому саме ці два місяці повинні братися за основу при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розрахунок наведений представником відповідача не може бути взятий до уваги, оскільки позивач у 2021 році працювала та отримувала у цьому розрахунковому періоді заробітну плату, а тому відсутні підстави для визначення середньої заробітної плати відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку №100.

Так, відповідно до довідки від 30.12.2021 №07-09-35/21, судом встановлено, що заробітна плата позивача за лютий 2021 року становила 56803,00 грн., а за березень 2021 року 25144,76 грн.

Відповідно до пункту 4 Порядку №100, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); и) виплати, пов`язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, з урахуванням викладених норм права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення до розрахунку заробітної плати за лютий 2021 матеріальної допомоги в розмірі 24403,00 грн. та святкової премії 7400,00 грн., а у березні 2021 року виплат на відрядження в розмірі 1187,95 грн.

За таких обставин, заробітна плата, яка береться до розрахунку при визначенні середнього заробітку за вимушений прогул, становить у лютому 2021 року 25000,00 грн. та за березень 2021 року 23956,81 грн.

Відповідно розмір середньо денного заробітку становить 1194,07 грн. ((25000 + 23956,81) / 41).

А відтак сума заробітної плати, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 472851,72 грн. (1194,07 х 396 робочих днів = 472851,72 грн.).

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також в частині стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями139,241,243-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Енергодарського міського голови (71502, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Курчатова, буд. 11), Виконавчого комітету Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Курчатова, буд.11, код ЄДРПОУ 04526934), про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Енергодарського міського голови №394-ос від 20.12.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради з 21.12.2021.

Стягнути з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 472851,72 грн. (чотириста сімдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят одна гривня 72 копійки).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місць у розмірі 24478,41 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят вісім гривень 41 копійка).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 03.07.2023.

Суддя А.В. Сіпака