Повістка

від 04.07.2023 по справі 127/18736/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/18736/20

Провадження № 22-з/801/104/23

Категорія: 58

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Копаничук С. Г.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 рокуСправа № 127/18736/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Копаничук С.Г.,

суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

за участю секретаря: Литвина С.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадська організація «Том 14»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 заяву адвоката Новака Андрія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

встановив:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГО «Том 14» про захист честі, гідності і ділової репутації.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2023 року апеляційні скарги громадської організації «Том 14», ОСОБА_3 , ОСОБА_2 задоволено. Рішення Вінницького міського суду від 10 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , громадської організації «Том 14» про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

29 червня 2023 року адвокат Новак А. І. подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Заява мотивована тим, що 02 травня 2019 року відповідачка ОСОБА_3 уклала з АО «Міллер» договір про надання правничої допомоги. Факт надання правничої допомоги, розмір та оплата її вартості підтверджується актом про надання послуг №78 від 10 квітня 2023 року, довідкою №81-23/2/15667 від 18 квітня 2023 року про зарахування коштів на рахунок АО «Міллер». У заяві адвокат Новак А. І. просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 174 грн.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Колегія суддів, враховуючи наявність відомостей про надсилання заяви усім учасникам справи, відсутність заперечень позивача щодо розміру, змісту та обсягу доказів, щодо витрат на правничу допомогу, не вбачає необхідності викликати учасників справи для вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Цивільно-процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

ОСОБА_1 та його представник не надали суду аргументованого клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у своїй постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц дійшов висновку, що: «саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачкою ОСОБА_3 та адвокатським об`єднанням «Міллер» укладено договір про надання правничої допомоги від 02 травня 2019 року № 402/3/02-05-2019. 11 березня 2023 року сторони уклали додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, за умовами якої сторони обумовили вартість підготовки та подання до суду апеляційної скарги у розмірі 33 174 грн.

Колегія суддів вважає, що надані представником позивача докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та таїх співмірність зі складністю справи.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Верховний Суд у постановах від 21 квітня2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов наступних висновків:

«втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».

Розподіляючи витрати, які відповідачка ОСОБА_3 понесла на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи: договір про надання правничої допомоги, звіт про правничу допомогу, акт виконання робіт з надання професійної правничої допомоги, довідка про зарахування коштів на рахунок є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, адже цей розмір доведений документально, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Близькі за змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2021 року по справі №927/237/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2022 року по справі № 357/380/20.

Оскільки судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, то витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача.

З урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 174 грн не суперечить принципу розподілу судових витрат. При цьому ОСОБА_1 та його представник жодних заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надали, клопотання про їх зменшення не заявляли.

Ураховуючи викладене, результат розгляду цієї справи та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 33 174 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 270, 381 ЦПК України,

постановив:

Заяву адвоката Новака Андрія Ігоровича задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 33 174 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: С. К. Медвецький

В. В. Оніщук